Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Тира (січень-липень 332 до н. е.) — семимісячна облога і штурм Александром Македонським фінікійського міста Тир. Падіння неприступного міста стало не тільки однією з найяскравіших перемог Александра, а й увійшло в аннали світового військового мистецтва.
| Облога Тира | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Походи Александра Македонського | |||||||
 Схема облоги Тира. Тир узятий штурмом із моря. Насип послужив пристанню флоту македонців. | |||||||
| Координати: 33°16′14″ пн. ш. 35°11′45″ сх. д. / 33.27083333002777721° пн. ш. 35.19611111002777193° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Коринфський союз | жителі Тира | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Александр Македонський | цар | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 30-35 тисяч солдат | 9-10 тисяч городян | ||||||
| Втрати | |||||||
| 400 солдат | 8-9 тисяч чоловіків Тіра | ||||||
Передісторія
У битві при Іссі в листопаді 333 до н. е. Александр Македонський розгромив військо перського царя Дарія III. Останній втік углиб своєї держави, а Александр рушив у Фінікію, щоб убезпечити свій тил від перського флоту. Бібл, Сидон і Арвад підкорилися Александру, але найбільше місто Фінікії, Тір, відмовилось впустити македонців, хоча обіцяло укласти з Александром союз та не допомагати персам. Між тим тірський цар Адземілк воював на боці персів, а тірська флотилія була одна з найчисленніших у Середземному морі. Македонський цар так виклав перед своїми воєначальниками необхідність облоги Тіра:
 | ... нам небезпечно йти у похід на Єгипет (адже на морі панують перси) і переслідувати Дарія, залишивши за собою це місто, на яке не можна покластися, а Єгипет і Кіпр у руках персів. Це небезпечно взагалі, а особливо для стану справ в Елладі. Якщо перси знову заволодіють узбережжям, а ми у цей час будемо йти з нашим військом на Вавилон і на Дарія, то вони, маючи у своєму розпорядженні ще більші сили, перенесуть війну в Елладу; лакедемонці відразу ж почнуть з нами війну; Афіни досі утримував від неї більше страх, ніж прихильність до нас. Якщо ми зметемо Тір, то вся Фінікія буде нашою і до нас, зрозуміло, перейде фінікійський флот, а він у персів найбільший і найсильніший. ... Володіючи на морі македонськими та фінікійськими кораблями і приєднавши Кіпр, ми міцно затвердимо наше морське панування, і тоді похід у Єгипет не буде для нас важким. А коли ми підкоримо Єгипет, то ні в Елладі, ні вдома не залишиться більше нічого, що могло б вселяти підозру, і тоді ми і підемо на Вавилон, зовсім заспокоївшись щодо наших домашніх справ. |  |
Неприступний Тир
Тир розташовувався на скелястому острові, куди його перенесли жителі у 586 до н. е., рятуючись від військ вавилонського царя Навуходоносора. На материку залишилися цвинтарі і руїни старого міста, а новий Тир обнесли високою стіною по всьому периметру острова. У ході археологічних робіт визначено, що острівна площа Тіра дорівнювала приблизно 58 га. Протяжність острова в античний час була 1,6 км, у наш час обриси змінилися — острів з'єднався перемичкою з материком, а його довжина зменшилася до кілометра. Ширина протоки, що відокремлює острів від материка, становила в античний час 4 стадії, тобто 700—800 м. Глибина протоки не перевищувала 5 м, поблизу материкового берега дно було мілке і замулене. У 2 гаванях Тира, південно-східній і північній, базувався сильний флот, здатний прорвати морську блокаду. Північна або Сидонська гавань збереглася до наших днів.
