Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Діонісій I Сиракузький, також Діонісій Старший (грец. Διονύσιος, 431 до н. е. — 367 до н. е.) — сиракузький тиран, в добу його правління Сиракузи стали найпотужнішою грецькою колонією на заході. Водночас Діонісій у стародавніх вважався першим і найвидатнішим прикладом пізніших «поганих» тиранів, внаслідок своєї жорстокості, свого безбожництва і крайньої недовіри до оточення.
| Діонісій I Сиракузький | |
|---|---|
| дав.-гр. Διονύσιος | |
 | |
| Народився | 430 до н. е. або 431 до н. е. Сиракуза, Стародавній Рим |
| Помер | 367 до н. е. |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | давньогрецька |
| Учасник | d |
| Посада | тиран |
| Військове звання | стратег |
| Батько | d |
| Родичі | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d, d і невідомо |
| Діти | Гіппарін, Нісей, Арета Сіракузька, Діонісій Молодший, d і d |
| |
Із життям Діонісія І пов'язаний давньогрецький переказ про Дамоклів меч.
Ранні роки
Діонісій походив з нижчого стану. Діонісій відзначився у війні, яку Сиракузи вели з Карфагеном, починаючи з 410 до н. е. Втікаючи після перемоги карфагенян в Сиракузи, агрігентці вважали, що причиною взяття їх міста карфагенянами (406 до н. е.) була нездатність надісланих до них сиракузьких полководців. Діонісій звинуватив останніх перед народом у зраді і домігся завдяки підтримці Філіста того, що народ обрав інших полководців, в тому числі і його самого. Він посилив свою партію поверненням із заслання вигнанців, прив'язав до себе військо підвищенням платні, усунув своїх товаришів і став єдиним воєначальником.
Здобуття Сиракуз
Наступним кроком Діонісія стало формування загону охоронців, і 406 до н. е. у віці 25 років він вирушив до Сиракуз, де оголосив себе одноосібним володарем міста. Попри поразку при Гелі і на обурення війська, він досяг миру, поступившись Гімерою і Агрігентом карфагенянам і забезпечив своє панування над Сиракузами залученням до себе найманців, особливо кампанців, зміцненням частини міста, яка називалася Ортігією і завоюваннями (406 до н. е.) Він одружився з дочкою полководця Гермократа, а після її смерті одружився в один і той же час з Арістомахою, сестрою Діона, і локрянкой Доридою.
Друга війна з Карфагеном
399 до н. е. Діонісію йому належала вся частина Сицилії, що не перебувала в руках карфагенян. Здійснивши масштабні приготування (побудовано кораблі з п'ятьма рядами полиць для веслярів і катапульти), він почав другу війну з Карфагеном, у 397 до н. е. обложив місто Мотію (Μοτύη), але перед чисельною перевагою Гімільконового війська мав відступити в Сиракузи й тут сам був обложений.
Діонісій захищався успішно, налаштував прихильно до себе громадян поблажливістю і помірністю і був врятований завдяки епідемії чумі, що спалахнула в таборі карфагенян у 396 до н. е.. Гімількон Молодший відступив з рештою свого війська, але Магон продовжував війну, поки карфагеняни не уклали мир в 392 до н. е., поступившись Діонісію містом . Вже під час війни Діонісій виявляв свою жорстокість тим, що карав багатьох громадян з метою захопити їхні гроші для покриття військових витрат. Тепер він звернув свою зброю проти грецьких міст Нижньої Італії. Кротонці були переможені, а місто Регій після одинадцятимісячної облоги голодом примушений здатися і піддався всій жорстокості переможця в 387 до н. е.
Третя і четверта війна з Карфагеном
Після кількох років миру, в продовження яких встановилися дружні відносини зі Спартою і утвердилося панування Сиракуз на Адріатичному морі, Діонісій почав третю війну з Карфагеном, в якій здобув перемогу над Магоном при Кабалі, потім сам зазнав поразки біля Кронії і при укладенні миру змушений був зробити деякі поступки Карфагену. Відтак річка Галік (Άλυκος) перетворилась на кордон його володінь (383 до н. е.) Коли його плани на Епір і Дельфи не вдалися, він почав четверту війну проти Карфагена. Спочатку воював успішно, але, коли флот його було знищено в гавані під горою Еріксом (Eryx), настало перемир'я.
