Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шарль Марготель де Сен Дені де Сент Евремон фр Charles Margotelle de Saint Denis de Saint Evremond 1610 1614 29 вересня

Шарль де Сент-Евремон

Шарль де Сент-Евремон

Шарль Марготель де Сен-Дені де Сент-Евремон (фр. Charles Margotelle de Saint-Denis de Saint-Evremond; 1610/1614 — 29 вересня 1703) — французький військовий діяч, письменник-мораліст, філософ, музичний критик.

Шарль де Сент-Евремон
фр. Charles de Saint-Évremond
image
Ім'я при народженніфр. Charles Marguetel de Saint-Denis
ПсевдоDescavenets[1] і M. de S. E.[1]
Народився1 квітня 1613(1613-04-01)[2][3][…] або 1616
Сен-Дені-ле-Га
Помер29 вересня 1703(1703-09-29)[2][3][…]
Лондон, Королівство Англія
ПохованняВестмінстерське абатство
Країнаimage Франція[5]
Діяльністьписьменник, есеїст, літературний критик, французький мораліст, військовослужбовець, філософ
Alma materліцей Людовика Великого, Ліцей Сент-Луї і Університет Кан-Нормандія
Знання мовфранцузька[2]
Військове званняфельдмаршал

Життєпис

Походив з дрібної нормандської шляхти. Син Шарля де Сен-Дені і Шарлотти де Рувіль. Народився у січні 1614 року в м.Сен-Дені-ле-Га на півострові Котантен. Навчався в Клермонському єзуїтському коледжі та коледжі Аркур. В останньому вивчав філософію та юриспруденцію. Спочатку працював юристом в Кані.

У 1630 році розпочав військову кар'єру, під орудою маршала Франсуа де Бассомп'єра брав участь у війні за мантуанську спадщину. Відзначився при облозі Ландресу, отримавши звання капітана. В цей час вивчив іспанську та італійську мови, захопився філософією Мішеля де Монтеня.

У 1641 році став ад'ютантом і лейтенантом гвардійців Людовика де Конде, герцога Енгієн. У 1643—1645 роках відзначився у битвах біля Рокруа, Фрайбурга і Нордлінгені (часи Тридцятирічної війни). 1648 року погиркався з герцогом. Після цього Сент-Евремон знайшов нового покровителя — , герцога Кандаля. Під час Фронди підтримав королівський двір, отримавши 1652 року звання табірного маршала (на кшталт генерал-майора) та 50 тис. ліврів. На початку Фронди, у 1649 році, склав памфлет «Відступ пана де Лонгвіля в Нормандії», що використовувалося проти членів Фронди.

У 1653 році був посаджений до Бастилії, де провів 3 місяці. Брав участь в обороні Арраса від іспанців. У 1655—1657 роках воював у Фландрії. У 1658 році знову потрапив до Бастилії за сатиру на кардинала Джуліо Мазаріні, проте незабаром був випущений і входив до його почету під час підписання Піренейського миру. Водночас помирає його давній покровитель де Ногаре.

Після того, як 1661 року критичний «Лист з приводу Піренейського світу», адресований одному з друзів суперінтенданта Нікола Фуке (того перед тим арештували) — маркізу Франсуа де Крекі — потрапив до короля Людовика XIV, Шарль де Сент-Евремон був змушений тікати до Голландії, а потім переселився до Англії. Втім Вольтер висував думку, що де Сент-Евремон втік через страх покарання за свої гомосексуальні зв'язки, вказуючи на лист Сірано де Бержерака під назвою «Мадемуазель де Сен-Дені».

У 1665 році після початку другої англо-голландської війни перебрався до Голландії, де провів 5 років. Потім повернувся до Англії. Тут увійшов до почету короля Карла II, від якого отримував пенсію.

