Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нінон де Ланкло фр Ninon de Lenclos або Lanclos справжнє ім я Анна де л Анкло Anne de l Enclos 10 листопада 1615 1623 Па

Нінон де Ланкло

Нінон де Ланкло

Нінон де Ланкло (фр. Ninon de Lenclos або Lanclos, справжнє ім'я Анна де л'Анкло — Anne de l'Enclos; 10 листопада 1615/1623, Париж — 17 жовтня 1705) — французька куртизанка, письменниця, господиня літературного салону, меценатка. Прославилася інтелектом, надзвичайною дотепністю, вільнодумним способом життя і відмовою від шлюбу та релігії.

Нінон де Ланкло
фр. Ninon de Lenclos
image
Народилася10 листопада 1620(1620-11-10)[1]
Париж, Королівство Франція
Померла17 жовтня 1705(1705-10-17)[2][3][…](84 роки)
Париж, Королівство Франція
Країнаimage Франція
Діяльністьгосподиня літературного салону, письменниця, меценатка
Мова творівфранцузька
image Нінон де Ланкло у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Де Ланкло — символ освіченої і незалежної жінки, цариці паризьких салонів, що поєднувала розум і серце, приклад еволюції моралі XVII і XVIII ст.

Біографія

Юність

Анна де л'Анкло народилася в Парижі в сім'ї туренського дворянина Генріха де л'Анкло і його дружини, до шлюбу Ракони. Зменшувальне ім'я «Нінон» дав їй в дитинстві батько, послідовник філософії Епікура, який у 1632 р. за дуель був висланий з Франції і помер. 10 років потому померла її мати, і Нінон подалася в монастир — який покинула через рік.

Вибір монастирського шляху був викликаний тим же життєвим принципом, яким вона керувала завжди — збираючись залишатися неодруженою і незалежною. Надалі, під впливом філософії епікурейства взагалі і Монтеня зокрема, вона присвятила своє буття задоволенню — фізичному і розумовому.

У спадок Анна де Ланкло отримала великий статок, яким зуміла добре розпорядитися, отримуючи щорічно 10 000 ліврів ренти.

Куртизанка

Повернувшись в Париж, де Ланкло стала популярною фігурою в світських салонах того часу, і її власна вітальня стала центром суперечок і розмов про літературу. На початку 1630-х саме де Ланкло заохотила молодого Мольєра: саме в її салоні він вперше прочитав свого «Тартюфа», і вивів її в «Мізантропе» в образі Селімени. У своєму заповіті вона залишила кошти для купівлі книжок 9-річному синові свого рахівника на ім'я Франсуа Марі Аруе — який пізніше прославився під літературним псевдонімом Вольтер.

У цей період починає жити в ролі куртизанки. Змінила численних багатих і знатних коханців, включаючи кузена короля Великого Конде, Гаспара де Коліньї (герцог Шатильонський, внучатий племінник адмірала Коліньї), і Франсуа де Ларошфуко (принца де Марсийака). Її завжди оточували численні шанувальники, але коханий у неї завжди був тільки один, і змінюючи його на іншого, вона мала звичай повідомляти йому про це прямо, чим заслужила репутацію людини вольової, рішучої і екстравагантної. «Єдине, що йому залишалося — радіти, що йому ще дозволили наносити Нінон візити в якості друга», — свідчив Сен-Сімон.

image Витончена, чудово складена брюнетка, з обличчям сліпучої білизни, з легким рум'янцем, з великими синіми очима, в яких одночасно проглядали благопристойність, розсудливість, безумство і хтивість, з чудовими зубами і чарівною посмішкою, Нінон трималася з незвичайним благородством, володіючи вражаючою грацією манер. image

В інтимних зв'язках Нінон керувалася здебільшого почуттями, а не користю — вона відкинула 50 тис. франків за ніч від кардинала Рішельє, заявивши, що вона «віддається, але не продається» (зі спогадів графа де Шавеньяка). Вважається, що грошей де Ланкло зі своїх коханців не брала ніколи (на відміну від своєї сучасниці і конкурентки Маріон Делорм), в подарунок приймала від них тільки квіти, а свою репутацію заслужила «непристойним» для неодруженої жінки поведінкою. Тим не менш, Таллеман де Рео пише: «Її коханців ділили на три розряди: тих, хто платив і до яких вона була абсолютно байдужа, терплячи їх лише до пори, поки вони були їй потрібні, на тих, кого вона мучила, і улюбленців».