Крім моря місто захищала стіна, про яку свідчить Арріан:
| | «Стіни у них з боку насипу були заввишки трохи менше 45 метрів і відповідної ширини, з великих каменів, з'єднаних вапном. | |
В античний час письменники любили барвисті перебільшення. Геродот писав, що стіни Вавилона сягали 100 метрів у висоту. Однак, наприклад, внутрішні стіни Константинополя візантійського часу, одного з наймогутніших фортифікаційних споруд давнини, мали висоту 12 метрів. Найвищі стіни середньовічних англійських замків сягали тільки 13 метрів. Тим не менш, висота стін Тіра 45 м (висота 15-поверхового будинку) не виглядає таким вже перебільшенням. Башта німецького замку на Рейні досягає такої висоти. Цілком можливо, що Арріан, повідомляючи про 45 метрів висоти, передавав висоту найвищої вежі Тира, зведеної у бік материка на найнебезпечнішому напрямку. Стіни на інших напрямках були, звичайно ж, нижче, і за оцінкою могли бути не вище 8-10 метрів.
Місто захищали 8-9 тисяч чоловіків, громадян Тира. Згідно з Юстином, Курцієм і Діодором тірійці вивезли до Карфагена частину небоєздатного населення, проте більша частина жінок та дітей залишилася у місті.
Тірійці розраховували на свій сильний флот, неприступність острова і допомогу союзного Карфагена. Александр, натомість, мав непереможну сухопутну армією, розпоряджався людськими ресурсами підвладних народів і вірою у божественні знамення, що сприяють йому.
1-й етап облоги
Александр вирішив поєднати насипом материк з містом, а потім по насипу підвести облогові машини до стін Тіра. За 60 років до Александра подібне проробив сиракузький тиран Діонісій I, коли тримав в облозі сицилійське місто Мотій, розташоване на острові приблизно за 1,2 км від берега. Однак протока, що відокремлює Мотій від берега, була неглибока на відміну від Тіру.
Облоговими роботами керував військовий інженер Александра — . Десятки тисяч людей зайнялися будівельними роботами: вбивалися кілки у мулисте дно, насипалися камені, поверх них валили лісовий матеріал. Руїни старого Тіра на материку були джерелами каменю, дерева підвозили з Ліванських гір. Мол, шириною у 60 метрів, повільно підповзав до міста.
Для захисту будівельників від вилазок тірських трієр македонці встановили на насипу дві дерев'яні вежі, прикриті шкурами і шкірами від вогненних стріл. Тірійці підвели судно, до країв наповнене горючим матеріалом, прямо до вежі. Пожежу не давали гасити, обстрілюючи македонців з трієр. Потім тірійці випливли з міста на безлічі човникі і зруйнували насип. У той же день піднявся вітер, який довершив знищення молу.
Александр розпорядився про будівництво нового насипу, ширше колишнього, а сам вирушив до Сидона збирати свій флот, без якого облога Тіра виглядала безнадійною.
2-й етап облоги
Герострат, цар Арада, і Еніл, цар Библа, дізнавшись, що міста їх у владі Александра, відпали від персів і припливли до македонського царя. Разом з флотилією Сидона кількість фінікійських кораблів під керівництвом Александра становила 80. Ще близько 25 кораблів прислали союзники з малоазійських держав. Кіпрські царі з 120 кораблями також приєдналися до Александра. Таким чином флот Александра становив близько 225 кораблів (за Арріаном, Курцій говорить про флот у 190 кораблів).
Тірійці не прийняли морської битви та сховались у своїх гаванях. Кіпрська флотилія блокувала північну з них, обернену в бік Сидона, а фінікійський флот південну, обернену до Єгипта. Ремісники виготовили безліч облогових знарядь, одні з яких підвели до стін Тіра відновленим насипом, інші встановили на кораблях, що встали на якорі уздовж стіни. Таранами прямо з кораблів намагалися пробити стіну. Перш ніж підвести кораблі, довелося витягнути великі камені з мілководдя біля стін. Тірійці постійно влаштовували вилазки, підрізаючи якірні канати, поки македонці не стали використовувати ланцюги для якорів. В одну з вилазок тірійці раптово атакували флот кіпріотів і пустили на дно кілька їхніх кораблів, а ще більше пошкодили. Правда, й самі вони понесли важкі втрати при відступі.