У 1671 році сприяв піднесенню , яка стала фавориткою короля та провідницею французького впливу в країні. У 1685 році не прийняв запропоновану новим англійським королем Яковом II посаду секретаря закордонних справ. Спілкувався з Джоном Драйденом, Джонатаном Свіфтом, Вільямом Конгрівом, був другом і канцлером двору герцогині Гортензії Манчині та постійним відвідувачем її салону. Став зразком моди, кулінарії, літературних смаків. Першим представив в Лондоні шампанське, сприявши поширенню його популярності серед британської знаті.

1689 року отримав дозвіл повернутися до Франції, але через похилий вік та неприязнь до французького короля не зробив цього. Водночас мав підтримку з боку англійського короля Вільгельма III.

Помер у 1703 році в Лондоні, поховано у Куточку поетів Вестмінстерського абатства.

Творчість

В його доробку п'єси, філософські есе, віршів. Значне місце у його спадщині займають листи, серед адресатів яких, зокрема Лафонтен та Нінон де Ланкло. Також відомий як театральний та музичний критик («З деяких іспанських, італійських та французьких книг» (1668 рік), «Роздуми про давню та сучасну трагедію» (1672 рік), «Про наші комедії» та «Захист деяких п'єс Корнеля» (обидві 1677 року). У полеміці про порівняльні переваги літератури та мистецтва античності і сучасності Сент-Евремон прийняв бік «нових», вважаючи, що античне мистецтво засноване на хибніших уявленнях про навколишній світ і менш здорових моральних ідей.

Найвідомішою є комедія «Академіки» («Les Académistes» або «Comédie des académistes»), що була надрукована у 1650 році. В ній автор висміює придушення розвитку мови Французькою академією.

Розвивав філософські ідеї Мішеля де Монтеня, П'єра Гассенді, до певної міри Бенедикта Спінози. На думку Сент-Евремона, існування абсолютної духовності та безсмертя душі засобами розуму довести неможливо, не запеерчував буття, проте його природу вважав непізнаваною. Найкращою з релігій філософ вважав християнство, зокрема католицизм, хоч і сприймав його у формі, близькій до деїзму. При цьому розбіжності між різними релігійними течіями Сент-Евремон вважав несуттєвими і штучно роздмухуваними заради влади над суспільством. Разом з тим, відкидав аскетизм, прагнучи насолоджуватися життям (у чому слідував епікурейству). Вважав найважливішими моральними принципами любов, милосердя і терпимість.

Відомим є філософський пседодокументальний твір «Бесіди пана маршала д'Окенкура з батьком Кане» (1656 рік), праця «Промова про Епікура» (1684 рік).

Його історична праця «Роздуми про різноманітних геніїв римського народу» (1663 рік) мала значний вплив на сучасників. Сент-Евремона іноді називають Вольтером XVII века. В доробку також є біографії сучасників "«Паралелі М. ле Принца і М. де Тюренна» (1673 рік).

Майже після смерті Сент-Евремона його друг П'єр Демезо видав багатотомне видання «Твори пана Сент-Евремона, звірені з рукописами автора».

