Нінетт де Валуа (справжнє ім'я Едріс Станнус; 6 червня 1898 — 8 березня 2001) — ірландсько-британська танцюристка, педагогиня, хореографка та режисерка класичного балету. Засновниця «Королівського балету», однієї з найвідоміших балетних труп ХХ століття та однієї з провідних балетних труп у світі. Вона також заснувала Королівську балетну школу та гастрольну компанію, яка стала Королівським балетом Бірмінгема. Вважається однією з найвпливовіших фігур в історії балету та «хрещеною матір'ю» англійського та ірландського балету.
Нінетт де Валуа | |
---|---|
фр. Ninette de Valois | |
Ninette de Valois.jpg | |
Ім'я при народженні | англ. Edris Stannus |
Народилася | 6 червня 1898[1][2][…] d, Віклов, Ленстер, Ірландія[d], Сполучене Королівство |
Померла | 8 березня 2001[1][2][…] (102 роки) , Англія, UK |
Країна | Ірландія Велика Британія |
Діяльність | балерина, хореографка, лібретистка, балетмейстерка, письменниця, педагог з балету, кінорежисерка |
Знання мов | англійська[1] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Термін | 1931—1963 (Royal Ballet) |
Наступник | Фредерік Ештон |
Батько | d[4] |
Мати | d[4] |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0212030 |
|
Життєпис
Нінетт де Валуа народилася 6 червня 1898 року як Едріс Станнус у будинку Baltyboys, садибі XVIII століття поблизу міста Блесінгтон, графство Віклоу, Ірландія, яка тоді ще була частиною Сполученого Королівства. Член дворянської родини, вона була другою дочкою підполковника Томаса Станнуса ДСО, офіцера британської армії та Елізабет Грейдон Сміт, скляру, відому як «Ліліт Станнус». Вона була правнучкою по материнській лінії діаристки і правнучкою по материнській лінії шотландського політика Джона Пітера Гранта. Через матір вона також була правнучкою сера Джона Пітера Гранта та двоюрідною сестрою, двічі вилученою з леді Стречі. У 1905 році вона переїхала до Англії щоб жити з бабусею у Кенті. Вона почала відвідувати уроки балету в 1908 році, у віці 10 років. У 1935 році у Віндзорі одружилася з Артуррм Блекаллом Коннеллом (1902—1987), хірургом з Вондсворта, що працював лікарем загальної практики в Барнсі, Лондон, де вони жили, а пізніше — у Сунінгдейлі, Беркшир. Шлюб був бездітним, але де Валуа мала двох пасинків, у тому числі доктор Девід Блекколл Коннелл (нар. 1930), який у 1955 р. одружився зі Сьюзен Джин Карнегі, дочкою Джона Карнегі, 12-го графа Нортезького; у них було двоє синів і дочка.
Де Валуа відрізняла своє особисте життя від професійного, згадуючи про шлюб лише коротко у своїх автобіографічних творах. У квітні 1964 року вона була предметом «Це твоє життя», коли її здивував Імонн Ендрюс у будинку танцюриста Фредеріка Ештона в Лондоні. Вона продовжувала публічно виступати до самої смерті у Лондоні у віці 102 років.
У 1991 році де Валуа з'явилася на дисках Desert Island BBC Radio 4. Її обрана книга — це збірка віршів, а її розкішний предмет — вічна пляшка снодійного.
Танцювальна кар'єра
У тринадцятирічному віці Станнус розпочала професійну підготовку в польській Академії для дітей. Саме в цей час вона змінила ім'я на Нінетт де Валуа і дебютувала як професійна танцівниця в пантомімі в театрі ліцею в Вест -Енді.
У 1919 році у віці 21 року вона була призначена головною танцюристкою опери Бічем, яка тоді була резидентом оперної трупи Королівського оперного театру. Вона продовжувала вивчати балет у відомих викладачів, серед яких Едуард Еспіноса, Енріко Чеккетті та Ніколас Легат.
Російські балети
У 1923 році де Валуа приєднався до відомого балетного товариства Російські балети, заснованого російським імпресаріо Сергієм Дягілєвим. Вона пробула в компанії три роки, виступаючи по всій Європі і отримавши звання солістки, а також створюючи ролі в деяких найвідоміших балетах компанії, включаючи Les biches та Le Train Bleu. За цей час вона також була наставницею Алісії Маркової, яка на той час була ще дитиною, але врешті-решт була визнана Prima Ballerina Assoluta і однією з найвідоміших англійських танцюристок усіх часів. Пізніше у своєму житті Валуа сказала, що все, що вона знала про те, як керувати балетною трупою, вона дізналася, співпрацюючи з Дягілєвим. Вона відступила від регулярних інтенсивних танців у 1924 році, після того, як лікарі виявили пошкодження від раніше недіагностованого випадку дитячого поліомієліту.
