Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Борисович Міллер (рос. Алексей Борисович Миллер;* 31 січня 1962, Ленінград) — голова правління , заступник голови ради директорів компаній «Газпром нафта», «Газпромбанк» і «Согаз». Кандидат економічних наук. Має низку державних нагород, зокрема орден «За заслуги перед вітчизною» IV ступеня, отриманий в 2006 році за внесок у розвиток газового комплексу Росії.
| Міллер Олексій Борисович | |
|---|---|
| рос. Алексей Борисович Миллер | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Алексей Борисович Миллер |
| Народився | 31 січня 1962[1](62 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Національність | Німець |
| Місце проживання | Москва |
| Діяльність | підприємець, економіст, політик, підприємець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет економіки і фінансів (1989) |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук[2] (1989) |
| Знання мов | російська |
| Заклад | d, d, Балтійська трубопровідна система, d і Газпром |
| Членство | Список Навального |
| Посада | d |
| Нагороди |                         d |
| IMDb | ID 8601719 |
| |
У 2015 році, за версією журналу Forbes, зайняв 54-е місце серед найвпливовіших людей світу
Належить до найближчого політичного оточення президента Росії Володимира Путіна.
Біографія
Олексій Міллер народився 31 січня 1962 року в Ленінграді. У 1979 році поступив в Ленінградський фінансово-економічний інститут. У 1984 році закінчив інститут, отримавши спеціальність «економіст», і влаштувався на роботу в «ЛенНІІПроєкт». У 1986 році поступив в аспірантуру «ЛенНІІПроєкта», і закінчив її в 1989 році, захистивши кандидатську дисертацію.
Ленінградська кар'єра
У 1990 році працював в «ЛенНІІпроєкті» на посаді молодшого наукового співробітника. У тому ж році був запрошений на роботу в Комітет з економічної реформи виконкому Ленсовета.
З 1991 по 1996 рік працював в Комітеті з зовнішніх зв'язків мерії Санкт-Петербурга під безпосереднім керівництвом Володимира Путіна (який у той час обіймав посаду голови комітету зовнішніх зв'язків мерії, Міллер був начальником управління зовнішньоекономічних зв'язків), був його безпосереднім помічником. Міллер займався розвитком перших інвестиційних зон в місті, зокрема «Пулково» (там були побудовані заводи «Кока-кола» та «Жіллетт») і «Парнас» (побудований комплекс будівель пивоварної компанії «Балтика»). Привів в місто перші іноземні банки, такі як Дрезден-банк, Ліонський кредит. Займався готельним бізнесом, був головою ради директорів готелю «Європа».
У 1996 році, після того, як тодішній мер Анатолій Собчак, програв вибори Володимиру Яковлєву і команда Собчака залишила Смольний, Міллер перейшов на роботу у ВАТ «Морський порт Санкт-Петербург». Там він займав пост директора з розвитку і інвестиціям.
У 1999 році Міллер був призначений генеральним директором ВАТ «Балтійська трубопровідна система». У 2000 році став заступником міністра енергетики Росії, займався питаннями зовнішньоекономічної діяльності. У заслугу Міллеру ставлять той факт, що завдяки співпраці Міненерго з ОПЕК йому вдалося зберегти досить високу ціну на нафту на світових ринках.
На чолі Газпрому
У січні 2001 року ЗМІ повідомляли, що Міллер може стати наступником міністра енергетики Олександра Гавріна. Проте 30 травня 2001 року Міллер був вибраний головою правління ВАТ «Газпром» (змінивши на цій посаді Рема Вяхирєва). За версією джерела газети «Ведомости», Міллер сам відмовився від запропонованого йому міністерського поста як від безперспективного.
Того ж року Міллер вперше обійняв посаду голови Ради директорів ЗАТ КБ «Газпромбанк» (пізніше — ЗАТ Акціонерний банк (АБ) «Газпромбанк»; ВАТ «Газпромбанк»). Надалі (за даними на вересень 2008 року) він зберігав за собою пост голови ради директорів «Газпромбанка».
