Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про колишнього міністра та співочільника ОПЗЖ Про протоієрея див Бойко Юрій Анатолійович священник У Вікіпедії

Юрій Бойко

Юрій Бойко
Ця стаття про колишнього міністра та співочільника ОПЗЖ. Про протоієрея див. Бойко Юрій Анатолійович (священник).
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Ю́рій Анато́лійович Бо́йко (9 жовтня 1958(1958-10-09), Горлівка) — український політик та державний діяч, бізнесмен. Народний депутат України, з 21 квітня 2022 — голова депутатської групи «Платформа за життя та мир» у Верховній Раді, створеної з колишніх членів Опозиційної платформи — за життя. Герой України (2004).

Юрій Анатолійович Бойко
image
Народився9 жовтня 1958(1958-10-09) (65 років)
Горлівка, Сталінська область, Українська РСР
Громадянствоimage СРСР
image Україна
Діяльністьполітика
Галузьполітик
Відомий завдякиМіністр палива та енергетики України, Міністр енергетики та вугільної промисловості України
Alma materd (1981) і Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (2001)
Науковий ступіньбакалавр
Знання мовукраїнська і російська
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада

image Віце-прем'єр-міністр України, 2012—2014 в уряді Миколи Азарова, Президент: Віктор Янукович.

image Міністр енергетики та вугільної промисловості, 2010—2012 в уряді Миколи Азарова, Президент: Віктор Янукович.

image Міністр енергетики, 2006—2007 в уряді Віктора Януковича, Президент: Віктор Ющенко.
ПартіяПартія регіонів
Опозиційний блок
Опозиційна платформа — За життя
Платформа за життя та мир
КонфесіяУкраїнська Православна Церква Московського Патріархату
У шлюбі зВіра Дмитрівна Бойко
Діти (6)сини: Анатолій, Юрій і Микола; доньки: Ярослава, Уляна і Марія.
Нагороди
image
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image Народний депутат України
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 — 11 березня 2010
8-го скликання
Опозиційний блок 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Колишній співголова партії та фракції ОПЗЖ у ВРУ разом з Вадимом Рабіновичем. Народний депутат України VI, VIII та IX скликань. Віце-прем'єр-міністр України (2012—2014) в уряді Миколи Азарова. Міністр енергетики та вугільної промисловості України в другому уряді Віктора Януковича 2006—2007 р., та з 9 грудня 2010 року (з 11 березня 2010 і до реорганізації міністерства — Міністр палива та енергетики України) по 24 грудня 2012 року.

Колишній член проросійської Партії регіонів та Опозиційного блока. Кандидат на посаду Президента України в 2014 та 2019 роках.

Життєпис

Народився 9 жовтня 1958-го в Горлівці на Донеччині. За освітою — хімік-технолог (закінчив ), 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста (закінчив Рубіжанську філію СНУ ім. Даля).

У дитинстві Юрій Бойко займався музикою і грав на скрипці.

Трудову біографію розпочав майстром на «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ (нині ), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ «Укртранснафта».

2001 року вступив до партії Сергія Тігіпка «Трудова Україна», яку пов'язували з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

У лютому 2002 р. призначений головою НАК . Керував компанією до березня 2005 р.

У серпні 2003 року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики. 2 березня 2005 року звільнений з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України — голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

У ЗМІ періодично з'являється інформація про те, що Юрій Бойко може неформально контролювати ті чи інші компанії в енергетичному секторі. Це пояснюється його тривалою роботою на чолі Нафтогазу України і Міністерства енергетики, а сам Бойко є одним з найбагатших українців (топ 100).

Політична діяльність та рейтинг

23 квітня 2005 р. обраний головою Республіканської партії України. На парламентських виборах 2006 р. РПУ увійшла до складу партії «Не так», проте блок не подолав 3-відсотковий бар'єр.

4 серпня 2006 року призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича). 18 грудня 2007 року звільнений з посади Міністра палива та енергетики України у зв'язку з обранням Верховної Ради VI скликання.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 р., обраний за списками Партії регіонів.

11 березня 2010 року призначений на посаду Міністра палива та енергетики України (в уряді Азарова). 9 грудня 2010 року у зв'язку з оптимізацією системи виконавчої влади України Президентом Януковичем звільнений з посади Міністра палива та енергетики України та призначений Міністром енергетики та вугільної промисловості України.

24 грудня 2012 року — віце-прем'єр-міністр України. З 28 січня 2014 р. — виконувач обов'язків віце-прем'єр-міністра України.

26 березня 2014 року — подав документи в ЦВК на реєстрацію кандидатом у президенти України. Програма містила пункти про надання російській мові статусу державної, використанні досвіду країн Південно-Східної Азії з точки зору спрощення та автоматизації державних послуг, одночасно тісної економічної інтеграції з Європейським союзом і розвитку торгово-виробничих зв'язків з Росією і країнами Митного Союзу і ін. 7 квітня політрада Партії регіонів виключила Бойка з партії. У вересні 2014 року очолив Опозиційний блок і став головою фракції партії у Верховній Раді України VIII скликання.

Після анексії Криму Росією та початку війни на сході України Юрій Бойко є традиційно кандидатом із високим антирейтингом.

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

image
Юрій Бойко у Верховній Раді України, 2018.

За даними аналітиків Слово і діло, за час перебування Бойка народним депутатом, він виконав 31 % своїх обіцянок.