Нарешті, Александр приступив до штурму оточеного з усіх боків міста:
| | Оскільки тепер від флоту тірійцям не було ніякої користі, то македонці змогли підвести машини до самих стін. Машини, що стояли на насипу, не завдали стіні ніяких значних пошкоджень: така вона була міцна. Підвели деякі судна з машинами і з того боку міста, яка була звернена до Сидону. Коли і тут нічого не добилися, Александр, продовжуючи всюди свої спроби, перейшов до південної стіни, зверненої убік Єгипту. Тут, нарешті, стіну на значному проміжку розхитали; частина її обламалися і звалилася. Там, де вона зруйнувалась, зробили, як було можливо, містки і протягом короткого часу намагалися йти на приступ; тірійці, проте, легко відкинули македонців. | |
Діодор додає, що пролом був близько 30 м у довжину, але за ніч тірійці відновили стіну.
Через 3 дня Александр відновив штурм. Спочатку розхитали стіну біля південної гавані, потім до проробленого пролому підійшли кораблі з містками і піхотою. Першим зійшов на стіну Тіра македонець Адмет зі своїми щитоносцями. Незабаром македонці захопили всі стіни з вежами і проникли у місто. Одночасно кораблі кіпріотів і союзних фінікійців увірвалися в обидві гавані Тіра. Почалася різанина захисників міста.
Місто впало на 7-й місяць облоги у липні 332 до н. е.
Підсумки облоги Тіра
За час облоги загинуло близько 400 македонців. Тірійці втратили від 8 до 9 тисяч: 6-7 тисяч загинуло під час штурму, ще 2000 розп'яли на хрестах уздовж моря. При цьому з чоловіків залишилась у живих лише невелика кількість осіб з числа правителів міста, які сховалися у священному храмі Геракла.
За словами Арріана, у рабство продали 30 000 захоплених жителів Тіра. Діодор пише про 13 000 бранців. Курцій повідомляє, що близько 15 000 жителів врятували мешканці іншого фінікійського міста Сидону, які таємно переправили тірійців до себе (фінікійці славилися як работоргівці, можливо, з 30 тисяч бранців половину продали через сидонян).
Александр заселив Тір населенням з навколишніх місць, призначив їм нового царя, а сам рушив до Єгипту через Палестину, де йому довелося брати в облогу філістимське місто Газу.
Див. також
Примітки
- Арріан. Похід Александра. 2.17
- Геродот. Історія. 1.178
- Юстин. 11.10; Курций. Історія Александра Македонського. 4.3.19; Діодор. Історична бібліотека. 17.41
- Діодор. Історична бібліотека. 14.48
- Арріан. Похід Александра. 2.20
- Курций. Історія Александра Македонського. 4.3.11
- Арріан. Похід Александра. 2.22
- Арріан, 2.24; Діодор, 17.46; Курцій, 4.4; Юстин, 18.3
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Tira sichen lipen 332 do n e semimisyachna obloga i shturm Aleksandrom Makedonskim finikijskogo mista Tir Padinnya nepristupnogo mista stalo ne tilki odniyeyu z najyaskravishih peremog Aleksandra a j uvijshlo v annali svitovogo vijskovogo mistectva Obloga TiraPohodi Aleksandra MakedonskogoShema oblogi Tira Tir uzyatij shturmom iz morya Nasip posluzhiv pristannyu flotu makedonciv Shema oblogi Tira Tir uzyatij shturmom iz morya Nasip posluzhiv pristannyu flotu makedonciv Koordinati 33 16 14 pn sh 35 11 45 sh d 33 27083333002777721 pn sh 35 19611111002777193 sh d 33 27083333002777721 35 19611111002777193Data osin sichen lipen 332 do n e Misce Tir FinikiyaRezultat Peremoga GreciyiStoroniKorinfskij soyuz zhiteli