Лондонські та Дублінські школи танців
Покинувши «Російські балети», у 1927 році де Валуа заснував Академію хореографічного мистецтва, школу танців для дівчат у Лондоні та Театральну школу балету Абатства, Дублін. Її кінцевою метою в Лондоні було створити репертуарну балетну трупу, в якій танцюристи були зібрані зі школи та навчалися в унікальному британському стилі балету. Учні школи отримали професійний сценічний досвід, виступаючи в опері та виставах, поставлених у Театрі Олд Вік, де Валуа поставив хореографію кількох коротких балетів для театру. На той час Ліліан Бейліс була власницею Олд -Віка, а в 1928 році вона також придбала та відремонтувала театр Садлер-Уеллс з наміром створити сестринський театр Старої Віки. Вона найняла де Валуа для постановки повномасштабних танцювальних постановок в обох театрах, і коли театр «Садлер-Уеллс» знову відкрився в 1931 році, де Валуа переніс її школу в студії під новою назвою «Балетна школа Sadler's Wells». Також була створена балетна трупа, відома як балет Віка-Уеллса. Балетна трупа і школа Віка-Уеллса були попередниками сучасного Королівського балету, Бірмінгемського королівського балету та Королівської балетної школи.
Також у 1927 році, у травні, В. Б. Єйтс, поет і співзасновник Театру Еббі, запропонувала де Валуа під час її відвідування Дубліну створити балетну школу в місті, і приблизно з листопада вона взяла на себе відповідальність за створення театру балету абатства в Дубліні. Це перший, мабуть, з п'яти проектів національної балетної школи Ірландії протягом 20 -го століття тривав до червня 1933 року, а 7 із 16 студентів -випускників продовжували займатися танцями, причому 2 заснували наступний національний проект балету — «Школу абатства» балету ".
Хореографія
Протягом цих років де Валуа щороку випускала ряд балетів, переважно на власну хореографію. Вона також працювала з музикою, спеціально замовленою ірландськими сучасними композиторами, такими як «Фавн» Гарольда Р. Уайта (квітень 1928 р.), «Питний ріг» Артура Даффа та «Синя Борода» Дж. Ф. Ларшета (обидва в липні 1933 р.).
Балет Віка-Уеллса
На момент свого створення в балеті Віка-Уеллса було всього шість танцюристок, в якому де Валуа працювала ведучою танцівницею та хореографом. Свою першу повну балетну постановку компанія виконала 5 травня 1931 року в Олд -Віку, запросивши . Його перша вистава в театрі Садлера Уеллса відбулася через кілька днів, 15 травня 1931 року. В результаті успіху компанії де Валуа найняла нових танцюристів і хореографів. Вона повністю пішла зі сцени у 1933 році, після того як Алісія Маркова приєдналася до компанії і була призначена Пріма Балерина.
Під керівництвом де Валуа трупа процвітала в 1930-х роках, ставши однією з перших західних танцювальних компаній, яка виконала класичний балетний репертуар, що виконував відомий . Вона також розпочала створення британського репертуару, залучивши Фредеріка Ештона як головного хореографа та як музичного керівника у 1935 році вона також виступила хореографом низки власних балетів.
Зрештою до складу компанії увійшли багато найвідоміших артистів балету у світі, включаючи Марго Фонтейн, Роберта Хелпманна, Мойру Ширер, Берил Грей та Майкла Сомеса . У 1949 році балет «Sadler Wells» став сенсацією, коли вони гастролювали по США. Фонтейн миттєво став міжнародною знаменитістю.
У 1947 році де Валуа заснувала першу балетну школу в Туреччині. Сформована як балетна школа Турецької державної опери та балету в Стамбулі, ця школа згодом була поглинена і стала Школою музики та балету при Державній консерваторії Анкари, відділом .
Королівський балет
У 1956 році балетна трупа та школа отримали Королівську Хартію королеви Єлизавети II. Де Валуа подбала про те, щоб її компанія мала постійний запас талантів, а в наступні роки в ній були такі зірки, як Світлана Беріосова, Антуанетта Сіблі, Надя Неріна, Лінн Сеймур і, що найбільш сенсаційно, Рудольф Нурієв. Вона також запросила хореографів, таких як сер Кеннет Макміллан і Джордж Баланчін, працювати з її компанією. Вона офіційно пішла з поста директора Королівського балету в 1963 році, але її присутність продовжувала зростати в компанії, і те саме було зі Школою, з якої вона офіційно вийшла на пенсію в 1970 році.
Де Валуа виступала покровителем або прихильником ряду інших проектів, включаючи Коркову балетну компанію та Ірландську національну балетну компанію в Ірландії.
Турецький державний балет
Як і у випадку з балетом на Британських островах, де Валуа мала великий вплив на розвиток балету в Туреччині, яка не мала попередньої історії з цим видом мистецтва. Уряд Туреччини запропонував їй дослідити можливість створення балетної школи в країні, і вона згодом відвідала країну в 1940-х роках, відкривши школу за тією ж моделлю, що і її балетна школа Sadler's Wells в Лондоні. Спочатку дуже мало людей серйозно сприйняли проект, але школа таки міцно закріпилася під керівництвом Моллі Лейк і Тревіса Кемпа, які в 1954 році взяли на себе зобов'язання керувати ним на прохання де Валуа; це в кінцевому підсумку призвело до розвитку .