9 листопада 2018 року Бойко і керівник партії «За життя» Рабинович несподівано підписали угоду про створення опозиційного об'єднання «Опозиційна платформа — За життя». 17 листопада 2018 року Бойко став єдиним кандидатом у президенти від «Опозиційної платформи — За життя». 22 січня 2019 року Центрвиборчком зареєстрував Юрія Бойка кандидатом у президенти України (самовисуванцем). У березні 2019 року під час парламентських та президентських виборів він отримав підтримку шести телеканалів (Росія-1, Росія-24, Інтер, NewsOne, ZIK та 112 Україна), однак у підсумку зайняв аж четверте місце і не пройшов до другого туру.

Президентські вибори 2019

У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів, зокрема, і Юрія Бойка. Також під час агітаційної кампанії Виборів Президента України 2019 року фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Юрія Бойка без вихідних даних, що є порушенням законодавства.

27 березня 2019 року Бойко не з'явився на офіційні дебати «Зворотний відлік» на телеканалі Перший, де мав дебатувати з 5-м та 4-м номерами рейтингів авторитетних соціологічних досліджень — Олегом Ляшком (що також проігнорував запрошення) та Анатолієм Гриценком, що прийшов та залишився відповідати на запитання журналістів та експертів.

За результатами виборів Бойко зайняв четверте місце з результатом 11,67 % (проголосувало 2 206 216 виборців). Зайняв перше місце в Донецькій та Луганській областях, а також друге в Харківській, Одеській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Дніпропетровській областях; в Києві зайняв шосте місце.

Російська агресія проти України (2022—2023)

Бойко ініціював процес виключення Іллі Киви 26 лютого, щоб він «не заважав мирному процесу, який має відбутися в Україні». 3 березня Киву офіційно виключили з фракції.

7 березня 2022 в багатьох телеграм-каналах було поширено відео, де машину Бойка зупинили активісти Тероборони і попросили на відео сказати знамениту фразу «Путін — хуйло!», у відповідь на що, політик визнав російську агресію проти України, але відмовився повторити цю фразу, пояснивши, що не вживає нецензурну лексику.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України фракцію ОПЗЖ у ВРУ було розформовано. На основі розформування фракції, втечі з України та виходу деяких депутатів, з 21 квітня 2022 була утворена депутатської групи «Платформа за життя та мир», створеної з колишніх членів ОПЗЖ, головою групи став Юрій Бойко (у фракції ОПЗЖ він ділив посаду голови з Вадимом Рабіновичем).

13 січня 2023 року Бойко повністю підтримав позбавлення мандату народного депутата України чотирьох своїх колишніх колег по ОПЗЖ, в тому числі, Медведчука.

Критика

У березні 2019 року відвідав разом із Медведчуком Москву і вів переговори із Медведєвим і Мілером.

image
Підтримка Бойка на виборах Президента України 2019.
image
Зустріч в Москві кандидата в Президенти України Юрія Бойка та Віктора Медведчука з Прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим та директором Газпрому Олексієм Міллером, 22 березня 2019.

Будучи міністром енергетики, Бойко відзначився численними зловживаннями службовим становищем,відмиванням грошей, фальшуванням тендерів та земельними махінаціями.

З 2010 по 2013 роки перельоти приватних літаків Бойка і Льовочкіна оплачувала компанія Нафтогаз України, витрачаючи щороку близько 5 мільйонів гривень державних коштів.

Бойко причетний до незаконної передачі Януковичу земель у Сухолуччі, закупівлі кораблів за завищеною ціною, продажу скрапленого газу Курченку за заниженою ціною тощо.

У 2011 році «Чорноморнафтогаз» купив нафтову вежу за ціною, що на 150 мільйонів доларів вища за ринкову.

У 2018 році суд зобов'язав перевірити на сепаратизм заяви Бойка на пресконференції у Санкт-Петербурзі.

14 листопада 2016 року сталась бійка між Бойком та Олегом Ляшком на засіданні погоджувальної ради. У ході свого виступу Ляшко звинуватив фракцію Опозиційний блок і Бойка в отриманні «консультацій з Москви».

У мене, до речі, питання до СБУ: чого вони їздять по Москвах і досі не в тюрмі.

— [1]

У відповідь на це Бойко вдарив Ляшка по обличчю. Бійка тривала кілька секунд, після чого Ляшко продовжив виступ і назвав Бойка і його фракцію «недобитками Януковича» — Бойко повторно вдарив Ляшка. Спікер ВРУ Андрій Парубій попередив про недопустимість бійок. Ляшко нагадав, що Бойко і раніше часто влаштовував бійки.

Докладніше: Бійки у Верховній Раді України

Є великим прихильником РПЦ в Україні, зокрема, 29 липня 2018 року був одним з керівників «хресної ходи» духовенства російської церкви в Києві, присвяченого 1030-літтю Хрещенню Русі.

Статки та фінансовий стан

Згідно із декларацією за 2020 рік, доходом Бойко є зарплата у Верховній раді (441,6 тис. грн), кошти для забезпечення депутатської діяльності (87,7 тис. грн), банківські відсотки (1,5 тис. грн), та пенсія (180 тис. грн). Бойко майже не має залишків коштів на банківських рахунках, проте тримає готівкою 3,8 тис. доларів, 3,5 тис. євро і 40 тис. грн. Має цінні папери ПАТ «Укрнафта». Депутат володіє житловим будинком в Донецькій області, двома земельними ділянками в Донецькій та Київській областях, двома квартирами в Рубіжному Луганської області.

Юрій Бойко в рейтингу найбагатших українців НВ і Dragon Capital за 2020 рік посідає 79 місце з $99 млн (-19 % за рік).