TiraKomanduvachiAleksandr Makedonskij carVijskovi sili30 35 tisyach soldat 9 10 tisyach gorodyanVtrati400 soldat 8 9 tisyach cholovikiv TiraPeredistoriyaU bitvi pri Issi v listopadi 333 do n e Aleksandr Makedonskij rozgromiv vijsko perskogo carya Dariya III Ostannij vtik uglib svoyeyi derzhavi a Aleksandr rushiv u Finikiyu shob ubezpechiti svij til vid perskogo flotu Bibl Sidon i Arvad pidkorilisya Aleksandru ale najbilshe misto Finikiyi Tir vidmovilos vpustiti makedonciv hocha obicyalo uklasti z Aleksandrom soyuz ta ne dopomagati persam Mizh tim tirskij car Adzemilk voyuvav na boci persiv a tirska flotiliya bula odna z najchislennishih u Seredzemnomu mori Makedonskij car tak viklav pered svoyimi voyenachalnikami neobhidnist oblogi Tira nam nebezpechno jti u pohid na Yegipet adzhe na mori panuyut persi i peresliduvati Dariya zalishivshi za soboyu ce misto na yake ne mozhna poklastisya a Yegipet i Kipr u rukah persiv Ce nebezpechno vzagali a osoblivo dlya stanu sprav v Elladi Yaksho persi znovu zavolodiyut uzberezhzhyam a mi u cej chas budemo jti z nashim vijskom na Vavilon i na Dariya to voni mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni she bilshi sili perenesut vijnu v Elladu lakedemonci vidrazu zh pochnut z nami vijnu Afini dosi utrimuvav vid neyi bilshe strah nizh prihilnist do nas Yaksho mi zmetemo Tir to vsya Finikiya bude nashoyu i do nas zrozumilo perejde finikijskij flot a vin u persiv najbilshij i najsilnishij Volodiyuchi na mori makedonskimi ta finikijskimi korablyami i priyednavshi Kipr mi micno zatverdimo nashe morske panuvannya i todi pohid u Yegipet ne bude dlya nas vazhkim A koli mi pidkorimo Yegipet to ni v Elladi ni vdoma ne zalishitsya bilshe nichogo sho moglo b vselyati pidozru i todi mi i pidemo na Vavilon zovsim zaspokoyivshis shodo nashih domashnih sprav Nepristupnij TirZnimok z litaka u 1934 roci ostrova na yakomu znahodivsya starodavnij Tir Chastinu ostrova rozmilo sam vin z yednavsya peremichkoyu z materikom Vidno zalishki pivnichnoyi gavani Tir roztashovuvavsya na skelyastomu ostrovi kudi jogo perenesli zhiteli u 586 do n e ryatuyuchis vid vijsk vavilonskogo carya Navuhodonosora Na materiku zalishilisya cvintari i ruyini starogo mista a novij Tir obnesli visokoyu stinoyu po vsomu perimetru ostrova U hodi arheologichnih robit viznacheno sho ostrivna plosha Tira dorivnyuvala priblizno 58 ga Protyazhnist ostrova v antichnij chas bula 1 6 km u nash chas obrisi zminilisya ostriv z yednavsya peremichkoyu z materikom a jogo dovzhina zmenshilasya do kilometra Shirina protoki sho vidokremlyuye ostriv vid materika stanovila v antichnij chas 4 stadiyi tobto 700 800 m Glibina protoki ne perevishuvala 5 m poblizu materikovogo berega dno bulo milke i zamulene U 2 gavanyah Tira pivdenno shidnij i pivnichnij bazuvavsya silnij flot zdatnij prorvati morsku blokadu Pivnichna abo Sidonska gavan zbereglasya do nashih dniv Krim morya misto zahishala stina pro yaku svidchit Arrian Stini u nih z boku nasipu buli zavvishki trohi menshe 45 metriv i vidpovidnoyi shirini z velikih kameniv z yednanih vapnom V antichnij chas pismenniki lyubili barvisti perebilshennya Gerodot pisav sho stini Vavilona syagali 100 metriv u visotu Odnak napriklad vnutrishni stini Konstantinopolya vizantijskogo chasu odnogo z najmogutnishih