Після навчання першого набору учнів у новій школі, де Валуа випустив ряд перших виступів державної балетної компанії, дозволивши виступати артистам Королівського балету, включаючи Марго Фонтейн, Надію Неріну, Аню Лінден, Майкла Сомеса та Девіда Блера. Вона монтувала постановки традиційного класичного репертуару, включаючи «, «Жизель», «Дон Кіхота», «Лебедине озеро» і «Лускунчик», а також сучасні балети «Фредерік Ештон» «Les Patineurs», «Les Rendezvous» та «Принц пагод» та власні балети «Rake's Progress», Мат та Орфей.
У 1965 році де Валуа створила і поставила хореографію першого повнометражного твору, створеного для нового Турецького державного балету. Під назвою «Чешмебаші» (біля фонтану) балет був першим, де прозвучала музика турецького композитора Феріта Тузуна, а її хореографія включала елементи турецького народного танцю. Сьогодні балет продовжує бути процвітаючим видом мистецтва в Туреччині, і школа балету, яку створила де Валуа, зараз є частиною Державної консерваторії музики та драми при Державній консерваторії Анкари.
Хореографічні твори
Серед її ранніх хореографічних творів — постановка грецької трагедії «Орестея», яка відкрила Кембриджський фестивальний театр Теренса Грея в листопаді 1926 року Де Валуа вперше зарекомендувала себе як хореограф, який випустив кілька коротких балетів для лондонського театру Олд Вік. Вона також поставила хореографію для п'єс та опер у театрі, які виконували всі її учні. Після створення балету Віка-Уеллса її перша велика постановка «<i id="mw_Q">Джоб»</i> (1931) стала першим балетом, який визначив майбутнє репертуару британського балету.
Пізніше, після призначення Фредеріка Ештона першим головним хореографом компанії в 1935 році де Валуа співпрацювала з ним для створення серії авторських балетів, які визнані наріжними каменями британського балету. До них належали „Прогрес граблів“ (1935) та „Мат-мат“ (1937).
Вакансія (1931)
Найдавніший балет в репертуарі Королівського балету, „Джоб“ вважається найважливішою роботою у розвитку британського балету і став першим балетом, створеним повністю британською творчою командою. Балет був створений і хореографічно де Валуа з замовленою партією під назвою» Робота, танцювальна маска", написана Ральфом Воганом Вільямсом, з оркестровками Константа Ламберта та дизайном Гвендолен Раверат. Лібрето для балету було написано Джеффрі Кейнсом і базується на вигравіруваному виданні Книги Йова з Єврейської Біблії Вільяма Блейка. Складається з восьми сцен, балет натхненний гравюрами Блейка, і тому де Валуа створив хореографію балету, використовуючи переважно мімізовані дії, щоб створити простий декоративний ефект.
Незважаючи на те, що хореографію балету називають «нерівномірною», Job демонструє ряд відомих танців, які продовжують виконувати регулярно. Найвідоміші витяги — Танець Сатани, акробатичне соло для танцюриста -чоловіка, танець втішителів Joba та сатиричні експресіоністичні танці, що представляють війну, мор і голод. Світова прем'єра фільму «Job» відбулася 5 липня 1931 року і була представлена для членів Товариства Камарго в , Лондон. Перший публічний виступ балету відбувся 22 вересня 1931 р. У театрі Олд Вік.
Інші роботи
Серед інших творів Нінетт де Валуа:
- Бальний зал з привидами (1934)
- Бар з феєрами-Бергер (балет) (1934)
- Прогрес граблів (1935)
- Як тобі подобається (1936)
- Мат (1937)
- Кожен гусак
- Боги йдуть жебракувати
- Барабау
- Перспектива перед нами (1940)
- Келоглан (1950)
- Біля фонтанної голови (1963)
- Чешмебаші (1965), для турецької державної опери та балету
- Синфонієтта (1966)
- Коппелія
Відзнаки та нагороди
Відзнаки
Нінетт де Валуа була призначена Командором Ордену Британської імперії (CBE) 1 січня 1947 р. частина 1], а 1 січня 1951 р. Отримала звання командувача дамою. Вона стала членом Ордена пошани сподвижників (CH) 31 грудня 1981 р. частина 3], а 2 січня 1992 р. Її королева нагороджена орденом за заслуги.
Вона була призначена шевальє де ла Почесного Легіону на 1 травня 1950 року і отримав орден За заслуги Турецької Республіки на 2 січня 1998 року.
Нагороди
Нінетт де Валуа отримала бронзову нагороду, вручену за заслуги перед балетом від Ірландської католицької сценічної гільдії в 1949 р. Вона була першою лауреатом Королівської академії танцю коронаційної премії королеви Єлизавети II у 1953—1954 роках. 19 липня 1963 року вона отримала почесний член Королівської академії танцю частина 3] та Імператорського товариства вчителів танців 8 березня 1964 року У 1964 році вона отримала Королівське товариство мистецтв Альберта Медаль [нижньогрецька а в 1974 р. Премія Еразма Фонду Премії Еразміанум. Срібну ювілейну медаль королеви Єлизавети II вручили 7 червня 1977 р. а медаль Королівського оперного театру за довгу службу у 1979 р.
Вона отримала премію «Круг критиків» за заслуги у мистецтві у 1989 р. та спеціальну премію Лондонського театру імені Лоуренса Олів'є у 1992 р.
У Сполучених Штатах 27 липня 1981 р. Вона отримала премію Емергентського театру танцю Гарлема.
