Облога Амбракії (219) – бойові дії македонського царя Філіппа V проти зайнятого етолійцями міста Амбракія в 219 р. до н.е. під час Союзницької війни.
Облога Амбракії (219) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Союзницька війна (220-217 до н.е.) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Етолійський союз (антимакедонська коаліція) | Македонія, Епір (промакедонська коаліція) | ||||||
Командувачі | |||||||
Філіпп V Македонський | |||||||
Військові сили | |||||||
0,5 тисячі | 23 тисячі македонців, загони союзників |
В кінці 230-х років до н.е. під час Деметрієвої війни Етолійський союз скористався негараздами в Епірі, котрі виникли після повалення монархії та переходу до демократичного устрою, і захопив місто Амбракія, яке з часів царя Пірра було столицею країни. Воно розташовувалось на північ від Амбракійської затоки, котра відділяє Акарнанію від Епіра та глибоко – на три з половиною десятки кілометрів – вдається у суходіл (зараз на місці Амбракії знаходиться грецьке місто Арта).
В 220 р. до н.е. грабіжницькі напади етолійців на різноманітні грецькі області призвели до початку Союзницької війни, в якій найпотужнішим учасником антиетолійської коаліції виступила Македонія. Наступного року македонський цар Філіпп V виступив у похід з великим військом – він вів з собою десятитисячну фалангу, п’ять тисяч пельтастів та вісім тисяч вершників. Пройшовши через Фессалію Філіпп прибув до Епіра, де закликав до створення поголовного ополчення. Тут же до його армії приєднались невеликі допоміжні загони: триста пращників із Ахаї та п’ятсот критян, надісланих з міста Полірренія (можливо відзначити, що в той час на Криті вирувала Літтійська війна, в якій численні міста цього острова так само поділились на дві коаліції, котрі шукали опору в Македонії або етолійцях).
Хоча Філіпп мав потужну армію та великі шанси на вирішальний успіх при негайному вторгненні до Етолії, проте епіроти наполягали на необхідності перш за все повернути їм Амбракію. У підсумку македонський цар пристав на цю вимогу та почав облогу. Скориставшись цим, етолійці здійснили набіг на саму Македонію, де розграбували Пеонію, а також спустошили окремі райони Фессалії.
Хоча зупинка під Амбракією й надала супротивнику певні вигоди, проте сама облога йшла доволі вдало. Місто знаходилось у болотяній місцевості та було доступне по єдиній вузькій насипній дорозі, тим не менш, Філіпп так майстерно провадив зведення земляних та інших споруд, так що всього за 40 діб зміг примусити захисників капітулювати. При цьому за умовами здачі гарнізон етолійців із п’яти сотень осіб, отримав вільний прохід до своїх.
Падіння Амбракії дозволило Філіппу вирушити проти прикордонних з Акарнанією західних областей власне Етолії. Амбракія була передана епіротам (втім, в подальшому вона знов опинилась в руках етолійців, котрі у 189 р. до н.е. були обложені тут римлянами).
Джерела
Полібій, «Історія»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Ambrakiyi 219 bojovi diyi makedonskogo carya Filippa V proti zajnyatogo etolijcyami mista Ambrakiya v 219 r do n e pid chas Soyuznickoyi vijni Obloga Ambrakiyi 219 Soyuznicka vijna 220 217 do n e Data 219 r do n e Misce Ambrakiya EpirRezultat Peremoga makedoncivStoroniEtolijskij soyuz antimakedonska koaliciya Makedoniya Epir promakedonska koaliciya KomanduvachiFilipp V MakedonskijVijskovi sili0 5 tisyachi 23 tisyachi makedonciv zagoni soyuznikivOblast Ambrakiya na mapi Zahidnoyi Greciyi V kinci 230 h rokiv do n e pid chas Demetriyevoyi vijni Etolijskij soyuz skoristavsya negarazdami v Epiri kotri vinikli pislya povalennya monarhiyi ta perehodu do demokratichnogo ustroyu i zahopiv misto Ambrakiya yake z chasiv carya Pirra bulo stoliceyu krayini Vono roztashovuvalos na pivnich vid Ambrakijskoyi zatoki kotra viddilyaye Akarnaniyu vid Epira ta gliboko na tri z polovinoyu desyatki kilometriv vdayetsya u suhodil zaraz na misci Ambrakiyi znahoditsya grecke misto Arta V 220 r do n e grabizhnicki napadi etolijciv na riznomanitni grecki oblasti prizveli do pochatku Soyuznickoyi vijni v yakij najpotuzhnishim uchasnikom antietolijskoyi koaliciyi vistupila Makedoniya Nastupnogo roku makedonskij car Filipp V vistupiv u pohid z velikim vijskom vin viv z soboyu desyatitisyachnu falangu p yat tisyach peltastiv ta visim tisyach vershnikiv Projshovshi cherez Fessaliyu Filipp pribuv do Epira de zaklikav do stvorennya pogolovnogo opolchennya Tut zhe do jogo armiyi priyednalis neveliki dopomizhni zagoni trista prashnikiv iz Ahayi ta p yatsot krityan nadislanih z mista Polirreniya mozhlivo vidznachiti sho v toj chas na Kriti viruvala Littijska vijna v yakij chislenni mista cogo ostrova tak samo podililis na dvi koaliciyi kotri shukali oporu v Makedoniyi abo etolijcyah Hocha Filipp mav potuzhnu armiyu ta veliki shansi na virishalnij uspih pri negajnomu vtorgnenni do Etoliyi prote epiroti napolyagali na neobhidnosti persh za vse povernuti yim Ambrakiyu U pidsumku makedonskij car pristav na cyu vimogu ta pochav oblogu Skoristavshis cim etolijci zdijsnili nabig na samu Makedoniyu de rozgrabuvali Peoniyu a takozh spustoshili okremi rajoni Fessaliyi Hocha zupinka pid Ambrakiyeyu j nadala suprotivniku pevni vigodi prote sama obloga jshla dovoli vdalo Misto znahodilos u bolotyanij miscevosti ta bulo dostupne po yedinij vuzkij nasipnij dorozi tim ne mensh Filipp tak majsterno provadiv zvedennya zemlyanih ta inshih sporud tak sho vsogo za 40 dib zmig primusiti zahisnikiv kapitulyuvati Pri comu za umovami zdachi garnizon etolijciv iz p yati soten osib otrimav vilnij prohid do svoyih Padinnya Ambrakiyi dozvolilo Filippu virushiti proti prikordonnih z Akarnaniyeyu zahidnih oblastej vlasne Etoliyi Ambrakiya bula peredana epirotam vtim v podalshomu vona znov opinilas v rukah etolijciv kotri u 189 r do n e buli oblozheni tut rimlyanami DzherelaPolibij Istoriya