fortifikacijnih sporud davnini mali visotu 12 metriv Najvishi stini serednovichnih anglijskih zamkiv syagali tilki 13 metriv Tim ne mensh visota stin Tira 45 m visota 15 poverhovogo budinku ne viglyadaye takim vzhe perebilshennyam Bashta nimeckogo zamku na Rejni dosyagaye takoyi visoti Cilkom mozhlivo sho Arrian povidomlyayuchi pro 45 metriv visoti peredavav visotu najvishoyi vezhi Tira zvedenoyi u bik materika na najnebezpechnishomu napryamku Stini na inshih napryamkah buli zvichajno zh nizhche i za ocinkoyu mogli buti ne vishe 8 10 metriv Misto zahishali 8 9 tisyach cholovikiv gromadyan Tira Zgidno z Yustinom Kurciyem i Diodorom tirijci vivezli do Karfagena chastinu neboyezdatnogo naselennya prote bilsha chastina zhinok ta ditej zalishilasya u misti Tirijci rozrahovuvali na svij silnij flot nepristupnist ostrova i dopomogu soyuznogo Karfagena Aleksandr natomist mav neperemozhnu suhoputnu armiyeyu rozporyadzhavsya lyudskimi resursami pidvladnih narodiv i viroyu u bozhestvenni znamennya sho spriyayut jomu 1 j etap oblogiObloga Tira Malyunok kincya XVII st Aleksandr virishiv poyednati nasipom materik z mistom a potim po nasipu pidvesti oblogovi mashini do stin Tira Za 60 rokiv do Aleksandra podibne prorobiv sirakuzkij tiran Dionisij I koli trimav v oblozi sicilijske misto Motij roztashovane na ostrovi priblizno za 1 2 km vid berega Odnak protoka sho vidokremlyuye Motij vid berega bula negliboka na vidminu vid Tiru Oblogovimi robotami keruvav vijskovij inzhener Aleksandra Desyatki tisyach lyudej zajnyalisya budivelnimi robotami vbivalisya kilki u muliste dno nasipalisya kameni poverh nih valili lisovij material Ruyini starogo Tira na materiku buli dzherelami kamenyu dereva pidvozili z Livanskih gir Mol shirinoyu u 60 metriv povilno pidpovzav do mista Dlya zahistu budivelnikiv vid vilazok tirskih triyer makedonci vstanovili na nasipu dvi derev yani vezhi prikriti shkurami i shkirami vid vognennih stril Tirijci pidveli sudno do krayiv napovnene goryuchim materialom pryamo do vezhi Pozhezhu ne davali gasiti obstrilyuyuchi makedonciv z triyer Potim tirijci viplivli z mista na bezlichi chovniki i zrujnuvali nasip U toj zhe den pidnyavsya viter yakij dovershiv znishennya molu Aleksandr rozporyadivsya pro budivnictvo novogo nasipu shirshe kolishnogo a sam virushiv do Sidona zbirati svij flot bez yakogo obloga Tira viglyadala beznadijnoyu 2 j etap oblogiObloga Tira Malyunok hudozhnika XIX stolittya Andre Castaigne Gerostrat car Arada i Enil car Bibla diznavshis sho mista yih u vladi Aleksandra vidpali vid persiv i priplivli do makedonskogo carya Razom z flotiliyeyu Sidona kilkist finikijskih korabliv pid kerivnictvom Aleksandra stanovila 80 She blizko 25 korabliv prislali soyuzniki z maloazijskih derzhav Kiprski cari z 120 korablyami takozh priyednalisya do Aleksandra Takim chinom flot Aleksandra stanoviv blizko 225 korabliv za Arrianom Kurcij govorit pro flot u 190 korabliv Tirijci ne prijnyali morskoyi bitvi ta shovalis u svoyih gavanyah Kiprska flotiliya blokuvala pivnichnu z nih obernenu v bik Sidona a finikijskij flot pivdennu obernenu do Yegipta Remisniki vigotovili bezlich oblogovih znaryad odni z yakih pidveli do stin Tira vidnovlenim nasipom inshi vstanovili na korablyah sho vstali na yakori uzdovzh stini Taranami