На його дружину Віру зареєстровані права власності на квартири в Києві і в Росії, житловий будинок в Київській області, гараж в Києві і машиномісце в Росії, а також 26 земельних ділянок. Бойко володіє автомобілями ВАЗ 1978 року випуску і Mercedes Benz 2006 року. За 2020 рік Віра Бойко заробила 3,6 млн грн, отримала 1,8 млн грн відсотків і 6,9 млн грн дивідендів, 157,9 тис. грн пенсії. На банківських рахунках сім'ї політика 36,3 млн грн, 81,5 тис. євро, 3,3 млн російських рублів, 426,7 тис. доларів.

У 2021 році не потрапив до рейтингу 100 найбагатших українців від Forbes.ua.

Бойко має нерухомість в Москві на 220м2 з паркомісцем оформлене на дружину, придбане у 2006 році.

Бізнес

Бойко формально виступив як засновник ГО "Товариство мисливців та рибалок «Кедр» — мисливського товариства, в яке входили друзі колишнього Президента України Віктора Януковича. Фактично, це була бізнес-структура, яка стала предметом судових проваджень.

24 червня 2011 року за результатами тендеру ПАТ "НАК «Нафтогаз України» (тогочасний директор — Бакулін Євген Миколайович, який перебував у сфері впливу Ю. Бойка, як міністра палива), уклав угоду з ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група» на послуги зі зберігання нафтопродуктів вартістю 14,99 млн грн. Про це повідомлялося в «Віснику державних закупівель». Згідно з конкурсною документацією, послуги зі зберігання палива мали надаватись до кінця 2011 року щонайменше 15 нафтобазами по території України[].

Бойко підозрюється у причетності до деяких офшорних фірм, зокрема — ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», керівниками якої були Пляцко Андрій Валерійович (1973 року народження, киянин), Яценко Віталій Васильович (1970 року народження, киянин), Чечко Валерій Борисович (1974 року народження, киянин), та Підгайко Олександр Георгійович (1978 року народження, з Луцька, до 2020 року — уповноважена особа фірми, виконувач обов'язків директора). У 2020 р. їх замінили Кравчук Сергій Юрійович (1977 року народження, киянин), Джикія Іраклі (громадянин Грузії, поточна уповноважена особа фірми). ТОВ «Європейська інвестиційна фінансова група», згідно загальнодоступних даних ЄДРПОУ, очолив колишній директор агрофірми «Солк» з Луганської області Фірсов Сергій Григорійович, 1986 року народження, уродженець м. Луганськ, давній бізнес-партнер Бакуліна. Ця інвестиційна фінансова група згодом почала протистояння з бізнес-структурами Бакуліна, який спочатку не був конкурентом Бойка, та вступила з ними у судову тяганину — зокрема, почалися суди з агрохолдингами, належними дітям Бакуліна (Миколі та Світлані). Таким чином, мова йде про серйозний розкол у таборі екс-регіоналів, викликаний економічними непорозуміннями.

У розслідуванні видання Kyiv Post компанію Юрія Потійка, Duglas Alliance, яка будує ГЕС Сендже в континентальній частині Екваторіальної Гвінеї на річці Веле в районі селища Сендже, пов'язують із Юрієм Бойком.

Сім'я

Одружений. Дружина — . У минулому вона займалася художньою гімнастикою, має звання майстра спорту.

Виховують трьох синів (Анатолій, Юрій і Микола) і трьох доньок (Ярослава, Уляна і Марія).

Державні нагороди

  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (22 серпня 2004) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (9 жовтня 2013) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм
  • Орден «За заслуги» III ст. (22 травня 2003) — за вагомі трудові здобутки, значний особистий внесок у розвиток нафтової та газової промисловості

Див. також

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010 року № 1977-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Бойка Ю.А.»
  2. . LB.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  3. Досьє кандидата. 13 фактів про Юрія Бойка. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 10 жовтня 2022.
  4. . itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  5. Про формування складу Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 квітня 2022.
  6. Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 квітня 2022.
  7. Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1111/2010 «Про призначення Ю. Бойка Міністром енергетики та вугільної промисловості України»
  8. Украина, Комментарии. . https://comments.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  9. (ru-RU) . 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  10. Указ Президента України від 2 березня 2005 року № 406/2005 «Про звільнення Ю. Бойка з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України - голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"»
  11. . biz.nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  12. . biz.nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  13. Про припинення повноважень членів Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 червня 2022.
  14. Про формування складу Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 червня 2022.
  15. Про звільнення Ю. Бойка з посади Міністра палива та енергетики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 червня 2022.
  16. Про призначення Ю. Бойка Віце-прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 червня 2022.
  17. . web.archive.org. 8 липня 2014. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 1 червня 2022.
  18. . web.archive.org. 1 березня 2021. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
  19. . web.archive.org. 21 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 1 червня 2022.
  20. . web.archive.org. 5 липня 2019. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 1 червня 2022.
  21. . web.archive.org. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 1 червня 2022.
  22. Павел Федосенко (10 лютого 2019). . NewsRoom. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019. (рос.)
  23. 25 csxyz 2019 (Павел Федосенко). . NewsRoom. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019. (рос.)
  24. . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  25. . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
  26. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 28 листопада 2021.
  27. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  28. В ОПЗЖ вирішили вигнати одіозного Киву з фракції — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 26 лютого 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  29. . www.dsnews.ua (укр.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  30. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  31. . www.dsnews.ua (укр.). 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  32. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  33. Gazeta.ua (14 квітня 2022). . Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  34. . web.archive.org. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  35. Цензор.НЕТ. Нардеп Бойко про позбавлення мандатів колишніх соратників по "ОПЗЖ": "Правильное решение. Они недостойны быть народными депутатами". ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
  36. "Не гідні бути нардепами": Бойко несподівано відхрестився від Медведчука і Ко (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 15 січня 2023.
  37. 60 минут по горячим следам (вечерний выпуск в 18:50) от 22.03.19 [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.], відео в ютуб
  38. . 24 Канал. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 24 липня 2019.
  39. Заступник Юрія Бойко заробив ще чверть мільярда на підконтрольному Бойко держпідприємстві. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  40. «Укргазвидобування» розірвало договір з фірмою, яка була замішана в схемах Онищенка. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  41. Оточення Бойка відмило понад 300 мільйонів на реконструкції підстанції в Новій Каховці. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  42. . far.chesno.org. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  43. Родина Юрія Бойка має під Києвом маєток на кількох гектарах. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  44. . DT.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 25 травня 2020.
  45. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 25 травня 2020.
  46. . LB.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  47. . Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  48. . far.chesno.org. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  49. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  50. . ukranews.com. Українські новини. 14 листопада 2016. Архів оригіналу за 19 листопада 2016.
  51. . www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
  52. . public.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  53. . forbes.ua (укр.). 6 травня 2021. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
  54. Мільйонер під прикриттям: таємні активи нардепа Бойка і його оточення (укр.), процитовано 13 лютого 2023
  55. . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  56. “Європейська інвестиційна фінансова група» - бізнес-офшор екс-регіоналів [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  57. . Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
  58. . znaj.ua (укр.). 8 червня 2020. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  59. Указ Президента України від 22 серпня 2004 року № 978/2004 «Про присвоєння Ю. Бойку звання Герой України»
  60. . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 9 жовтня 2013.
  61. Указ Президента України від 22 травня 2003 року № 432/2003 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

