Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Белграда 1456 року — битва між угорськими та османськими військами, що відбулася 4—22 липня 1456 року. Після взяття Константинополя в 1453 році османський султан Мехмед II зібрав сили для підпорядкування Угорського королівства. Безпосередньою метою удару була обрана прикордонна фортеця в Белграді (угор. Nándorfehérvár). Оборону фортеці підготував угорський дворянин і воєвода Янош Гуньяді, який брав участь у численних битвах проти турків.
| Облога Белграда | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| , Османські війни в Європі | |||||||
 . Подвиг Титуса Дуговича (1859) | |||||||
| Координати: 44°49′00″ пн. ш. 20°28′00″ сх. д. / 44.8166666666947719477320788° пн. ш. 20.4666666666947776320739649° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
*  Угорське королівство
| *  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| * Янош Гуньяді | * Мехмед II | ||||||
| Військові сили | |||||||
Гарнізон Белграда:
Армія Гуньяді:
Хрестоносці:
| Спершу вважалось що до 100 тис. чол. | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | бл. 20 тис. загиблими | ||||||
Облога переросла у велику битву, в ході якої Гуньяді очолив спонтанний контрнаступ, у результаті якого був захоплений турецький табір. Отримавши поранення, Мехмед II був змушений зняти облогу і відступити. На думку деяких сучасників, облога Белграда вирішила долю християнства.
Підготовка до бою
Підготовка до облоги була розпочата угорською стороною наприкінці 1455 року після примирення Яноша Гуньяді з політичними супротивниками. Гуньяді за свій рахунок забезпечив белградську фортеця припасами, озброїв її і залишив у ній сильний гарнізон під командуванням свояка Михая Сіладі і старшого сина Ласла, а сам зайнявся збором підкріплення і створенням флоту. Гуньяді не користувався підтримкою знаті, яка побоювалася його посилення, і опирався лише на власні ресурси.
Завдяки допомозі католицької церкви і особливо францисканського ченця Івана Капістрана, який проповідував хрестовий похід проти турків, Гуньяді вдалося залучити селян і дрібних землевласників. Вони були погано озброєні (більшість мали тільки пращі та коси), проте сповнені рішучості. Ядро війська Гуньяді становила невелика група найманців і декілька загонів дворянської кінноти. Всього угорцям вдалося зібрати 25-30 тисяч осіб.
Облога
До того як Гуньяді вдалося зібрати військо, армія Мехмеда II (її чисельність за різними оцінками становила 160 тис., а згідно з новими дослідженнями — 60-70 тис. чоловік) підійшла до Белграду. Михай Сіладі, що керував обороною замку мав у своєму розпорядженні 5-7 тис. осіб угорського гарнізону, а також солдатів-сербів. 4 липня 1456 року почалася облога. 29 червня 1456 року турки почали обстрілювати фортецю з підвищення.
Мехмед розділив військо на три частини. Румелійський корпус, що розташовувався на правому фланзі, мав більшу частину з 300 гармат (інші перебували на кораблях). На лівому фланзі розгорнулася важка піхота з Анатолії. У центрі знаходилася особиста гвардія султана, яничари під командуванням Заганос-паші і ставка командування. Флот (більше 200 кораблів) знаходився на північний захід від міста: він мав патрулювати драговини і не допустити підходу до фортеці підкріплень, а також контролювати на південному заході річку Саву, щоб запобігти обхід піхоти з флангу. Зі сходу Дунай прикривали сипахи, завданням яких було не допущення обходу турків із правого флангу.
Звістка про початок облоги застала Гуньяді на півдні Угорщини, де він набирав легку кавалерію для армії, з допомогою якої збирався зняти облогу. Після з'єднання з силами папського легата кардинала Івана Капістрана, які, головним чином, складалися з селян, Гуньяді вирушив на Белград. Разом, під командуванням Капістрана та Гуньяді перебувало 40-50 тис. осіб.