ЗМІ стверджували, що призначення «людини Путіна» на місце Вяхирева виявилося для менеджменту «Газпрому» повною несподіванкою. Про нього керівництво компанії дізналося за годину до початку засідання ради директорів — під час розмови з президентом в Кремлі. На думку ряду ЗМІ, дане призначення означало, що Путін вирішив узяти контроль над газовою імперією в свої руки. Сам же Міллер після призначення заявив інформагентствам, що має намір забезпечити спадкоємність і підсилити роль держави в компанії.
6 травня 2002 року уряд призначив Міллера представником держави як акціонера для участі в річних зборах акціонерів компанії.
В кінці 2004 — початку 2005 року «Газпром» виступив за збільшення ціни на газ, що поставлявся за кордон. Інший значний постачальник газу — Туркменістан — також виявила намір підвищити ціну на газ. У січні 2006 року ЗМІ повідомили, що «Газпром» і український «Нафтогаз» домовилися про постачання російського газу в Україну, проте в червні 2006 року очолювана Міллером компанія відмовилася купувати газ у Туркменістану, а Київ зацікавився можливістю укладення контракту «Нафтогаза» з Туркменістаном на прямі постачання газу без участі «Газпрому».
6 квітня 2018 року включений до списку санкцій США з-поміж 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії.
Конфлікт навколо ЮКОСу
В кінці жовтня 2005 року група міноритаріїв нафтової компанії «ЮКОС» (в основному громадяни США) подали до вашингтонського окружного суду колективний позов проти Російської Федерації і низки російських енергетичних компаній, а також їхніх керівників (зокрема Міллера) і міністрів. Позивачі звинуватили їх в змові з метою «фактичної націоналізації» «Юкоса», внаслідок чого мінорітарії позбулися очікуваного прибутку. Того ж дня інформаційне агентство Reuters повідомило, що представники «Газпрому» отримали повістки з викликом до суду.
У лютому 2006 року адвокати «Газпрому», «Роснефті» і «Роснефтегаза», а також адвокати глави Мінпроменерго Віктора Христенка і міністра фінансів Олексія Кудріна подали до суду округу Колумбія (США) спільне клопотання про відстрочення представлення відповіді на претензії мінорітарієв «Юкоса». 23 березня адвокати міноритаріїв заявили, що повістку отримала і Російська Федерація в цілому. 24 березня МЗС Росії спростував це повідомлення, а в травні 2006 року адвокати відповідачів за позовом міноритарних акціонерів «Юкоса» направили до вашингтонського окружного суду клопотання з проханням відхилити позов. До кінця вересня 2006 року клопотання ще не було розглянуте.
Розвиток Газпрому
Також в 2005 і 2006 роках ім'я Міллера згадувалося в ЗМІ у зв'язку з амбітним проєктом «Газпрому» — будівництвом Північноєвропейського газопроводу. Цей газопровід вирішили будувати спільно «Газпром» і німецькі компанії E.ON і BASF. Він має пройти акваторією Балтійського моря (минаючи країни, що забезпечують транзит російського газу до Європи). Низку європейських країн (особливо країни Балтії) виражали незадоволеність цим проєктом. Заперечення припинилися, коли Міллер заявив, що «Газпром» готовий розглянути пропозиції будь-якої країни балтійського регіону з будівництва відведень. Передбачалося, що перша нитка газопроводу буде введена в експлуатацію 2010 року. Проте у вересні 2006 року стало ясно, що терміни почала будівництва зрушилися на невизначений час, оскільки довгостроковий бізнес-план проєкту не був готовий вчасно.
Іншим проєктом Газпрому став Південний потік — російсько-італійський проєкт газопроводу, який пройде дном Чорного моря з Новоросійська в болгарський порт Варну і далі через Балканський півострів в Італію й Австрію. Перший рамковий меморандум про проєктування й будівництво «Південного потоку» був підписано 23 червня 2007 російським енергетичним концерном Газпром і італійським нафтогазовим концерном Eni.
За ініціативи Газпрому був утворений Форум країн-експортерів газу — міжнародна організація провідних виробників і експортерів природного газу, чий статут був підписаний 23 грудня 2008 року на нараді в Москві.
Газпром за керівництва Міллера активно цікавився придбанням об'єктів газової інфраструктури в Європі, включаючи магістральні газогони і роздрібні мережі. Велика Британія і Німеччина обмежували цю активність, вбачаючи в монополізмі Газпрому загрозу своїй енергетичній безпеці.