Почесна слава
Нінетт де Валуа отримала ступінь доктора музичних наук (DMus) у Лондонському університеті в 1947 р., Університеті Шеффілда 29 червня 1955 р. Трініті-коледж, Дублін у 1957 році та Даремському університеті в 1982 році.
Вона отримала DLitt з Університету Редінгу в 1951 році, Оксфордського університету в 1955 році та Університету Ольстера в 1979 році.
У 1958 році вона отримала ступінь доктора юридичних наук з Університету Абердіна, а 5 липня 1975 року — доктора літератури Університету Сассекса.
Див. також
Бібліографія
- de Valois, Ninette (1937). Invitation to the Ballet. London: Bodley Head. OCLC 59460167.
- de Valois, Ninette (1957). Come Dance with Me; A Memoir, 1898–1956. London: H. Hamilton. ISBN . OCLC 4063947.
- de Valois, Ninette (1992). Come Dance With Me; A Memoir, 1898–1956. Dublin: Lilliput Press. ISBN . Reprint of de Valois, (1957).
- de Valois, Ninette (1977). Step by Step: The Formation of an Establishment. London: W. H. Allen. ISBN .
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Ninette de Valois. Encyclopaedia Britannica. Процитовано 2 листопада 2018.
- . Wicklow Heritage. Архів оригіналу за 6 March 2019. Процитовано 3 березня 2019.
- De Valois Bequest.
- Staff (8 березня 2001). Royal Ballet founder dies. BBC News. Процитовано 16 лютого 2009.
- Kelly's Handbook to the Titled, Landed and Official Classes, vol. 95, p. 503
- Burke's Peerage 2003, vol. 2, pp. 2, 936
- BBC Radio 4 - Desert Island Discs, Dame Ninette De Valois. BBC (брит.). Процитовано 29 лютого 2020.
- Victoria O'Brien: A History of Irish Ballet from 1927—1963, Bern: Peter Lang, 2011, , pp. 7–39
- O'Brien, Victoria (2011). A History of Irish Ballet from 1927 to 1963. Bern and Oxford: Peter Lang Group. ISBN .
- See O'Brien (2011), p. 18
- See O'Brien (2011), p. 31
- See also http://www.abbeytheatremusic.ie
- Molly Lake. Oxford University Press, 1998.
- P. E. Easterling (2 жовтня 1997). The Cambridge Companion to Greek Tragedy. Cambridge University Press. с. 305. ISBN .
- . Royal Opera House. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 29 лютого 2020.
З Королівського оперного театру
- Ninette de Valois Bequest and Papers. Royal Opera House Collections Online. rohcollections.org.uk. Процитовано 31 липня 2010. Biography on main page, digitised items from the collection on subpages.
Посилання
- , The Independent
- Вебсайт London Ballet Circle Archived, londonballetcircle.co.uk
- , pcah.us
- Профіль, ballerinagallery.com
- , peopleplayuk.org.uk
- Нінетт де Валуа, засновниця Королівського балету, помирає у 102 роки, nytimes.com
- Кетрін Сорлі Уокер, «Фестиваль та абатство: рання хореографія Нінетт де Валуа, 1925—1934, частина перша», « Танцювальна хроніка», вип. 7, No 4 (1984—1985), с. 379—412
- ; В архіві 1 листопада 2009
- Біографія: Нінетт де Валуа, answer.com
- «Називай її» мадам "", encyclopedia.com
- Профіль Нінетт де Валуа, Ricorso.net
- Поява дами Нінетт де Валуа на «Це твоє життя», bigredbook.info
- Нінетт де Валуа на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ninett de Valua spravzhnye im ya Edris Stannus 6 chervnya 1898 8 bereznya 2001 irlandsko britanska tancyuristka pedagoginya horeografka ta rezhiserka klasichnogo baletu Zasnovnicya Korolivskogo baletu odniyeyi z najvidomishih baletnih trup HH stolittya ta odniyeyi z providnih baletnih trup u sviti Vona takozh zasnuvala Korolivsku baletnu shkolu ta gastrolnu kompaniyu yaka stala Korolivskim baletom Birmingema Vvazhayetsya odniyeyu z najvplivovishih figur v istoriyi baletu ta hreshenoyu matir yu anglijskogo ta irlandskogo baletu Ninett de Valuafr Ninette de ValoisNinette de Valois jpgIm ya pri narodzhenni angl Edris StannusNarodilasya 6 chervnya 1898 1898 06 06 1 2 d Viklov Lenster Irlandiya d Spoluchene KorolivstvoPomerla 8 bereznya 2001 2001 03 08 1 2 102 roki Angliya UKKrayina Irlandiya Velika BritaniyaDiyalnist balerina horeografka libretistka baletmejsterka pismennicya pedagog z baletu kinorezhiserkaZnannya mov anglijska 1 Chlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukTermin 1931 1963 Royal Ballet Nastupnik Frederik EshtonBatko d 4 Mati d 4 U shlyubi z dNagorodi