  • Керівництво Міністерства енергетики та вугільної промисловості України // Офіційний вебсайт Міненерговугілля [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Попередник: Голова «Нафтогазу України»
2002—2005 		Наступник:

Олексій Івченко
Попередник: Міністр палива та енергетики України
4 серпня 2006 — грудень 2007 		Наступник:
Плачков Іван Васильович
 		Продан Юрій Васильович
Попередник: Міністр палива та енергетики України
з 11 березня 2010 — 24 грудня 2012 		Наступник:
Продан Юрій Васильович
 		Ставицький Едуард Анатолійович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro kolishnogo ministra ta spivochilnika OPZZh Pro protoiyereya div Bojko Yurij Anatolijovich svyashennik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bojko Yu rij Anato lijovich Bo jko 9 zhovtnya 1958 1958 10 09 Gorlivka ukrayinskij politik ta derzhavnij diyach biznesmen Narodnij deputat Ukrayini z 21 kvitnya 2022 golova deputatskoyi grupi Platforma za zhittya ta mir u Verhovnij Radi stvorenoyi z kolishnih chleniv Opozicijnoyi platformi za zhittya Geroj Ukrayini 2004 Yurij Anatolijovich BojkoNarodivsya9 zhovtnya 1958 1958 10 09 65 rokiv Gorlivka Stalinska oblast Ukrayinska RSRGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistpolitikaGaluzpolitikVidomij zavdyakiMinistr paliva ta energetiki Ukrayini Ministr energetiki ta vugilnoyi promislovosti UkrayiniAlma materd 1981 i Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet imeni Volodimira Dalya 2001 Naukovij stupinbakalavrZnannya movukrayinska i rosijskaChlenstvoVerhovna Rada Ukrayini VIII sklikannya Verhovna Rada Ukrayini IX sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini VI sklikannyaPosadaVice prem yer ministr Ukrayini 2012 2014 v uryadi Mikoli Azarova Prezident Viktor Yanukovich Ministr energetiki ta vugilnoyi promislovosti 2010 2012 v uryadi Mikoli Azarova Prezident Viktor Yanukovich Ministr energetiki 2006 2007 v uryadi Viktora Yanukovicha Prezident Viktor Yushenko PartiyaPartiya regioniv Opozicijnij blok Opozicijna platforma Za zhittya Platforma za zhittya ta mirKonfesiyaUkrayinska Pravoslavna Cerkva Moskovskogo PatriarhatuU shlyubi zVira Dmitrivna BojkoDiti 6 sini Anatolij Yurij i Mikola donki Yaroslava Ulyana i Mariya NagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Mediafajli u VikishovishiNarodnij deputat Ukrayini6 go sklikannyaPartiya regioniv 23 listopada 2007 11 bereznya 20108 go sklikannyaOpozicijnij blok 27 listopada 2014 29 serpnya 20199 go sklikannyaOPZZh 29 serpnya 2019 Kartka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Kolishnij spivgolova partiyi ta frakciyi OPZZh u VRU razom z Vadimom Rabinovichem Narodnij deputat Ukrayini VI VIII ta IX sklikan Vice prem yer ministr Ukrayini 2012 2014 v uryadi Mikoli Azarova Ministr energetiki ta vugilnoyi promislovosti Ukrayini v drugomu uryadi Viktora Yanukovicha 2006 2007 r ta z 9 grudnya 2010 roku z 11 bereznya 2010 i do reorganizaciyi ministerstva Ministr paliva ta energetiki Ukrayini po 24 grudnya 2012 roku Kolishnij chlen prorosijskoyi Partiyi regioniv ta Opozicijnogo bloka Kandidat na posadu Prezidenta Ukrayini v 2014 ta 2019 rokah ZhittyepisNarodivsya 9 zhovtnya 1958 go v Gorlivci na Donechchini Za osvitoyu himik tehnolog zakinchiv 2001 roku oderzhav bakalavrskij diplom inzhenera ekonomista zakinchiv Rubizhansku filiyu SNU im Dalya U ditinstvi Yurij Bojko zajmavsya muzikoyu i grav na skripci Trudovu biografiyu rozpochav majstrom na Zorya potim ocholiv zavod na posadi generalnogo direktora Obijmav kerivni posadi v AT nini derzhavnoyi korporaciyi Ukrvibuhprom Kiyiv buv golovoyu pravlinnya AT Kremenchuk i golovoyu Naglyadovoyi radi VAT Ukrtransnafta 2001 roku vstupiv do partiyi Sergiya Tigipka Trudova Ukrayina yaku pov yazuvali z todishnim prezidentom Leonidom Kuchmoyu U lyutomu 2002 r priznachenij golovoyu NAK Naftogaz Ukrayini Keruvav kompaniyeyu do bereznya 2005 r U serpni 2003 roku Bojko stav pershim zastupnikom ministra paliva j energetiki 2 bereznya 2005 roku zvilnenij z posadi pershogo zastupnika Ministra paliva ta energetiki Ukrayini golovi pravlinnya Nacionalnoyi akcionernoyi kompaniyi Naftogaz Ukrayini U ZMI periodichno z yavlyayetsya informaciya pro te sho Yurij Bojko mozhe neformalno kontrolyuvati ti chi inshi kompaniyi v energetichnomu sektori Ce poyasnyuyetsya jogo trivaloyu robotoyu na choli Naftogazu Ukrayini i Ministerstva energetiki a sam Bojko ye odnim z najbagatshih ukrayinciv top 100 Politichna diyalnist