Подібний стиль життя (тоді ще не настільки прийнятний, як це стало пізніше), а також її вільнодумство в питаннях щодо релігії, призвели до того, що за наклепом пані де Граммон і велінням регентки Анни Австрійської Нінон де Ланкло насильно помістили в жіночий монастир Мадлонетт. Деякий час по тому, проте, бранку відвідала Христина, колишня королева Швеції, яка разом з Конде добилася від Мазаріні звільнення де Ланкло.

В шлюбі де Ланкло ніколи не була, але народила двох синів і дочку.

Письменниця

В якості Нінон де Ланкло стала писати твори, в яких захищала свою позицію: гідне життя без будь-якої релігії. Серед них особливо виділяється «Помста кокетки» (La coquette vengée, 1659). Вона була відмінно освічена, знала італійську і іспанську мови, вільно орієнтувалася в класичній літературі, грала на лютні і клавесині. Крім того, де Ланкло була прославлена своїми дотепними висловами. Розповідають, що на прохання Сент-Евремона вона написала свою біографію, не повідомляючи, проте, про свої любовні історії: «Ось мій портрет, але тільки по пояс».

Починаючи з кінця 1660-х рр. де Ланкло потроху залишила спосіб життя куртизанки, зосередившись на своїх літературних друзях: у 1667 р. починаються її прийоми в готелі Сагонь (hôtel Sagonne) на вулиці Турнелль, № 36, що увійшов в історію як будинок її літературних салонів (незважаючи на те, що вони збиралися і в інших будівлях). У ці роки вона стала подругою Расіна. Відвідувачі її салону носили прізвисько «турнелльських птахів». В їх число входили: Фонтенель, Ларошфуко, Шарль де Сент-Евремон, абат Скаррон, Жан-Батіст Люллі, Лафонтен, Філіп II Орлеанський, Антуан Годо, Антуан Гомбо, герцог Сен-Симон, граф Рабютен, Жюль де Клерамбо, абат Шатонеф, Християн Гюйгенс, Франсуа Буаробер, Шарль Перро, Шарль де Севіньє (син знаменитої мемуаристики), Ніколя Буало та ін.

Світ і навіть королівський двір прислухалися до думки дотепної де Ланкло, побоювалися її дотепів. Навіть Людовик XIV з приводу всіляких подій цікавився: «А що сказала про це Нінон?».

Пізніше вона стала близькою подругою Франсуази д Обіньє, більш відомої як мадам де Ментенон, фаворитки, а потім другої дружини Людовика XIV.

Нінон де Ланкло померла у віці приблизно 89 років дуже багатою жінкою. До старості вона зберігала красу.

Образ у культурі

Література

Твори

  • «Помста кокетки» (фр. La coquette vengée, 1659) — приписується.
  • «Листи Нінон де Ланкло до маркіза де Севіньє», видані в 1750 р. (фр. Lettres de Ninon de L’enclos au Marquis de Sévigné).

Джерела

Про неї

  • «Ninon de l Enclos», комедія. Автор — А. Анріо (Henrion, Armand Henri Ragueneau de la Chainaye), 1804.
  • «Mémoires de Ninon Lenclos de», роман. Автор — Ежен де Мірекур, 1857.
  • Франс Рош, «Нінон де Ланкло, жіночий розум, чоловіче серце» — сучасна біографія.