premiya Lourensa Oliv ye premiya Erazma 1974 medal Alberta 1964 d d dIMDb ID 0212030 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNinett de Valua narodilasya 6 chervnya 1898 roku yak Edris Stannus u budinku Baltyboys sadibi XVIII stolittya poblizu mista Blesington grafstvo Viklou Irlandiya yaka todi she bula chastinoyu Spoluchenogo Korolivstva Chlen dvoryanskoyi rodini vona bula drugoyu dochkoyu pidpolkovnika Tomasa Stannusa DSO oficera britanskoyi armiyi ta Elizabet Grejdon Smit sklyaru vidomu yak Lilit Stannus Vona bula pravnuchkoyu po materinskij liniyi diaristki i pravnuchkoyu po materinskij liniyi shotlandskogo politika Dzhona Pitera Granta Cherez matir vona takozh bula pravnuchkoyu sera Dzhona Pitera Granta ta dvoyuridnoyu sestroyu dvichi viluchenoyu z ledi Strechi U 1905 roci vona pereyihala do Angliyi shob zhiti z babuseyu u Kenti Vona pochala vidviduvati uroki baletu v 1908 roci u vici 10 rokiv U 1935 roci u Vindzori odruzhilasya z Arturrm Blekallom Konnellom 1902 1987 hirurgom z Vondsvorta sho pracyuvav likarem zagalnoyi praktiki v Barnsi London de voni zhili a piznishe u Suningdejli Berkshir Shlyub buv bezditnim ale de Valua mala dvoh pasinkiv u tomu chisli doktor Devid Blekkoll Konnell nar 1930 yakij u 1955 r odruzhivsya zi Syuzen Dzhin Karnegi dochkoyu Dzhona Karnegi 12 go grafa Nortezkogo u nih bulo dvoye siniv i dochka De Valua vidriznyala svoye osobiste zhittya vid profesijnogo zgaduyuchi pro shlyub lishe korotko u svoyih avtobiografichnih tvorah U kvitni 1964 roku vona bula predmetom Ce tvoye zhittya koli yiyi zdivuvav Imonn Endryus u budinku tancyurista Frederika Eshtona v Londoni Vona prodovzhuvala publichno vistupati do samoyi smerti u Londoni u vici 102 rokiv U 1991 roci de Valua z yavilasya na diskah Desert Island BBC Radio 4 Yiyi obrana kniga ce zbirka virshiv a yiyi rozkishnij predmet vichna plyashka snodijnogo Tancyuvalna kar yeraU trinadcyatirichnomu vici Stannus rozpochala profesijnu pidgotovku v polskij Akademiyi dlya ditej Same v cej chas vona zminila im ya na Ninett de Valua i debyutuvala yak profesijna tancivnicya v pantomimi v teatri liceyu v Vest Endi U 1919 roci u vici 21 roku vona bula priznachena golovnoyu tancyuristkoyu operi Bichem yaka todi bula rezidentom opernoyi trupi Korolivskogo opernogo teatru Vona prodovzhuvala vivchati balet u vidomih vikladachiv sered yakih Eduard Espinosa Enriko Chekketti ta Nikolas Legat Rosijski baleti U 1923 roci de Valua priyednavsya do vidomogo baletnogo tovaristva Rosijski baleti zasnovanogo rosijskim impresario Sergiyem Dyagilyevim Vona probula v kompaniyi tri roki vistupayuchi po vsij Yevropi i otrimavshi zvannya solistki a takozh stvoryuyuchi roli v deyakih najvidomishih baletah kompaniyi vklyuchayuchi Les biches ta Le Train Bleu Za cej chas vona takozh bula nastavniceyu Alisiyi Markovoyi yaka na toj chas bula she ditinoyu ale vreshti resht bula viznana Prima Ballerina Assoluta i odniyeyu z najvidomishih anglijskih tancyuristok usih chasiv Piznishe u svoyemu zhitti Valua skazala sho vse sho vona znala pro te yak keruvati baletnoyu trupoyu vona diznalasya spivpracyuyuchi z Dyagilyevim Vona vidstupila vid regulyarnih intensivnih tanciv u 1924 roci pislya togo yak likari viyavili poshkodzhennya vid ranishe nediagnostovanogo vipadku dityachogo poliomiyelitu Londonski ta Dublinski shkoli tanciv Pokinuvshi Rosijski baleti u 1927 roci de Valua zasnuvav Akademiyu horeografichnogo mistectva shkolu tanciv dlya divchat u Londoni ta Teatralnu shkolu baletu Abatstva Dublin Yiyi kincevoyu metoyu v Londoni bulo stvoriti repertuarnu baletnu trupu v yakij tancyuristi buli zibrani zi shkoli ta navchalisya v unikalnomu britanskomu stili baletu Uchni shkoli otrimali profesijnij scenichnij dosvid vistupayuchi v operi ta vistavah postavlenih u Teatri Old Vik de Valua postaviv horeografiyu kilkoh korotkih baletiv dlya teatru Na toj chas Lilian Bejlis bula vlasniceyu Old Vika a v 1928 roci vona takozh pridbala ta vidremontuvala teatr Sadler Uells z namirom stvoriti sestrinskij teatr Staroyi Viki Vona najnyala de Valua dlya postanovki povnomasshtabnih tancyuvalnih postanovok v oboh