У листопаді 2007 року «Ведомости» розповіли про доходи Міллера. Повідомлялося, що 2006 року «Газпром» заплатив членам правління компанії, у тому числі і Міллеру, в середньому по 35 мільйонів рублів. Крім того, він як заступник голови ради директорів «Газпрому», отримав 16,2 мільйона рублів. При цьому, як відзначало видання, Міллер ще очолює ради директорів «Газпром нафти», «Газпромбанка» і «Согаза» — всі разом це, як писали «Відомості», дало близько 5 мільйонів доларів до доходу Міллера.
Газпром і Україна
Часи керівництва Міллера відзначені щорічими газовими конфліктами з Україною і стрімким подорожчанням природного газу для України: ціни зросли від рівня в 50$ в 2005 році до $179.5 в 2008-му.
Рокірування в керівництві Газпрому
У березні 2008 року на минулих в Росії президентських виборах переміг перший віцепрем'єр Росії, голова ради директорів «Газпрому» Дмитро Медведєв, кандидатура якого була висунута низкою політичних партій країни, зокрема «Єдиною Росією», і підтримана президентом Путіним. 7 травня 2008 року Медведєв вступив на посаду президента Росії, після чого Міллер став виконувачем обов'язки голови ради директорів «Газпрому» на період до обрання річними зборами нового складу ради. 27 червня 2008 року новим главою ради директорів газової монополії був вибраний перший заступник голови уряду Росії Віктор Зубков, а Міллер посів посаду його заступника.
Звинувачення у кримінальній діяльності
Російськ-ізраїльський підприємець Максим Фрейдзон звинуватив Міллера у посередницькій ролі при взятті хабарів В. Путіним в 1990-х роках під час керування тим мерії Санкт-Петербургу. За Фрейдзоном, Путін під час розмов як правило писав суму хабаря, який вимагав, на папірці, а гроші завжди безпосередньо отримував О.Міллер, щоб передати своєму босу Путіну.
Фрейдзон також подав позов у суд Нью-Йорку зі звинуваченням керованого Міллером Газпрому незаконному привласненні акцій компанії ЗАТ «Совекс», мажоритарний акціонер якої Дмитро Скигин, був до того ще й вбитий.
Нагороди
Міллер має численні нагороди, зокрема медаль Ордена «3a заслуги перед Вітчизною» II ступеня; орден Хреста Угорської Республіки II ступеня за заслуги в енергетичній співпраці, орден «Святого Месропа Маштоца» (Республіка Вірменія), орден Російської Православної Церкви Сергія Радонезького II ступені і Патріаршу грамоту. 30 березня 2006 року президент Росії Володимир Путін нагородив Міллера орденом «За заслуги перед вітчизною» IV ступеня. Як наголошувалося в тексті указу, розміщеного на сайті адміністрації президента, Міллер був відзначений нагородою «за заслуги в розвитку газового комплексу РФ».
Санкції
Олексій Міллер здійснював комерційну діяльність в галузях економіки, що забезпечує суттєве джерело доходів для уряду Росії, що ініціював військові дії та геноцид громадянського населення в Україні, є підсанкційною особою в багатьох країнах.
З 6 квітня 2018 року занесений до санкційного "Кремлівського списку" США серед 17 чиновників і семи бізнесменів із Росії, наближених до Володимира Путіна.
З 4 березня. 2022 року перебуває під санкціями Канади.
З 14 березня 2022 року перебуває під санкціями Австралії.
З 10 березня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії, які включають заморожування активів і заборону на в'їзд.
З 5 квітня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.
Указом президента України Володимира Зеленського з 24 червня 2022 року перебуває під санкціями України.
Приватне життя
Міллер одружений, має сина.
Див. також
Виноски
- Munzinger Personen
- https://search.rsl.ru/ru/record/01008115726
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . lenta.ru. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 6 січня 2021.
- Биография Алексея Миллера, председателя правления ОАО «Газпром». — Страна.Ru, 04.06.2001
- Незаменимых нет. — Ведомости, 31.05.2001
- . РИА Новости (рос.). 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 2 січня 2009.