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125

Джерела

  • Antoine Adam, Les Libertins au xviie siècle, Paris, Buchet/Chastel 1964
  • Léonard Rosmarin, Saint-Évremond: artiste de l'euphorie, Birmingham, Summa Publications, 1987 ()
  • Suzanne Guellouz, Saint-Évremond au miroir du temps: actes du colloque du tricentenaire de sa mort, Caen — Saint-Lô (9-11 octobre 2003), Tübingen, Narr, 2005 ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sharl Margotel de Sen Deni de Sent Evremon fr Charles Margotelle de Saint Denis de Saint Evremond 1610 1614 29 veresnya 1703 francuzkij vijskovij diyach pismennik moralist filosof muzichnij kritik Sharl de Sent Evremonfr Charles de Saint EvremondIm ya pri narodzhennifr Charles Marguetel de Saint DenisPsevdoDescavenets 1 i M de S E 1 Narodivsya1 kvitnya 1613 1613 04 01 2 3 abo 1616 Sen Deni le GaPomer29 veresnya 1703 1703 09 29 2 3 London Korolivstvo AngliyaPohovannyaVestminsterske abatstvoKrayina Franciya 5 Diyalnistpismennik eseyist literaturnij kritik francuzkij moralist vijskovosluzhbovec filosofAlma materlicej Lyudovika Velikogo Licej Sent Luyi i Universitet Kan NormandiyaZnannya movfrancuzka 2 Vijskove zvannyafeldmarshalRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dribnoyi normandskoyi shlyahti Sin Sharlya de Sen Deni i Sharlotti de Ruvil Narodivsya u sichni 1614 roku v m Sen Deni le Ga na pivostrovi Kotanten Navchavsya v Klermonskomu yezuyitskomu koledzhi ta koledzhi Arkur V ostannomu vivchav filosofiyu ta yurisprudenciyu Spochatku pracyuvav yuristom v Kani U 1630 roci rozpochav vijskovu kar yeru pid orudoyu marshala Fransua de Bassomp yera brav uchast u vijni za mantuansku spadshinu Vidznachivsya pri oblozi Landresu otrimavshi zvannya kapitana V cej chas vivchiv ispansku ta italijsku movi zahopivsya filosofiyeyu Mishelya de Montenya U 1641 roci stav ad yutantom i lejtenantom gvardijciv Lyudovika de Konde gercoga Engiyen U 1643 1645 rokah vidznachivsya u bitvah bilya Rokrua Frajburga i Nordlingeni chasi Tridcyatirichnoyi vijni 1648 roku pogirkavsya z gercogom Pislya cogo Sent Evremon znajshov novogo pokrovitelya gercoga Kandalya Pid chas Frondi pidtrimav korolivskij dvir otrimavshi 1652 roku zvannya tabirnogo marshala na kshtalt general majora ta 50 tis livriv Na pochatku Frondi u 1649 roci sklav pamflet Vidstup pana de Longvilya v Normandiyi sho vikoristovuvalosya proti chleniv Frondi U 1653 roci buv posadzhenij do Bastiliyi de proviv 3 misyaci Brav uchast v oboroni Arrasa vid ispanciv U 1655 1657 rokah voyuvav u Flandriyi U 1658 roci znovu potrapiv do Bastiliyi za satiru na kardinala Dzhulio Mazarini prote nezabarom buv vipushenij i vhodiv do jogo pochetu pid chas pidpisannya Pirenejskogo miru Vodnochas pomiraye jogo davnij pokrovitel de Nogare Pislya togo yak 1661 roku kritichnij List z privodu Pirenejskogo svitu adresovanij odnomu z druziv superintendanta Nikola Fuke togo pered tim areshtuvali markizu Fransua de Kreki potrapiv do korolya Lyudovika XIV Sharl de Sent Evremon buv zmushenij tikati do Gollandiyi a potim pereselivsya do Angliyi Vtim Volter visuvav dumku sho de Sent Evremon vtik cherez strah pokarannya za svoyi gomoseksualni zv yazki vkazuyuchi na list Sirano de Berzheraka pid nazvoyu Mademuazel de Sen Deni U 1665 roci pislya pochatku drugoyi anglo gollandskoyi vijni perebravsya do Gollandiyi de proviv 5 rokiv Potim povernuvsya do Angliyi Tut