teatrah i koli teatr Sadler Uells znovu vidkrivsya v 1931 roci de Valua perenis yiyi shkolu v studiyi pid novoyu nazvoyu Baletna shkola Sadler s Wells Takozh bula stvorena baletna trupa vidoma yak balet Vika Uellsa Baletna trupa i shkola Vika Uellsa buli poperednikami suchasnogo Korolivskogo baletu Birmingemskogo korolivskogo baletu ta Korolivskoyi baletnoyi shkoli Takozh u 1927 roci u travni V B Yejts poet i spivzasnovnik Teatru Ebbi zaproponuvala de Valua pid chas yiyi vidviduvannya Dublinu stvoriti baletnu shkolu v misti i priblizno z listopada vona vzyala na sebe vidpovidalnist za stvorennya teatru baletu abatstva v Dublini Ce pershij mabut z p yati proektiv nacionalnoyi baletnoyi shkoli Irlandiyi protyagom 20 go stolittya trivav do chervnya 1933 roku a 7 iz 16 studentiv vipusknikiv prodovzhuvali zajmatisya tancyami prichomu 2 zasnuvali nastupnij nacionalnij proekt baletu Shkolu abatstva baletu Horeografiya Protyagom cih rokiv de Valua shoroku vipuskala ryad baletiv perevazhno na vlasnu horeografiyu Vona takozh pracyuvala z muzikoyu specialno zamovlenoyu irlandskimi suchasnimi kompozitorami takimi yak Favn Garolda R Uajta kviten 1928 r Pitnij rig Artura Daffa ta Sinya Boroda Dzh F Larsheta obidva v lipni 1933 r Balet Vika Uellsa Na moment svogo stvorennya v baleti Vika Uellsa bulo vsogo shist tancyuristok v yakomu de Valua pracyuvala veduchoyu tancivniceyu ta horeografom Svoyu pershu povnu baletnu postanovku kompaniya vikonala 5 travnya 1931 roku v Old Viku zaprosivshi Jogo persha vistava v teatri Sadlera Uellsa vidbulasya cherez kilka dniv 15 travnya 1931 roku V rezultati uspihu kompaniyi de Valua najnyala novih tancyuristiv i horeografiv Vona povnistyu pishla zi sceni u 1933 roci pislya togo yak Alisiya Markova priyednalasya do kompaniyi i bula priznachena Prima Balerina Pid kerivnictvom de Valua trupa procvitala v 1930 h rokah stavshi odniyeyu z pershih zahidnih tancyuvalnih kompanij yaka vikonala klasichnij baletnij repertuar sho vikonuvav vidomij Vona takozh rozpochala stvorennya britanskogo repertuaru zaluchivshi Frederika Eshtona yak golovnogo horeografa ta yak muzichnogo kerivnika u 1935 roci vona takozh vistupila horeografom nizki vlasnih baletiv Zreshtoyu do skladu kompaniyi uvijshli bagato najvidomishih artistiv baletu u sviti vklyuchayuchi Margo Fontejn Roberta Helpmanna Mojru Shirer Beril Grej ta Majkla Somesa U 1949 roci balet Sadler Wells stav sensaciyeyu koli voni gastrolyuvali po SShA Fontejn mittyevo stav mizhnarodnoyu znamenitistyu U 1947 roci de Valua zasnuvala pershu baletnu shkolu v Turechchini Sformovana yak baletna shkola Tureckoyi derzhavnoyi operi ta baletu v Stambuli cya shkola zgodom bula poglinena i stala Shkoloyu muziki ta baletu pri Derzhavnij konservatoriyi Ankari viddilom Budinok Nine tt de Valua za adresoyu 14 The Terrace Barnes z vidom na richku z blakitnoyu doshkoyu anglijskoyi spadshini Dama NINETTE DE VALOIS OM 1898 2001 Zasnovnik Korolivskogo baletu zhiv tut 1962 1982 Korolivskij balet U 1956 roci baletna trupa ta shkola otrimali Korolivsku Hartiyu korolevi Yelizaveti II De Valua podbala pro te shob yiyi kompaniya mala postijnij zapas talantiv a v nastupni roki v nij buli taki zirki yak Svitlana Beriosova Antuanetta Sibli Nadya Nerina Linn Sejmur i sho najbilsh sensacijno Rudolf Nuriyev Vona takozh zaprosila horeografiv takih yak ser Kennet Makmillan i Dzhordzh Balanchin pracyuvati z yiyi kompaniyeyu Vona oficijno pishla z posta direktora Korolivskogo baletu v 1963 roci ale yiyi prisutnist prodovzhuvala zrostati v kompaniyi i te same bulo zi Shkoloyu z yakoyi vona oficijno vijshla na pensiyu v 1970 roci De Valua vistupala pokrovitelem abo prihilnikom ryadu inshih proektiv vklyuchayuchi Korkovu baletnu kompaniyu ta Irlandsku nacionalnu baletnu kompaniyu v Irlandiyi Tureckij derzhavnij balet Yak i u vipadku z baletom na Britanskih ostrovah de Valua mala velikij vpliv na rozvitok baletu v Turechchini yaka ne mala poperednoyi istoriyi z cim vidom mistectva Uryad Turechchini zaproponuvav yij dosliditi mozhlivist stvorennya baletnoyi shkoli v krayini i vona zgodom vidvidala krayinu v 1940 h rokah vidkrivshi