Нечисленні захисники покладалися, перш за все, на силу белградського замку, що був на той час одним з найкращих на Балканах. Після того як Стефан Лазаревич у 1404 році переніс до Белграда столицю Сербської деспотовини, була проведена велика робота з перетворення невеликого старого візантійського замку на надійне сучасне укріплення. Замок мав три лінії захисту: нижнє місто з кафедральним собором, міським центром та портом на Дунаї, верхнє місто з чотирма воротами і подвійною стіною, в якому розташовувалося військо, а також внутрішній замок з палацом і великим донжоном. Белградський замок став одним із значних досягнень військової архітектури Середньовіччя.
14 липня 1456 року Янош Гуньяді підійшов до повністю оточеного міста зі своєю дунайською флотилією. Того ж дня йому вдалося прорвати морську блокаду, потопивши три великих османських галери і захопивши чотири великих і двадцять малих суден. Знищивши флот султана, Гуньяді отримав можливість переправити війська і поставляти в місто необхідне продовольство. Було посилено захист фортеці.
Однак облога не була знята. В результаті інтенсивного артилерійського обстрілу, що тривав протягом тижня, стіна фортеці була пробита в декількох місцях. 21 липня Мехмед II наказав почати загальний штурм фортеці, який почався із заходом сонця і тривав всю ніч. Наступаюча турецька армія захопила місто і почала штурм фортеці. В критичний момент штурму Гуньяді наказав захисникам скидати підпалені просмолені дерева та інші легкозаймисті матеріали. В результаті яничари, що билися в місті, були відрізані стіною вогню від своїх товаришів, які намагалися пробитися до верхнього міста через проломи в стіні.
Жорстока битва у верхньому місті між оточеними яничарами і солдатами Сіладі закінчилася успіхом християн: угорцям вдалося відкинути наступаючих від стін. Яничари, що залишалися всередині були знищені, а турецькі війська, які намагалися пробитися до верхнього місто, зазнали важких втрат.
Коли турецьким солдатам майже вдалося поставити прапор султана на вершині бастіону, солдатів-серб Тітус Дугович вирвав його і разом з ним стрибнув зі стіни. За цю самопожертву син Яноша Гуньяді, угорський король Матяш Корвін, три роки потому дав його синові Титусу дворянське звання.
Битва
Наступного дня битва прийняла несподіваний оборот. Незважаючи на наказ не намагатися грабувати турецькі позиції, частина війська вийшла із-за зруйнованого валу і зайняла позиції уздовж турецької лінії. Спроби сипахів розсіяти їх не увінчалися успіхом. До угорців, що знаходилися за стіною, почали приєднуватись все нові солдати, й інцидент швидко переріс у повномасштабну битву.
Бачачи, що зупинити людей не вдається, Капістрана на чолі 2-тисячного загону селян почав наступ у тил турецької армії, розташований уздовж Сави. Одночасно Гуньяді почав атаку з фортеці, метою якої було захоплення розміщених у турецькому таборі артилерійських позицій.
Захоплені зненацька і, на думку деяких літописців, паралізовані нез'ясовним страхом, турки почали тікати. Особиста охорона султана, що складалася з приблизно 5 тисяч яничар, відчайдушно намагалася припинити паніку і відбити табір, однак армія Гуньяді вже вступила в бій, і зусилля турків виявилися безуспішними. Султан особисто брав участь у битві і вбив у сутичці лицаря, але був поранений стрілою в стегно і втратив свідомість.
Після битви угорські частини отримали наказ провести ніч поза стінами в боєготовності, але турецької контратаки не було. Під покровом темряви турки поспішно відступили, везучи 140 возів із пораненими. Султан прийшов до тями в місті Сарона. Дізнавшись, що його армія втікла, більшість командирів вбиті, а все майно втрачено, 24-річний правитель хотів отруїтися. Несподівана атака угорців призвела до безладу і тяжких втрат, тому тієї ночі переможений Мехмед відступив з рештою військами до Константинополя.
Після битви
Після битви табір угорців вразила епідемія, від якої через три тижні (11 серпня 1456 року) помер сам Янош Гуньяді. Він був похований в кафедральному соборі міста Алба-Юлія, столиці Трансильванії.