- Елена Мазнева. Миллионер Миллер. — Ведомости, 01.11.2007
- Радіо Свобода: , 23.05.2015
- МІЛЛЕР Олексій Борисович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 22 березня 2023.
- Russia-related Designations and Designations Updates; Issuance of Russia-related General Licenses, Publication of Russia-related Frequently Asked Questions.
- Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (16 березня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 22 березня 2023.
- Australia and sanctions.
- Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ) . Процитовано 22 березня 2023.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №266/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міллер Олексій Борисович |
- Олексій Міллер в Лентапедії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miller Oleksij Borisovich Miller ros Aleksej Borisovich Miller 31 sichnya 1962 Leningrad golova pravlinnya VAT Gazprom zastupnik golovi radi direktoriv kompanij Gazprom nafta Gazprombank i Sogaz Kandidat ekonomichnih nauk Maye nizku derzhavnih nagorod zokrema orden Za zaslugi pered vitchiznoyu IV stupenya otrimanij v 2006 roci za vnesok u rozvitok gazovogo kompleksu Rosiyi Miller Oleksij Borisovichros Aleksej Borisovich MillerIm ya pri narodzhenniros Aleksej Borisovich MillerNarodivsya31 sichnya 1962 1962 01 31 1 62 roki Leningrad RRFSR SRSRKrayina SRSR RosiyaNacionalnistNimecMisce prozhivannyaMoskvaDiyalnistpidpriyemec ekonomist politik pidpriyemecAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet ekonomiki i finansiv 1989 Naukovij stupinkandidat ekonomichnih nauk 2 1989 Znannya movrosijskaZakladd d Baltijska truboprovidna sistema d i GazpromChlenstvoSpisok NavalnogoPosadadNagorodidIMDbID 8601719Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U 2015 roci za versiyeyu zhurnalu Forbes zajnyav 54 e misce sered najvplivovishih lyudej svitu Nalezhit do najblizhchogo politichnogo otochennya prezidenta Rosiyi Volodimira Putina BiografiyaOleksij Miller narodivsya 31 sichnya 1962 roku v Leningradi U 1979 roci postupiv v Leningradskij finansovo ekonomichnij institut U 1984 roci zakinchiv institut otrimavshi specialnist ekonomist i vlashtuvavsya na robotu v LenNIIProyekt U 1986 roci postupiv v aspiranturu LenNIIProyekta i zakinchiv yiyi v 1989 roci zahistivshi kandidatsku disertaciyu Leningradska kar yera U 1990 roci pracyuvav v LenNIIproyekti na posadi molodshogo naukovogo spivrobitnika U tomu zh roci buv zaproshenij na robotu v Komitet z ekonomichnoyi reformi vikonkomu Lensoveta Z 1991 po 1996 rik pracyuvav v Komiteti z zovnishnih zv yazkiv meriyi Sankt Peterburga pid bezposerednim kerivnictvom Volodimira Putina yakij u toj chas obijmav posadu golovi komitetu zovnishnih zv yazkiv meriyi Miller buv nachalnikom upravlinnya zovnishnoekonomichnih zv yazkiv buv jogo bezposerednim pomichnikom Miller zajmavsya rozvitkom pershih investicijnih zon v misti zokrema Pulkovo tam buli pobudovani zavodi Koka kola ta Zhillett i Parnas pobudovanij kompleks budivel pivovarnoyi kompaniyi Baltika Priviv v misto pershi inozemni banki taki yak Drezden bank Lionskij kredit Zajmavsya gotelnim biznesom buv golovoyu radi direktoriv gotelyu Yevropa U 1996 roci pislya togo yak todishnij mer Anatolij Sobchak prograv vibori Volodimiru Yakovlyevu i komanda Sobchaka zalishila Smolnij Miller perejshov na robotu u VAT Morskij port Sankt Peterburg Tam vin zajmav post direktora z rozvitku i investiciyam U 1999 roci Miller buv priznachenij generalnim