ta rejting23 kvitnya 2005 r obranij golovoyu Respublikanskoyi partiyi Ukrayini Na parlamentskih viborah 2006 r RPU uvijshla do skladu partiyi Ne tak prote blok ne podolav 3 vidsotkovij bar yer 4 serpnya 2006 roku priznachenij ministrom paliva i energetiki v uryadi Viktora Yanukovicha 18 grudnya 2007 roku zvilnenij z posadi Ministra paliva ta energetiki Ukrayini u zv yazku z obrannyam Verhovnoyi Radi VI sklikannya Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya z listopada 2007 do bereznya 2010 r obranij za spiskami Partiyi regioniv 11 bereznya 2010 roku priznachenij na posadu Ministra paliva ta energetiki Ukrayini v uryadi Azarova 9 grudnya 2010 roku u zv yazku z optimizaciyeyu sistemi vikonavchoyi vladi Ukrayini Prezidentom Yanukovichem zvilnenij z posadi Ministra paliva ta energetiki Ukrayini ta priznachenij Ministrom energetiki ta vugilnoyi promislovosti Ukrayini 24 grudnya 2012 roku vice prem yer ministr Ukrayini Z 28 sichnya 2014 r vikonuvach obov yazkiv vice prem yer ministra Ukrayini 26 bereznya 2014 roku podav dokumenti v CVK na reyestraciyu kandidatom u prezidenti Ukrayini Programa mistila punkti pro nadannya rosijskij movi statusu derzhavnoyi vikoristanni dosvidu krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi z tochki zoru sproshennya ta avtomatizaciyi derzhavnih poslug odnochasno tisnoyi ekonomichnoyi integraciyi z Yevropejskim soyuzom i rozvitku torgovo virobnichih zv yazkiv z Rosiyeyu i krayinami Mitnogo Soyuzu i in 7 kvitnya politrada Partiyi regioniv viklyuchila Bojka z partiyi U veresni 2014 roku ocholiv Opozicijnij blok i stav golovoyu frakciyi partiyi u Verhovnij Radi Ukrayini VIII sklikannya Pislya aneksiyi Krimu Rosiyeyu ta pochatku vijni na shodi Ukrayini Yurij Bojko ye tradicijno kandidatom iz visokim antirejtingom 18 sichnya 2018 roku buv odnim z 36 deputativ sho golosuvali proti Zakonu pro viznannya ukrayinskogo suverenitetu nad okupovanimi teritoriyami Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Yurij Bojko u Verhovnij Radi Ukrayini 2018 Za danimi analitikiv Slovo i dilo za chas perebuvannya Bojka narodnim deputatom vin vikonav 31 svoyih obicyanok 9 listopada 2018 roku Bojko i kerivnik partiyi Za zhittya Rabinovich nespodivano pidpisali ugodu pro stvorennya opozicijnogo ob yednannya Opozicijna platforma Za zhittya 17 listopada 2018 roku Bojko stav yedinim kandidatom u prezidenti vid Opozicijnoyi platformi Za zhittya 22 sichnya 2019 roku Centrviborchkom zareyestruvav Yuriya Bojka kandidatom u prezidenti Ukrayini samovisuvancem U berezni 2019 roku pid chas parlamentskih ta prezidentskih viboriv vin otrimav pidtrimku shesti telekanaliv Rosiya 1 Rosiya 24 Inter NewsOne ZIK ta 112 Ukrayina odnak u pidsumku zajnyav azh chetverte misce i ne projshov do drugogo turu Prezidentski vibori 2019 U lyutomu 2019 roku predstavniki Nacionalnogo korpusu rozgromili nizku sitilajtiv u Harkovi z reklamoyu prorosijskih kandidativ zokrema i Yuriya Bojka Takozh pid chas agitacijnoyi kampaniyi Viboriv Prezidenta Ukrayini 2019 roku fiksuvalis fakti poshirennya agitacijnoyi produkciyi vid imeni Yuriya Bojka bez vihidnih danih sho ye porushennyam zakonodavstva 27 bereznya 2019 roku Bojko ne z yavivsya na oficijni debati Zvorotnij vidlik na telekanali Pershij de mav debatuvati z 5 m ta 4 m nomerami rejtingiv avtoritetnih sociologichnih doslidzhen Olegom Lyashkom sho takozh proignoruvav zaproshennya ta Anatoliyem Gricenkom sho prijshov ta zalishivsya vidpovidati na zapitannya zhurnalistiv ta ekspertiv Za rezultatami viboriv Bojko zajnyav chetverte misce z rezultatom 11 67 progolosuvalo 2 206 216 viborciv Zajnyav pershe misce v Doneckij ta Luganskij oblastyah a takozh druge v Harkivskij Odeskij Zaporizkij Mikolayivskij Hersonskij ta Dnipropetrovskij oblastyah v Kiyevi zajnyav shoste misce Rosijska agresiya proti Ukrayini 2022 2023 Bojko iniciyuvav proces viklyuchennya Illi Kivi 26 lyutogo shob vin ne zavazhav mirnomu procesu yakij maye vidbutisya v Ukrayini 3 bereznya Kivu oficijno viklyuchili z frakciyi 7 bereznya 2022 v bagatoh telegram kanalah bulo poshireno video de mashinu Bojka zupinili aktivisti Teroboroni i poprosili na video skazati znamenitu frazu Putin hujlo u vidpovid na sho politik viznav rosijsku agresiyu proti Ukrayini ale vidmovivsya povtoriti cyu frazu poyasnivshi sho ne vzhivaye necenzurnu leksiku Pislya pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya RF do Ukrayini frakciyu OPZZh u VRU bulo rozformovano Na