Белградська фортеця добре показала себе під час облоги, тому угорці здійснили додаткові укріплення: у слабких східних стінах, через які туркам вдалося пробитися до верхнього міста, були побудовані Зіндан-ворота та артилерійська вежа Небойші. Це була остання велика модифікація фортеці до 1521 року, коли вона була захоплена султаном Сулейманом I Пишним.
Під час облоги Папа римський Калікст III наказав опівдні бити у дзвони, закликаючи віруючих до молитви за захисників християнства. Однак у багатьох місцях звістку про перемогу отримали раніше, і дзвони били вже на знак про перемогу, тому інтерпретація папського розпорядження була скорегована. Традиція бити у дзвони опівдні зберігається до цих пір.
Значення
Перемога під Белградом на 70 років зупинила наступ турків на Європу, незважаючи на ряд вторгнень, зокрема, захоплення Отранто в 1480—1481 роках і напад на Хорватію і Штирію в 1493 році. Белградська фортеця продовжувала захищати Угорщину від турків аж до її взяття в 1521 році.
Подальше просування турків до Європи затрималося через посилення Угорщини за сина Гуньяді Матвія Корвіна, необхідності створити надійну базу в недавно захоплених Сербії та Боснії, а також у результаті серії поразок, завданих Мегмеду II васалами — господарем Валахії Владом III Дракулою (у «нічній атаці») і господарем Молдавського князівства Штефаном III Великим (битви на Васлуе та біля Валя Албе).
У той же час християнам не вдалося розвинути успіх і повернути Константинополь. Король Угорщини Матвій I не був прихильником великої війни з Туреччиною і займався лише захистом власних володінь. Велика частина Угорщини була зайнята турками в 1526 році після битви при Могачі.
Османська експансія до Європи тривала зі змінним успіхом до облоги Відня у 1529 році. Турки залишалися значною силою і погрожували Центральній Європі аж до битви під Віднем у 1683 році.
Примітки
- Јованка Калић-Мијушковић, Београд у средњем веку, Српска књижевна задруга, Београд 1967.
- http://militera.lib.ru/h/michaud/39.html Жозеф-Франсуа Мишо, История крестовых походов, 2001
Посилання
- Роль угорського королівства у відбитті османських загарбників
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Belgrada Obloga Belgrada 1456 roku bitva mizh ugorskimi ta osmanskimi vijskami sho vidbulasya 4 22 lipnya 1456 roku Pislya vzyattya Konstantinopolya v 1453 roci osmanskij sultan Mehmed II zibrav sili dlya pidporyadkuvannya Ugorskogo korolivstva Bezposerednoyu metoyu udaru bula obrana prikordonna fortecya v Belgradi ugor Nandorfehervar Oboronu forteci pidgotuvav ugorskij dvoryanin i voyevoda Yanosh Gunyadi yakij brav uchast u chislennih bitvah proti turkiv Obloga Belgrada Osmanski vijni v Yevropi Podvig Titusa Dugovicha 1859 Podvig Titusa Dugovicha 1859 Koordinati 44 49 00 pn sh 20 28 00 sh d 44 8166666666947719477320788 pn sh 20 4666666666947776320739649 sh d 44 8166666666947719477320788 20 4666666666947776320739649 Data 4 lipnya 22 lipnya 1456 roku Misce Belgrad Ugorske korolivstvo u teperishnij chas Serbiya Rezultat Upevnena peremoga Ugorshini Storoni Ugorske korolivstvo Hrestonosci inozemni Osmanska imperiya Komanduvachi Yanosh Gunyadi Mehmed II Vijskovi sili Garnizon Belgrada 7 tis chol Armiya Gunyadi bl 12 tis chol Hrestonosci 30 35 tis chol