direktorom VAT Baltijska truboprovidna sistema U 2000 roci stav zastupnikom ministra energetiki Rosiyi zajmavsya pitannyami zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti U zaslugu Milleru stavlyat toj fakt sho zavdyaki spivpraci Minenergo z OPEK jomu vdalosya zberegti dosit visoku cinu na naftu na svitovih rinkah Na choli Gazpromu U sichni 2001 roku ZMI povidomlyali sho Miller mozhe stati nastupnikom ministra energetiki Oleksandra Gavrina Prote 30 travnya 2001 roku Miller buv vibranij golovoyu pravlinnya VAT Gazprom zminivshi na cij posadi Rema Vyahiryeva Za versiyeyu dzherela gazeti Vedomosti Miller sam vidmovivsya vid zaproponovanogo jomu ministerskogo posta yak vid bezperspektivnogo Togo zh roku Miller vpershe obijnyav posadu golovi Radi direktoriv ZAT KB Gazprombank piznishe ZAT Akcionernij bank AB Gazprombank VAT Gazprombank Nadali za danimi na veresen 2008 roku vin zberigav za soboyu post golovi radi direktoriv Gazprombanka ZMI stverdzhuvali sho priznachennya lyudini Putina na misce Vyahireva viyavilosya dlya menedzhmentu Gazpromu povnoyu nespodivankoyu Pro nogo kerivnictvo kompaniyi diznalosya za godinu do pochatku zasidannya radi direktoriv pid chas rozmovi z prezidentom v Kremli Na dumku ryadu ZMI dane priznachennya oznachalo sho Putin virishiv uzyati kontrol nad gazovoyu imperiyeyu v svoyi ruki Sam zhe Miller pislya priznachennya zayaviv informagentstvam sho maye namir zabezpechiti spadkoyemnist i pidsiliti rol derzhavi v kompaniyi 6 travnya 2002 roku uryad priznachiv Millera predstavnikom derzhavi yak akcionera dlya uchasti v richnih zborah akcioneriv kompaniyi V kinci 2004 pochatku 2005 roku Gazprom vistupiv za zbilshennya cini na gaz sho postavlyavsya za kordon Inshij znachnij postachalnik gazu Turkmenistan takozh viyavila namir pidvishiti cinu na gaz U sichni 2006 roku ZMI povidomili sho Gazprom i ukrayinskij Naftogaz domovilisya pro postachannya rosijskogo gazu v Ukrayinu prote v chervni 2006 roku ocholyuvana Millerom kompaniya vidmovilasya kupuvati gaz u Turkmenistanu a Kiyiv zacikavivsya mozhlivistyu ukladennya kontraktu Naftogaza z Turkmenistanom na pryami postachannya gazu bez uchasti Gazpromu 6 kvitnya 2018 roku vklyuchenij do spisku sankcij SShA z pomizh 17 uryadovciv ta 7 biznesmeniv z Rosiyi Konflikt navkolo YuKOSu V kinci zhovtnya 2005 roku grupa minoritariyiv naftovoyi kompaniyi YuKOS v osnovnomu gromadyani SShA podali do vashingtonskogo okruzhnogo sudu kolektivnij pozov proti Rosijskoyi Federaciyi i nizki rosijskih energetichnih kompanij a takozh yihnih kerivnikiv zokrema Millera i ministriv Pozivachi zvinuvatili yih v zmovi z metoyu faktichnoyi nacionalizaciyi Yukosa vnaslidok chogo minoritariyi pozbulisya ochikuvanogo pributku Togo zh dnya informacijne agentstvo Reuters povidomilo sho predstavniki Gazpromu otrimali povistki z viklikom do sudu U lyutomu 2006 roku advokati Gazpromu Rosnefti i Rosneftegaza a takozh advokati glavi Minpromenergo Viktora Hristenka i ministra finansiv Oleksiya Kudrina podali do sudu okrugu Kolumbiya SShA spilne klopotannya pro vidstrochennya predstavlennya vidpovidi na pretenziyi minoritariyev Yukosa 23 bereznya advokati minoritariyiv zayavili sho povistku otrimala i Rosijska Federaciya v cilomu 24 bereznya MZS Rosiyi sprostuvav ce povidomlennya a v travni 2006 roku advokati vidpovidachiv za pozovom minoritarnih akcioneriv Yukosa napravili do vashingtonskogo okruzhnogo sudu klopotannya z prohannyam vidhiliti pozov Do kincya veresnya 2006 roku klopotannya