Смерть Діонісія
Незабаром за тим 367 до н. е. Діонісій помер від непомірності або від отрути, піднесеної йому сином, або від радості з приводу перемоги, здобутої ним як драматичним письменником
Діонісій Молодший, або Діонісій II Сиракузький, — його син від локрянки Дориди, став наступником. Не отримавши внаслідок недовіри до нього батька в юності доброго виховання, він успадкував від батька твердо встановлену владу 367 до н. е. Не маючи войовничих нахилів, поспішив закінчити війну з Карфагеном. Загалом його правління не ознаменувалося видатними військовими подіями.
Родина
1. Дружина — Дорида, донька Ксенета, локрійського аристократа
Діти:
- Діонісій (396—337 до н. е.), тиран Сиракуз з 367 по 357 роки до н. е. та з 346 по 344 роки до н. е.
- Гермокріт (д/н)
- Дікейсина (д/н), дружина Лептіна, зведеного брата Діонісія I, тирана Сиракуз
2. Дружина — Арістомаха (д/н-353 до н. е.), донька Гіппаріна, сиракузького аристократа
Діти:
- Нісей (д/н-346 до н. е.), тиран Сиракуз з 350 до 346 року до н. е.
- Гіппарін (382/386-350 роки до н. е.), тиран Сиракуз з 352 до 350 року до н. е.
- Софросіна, дружина Діонісія II, тирана Сиракуз
- Арета (д/н-353 до н. е.), дружина Діона, тирана Сиракуз з 357 до 354 року до н. е.
Поетичний талант Діонісія
Не зважаючи на свою жорстокість та імпульсивність, в душі Діонісія виявлялися іноді благородні пориви ( і Фінтій) і він ясно усвідомлював своє становище. Спонукуваний марнославством і майже хворобливою схильністю до трагедії, він хотів бути поетом, не володіючи талантом. Його поетичні твори сміливо критикувались Філоксеном і висміювали в Олімпії, в Афінах. Проте в 367 до н. е. він отримав приз за одну зі своїх трагедій «Λύτρα Έκτορος», уривки якої зібрав у праці «Tragicorum Graecorum Fragmenta».
Образ в літературі
Діонісій I Сиракузький виступає одним з головних дійових осіб в романі «Маска Аполлона» британської письменниці Мері Рено. Значна увага приділяється реалістичному опису міста Сиракузи доби Діонісія: його городян, деяких споруд, зокрема театру, а також облаштування фортеці Ортігія. Згадується поетичний талант правителя, його товариські відносини із Діоном Сиракузьким та нетривала зустріч із Платоном.
Примітки
- Любкер Ф. Dionysius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 408–410.
- Любкер Ф. Polyxenus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1077.
- Любкер Ф. Leptines // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 733–734.
- Любкер Ф. Hermocrates // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 617–618.
- Дионисий Младший // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. Xа. — С. 758–759.
- Валерій Максім 1, 1. 4. 7. 9, 17.
- Плутарх. Діон. 5.
- Цицерон. Тускуланські бесіди 5, 21. 22.
- Діодор Сицилійський 13, 87.
- Цицерон. Тускуланські бесіди 5, 20.
- Діодор Сицилійський 14, 7.
- Діодор Сицилійський 14, 45.
- Діодор Сицилійський 14, 10.