Spershu vvazhalos sho do 100 tis chol Vtrati Nevidomo bl 20 tis zagiblimi Obloga pererosla u veliku bitvu v hodi yakoyi Gunyadi ocholiv spontannij kontrnastup u rezultati yakogo buv zahoplenij tureckij tabir Otrimavshi poranennya Mehmed II buv zmushenij znyati oblogu i vidstupiti Na dumku deyakih suchasnikiv obloga Belgrada virishila dolyu hristiyanstva Pidgotovka do boyuPidgotovka do oblogi bula rozpochata ugorskoyu storonoyu naprikinci 1455 roku pislya primirennya Yanosha Gunyadi z politichnimi suprotivnikami Gunyadi za svij rahunok zabezpechiv belgradsku fortecya pripasami ozbroyiv yiyi i zalishiv u nij silnij garnizon pid komanduvannyam svoyaka Mihaya Siladi i starshogo sina Lasla a sam zajnyavsya zborom pidkriplennya i stvorennyam flotu Gunyadi ne koristuvavsya pidtrimkoyu znati yaka poboyuvalasya jogo posilennya i opiravsya lishe na vlasni resursi Zavdyaki dopomozi katolickoyi cerkvi i osoblivo franciskanskogo chencya Ivana Kapistrana yakij propoviduvav hrestovij pohid proti turkiv Gunyadi vdalosya zaluchiti selyan i dribnih zemlevlasnikiv Voni buli pogano ozbroyeni bilshist mali tilki prashi ta kosi prote spovneni rishuchosti Yadro vijska Gunyadi stanovila nevelika grupa najmanciv i dekilka zagoniv dvoryanskoyi kinnoti Vsogo ugorcyam vdalosya zibrati 25 30 tisyach osib OblogaBelgradska fortecya za Serednovichchya Vidno verhnye ta nizhnye misto j palac Shema bitvi Pomaranchevim kolorom poznacheni poziciyi tureckih vijsk zelenim nastup ugorciv Do togo yak Gunyadi vdalosya zibrati vijsko armiya Mehmeda II yiyi chiselnist za riznimi ocinkami stanovila 160 tis a zgidno z novimi doslidzhennyami 60 70 tis cholovik pidijshla do Belgradu Mihaj Siladi sho keruvav oboronoyu zamku mav u svoyemu rozporyadzhenni 5 7 tis osib ugorskogo garnizonu a takozh soldativ serbiv 4 lipnya 1456 roku pochalasya obloga 29 chervnya 1456 roku turki pochali obstrilyuvati fortecyu z pidvishennya Mehmed rozdiliv vijsko na tri chastini Rumelijskij korpus sho roztashovuvavsya na pravomu flanzi mav bilshu chastinu z 300 garmat inshi perebuvali na korablyah Na livomu flanzi rozgornulasya vazhka pihota z Anatoliyi U centri znahodilasya osobista gvardiya sultana yanichari pid komanduvannyam Zaganos pashi i stavka komanduvannya Flot bilshe 200 korabliv znahodivsya na pivnichnij zahid vid mista vin mav patrulyuvati dragovini i ne dopustiti pidhodu do forteci pidkriplen a takozh kontrolyuvati na pivdennomu zahodi richku Savu shob zapobigti obhid pihoti z flangu Zi shodu Dunaj prikrivali sipahi zavdannyam yakih bulo ne dopushennya obhodu turkiv iz pravogo flangu Gotichna freska v Cerkvi Neporochnogo zachattya Divi Mariyi v Olomuci Chehiya stvorena v 1468 roci Jmovirno odne z pershih zobrazhen bitvi U centri zobrazheno Ivana Kapistrana zliva z praporom u ruci Yanosh Gunyadi Obloga Belgrada v 1456 roci z tureckogo manuskriptu XV stolittya Zvistka pro pochatok oblogi zastala Gunyadi na pivdni Ugorshini de vin nabirav legku kavaleriyu dlya armiyi z dopomogoyu yakoyi zbiravsya znyati oblogu Pislya z yednannya z silami papskogo legata kardinala Ivana Kapistrana yaki golovnim chinom skladalisya z selyan Gunyadi virushiv na Belgrad Razom pid komanduvannyam Kapistrana ta Gunyadi perebuvalo 40 50 tis osib Nechislenni zahisniki