Посилання

Примітки

  1. http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=17347
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ninon de Lanklo fr Ninon de Lenclos abo Lanclos spravzhnye im ya Anna de l Anklo Anne de l Enclos 10 listopada 1615 1623 Parizh 17 zhovtnya 1705 francuzka kurtizanka pismennicya gospodinya literaturnogo salonu mecenatka Proslavilasya intelektom nadzvichajnoyu dotepnistyu vilnodumnim sposobom zhittya i vidmovoyu vid shlyubu ta religiyi Ninon de Lanklofr Ninon de LenclosNarodilasya10 listopada 1620 1620 11 10 1 Parizh Korolivstvo FranciyaPomerla17 zhovtnya 1705 1705 10 17 2 3 84 roki Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistgospodinya literaturnogo salonu pismennicya mecenatkaMova tvorivfrancuzka Ninon de Lanklo u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah De Lanklo simvol osvichenoyi i nezalezhnoyi zhinki carici parizkih saloniv sho poyednuvala rozum i serce priklad evolyuciyi morali XVII i XVIII st BiografiyaYunist Anna de l Anklo narodilasya v Parizhi v sim yi turenskogo dvoryanina Genriha de l Anklo i jogo druzhini do shlyubu Rakoni Zmenshuvalne im ya Ninon dav yij v ditinstvi batko poslidovnik filosofiyi Epikura yakij u 1632 r za duel buv vislanij z Franciyi i pomer 10 rokiv potomu pomerla yiyi mati i Ninon podalasya v monastir yakij pokinula cherez rik Vibir monastirskogo shlyahu buv viklikanij tim zhe zhittyevim principom yakim vona keruvala zavzhdi zbirayuchis zalishatisya neodruzhenoyu i nezalezhnoyu Nadali pid vplivom filosofiyi epikurejstva vzagali i Montenya zokrema vona prisvyatila svoye buttya zadovolennyu fizichnomu i rozumovomu U spadok Anna de Lanklo otrimala velikij statok yakim zumila dobre rozporyaditisya otrimuyuchi shorichno 10 000 livriv renti Kurtizanka Povernuvshis v Parizh de Lanklo stala populyarnoyu figuroyu v svitskih salonah togo chasu i yiyi vlasna vitalnya stala centrom superechok i rozmov pro literaturu Na pochatku 1630 h same de Lanklo zaohotila molodogo Molyera same v yiyi saloni vin vpershe prochitav svogo Tartyufa i viviv yiyi v Mizantrope v obrazi Selimeni U svoyemu zapoviti vona zalishila koshti dlya kupivli knizhok 9 richnomu sinovi svogo rahivnika na im ya Fransua Mari Arue yakij piznishe proslavivsya pid literaturnim psevdonimom Volter U cej period pochinaye zhiti v roli kurtizanki Zminila chislennih bagatih i znatnih kohanciv vklyuchayuchi kuzena korolya Velikogo Konde Gaspara de Kolinyi gercog Shatilonskij vnuchatij pleminnik admirala Kolinyi i Fransua de Laroshfuko princa de Marsijaka Yiyi zavzhdi otochuvali chislenni shanuvalniki ale kohanij u neyi zavzhdi buv tilki odin i zminyuyuchi jogo na inshogo vona mala zvichaj povidomlyati jomu pro ce pryamo chim zasluzhila reputaciyu lyudini volovoyi rishuchoyi i ekstravagantnoyi Yedine sho jomu zalishalosya raditi sho jomu she dozvolili nanositi Ninon viziti v yakosti druga svidchiv Sen Simon Vitonchena chudovo skladena bryunetka z oblichchyam slipuchoyi bilizni z legkim rum yancem z velikimi sinimi ochima v yakih odnochasno proglyadali blagopristojnist rozsudlivist bezumstvo i htivist z chudovimi zubami i charivnoyu posmishkoyu Ninon trimalasya z nezvichajnim blagorodstvom volodiyuchi vrazhayuchoyu graciyeyu maner V intimnih zv yazkah Ninon keruvalasya zdebilshogo pochuttyami a ne koristyu vona vidkinula 50 tis frankiv za nich vid kardinala Rishelye zayavivshi sho vona viddayetsya ale ne prodayetsya zi spogadiv grafa de Shavenyaka Vvazhayetsya sho groshej de Lanklo zi svoyih kohanciv ne brala nikoli na vidminu vid svoyeyi