osnovi rozformuvannya frakciyi vtechi z Ukrayini ta vihodu deyakih deputativ z 21 kvitnya 2022 bula utvorena deputatskoyi grupi Platforma za zhittya ta mir stvorenoyi z kolishnih chleniv OPZZh golovoyu grupi stav Yurij Bojko u frakciyi OPZZh vin diliv posadu golovi z Vadimom Rabinovichem 13 sichnya 2023 roku Bojko povnistyu pidtrimav pozbavlennya mandatu narodnogo deputata Ukrayini chotiroh svoyih kolishnih koleg po OPZZh v tomu chisli Medvedchuka KritikaU berezni 2019 roku vidvidav razom iz Medvedchukom Moskvu i viv peregovori iz Medvedyevim i Milerom Pidtrimka Bojka na viborah Prezidenta Ukrayini 2019 Zustrich v Moskvi kandidata v Prezidenti Ukrayini Yuriya Bojka ta Viktora Medvedchuka z Prem yer ministrom Rosiyi Dmitrom Medvedyevim ta direktorom Gazpromu Oleksiyem Millerom 22 bereznya 2019 Buduchi ministrom energetiki Bojko vidznachivsya chislennimi zlovzhivannyami sluzhbovim stanovishem vidmivannyam groshej falshuvannyam tenderiv ta zemelnimi mahinaciyami Z 2010 po 2013 roki pereloti privatnih litakiv Bojka i Lovochkina oplachuvala kompaniya Naftogaz Ukrayini vitrachayuchi shoroku blizko 5 miljoniv griven derzhavnih koshtiv Bojko prichetnij do nezakonnoyi peredachi Yanukovichu zemel u Suholuchchi zakupivli korabliv za zavishenoyu cinoyu prodazhu skraplenogo gazu Kurchenku za zanizhenoyu cinoyu tosho U 2011 roci Chornomornaftogaz kupiv naftovu vezhu za cinoyu sho na 150 miljoniv dolariv visha za rinkovu U 2018 roci sud zobov yazav pereviriti na separatizm zayavi Bojka na preskonferenciyi u Sankt Peterburzi 14 listopada 2016 roku stalas bijka mizh Bojkom ta Olegom Lyashkom na zasidanni pogodzhuvalnoyi radi U hodi svogo vistupu Lyashko zvinuvativ frakciyu Opozicijnij blok i Bojka v otrimanni konsultacij z Moskvi U mene do rechi pitannya do SBU chogo voni yizdyat po Moskvah i dosi ne v tyurmi 1 U vidpovid na ce Bojko vdariv Lyashka po oblichchyu Bijka trivala kilka sekund pislya chogo Lyashko prodovzhiv vistup i nazvav Bojka i jogo frakciyu nedobitkami Yanukovicha Bojko povtorno vdariv Lyashka Spiker VRU Andrij Parubij poperediv pro nedopustimist bijok Lyashko nagadav sho Bojko i ranishe chasto vlashtovuvav bijki Dokladnishe Bijki u Verhovnij Radi Ukrayini Ye velikim prihilnikom RPC v Ukrayini zokrema 29 lipnya 2018 roku buv odnim z kerivnikiv hresnoyi hodi duhovenstva rosijskoyi cerkvi v Kiyevi prisvyachenogo 1030 littyu Hreshennyu Rusi Statki ta finansovij stanZgidno iz deklaraciyeyu za 2020 rik dohodom Bojko ye zarplata u Verhovnij radi 441 6 tis grn koshti dlya zabezpechennya deputatskoyi diyalnosti 87 7 tis grn bankivski vidsotki 1 5 tis grn ta pensiya 180 tis grn Bojko majzhe ne maye zalishkiv koshtiv na bankivskih rahunkah prote trimaye gotivkoyu 3 8 tis dolariv 3 5 tis yevro i 40 tis grn Maye cinni paperi PAT Ukrnafta Deputat volodiye zhitlovim budinkom v Doneckij oblasti dvoma zemelnimi dilyankami v Doneckij ta Kiyivskij oblastyah dvoma kvartirami v Rubizhnomu Luganskoyi oblasti Yurij Bojko v rejtingu najbagatshih ukrayinciv NV i Dragon Capital za 2020 rik posidaye 79 misce z 99 mln 19 za rik Na jogo druzhinu Viru zareyestrovani prava vlasnosti na kvartiri v Kiyevi i v Rosiyi zhitlovij budinok v Kiyivskij oblasti garazh v Kiyevi i mashinomisce v Rosiyi a takozh 26 zemelnih dilyanok Bojko volodiye avtomobilyami VAZ 1978 roku vipusku i Mercedes Benz 2006 roku Za 2020 rik Vira Bojko zarobila 3 6 mln grn otrimala 1 8 mln grn vidsotkiv i 6 9 mln grn dividendiv 157 9 tis grn pensiyi Na bankivskih rahunkah sim yi politika 36 3 mln grn 81 5 tis yevro 3 3 mln rosijskih rubliv 426 7 tis dolariv U 2021 roci ne potrapiv do rejtingu 100 najbagatshih ukrayinciv vid Forbes ua Bojko maye neruhomist v Moskvi na 220m2 z parkomiscem oformlene na druzhinu pridbane u 2006 roci BiznesBojko formalno vistupiv yak zasnovnik GO Tovaristvo mislivciv ta ribalok Kedr mislivskogo tovaristva v yake vhodili druzi kolishnogo Prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha Faktichno ce bula biznes struktura yaka stala predmetom sudovih provadzhen 24 chervnya 2011 roku za rezultatami tenderu PAT NAK Naftogaz Ukrayini togochasnij direktor Bakulin Yevgen Mikolajovich yakij perebuvav u sferi vplivu Yu Bojka yak ministra paliva uklav ugodu z TOV Yevropejska investicijna finansova grupa na poslugi zi zberigannya naftoproduktiv vartistyu 14 99 mln grn Pro ce povidomlyalosya v Visniku derzhavnih zakupivel Zgidno z konkursnoyu dokumentaciyeyu poslugi zi zberigannya paliva mali