pokladalisya persh za vse na silu belgradskogo zamku sho buv na toj chas odnim z najkrashih na Balkanah Pislya togo yak Stefan Lazarevich u 1404 roci perenis do Belgrada stolicyu Serbskoyi despotovini bula provedena velika robota z peretvorennya nevelikogo starogo vizantijskogo zamku na nadijne suchasne ukriplennya Zamok mav tri liniyi zahistu nizhnye misto z kafedralnim soborom miskim centrom ta portom na Dunayi verhnye misto z chotirma vorotami i podvijnoyu stinoyu v yakomu roztashovuvalosya vijsko a takozh vnutrishnij zamok z palacom i velikim donzhonom Belgradskij zamok stav odnim iz znachnih dosyagnen vijskovoyi arhitekturi Serednovichchya 14 lipnya 1456 roku Yanosh Gunyadi pidijshov do povnistyu otochenogo mista zi svoyeyu dunajskoyu flotiliyeyu Togo zh dnya jomu vdalosya prorvati morsku blokadu potopivshi tri velikih osmanskih galeri i zahopivshi chotiri velikih i dvadcyat malih suden Znishivshi flot sultana Gunyadi otrimav mozhlivist perepraviti vijska i postavlyati v misto neobhidne prodovolstvo Bulo posileno zahist forteci Odnak obloga ne bula znyata V rezultati intensivnogo artilerijskogo obstrilu sho trivav protyagom tizhnya stina forteci bula probita v dekilkoh miscyah 21 lipnya Mehmed II nakazav pochati zagalnij shturm forteci yakij pochavsya iz zahodom soncya i trivav vsyu nich Nastupayucha turecka armiya zahopila misto i pochala shturm forteci V kritichnij moment shturmu Gunyadi nakazav zahisnikam skidati pidpaleni prosmoleni dereva ta inshi legkozajmisti materiali V rezultati yanichari sho bilisya v misti buli vidrizani stinoyu vognyu vid svoyih tovarishiv yaki namagalisya probitisya do verhnogo mista cherez prolomi v stini Zhorstoka bitva u verhnomu misti mizh otochenimi yanicharami i soldatami Siladi zakinchilasya uspihom hristiyan ugorcyam vdalosya vidkinuti nastupayuchih vid stin Yanichari sho zalishalisya vseredini buli znisheni a turecki vijska yaki namagalisya probitisya do verhnogo misto zaznali vazhkih vtrat Koli tureckim soldatam majzhe vdalosya postaviti prapor sultana na vershini bastionu soldativ serb Titus Dugovich virvav jogo i razom z nim stribnuv zi stini Za cyu samopozhertvu sin Yanosha Gunyadi ugorskij korol Matyash Korvin tri roki potomu dav jogo sinovi Titusu dvoryanske zvannya BitvaObloga Belgrada Turecka miniatyura 1584 roku Nastupnogo dnya bitva prijnyala nespodivanij oborot Nezvazhayuchi na nakaz ne namagatisya grabuvati turecki poziciyi chastina vijska vijshla iz za zrujnovanogo valu i zajnyala poziciyi uzdovzh tureckoyi liniyi Sprobi sipahiv rozsiyati yih ne uvinchalisya uspihom Do ugorciv sho znahodilisya za stinoyu pochali priyednuvatis vse novi soldati j incident shvidko pereris u povnomasshtabnu bitvu Bachachi sho zupiniti lyudej ne vdayetsya Kapistrana na choli 2 tisyachnogo zagonu selyan pochav nastup u til tureckoyi armiyi roztashovanij uzdovzh Savi Odnochasno Gunyadi pochav ataku z forteci metoyu yakoyi bulo zahoplennya rozmishenih u tureckomu tabori artilerijskih pozicij Zahopleni znenacka i na dumku deyakih litopisciv paralizovani nez yasovnim strahom turki pochali tikati Osobista ohorona sultana sho skladalasya z priblizno 5 tisyach yanichar vidchajdushno namagalasya pripiniti paniku i vidbiti tabir odnak armiya Gunyadi vzhe