shkolu za tiyeyu zh modellyu sho i yiyi baletna shkola Sadler s Wells v Londoni Spochatku duzhe malo lyudej serjozno sprijnyali proekt ale shkola taki micno zakripilasya pid kerivnictvom Molli Lejk i Trevisa Kempa yaki v 1954 roci vzyali na sebe zobov yazannya keruvati nim na prohannya de Valua ce v kincevomu pidsumku prizvelo do rozvitku Pislya navchannya pershogo naboru uchniv u novij shkoli de Valua vipustiv ryad pershih vistupiv derzhavnoyi baletnoyi kompaniyi dozvolivshi vistupati artistam Korolivskogo baletu vklyuchayuchi Margo Fontejn Nadiyu Nerinu Anyu Linden Majkla Somesa ta Devida Blera Vona montuvala postanovki tradicijnogo klasichnogo repertuaru vklyuchayuchi Zhizel Don Kihota Lebedine ozero i Luskunchik a takozh suchasni baleti Frederik Eshton Les Patineurs Les Rendezvous ta Princ pagod ta vlasni baleti Rake s Progress Mat ta Orfej U 1965 roci de Valua stvorila i postavila horeografiyu pershogo povnometrazhnogo tvoru stvorenogo dlya novogo Tureckogo derzhavnogo baletu Pid nazvoyu Cheshmebashi bilya fontanu balet buv pershim de prozvuchala muzika tureckogo kompozitora Ferita Tuzuna a yiyi horeografiya vklyuchala elementi tureckogo narodnogo tancyu Sogodni balet prodovzhuye buti procvitayuchim vidom mistectva v Turechchini i shkola baletu yaku stvorila de Valua zaraz ye chastinoyu Derzhavnoyi konservatoriyi muziki ta drami pri Derzhavnij konservatoriyi Ankari Horeografichni tvoriSered yiyi rannih horeografichnih tvoriv postanovka greckoyi tragediyi Oresteya yaka vidkrila Kembridzhskij festivalnij teatr Terensa Greya v listopadi 1926 roku De Valua vpershe zarekomenduvala sebe yak horeograf yakij vipustiv kilka korotkih baletiv dlya londonskogo teatru Old Vik Vona takozh postavila horeografiyu dlya p yes ta oper u teatri yaki vikonuvali vsi yiyi uchni Pislya stvorennya baletu Vika Uellsa yiyi persha velika postanovka lt i id mw Q gt Dzhob lt i gt 1931 stala pershim baletom yakij viznachiv majbutnye repertuaru britanskogo baletu Piznishe pislya priznachennya Frederika Eshtona pershim golovnim horeografom kompaniyi v 1935 roci de Valua spivpracyuvala z nim dlya stvorennya seriyi avtorskih baletiv yaki viznani narizhnimi kamenyami britanskogo baletu Do nih nalezhali Progres grabliv 1935 ta Mat mat 1937 Vakansiya 1931 Najdavnishij balet v repertuari Korolivskogo baletu Dzhob vvazhayetsya najvazhlivishoyu robotoyu u rozvitku britanskogo baletu i stav pershim baletom stvorenim povnistyu britanskoyu tvorchoyu komandoyu Balet buv stvorenij i horeografichno de Valua z zamovlenoyu partiyeyu pid nazvoyu Robota tancyuvalna maska napisana Ralfom Voganom Vilyamsom z orkestrovkami Konstanta Lamberta ta dizajnom Gvendolen Raverat Libreto dlya baletu bulo napisano Dzheffri Kejnsom i bazuyetsya na vigraviruvanomu vidanni Knigi Jova z Yevrejskoyi Bibliyi Vilyama Blejka Skladayetsya z vosmi scen balet nathnennij gravyurami Blejka i tomu de Valua stvoriv horeografiyu baletu vikoristovuyuchi perevazhno mimizovani diyi shob stvoriti prostij dekorativnij efekt Nezvazhayuchi na te sho horeografiyu baletu nazivayut nerivnomirnoyu Job demonstruye ryad vidomih tanciv yaki prodovzhuyut vikonuvati regulyarno Najvidomishi vityagi Tanec Satani akrobatichne solo dlya tancyurista cholovika tanec vtishiteliv Joba ta satirichni ekspresionistichni tanci sho predstavlyayut vijnu mor i golod Svitova prem yera filmu Job vidbulasya 5 lipnya 1931 roku i bula predstavlena dlya chleniv Tovaristva Kamargo v London Pershij publichnij vistup baletu vidbuvsya 22 veresnya 1931 r U teatri Old Vik Inshi roboti Sered inshih tvoriv Ninett de Valua Balnij zal z prividami 1934 Bar z feyerami Berger balet 1934 Progres grabliv 1935 Yak tobi podobayetsya 1936 Mat 1937 Kozhen gusak Bogi jdut zhebrakuvati Barabau Perspektiva pered nami 1940 Keloglan 1950 Bilya fontannoyi golovi 1963 Cheshmebashi 1965 dlya tureckoyi derzhavnoyi operi ta baletu Sinfoniyetta 1966 KoppeliyaVidznaki ta nagorodiVidznaki Ninett de Valua bula priznachena Komandorom Ordenu Britanskoyi imperiyi CBE 1 sichnya 1947 r chastina 1 a 1 sichnya 1951 r Otrimala zvannya komanduvacha damoyu Vona stala chlenom Ordena poshani spodvizhnikiv