suchasnici i konkurentki Marion Delorm v podarunok prijmala vid nih tilki kviti a svoyu reputaciyu zasluzhila nepristojnim dlya neodruzhenoyi zhinki povedinkoyu Tim ne mensh Talleman de Reo pishe Yiyi kohanciv dilili na tri rozryadi tih hto plativ i do yakih vona bula absolyutno bajduzha terplyachi yih lishe do pori poki voni buli yij potribni na tih kogo vona muchila i ulyublenciv Podibnij stil zhittya todi she ne nastilki prijnyatnij yak ce stalo piznishe a takozh yiyi vilnodumstvo v pitannyah shodo religiyi prizveli do togo sho za naklepom pani de Grammon i velinnyam regentki Anni Avstrijskoyi Ninon de Lanklo nasilno pomistili v zhinochij monastir Madlonett Deyakij chas po tomu prote branku vidvidala Hristina kolishnya koroleva Shveciyi yaka razom z Konde dobilasya vid Mazarini zvilnennya de Lanklo V shlyubi de Lanklo nikoli ne bula ale narodila dvoh siniv i dochku Pismennicya V yakosti Ninon de Lanklo stala pisati tvori v yakih zahishala svoyu poziciyu gidne zhittya bez bud yakoyi religiyi Sered nih osoblivo vidilyayetsya Pomsta koketki La coquette vengee 1659 Vona bula vidminno osvichena znala italijsku i ispansku movi vilno oriyentuvalasya v klasichnij literaturi grala na lyutni i klavesini Krim togo de Lanklo bula proslavlena svoyimi dotepnimi vislovami Rozpovidayut sho na prohannya Sent Evremona vona napisala svoyu biografiyu ne povidomlyayuchi prote pro svoyi lyubovni istoriyi Os mij portret ale tilki po poyas Pochinayuchi z kincya 1660 h rr de Lanklo potrohu zalishila sposib zhittya kurtizanki zoseredivshis na svoyih literaturnih druzyah u 1667 r pochinayutsya yiyi prijomi v goteli Sagon hotel Sagonne na vulici Turnell 36 sho uvijshov v istoriyu yak budinok yiyi literaturnih saloniv nezvazhayuchi na te sho voni zbiralisya i v inshih budivlyah U ci roki vona stala podrugoyu Rasina Vidviduvachi yiyi salonu nosili prizvisko turnellskih ptahiv V yih chislo vhodili Fontenel Laroshfuko Sharl de Sent Evremon abat Skarron Zhan Batist Lyulli Lafonten Filip II Orleanskij Antuan Godo Antuan Gombo gercog Sen Simon graf Rabyuten Zhyul de Klerambo abat Shatonef Hristiyan Gyujgens Fransua Buarober Sharl Perro Sharl de Sevinye sin znamenitoyi memuaristiki Nikolya Bualo ta in Svit i navit korolivskij dvir prisluhalisya do dumki dotepnoyi de Lanklo poboyuvalisya yiyi dotepiv Navit Lyudovik XIV z privodu vsilyakih podij cikavivsya A sho skazala pro ce Ninon Piznishe vona stala blizkoyu podrugoyu Fransuazi d Obinye bilsh vidomoyi yak madam de Mentenon favoritki a potim drugoyi druzhini Lyudovika XIV Ninon de Lanklo pomerla u vici priblizno 89 rokiv duzhe bagatoyu zhinkoyu Do starosti vona zberigala krasu Obraz u kulturiShlyah korolya L allee du roi Franciya 1996 rezhiserka Nina Kompaniyec v roli Ninon de Lanklo Anni Sinigalya LiteraturaTvori Pomsta koketki fr La coquette vengee 1659 pripisuyetsya Listi Ninon de Lanklo do markiza de Sevinye vidani v 1750 r fr Lettres de Ninon de L enclos au Marquis de Sevigne Dzherela Talleman de Reo Cikavi istoriyi 1 Luyi de Ruvre gercog Sen Simon Memuari Graf de Shavenyak Spogadi Pro neyi Ninon de l Enclos komediya Avtor A Anrio Henrion Armand Henri Ragueneau de la Chainaye 1804 Memoires de Ninon Lenclos de roman Avtor Ezhen de Mirekur 1857 Frans Rosh Ninon de Lanklo zhinochij rozum choloviche serce suchasna biografiya PosilannyaBiografiya Tvori Ninon de l Enclos u proyekti Gutenberg Molyer Selestina Primitkihttp www fembio org biographie php frau frauendatenbank fem id 17347 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563

Дата публікації:
Топ