vstupila v bij i zusillya turkiv viyavilisya bezuspishnimi Sultan osobisto brav uchast u bitvi i vbiv u sutichci licarya ale buv poranenij striloyu v stegno i vtrativ svidomist Pislya bitvi ugorski chastini otrimali nakaz provesti nich poza stinami v boyegotovnosti ale tureckoyi kontrataki ne bulo Pid pokrovom temryavi turki pospishno vidstupili vezuchi 140 voziv iz poranenimi Sultan prijshov do tyami v misti Sarona Diznavshis sho jogo armiya vtikla bilshist komandiriv vbiti a vse majno vtracheno 24 richnij pravitel hotiv otruyitisya Nespodivana ataka ugorciv prizvela do bezladu i tyazhkih vtrat tomu tiyeyi nochi peremozhenij Mehmed vidstupiv z reshtoyu vijskami do Konstantinopolya Pislya bitviKamin v belgradskomu parku Kalemegdan z pam yatnim napisom pro peremogu nad turkami u 1456 roci Belgradska bitva ugorska kartina XIX stolittya V seredini z hrestom u ruci Ivan Kapistrana Pislya bitvi tabir ugorciv vrazila epidemiya vid yakoyi cherez tri tizhni 11 serpnya 1456 roku pomer sam Yanosh Gunyadi Vin buv pohovanij v kafedralnomu sobori mista Alba Yuliya stolici Transilvaniyi Belgradska fortecya dobre pokazala sebe pid chas oblogi tomu ugorci zdijsnili dodatkovi ukriplennya u slabkih shidnih stinah cherez yaki turkam vdalosya probitisya do verhnogo mista buli pobudovani Zindan vorota ta artilerijska vezha Nebojshi Ce bula ostannya velika modifikaciya forteci do 1521 roku koli vona bula zahoplena sultanom Sulejmanom I Pishnim Pid chas oblogi Papa rimskij Kalikst III nakazav opivdni biti u dzvoni zaklikayuchi viruyuchih do molitvi za zahisnikiv hristiyanstva Odnak u bagatoh miscyah zvistku pro peremogu otrimali ranishe i dzvoni bili vzhe na znak pro peremogu tomu interpretaciya papskogo rozporyadzhennya bula skoregovana Tradiciya biti u dzvoni opivdni zberigayetsya do cih pir ZnachennyaPeremoga pid Belgradom na 70 rokiv zupinila nastup turkiv na Yevropu nezvazhayuchi na ryad vtorgnen zokrema zahoplennya Otranto v 1480 1481 rokah i napad na Horvatiyu i Shtiriyu v 1493 roci Belgradska fortecya prodovzhuvala zahishati Ugorshinu vid turkiv azh do yiyi vzyattya v 1521 roci Podalshe prosuvannya turkiv do Yevropi zatrimalosya cherez posilennya Ugorshini za sina Gunyadi Matviya Korvina neobhidnosti stvoriti nadijnu bazu v nedavno zahoplenih Serbiyi ta Bosniyi a takozh u rezultati seriyi porazok zavdanih Megmedu II vasalami gospodarem Valahiyi Vladom III Drakuloyu u nichnij ataci i gospodarem Moldavskogo knyazivstva Shtefanom III Velikim bitvi na Vaslue ta bilya Valya Albe U toj zhe chas hristiyanam ne vdalosya rozvinuti uspih i povernuti Konstantinopol Korol Ugorshini Matvij I ne buv prihilnikom velikoyi vijni z Turechchinoyu i zajmavsya lishe zahistom vlasnih volodin Velika chastina Ugorshini bula zajnyata turkami v 1526 roci pislya bitvi pri Mogachi Osmanska ekspansiya do Yevropi trivala zi zminnim uspihom do oblogi Vidnya u 1529 roci Turki zalishalisya znachnoyu siloyu i pogrozhuvali Centralnij Yevropi azh do bitvi pid Vidnem u 1683 roci PrimitkiЈovanka Kaliћ Miјushkoviћ Beograd u sredњem veku Srpska kњizhevna zadruga Beograd 1967 http militera lib ru h michaud 39 html Zhozef Fransua Misho Istoriya krestovyh pohodov 2001PosilannyaRol ugorskogo korolivstva u vidbitti osmanskih zagarbnikiv