nadavatis do kincya 2011 roku shonajmenshe 15 naftobazami po teritoriyi Ukrayini dzherelo Bojko pidozryuyetsya u prichetnosti do deyakih ofshornih firm zokrema TOV Yevropejska investicijna finansova grupa kerivnikami yakoyi buli Plyacko Andrij Valerijovich 1973 roku narodzhennya kiyanin Yacenko Vitalij Vasilovich 1970 roku narodzhennya kiyanin Chechko Valerij Borisovich 1974 roku narodzhennya kiyanin ta Pidgajko Oleksandr Georgijovich 1978 roku narodzhennya z Lucka do 2020 roku upovnovazhena osoba firmi vikonuvach obov yazkiv direktora U 2020 r yih zaminili Kravchuk Sergij Yurijovich 1977 roku narodzhennya kiyanin Dzhikiya Irakli gromadyanin Gruziyi potochna upovnovazhena osoba firmi TOV Yevropejska investicijna finansova grupa zgidno zagalnodostupnih danih YeDRPOU ocholiv kolishnij direktor agrofirmi Solk z Luganskoyi oblasti Firsov Sergij Grigorijovich 1986 roku narodzhennya urodzhenec m Lugansk davnij biznes partner Bakulina Cya investicijna finansova grupa zgodom pochala protistoyannya z biznes strukturami Bakulina yakij spochatku ne buv konkurentom Bojka ta vstupila z nimi u sudovu tyaganinu zokrema pochalisya sudi z agroholdingami nalezhnimi dityam Bakulina Mikoli ta Svitlani Takim chinom mova jde pro serjoznij rozkol u tabori eks regionaliv viklikanij ekonomichnimi neporozuminnyami U rozsliduvanni vidannya Kyiv Post kompaniyu Yuriya Potijka Duglas Alliance yaka buduye GES Sendzhe v kontinentalnij chastini Ekvatorialnoyi Gvineyi na richci Vele v rajoni selisha Sendzhe pov yazuyut iz Yuriyem Bojkom Sim yaOdruzhenij Druzhina U minulomu vona zajmalasya hudozhnoyu gimnastikoyu maye zvannya majstra sportu Vihovuyut troh siniv Anatolij Yurij i Mikola i troh donok Yaroslava Ulyana i Mariya Derzhavni nagorodiZvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 22 serpnya 2004 za viznachni osobisti zaslugi pered Ukrayinskoyu derzhavoyu u rozvitku palivno energetichnogo kompleksu bagatorichnu samoviddanu pracyu Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 9 zhovtnya 2013 za vagomij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo rozvitok vitchiznyanogo palivno energetichnogo kompleksu bagatorichnu sumlinnu pracyu ta visokij profesionalizm Orden Za zaslugi III st 22 travnya 2003 za vagomi trudovi zdobutki znachnij osobistij vnesok u rozvitok naftovoyi ta gazovoyi promislovostiDiv takozhSpisok energopostachalnih pidpriyemstv Ukrayini Vishki BojkaPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 bereznya 2010 roku 1977 VI Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Bojka Yu A LB ua Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 25 kvitnya 2022 Dosye kandidata 13 faktiv pro Yuriya Bojka Radio Svoboda ukr Procitovano 10 zhovtnya 2022 itd rada gov ua Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Pro formuvannya skladu Kabinetu Ministriv Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 17 kvitnya 2022 Pro pripinennya povnovazhen chleniv Kabinetu Ministriv Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 17 kvitnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 9 grudnya 2010 roku 1111 2010 Pro priznachennya Yu Bojka Ministrom energetiki ta vugilnoyi promislovosti Ukrayini Ukraina Kommentarii https comments ua ua Arhiv originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 ru RU 4 grudnya 2018 Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 19 grudnya 2018 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 bereznya 2005 roku 406 2005 Pro zvilnennya Yu Bojka z posadi pershogo zastupnika Ministra paliva ta energetiki Ukrayini golovi pravlinnya Nacionalnoyi akcionernoyi kompaniyi Naftogaz Ukrayini biz nv ua ukr Arhiv originalu za 14 travnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 biz nv ua ukr Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 Pro pripinennya povnovazhen chleniv Kabinetu Ministriv Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 chervnya 2022 Pro formuvannya skladu Kabinetu Ministriv Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 chervnya 2022 Pro zvilnennya Yu Bojka z posadi Ministra paliva ta energetiki Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 chervnya 2022 Pro priznachennya Yu Bojka Vice prem yer ministrom Ukrayini Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 chervnya 2022 web archive org 8 lipnya 2014 Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2022 web archive org 1 bereznya 2021 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 