- Діодор Сицилійський 15, 12
- Діодор Сицилійський 15, 74
Посилання
- Діонісій I Старший // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dionisij I Sirakuzkij takozh Dionisij Starshij grec Dionysios 431 do n e 367 do n e sirakuzkij tiran v dobu jogo pravlinnya Sirakuzi stali najpotuzhnishoyu greckoyu koloniyeyu na zahodi Vodnochas Dionisij u starodavnih vvazhavsya pershim i najvidatnishim prikladom piznishih poganih tiraniv vnaslidok svoyeyi zhorstokosti svogo bezbozhnictva i krajnoyi nedoviri do otochennya Dionisij I Sirakuzkijdav gr DionysiosNarodivsya 430 do n e abo 431 do n e Sirakuza Starodavnij RimPomer 367 do n e Diyalnist politikZnannya mov davnogreckaUchasnik dPosada tiranVijskove zvannya strategBatko dRodichi dBrati sestri dU shlyubi z d d i nevidomoDiti Gipparin Nisej Areta Sirakuzka Dionisij Molodshij d i d Mediafajli u Vikishovishi Dionisij I Sirakuzkij zobrazhennya navedene u Promptuarii Iconum Insigniorum Damokliv mech kartina yaka zobrazhuye Dionisiya I ta Damokla Iz zhittyam Dionisiya I pov yazanij davnogreckij perekaz pro Damokliv mech Ranni rokiDionisij pohodiv z nizhchogo stanu Dionisij vidznachivsya u vijni yaku Sirakuzi veli z Karfagenom pochinayuchi z 410 do n e Vtikayuchi pislya peremogi karfagenyan v Sirakuzi agrigentci vvazhali sho prichinoyu vzyattya yih mista karfagenyanami 406 do n e bula nezdatnist nadislanih do nih sirakuzkih polkovodciv Dionisij zvinuvativ ostannih pered narodom u zradi i domigsya zavdyaki pidtrimci Filista togo sho narod obrav inshih polkovodciv v tomu chisli i jogo samogo Vin posiliv svoyu partiyu povernennyam iz zaslannya vignanciv priv yazav do sebe vijsko pidvishennyam platni usunuv svoyih tovarishiv i stav yedinim voyenachalnikom Zdobuttya SirakuzNastupnim krokom Dionisiya stalo formuvannya zagonu ohoronciv i 406 do n e u vici 25 rokiv vin virushiv do Sirakuz de ogolosiv sebe odnoosibnim volodarem mista Popri porazku pri Geli i na oburennya vijska vin dosyag miru postupivshis Gimeroyu i Agrigentom karfagenyanam i zabezpechiv svoye panuvannya nad Sirakuzami zaluchennyam do sebe najmanciv osoblivo kampanciv zmicnennyam chastini mista yaka nazivalasya Ortigiyeyu i zavoyuvannyami 406 do n e Vin odruzhivsya z dochkoyu polkovodcya Germokrata a pislya yiyi smerti odruzhivsya v odin i toj zhe chas z Aristomahoyu sestroyu Diona i lokryankoj Doridoyu Druga vijna z KarfagenomSiciliya u 397 roci do n e 399 do n e Dionisiyu jomu nalezhala vsya chastina Siciliyi sho ne perebuvala v rukah karfagenyan Zdijsnivshi masshtabni prigotuvannya pobudovano korabli z p yatma ryadami polic dlya veslyariv i katapulti vin pochav drugu vijnu z Karfagenom u 397 do n e oblozhiv misto Motiyu Motyh ale pered chiselnoyu perevagoyu Gimilkonovogo vijska mav vidstupiti v Sirakuzi j tut sam buv oblozhenij Dionisij zahishavsya uspishno nalashtuvav prihilno do sebe gromadyan poblazhlivistyu i pomirnistyu i buv vryatovanij zavdyaki epidemiyi chumi sho spalahnula v tabori karfagenyan u 396 do n e Gimilkon Molodshij vidstupiv z reshtoyu svogo vijska ale Magon prodovzhuvav vijnu poki karfagenyani ne uklali mir v 392 do n e postupivshis Dionisiyu mistom Vzhe pid chas vijni Dionisij viyavlyav svoyu zhorstokist tim sho karav bagatoh gromadyan z metoyu zahopiti yihni groshi dlya pokrittya vijskovih vitrat Teper vin zvernuv svoyu zbroyu proti greckih mist Nizhnoyi Italiyi Krotonci buli peremozheni a misto Regij pislya odinadcyatimisyachnoyi oblogi golodom primushenij zdatisya i piddavsya vsij zhorstokosti peremozhcya v 387 do n e Tretya i chetverta vijna z KarfagenomPislya kilkoh rokiv miru v prodovzhennya yakih vstanovilisya druzhni vidnosini zi Spartoyu i utverdilosya panuvannya Sirakuz na Adriatichnomu mori Dionisij pochav tretyu vijnu z Karfagenom v yakij zdobuv