she ne bulo rozglyanute Rozvitok Gazpromu Takozh v 2005 i 2006 rokah im ya Millera zgaduvalosya v ZMI u zv yazku z ambitnim proyektom Gazpromu budivnictvom Pivnichnoyevropejskogo gazoprovodu Cej gazoprovid virishili buduvati spilno Gazprom i nimecki kompaniyi E ON i BASF Vin maye projti akvatoriyeyu Baltijskogo morya minayuchi krayini sho zabezpechuyut tranzit rosijskogo gazu do Yevropi Nizku yevropejskih krayin osoblivo krayini Baltiyi virazhali nezadovolenist cim proyektom Zaperechennya pripinilisya koli Miller zayaviv sho Gazprom gotovij rozglyanuti propoziciyi bud yakoyi krayini baltijskogo regionu z budivnictva vidveden Peredbachalosya sho persha nitka gazoprovodu bude vvedena v ekspluataciyu 2010 roku Prote u veresni 2006 roku stalo yasno sho termini pochala budivnictva zrushilisya na neviznachenij chas oskilki dovgostrokovij biznes plan proyektu ne buv gotovij vchasno Inshim proyektom Gazpromu stav Pivdennij potik rosijsko italijskij proyekt gazoprovodu yakij projde dnom Chornogo morya z Novorosijska v bolgarskij port Varnu i dali cherez Balkanskij pivostriv v Italiyu j Avstriyu Pershij ramkovij memorandum pro proyektuvannya j budivnictvo Pivdennogo potoku buv pidpisano 23 chervnya 2007 rosijskim energetichnim koncernom Gazprom i italijskim naftogazovim koncernom Eni Za iniciativi Gazpromu buv utvorenij Forum krayin eksporteriv gazu mizhnarodna organizaciya providnih virobnikiv i eksporteriv prirodnogo gazu chij statut buv pidpisanij 23 grudnya 2008 roku na naradi v Moskvi Gazprom za kerivnictva Millera aktivno cikavivsya pridbannyam ob yektiv gazovoyi infrastrukturi v Yevropi vklyuchayuchi magistralni gazogoni i rozdribni merezhi Velika Britaniya i Nimechchina obmezhuvali cyu aktivnist vbachayuchi v monopolizmi Gazpromu zagrozu svoyij energetichnij bezpeci U listopadi 2007 roku Vedomosti rozpovili pro dohodi Millera Povidomlyalosya sho 2006 roku Gazprom zaplativ chlenam pravlinnya kompaniyi u tomu chisli i Milleru v serednomu po 35 miljoniv rubliv Krim togo vin yak zastupnik golovi radi direktoriv Gazpromu otrimav 16 2 miljona rubliv Pri comu yak vidznachalo vidannya Miller she ocholyuye radi direktoriv Gazprom nafti Gazprombanka i Sogaza vsi razom ce yak pisali Vidomosti dalo blizko 5 miljoniv dolariv do dohodu Millera Gazprom i Ukrayina Chasi kerivnictva Millera vidznacheni shorichimi gazovimi konfliktami z Ukrayinoyu i strimkim podorozhchannyam prirodnogo gazu dlya Ukrayini cini zrosli vid rivnya v 50 v 2005 roci do 179 5 v 2008 mu Rokiruvannya v kerivnictvi Gazpromu U berezni 2008 roku na minulih v Rosiyi prezidentskih viborah peremig pershij viceprem yer Rosiyi golova radi direktoriv Gazpromu Dmitro Medvedyev kandidatura yakogo bula visunuta nizkoyu politichnih partij krayini zokrema Yedinoyu Rosiyeyu i pidtrimana prezidentom Putinim 7 travnya 2008 roku Medvedyev vstupiv na posadu prezidenta Rosiyi pislya chogo Miller stav vikonuvachem obov yazki golovi radi direktoriv Gazpromu na period do obrannya richnimi zborami novogo skladu radi 27 chervnya 2008 roku novim glavoyu radi direktoriv gazovoyi monopoliyi buv vibranij pershij zastupnik golovi uryadu Rosiyi Viktor Zubkov a Miller posiv posadu jogo zastupnika Zvinuvachennya u kriminalnij diyalnostiRosijsk izrayilskij pidpriyemec Maksim Frejdzon zvinuvativ Millera u poserednickij roli pri vzyatti habariv V Putinim v 1990 h rokah pid chas keruvannya tim meriyi Sankt Peterburgu Za Frejdzonom Putin pid chas rozmov yak pravilo pisav sumu habarya yakij