1 chervnya 2022 web archive org 21 sichnya 2018 Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 1 chervnya 2022 web archive org 5 lipnya 2019 Arhiv originalu za 5 lipnya 2019 Procitovano 1 chervnya 2022 web archive org 4 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 1 chervnya 2022 Pavel Fedosenko 10 lyutogo 2019 NewsRoom Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 1 travnya 2019 ros 25 csxyz 2019 Pavel Fedosenko NewsRoom Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 ros Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2019 www cvk gov ua Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 28 listopada 2021 www cvk gov ua Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 28 listopada 2021 V OPZZh virishili vignati odioznogo Kivu z frakciyi DSnews ua www dsnews ua ukr 26 lyutogo 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 www dsnews ua ukr 3 bereznya 2022 Arhiv originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 www dsnews ua ukr 7 bereznya 2022 Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 www unian ua ukr Arhiv originalu za 9 travnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 Gazeta ua 14 kvitnya 2022 Gazeta ua ukr Arhiv originalu za 22 travnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 web archive org 22 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 Cenzor NET Nardep Bojko pro pozbavlennya mandativ kolishnih soratnikiv po OPZZh Pravilnoe reshenie Oni nedostojny byt narodnymi deputatami VIDEO Cenzor NET ukr Procitovano 15 sichnya 2023 Ne gidni buti nardepami Bojko nespodivano vidhrestivsya vid Medvedchuka i Ko video www unian ua ukr Procitovano 15 sichnya 2023 60 minut po goryachim sledam vechernij vypusk v 18 50 ot 22 03 19 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine video v yutub 24 Kanal Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 24 lipnya 2019 Zastupnik Yuriya Bojko zarobiv she chvert milyarda na pidkontrolnomu Bojko derzhpidpriyemstvi NAShI GROShI ukr Procitovano 25 travnya 2020 Ukrgazvidobuvannya rozirvalo dogovir z firmoyu yaka bula zamishana v shemah Onishenka NAShI GROShI ukr Procitovano 25 travnya 2020 Otochennya Bojka vidmilo ponad 300 miljoniv na rekonstrukciyi pidstanciyi v Novij Kahovci NAShI GROShI ukr Procitovano 25 travnya 2020 far chesno org Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 25 travnya 2020 Rodina Yuriya Bojka maye pid Kiyevom mayetok na kilkoh gektarah NAShI GROShI ukr Procitovano 25 travnya 2020 DT ua Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 25 travnya 2020 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 15 listopada 2019 Procitovano 25 travnya 2020 LB ua Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 25 travnya 2020 Ukrayinska pravda Blogi Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 25 travnya 2020 far chesno org Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 25 travnya 2020 hromadske ua ukr Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 25 travnya 2020 ukranews com Ukrayinski novini 14 listopada 2016 Arhiv originalu za 19 listopada 2016 www depo ua angl Arhiv originalu za 30 lipnya 2018 Procitovano 30 lipnya 2018 public nazk gov ua ukr Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 forbes ua ukr 6 travnya 2021 Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2022 Miljoner pid prikrittyam tayemni aktivi nardepa Bojka i jogo otochennya ukr procitovano 13 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2019 Yevropejska investicijna finansova grupa biznes ofshor eks regionaliv 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2020 znaj ua ukr 8 chervnya 2020 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 serpnya 2004 roku 978 2004 Pro prisvoyennya Yu Bojku zvannya Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 travnya 2003 roku 432 2003 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini PosilannyaKerivnictvo Ministerstva energetiki ta vugilnoyi promislovosti Ukrayini Oficijnij vebsajt Minenergovugillya 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Poperednik Golova Naftogazu Ukrayini 2002 2005 Nastupnik Oleksij IvchenkoPoperednik Ministr paliva ta energetiki Ukrayini 4 serpnya 2006 gruden 2007 Nastupnik Plachkov Ivan Vasilovich Prodan Yurij VasilovichPoperednik Ministr paliva ta energetiki Ukrayini z 11 bereznya 2010 24 grudnya 2012 Nastupnik Prodan Yurij Vasilovich Stavickij Eduard Anatolijovich

Дата публікації:
Топ