CH 31 grudnya 1981 r chastina 3 a 2 sichnya 1992 r Yiyi koroleva nagorodzhena ordenom za zaslugi Vona bula priznachena shevalye de la Pochesnogo Legionu na 1 travnya 1950 roku i otrimav orden Za zaslugi Tureckoyi Respubliki na 2 sichnya 1998 roku Nagorodi Nine tt de Valua otrimuye premiyu Erazma 1974 Ninett de Valua otrimala bronzovu nagorodu vruchenu za zaslugi pered baletom vid Irlandskoyi katolickoyi scenichnoyi gildiyi v 1949 r Vona bula pershoyu laureatom Korolivskoyi akademiyi tancyu koronacijnoyi premiyi korolevi Yelizaveti II u 1953 1954 rokah 19 lipnya 1963 roku vona otrimala pochesnij chlen Korolivskoyi akademiyi tancyu chastina 3 ta Imperatorskogo tovaristva vchiteliv tanciv 8 bereznya 1964 roku U 1964 roci vona otrimala Korolivske tovaristvo mistectv Alberta Medal nizhnogrecka a v 1974 r Premiya Erazma Fondu Premiyi Erazmianum Sribnu yuvilejnu medal korolevi Yelizaveti II vruchili 7 chervnya 1977 r a medal Korolivskogo opernogo teatru za dovgu sluzhbu u 1979 r Vona otrimala premiyu Krug kritikiv za zaslugi u mistectvi u 1989 r ta specialnu premiyu Londonskogo teatru imeni Lourensa Oliv ye u 1992 r U Spoluchenih Shtatah 27 lipnya 1981 r Vona otrimala premiyu Emergentskogo teatru tancyu Garlema Pochesna slava Ninett de Valua otrimala stupin doktora muzichnih nauk DMus u Londonskomu universiteti v 1947 r Universiteti Sheffilda 29 chervnya 1955 r Triniti koledzh Dublin u 1957 roci ta Daremskomu universiteti v 1982 roci Vona otrimala DLitt z Universitetu Redingu v 1951 roci Oksfordskogo universitetu v 1955 roci ta Universitetu Olstera v 1979 roci U 1958 roci vona otrimala stupin doktora yuridichnih nauk z Universitetu Aberdina a 5 lipnya 1975 roku doktora literaturi Universitetu Sasseksa Div takozhZhinki v horeografiyiBibliografiyade Valois Ninette 1937 Invitation to the Ballet London Bodley Head OCLC 59460167 de Valois Ninette 1957 Come Dance with Me A Memoir 1898 1956 London H Hamilton ISBN 0 946640 62 9 OCLC 4063947 de Valois Ninette 1992 Come Dance With Me A Memoir 1898 1956 Dublin Lilliput Press ISBN 0 946640 62 9 Reprint of de Valois 1957 de Valois Ninette 1977 Step by Step The Formation of an Establishment London W H Allen ISBN 0 491 01598 4 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Ninette de Valois Encyclopaedia Britannica Procitovano 2 listopada 2018 Wicklow Heritage Arhiv originalu za 6 March 2019 Procitovano 3 bereznya 2019 De Valois Bequest Staff 8 bereznya 2001 Royal Ballet founder dies BBC News Procitovano 16 lyutogo 2009 Kelly s Handbook to the Titled Landed and Official Classes vol 95 p 503 Burke s Peerage 2003 vol 2 pp 2 936 BBC Radio 4 Desert Island Discs Dame Ninette De Valois BBC brit Procitovano 29 lyutogo 2020 Victoria O Brien A History of Irish Ballet from 1927 1963 Bern Peter Lang 2011 ISBN 978 3 03911 873 1 pp 7 39 O Brien Victoria 2011 A History of Irish Ballet from 1927 to 1963 Bern and Oxford Peter Lang Group ISBN 9783039118731 See O Brien 2011 p 18 See O Brien 2011 p 31 See also http www abbeytheatremusic ie Molly Lake Oxford University Press 1998 P E Easterling 2 zhovtnya 1997 The Cambridge Companion to Greek Tragedy Cambridge University Press s 305 ISBN 978 0 521 42351 9 Royal Opera House Arhiv originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 29 lyutogo 2020 Z Korolivskogo opernogo teatru Ninette de Valois Bequest and Papers Royal Opera House Collections Online rohcollections org uk Procitovano 31 lipnya 2010 Biography on main page digitised items from the collection on subpages Posilannya The Independent Vebsajt London Ballet Circle Archived londonballetcircle co uk pcah us Profil ballerinagallery com peopleplayuk org uk Ninett de Valua zasnovnicya Korolivskogo baletu pomiraye u 102 roki nytimes com Ketrin Sorli Uoker Festival ta abatstvo rannya horeografiya Ninett de Valua 1925 1934 chastina persha Tancyuvalna hronika vip 7 No 4 1984 1985 s 379 412 V arhivi 1 listopada 2009 Biografiya Ninett de Valua answer com Nazivaj yiyi madam encyclopedia com Profil Ninett de Valua Ricorso net Poyava dami Ninett de Valua na Ce tvoye zhittya bigredbook info Ninett de Valua na sajti IMDb angl