uvijshov do pochetu korolya Karla II vid yakogo otrimuvav pensiyu U 1671 roci spriyav pidnesennyu yaka stala favoritkoyu korolya ta providniceyu francuzkogo vplivu v krayini U 1685 roci ne prijnyav zaproponovanu novim anglijskim korolem Yakovom II posadu sekretarya zakordonnih sprav Spilkuvavsya z Dzhonom Drajdenom Dzhonatanom Sviftom Vilyamom Kongrivom buv drugom i kanclerom dvoru gercogini Gortenziyi Manchini ta postijnim vidviduvachem yiyi salonu Stav zrazkom modi kulinariyi literaturnih smakiv Pershim predstaviv v Londoni shampanske spriyavshi poshirennyu jogo populyarnosti sered britanskoyi znati 1689 roku otrimav dozvil povernutisya do Franciyi ale cherez pohilij vik ta nepriyazn do francuzkogo korolya ne zrobiv cogo Vodnochas mav pidtrimku z boku anglijskogo korolya Vilgelma III Pomer u 1703 roci v Londoni pohovano u Kutochku poetiv Vestminsterskogo abatstva TvorchistV jogo dorobku p yesi filosofski ese virshiv Znachne misce u jogo spadshini zajmayut listi sered adresativ yakih zokrema Lafonten ta Ninon de Lanklo Takozh vidomij yak teatralnij ta muzichnij kritik Z deyakih ispanskih italijskih ta francuzkih knig 1668 rik Rozdumi pro davnyu ta suchasnu tragediyu 1672 rik Pro nashi komediyi ta Zahist deyakih p yes Kornelya obidvi 1677 roku U polemici pro porivnyalni perevagi literaturi ta mistectva antichnosti i suchasnosti Sent Evremon prijnyav bik novih vvazhayuchi sho antichne mistectvo zasnovane na hibnishih uyavlennyah pro navkolishnij svit i mensh zdorovih moralnih idej Najvidomishoyu ye komediya Akademiki Les Academistes abo Comedie des academistes sho bula nadrukovana u 1650 roci V nij avtor vismiyuye pridushennya rozvitku movi Francuzkoyu akademiyeyu Rozvivav filosofski ideyi Mishelya de Montenya P yera Gassendi do pevnoyi miri Benedikta Spinozi Na dumku Sent Evremona isnuvannya absolyutnoyi duhovnosti ta bezsmertya dushi zasobami rozumu dovesti nemozhlivo ne zapeerchuvav buttya prote jogo prirodu vvazhav nepiznavanoyu Najkrashoyu z religij filosof vvazhav hristiyanstvo zokrema katolicizm hoch i sprijmav jogo u formi blizkij do deyizmu Pri comu rozbizhnosti mizh riznimi religijnimi techiyami Sent Evremon vvazhav nesuttyevimi i shtuchno rozdmuhuvanimi zaradi vladi nad suspilstvom Razom z tim vidkidav asketizm pragnuchi nasolodzhuvatisya zhittyam u chomu sliduvav epikurejstvu Vvazhav najvazhlivishimi moralnimi principami lyubov miloserdya i terpimist Vidomim ye filosofskij psedodokumentalnij tvir Besidi pana marshala d Okenkura z batkom Kane 1656 rik pracya Promova pro Epikura 1684 rik Jogo istorichna pracya Rozdumi pro riznomanitnih geniyiv rimskogo narodu 1663 rik mala znachnij vpliv na suchasnikiv Sent Evremona inodi nazivayut Volterom XVII veka V dorobku takozh ye biografiyi suchasnikiv Paraleli M le Princa i M de Tyurenna 1673 rik Majzhe pislya smerti Sent Evremona jogo drug P yer Demezo vidav bagatotomne vidannya Tvori pana Sent Evremona zvireni z rukopisami avtora PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 LIBRIS 2012 d Track Q1798125DzherelaAntoine Adam Les Libertins au xviie siecle Paris Buchet Chastel 1964 Leonard Rosmarin Saint Evremond artiste de l euphorie Birmingham Summa Publications 1987 ISBN 0 917786 52 1 Suzanne Guellouz Saint Evremond au miroir du temps actes du colloque du tricentenaire de sa mort Caen Saint Lo 9 11 octobre 2003 Tubingen Narr 2005 ISBN 3 8233 6115 5

Дата публікації:
Топ