peremogu nad Magonom pri Kabali potim sam zaznav porazki bilya Kroniyi i pri ukladenni miru zmushenij buv zrobiti deyaki postupki Karfagenu Vidtak richka Galik Alykos peretvorilas na kordon jogo volodin 383 do n e Koli jogo plani na Epir i Delfi ne vdalisya vin pochav chetvertu vijnu proti Karfagena Spochatku voyuvav uspishno ale koli flot jogo bulo znisheno v gavani pid goroyu Eriksom Eryx nastalo peremir ya Smert DionisiyaNezabarom za tim 367 do n e Dionisij pomer vid nepomirnosti abo vid otruti pidnesenoyi jomu sinom abo vid radosti z privodu peremogi zdobutoyi nim yak dramatichnim pismennikom Dionisij Molodshij abo Dionisij II Sirakuzkij jogo sin vid lokryanki Doridi stav nastupnikom Ne otrimavshi vnaslidok nedoviri do nogo batka v yunosti dobrogo vihovannya vin uspadkuvav vid batka tverdo vstanovlenu vladu 367 do n e Ne mayuchi vojovnichih nahiliv pospishiv zakinchiti vijnu z Karfagenom Zagalom jogo pravlinnya ne oznamenuvalosya vidatnimi vijskovimi podiyami Rodina1 Druzhina Dorida donka Kseneta lokrijskogo aristokrata Diti Dionisij 396 337 do n e tiran Sirakuz z 367 po 357 roki do n e ta z 346 po 344 roki do n e Germokrit d n Dikejsina d n druzhina Leptina zvedenogo brata Dionisiya I tirana Sirakuz 2 Druzhina Aristomaha d n 353 do n e donka Gipparina sirakuzkogo aristokrata Diti Nisej d n 346 do n e tiran Sirakuz z 350 do 346 roku do n e Gipparin 382 386 350 roki do n e tiran Sirakuz z 352 do 350 roku do n e Sofrosina druzhina Dionisiya II tirana Sirakuz Areta d n 353 do n e druzhina Diona tirana Sirakuz z 357 do 354 roku do n e Poetichnij talant DionisiyaNe zvazhayuchi na svoyu zhorstokist ta impulsivnist v dushi Dionisiya viyavlyalisya inodi blagorodni porivi i Fintij i vin yasno usvidomlyuvav svoye stanovishe Sponukuvanij marnoslavstvom i majzhe hvoroblivoyu shilnistyu do tragediyi vin hotiv buti poetom ne volodiyuchi talantom Jogo poetichni tvori smilivo kritikuvalis Filoksenom i vismiyuvali v Olimpiyi v Afinah Prote v 367 do n e vin otrimav priz za odnu zi svoyih tragedij Lytra Ektoros urivki yakoyi zibrav u praci Tragicorum Graecorum Fragmenta Obraz v literaturiDionisij I Sirakuzkij vistupaye odnim z golovnih dijovih osib v romani Maska Apollona britanskoyi pismennici Meri Reno Znachna uvaga pridilyayetsya realistichnomu opisu mista Sirakuzi dobi Dionisiya jogo gorodyan deyakih sporud zokrema teatru a takozh oblashtuvannya forteci Ortigiya Zgaduyetsya poetichnij talant pravitelya jogo tovariski vidnosini iz Dionom Sirakuzkim ta netrivala zustrich iz Platonom PrimitkiLyubker F Dionysius Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 408 410 d Track Q4249594d Track Q45179395d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Lyubker F Polyxenus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1077 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45254976d Track Q1459210 Lyubker F Leptines Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 733 734 d Track Q45174663d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Lyubker F Hermocrates Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 617 618 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45274047 Dionisij Mladshij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1893 T Xa S 758 759 d Track Q656d Track Q23892912d Track Q24405094d Track Q19908137d Track Q602358 Valerij Maksim 1 1 4 7 9 17 Plutarh Dion 5 Ciceron Tuskulanski besidi 5 21 22 Diodor Sicilijskij 13 87 Ciceron Tuskulanski besidi 5 20 Diodor Sicilijskij 14 7 Diodor Sicilijskij 14 45 Diodor Sicilijskij 14 10 Diodor Sicilijskij 15 12 Diodor Sicilijskij 15 74PosilannyaDionisij I Starshij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Bolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 12 listopada 2012 u Wayback Machine