pryamo z korabliv namagalisya probiti stinu Persh nizh pidvesti korabli dovelosya vityagnuti veliki kameni z milkovoddya bilya stin Tirijci postijno vlashtovuvali vilazki pidrizayuchi yakirni kanati poki makedonci ne stali vikoristovuvati lancyugi dlya yakoriv V odnu z vilazok tirijci raptovo atakuvali flot kipriotiv i pustili na dno kilka yihnih korabliv a she bilshe poshkodili Pravda j sami voni ponesli vazhki vtrati pri vidstupi Nareshti Aleksandr pristupiv do shturmu otochenogo z usih bokiv mista Oskilki teper vid flotu tirijcyam ne bulo niyakoyi koristi to makedonci zmogli pidvesti mashini do samih stin Mashini sho stoyali na nasipu ne zavdali stini niyakih znachnih poshkodzhen taka vona bula micna Pidveli deyaki sudna z mashinami i z togo boku mista yaka bula zvernena do Sidonu Koli i tut nichogo ne dobilisya Aleksandr prodovzhuyuchi vsyudi svoyi sprobi perejshov do pivdennoyi stini zvernenoyi ubik Yegiptu Tut nareshti stinu na znachnomu promizhku rozhitali chastina yiyi oblamalisya i zvalilasya Tam de vona zrujnuvalas zrobili yak bulo mozhlivo mistki i protyagom korotkogo chasu namagalisya jti na pristup tirijci prote legko vidkinuli makedonciv Diodor dodaye sho prolom buv blizko 30 m u dovzhinu ale za nich tirijci vidnovili stinu Cherez 3 dnya Aleksandr vidnoviv shturm Spochatku rozhitali stinu bilya pivdennoyi gavani potim do proroblenogo prolomu pidijshli korabli z mistkami i pihotoyu Pershim zijshov na stinu Tira makedonec Admet zi svoyimi shitonoscyami Nezabarom makedonci zahopili vsi stini z vezhami i pronikli u misto Odnochasno korabli kipriotiv i soyuznih finikijciv uvirvalisya v obidvi gavani Tira Pochalasya rizanina zahisnikiv mista Misto vpalo na 7 j misyac oblogi u lipni 332 do n e Pidsumki oblogi TiraZa chas oblogi zaginulo blizko 400 makedonciv Tirijci vtratili vid 8 do 9 tisyach 6 7 tisyach zaginulo pid chas shturmu she 2000 rozp yali na hrestah uzdovzh morya Pri comu z cholovikiv zalishilas u zhivih lishe nevelika kilkist osib z chisla praviteliv mista yaki shovalisya u svyashennomu hrami Gerakla Za slovami Arriana u rabstvo prodali 30 000 zahoplenih zhiteliv Tira Diodor pishe pro 13 000 branciv Kurcij povidomlyaye sho blizko 15 000 zhiteliv vryatuvali meshkanci inshogo finikijskogo mista Sidonu yaki tayemno perepravili tirijciv do sebe finikijci slavilisya yak rabotorgivci mozhlivo z 30 tisyach branciv polovinu prodali cherez sidonyan Aleksandr zaseliv Tir naselennyam z navkolishnih misc priznachiv yim novogo carya a sam rushiv do Yegiptu cherez Palestinu de jomu dovelosya brati v oblogu filistimske misto Gazu Div takozhAleksandr III Velikij Bitvi Aleksandra Makedonskogo Vijna Karfagena z Aleksandrom Makedonskim Obloga Tira 315 314 PrimitkiArrian Pohid Aleksandra 2 17 Gerodot Istoriya 1 178 Yustin 11 10 Kurcij Istoriya Aleksandra Makedonskogo 4 3 19 Diodor Istorichna biblioteka 17 41 Diodor Istorichna biblioteka 14 48 Arrian Pohid Aleksandra 2 20 Kurcij Istoriya Aleksandra Makedonskogo 4 3 11 Arrian Pohid Aleksandra 2 22 Arrian 2 24 Diodor 17 46 Kurcij 4 4 Yustin 18 3LiteraturaArrian 2 16 24 Kurcij 4 2 4 Diodor 17 40 46 Yustin 11 10 18 3 Plutarh Aleksandr 24 25 Arrian Pohod Aleksandra M MIF 1993 Kvint Kurcij Ruf Istoriya Aleksandra Makedonskogo M Izdatelstvo MGU 1993 Book XVII s sajta proekta Perseus