vimagav na papirci a groshi zavzhdi bezposeredno otrimuvav O Miller shob peredati svoyemu bosu Putinu Frejdzon takozh podav pozov u sud Nyu Jorku zi zvinuvachennyam kerovanogo Millerom Gazpromu nezakonnomu privlasnenni akcij kompaniyi ZAT Soveks mazhoritarnij akcioner yakoyi Dmitro Skigin buv do togo she j vbitij NagorodiMiller maye chislenni nagorodi zokrema medal Ordena 3a zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya orden Hresta Ugorskoyi Respubliki II stupenya za zaslugi v energetichnij spivpraci orden Svyatogo Mesropa Mashtoca Respublika Virmeniya orden Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Sergiya Radonezkogo II stupeni i Patriarshu gramotu 30 bereznya 2006 roku prezident Rosiyi Volodimir Putin nagorodiv Millera ordenom Za zaslugi pered vitchiznoyu IV stupenya Yak nagoloshuvalosya v teksti ukazu rozmishenogo na sajti administraciyi prezidenta Miller buv vidznachenij nagorodoyu za zaslugi v rozvitku gazovogo kompleksu RF SankciyiOleksij Miller zdijsnyuvav komercijnu diyalnist v galuzyah ekonomiki sho zabezpechuye suttyeve dzherelo dohodiv dlya uryadu Rosiyi sho iniciyuvav vijskovi diyi ta genocid gromadyanskogo naselennya v Ukrayini ye pidsankcijnoyu osoboyu v bagatoh krayinah Z 6 kvitnya 2018 roku zanesenij do sankcijnogo Kremlivskogo spisku SShA sered 17 chinovnikiv i semi biznesmeniv iz Rosiyi nablizhenih do Volodimira Putina Z 4 bereznya 2022 roku perebuvaye pid sankciyami Kanadi Z 14 bereznya 2022 roku perebuvaye pid sankciyami Avstraliyi Z 10 bereznya 2022 roku perebuvaye pid sankciyami Velikoyi Britaniyi yaki vklyuchayut zamorozhuvannya aktiviv i zaboronu na v yizd Z 5 kvitnya 2022 roku perebuvaye pid sankciyami Novoyi Zelandiyi Ukazom prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo z 24 chervnya 2022 roku perebuvaye pid sankciyami Ukrayini Privatne zhittyaMiller odruzhenij maye sina Div takozhKlan PutinaVinoskiMunzinger Personen d Track Q107343683 https search rsl ru ru record 01008115726 Arhiv originalu za 14 serpnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya lenta ru Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2021 Biografiya Alekseya Millera predsedatelya pravleniya OAO Gazprom Strana Ru 04 06 2001 Nezamenimyh net Vedomosti 31 05 2001 RIA Novosti ros 6 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 26 sichnya 2009 Procitovano 2 sichnya 2009 Elena Mazneva Millioner Miller Vedomosti 01 11 2007 Radio Svoboda 23 05 2015 MILLER Oleksij Borisovich biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 22 bereznya 2023 Russia related Designations and Designations Updates Issuance of Russia related General Licenses Publication of Russia related Frequently Asked Questions Government of Canada Public Works and Government Services Canada 16 bereznya 2022 Canada Gazette Part 2 Volume 156 Number 6 Regulations Amending the Special Economic Measures Russia Regulations gazette gc ca Procitovano 22 bereznya 2023 Australia and sanctions Trade New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Russia Sanctions New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade en NZ Procitovano 22 bereznya 2023 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 266 2021 Pro rishennya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini vid 18 chervnya 2021 roku Pro zastosuvannya personalnih specialnih ekonomichnih ta inshih obmezhuvalnih zahodiv sankcij PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Miller Oleksij BorisovichOleksij Miller v Lentapediyi