Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міклош Зріньї угор Zrínyi Miklós або Нікола Зринський хорв Nikola Šubić Zrinski хорватська вимова nǐkɔla ʃûbitɕ zrîːɲski

Нікола Шубич-Зринський

Нікола Шубич-Зринський

Міклош Зріньї (угор. Zrínyi Miklós) або Нікола Зринський (хорв. Nikola Šubić Zrinski, хорватська вимова: [nǐkɔla ʃûbitɕ zrîːɲskiː]); нар. 1508, Зрин, Сісацько-Мославінська жупанія, Хорватія — пом. 8 вересня 1566, Сігетвар, Бараня, Угорщина) — хорватсько-угорський граф, полководець імператора Фердинанда I, бан Хорватії з 1542 по 1556 рр., королівський майстер скарбниці з 1557 до 1566 рр., нащадок знатних родин Зринських і Куряковичів. За життя Зринські стали наймогутнішим дворянським сімейством Королівства Хорватія.

Нікола Шубич-Зринський
хорв. Nikola Šubić Zrinski
image
Народження 1508[1][2][…]
d, Зрин
Смерть 7 вересня 1566[1]
Сіґетвар, Угорщина
загиблий у бою
Поховання Чаковець
Країна image Угорське королівство
Звання генерал і солдат[1]
Титул граф[d]
Діти d, d[4], d[4], d[4] і d
image Нікола Шубич-Зринський у Вікісховищі

Зринський став відомим у всій Європі своєю причетністю до облоги Сігетвара (1566), під час якої він героїчно загинув, зупиняючи просування армії Османської імперії на чолі з султаном Сулейманом I до Відня. Важливість битви оцінювалась сучасниками настільки високо, що французький державний діяч кардинал Рішельє описав її як «битву, яка врятувала цивілізацію». Зринського вважали зразком для наслідування вірного і жертовного воїна, християнського героя, а також національного героя і в Хорватії, і в Угорщині, і його часто зображують у художніх роботах.

Життєпис

Міклош Зріньї народився в 1508 році. Походив з давнього слов'янського роду Шубичів (Šubić), верхньохорватська гілка якого з XIV століття іменувалася графами Зринськими.

image
Статуя Міклоша Зріньї в Парку Зринських у Чаковці

З 1542 року бан Хорватії та Славонії, Нікола Зринський у 1563 році був призначений головнокомандуючим військами на правому березі Дунаю і комендантом Сігетвара. 6 серпня 1566 року султан Сулейман Пишний з'явився з численним військом під стінами цієї фортеці, в якій засів Зріньї із 2,5-тисячною залогою.

19 серпня Нікола Шубич-Зринський змушений був залишити місто, яке турки спалили. З рештками свого загону, в числі 800 осіб, замкнувся в цитаделі. З 26 серпня до 1 вересня турки щодня по кілька разів штурмували цитадель, але безуспішно. Марно схиляв султан Зріньї до капітуляції, пропонуючи йому намісництво над усією Іллірією та спадкове володіння Боснією, марно погрожував йому стратою його єдиного сина Георга, який ніби потрапив у полон до турків.

Коли 7 вересня полум'я охопило верх цитаделі, Зріньї на чолі своїх 600 воїнів кинувся проти великого числа турків і скоро впав, уражений трьома кулями.

Героїчний захист Сігету послужила сюжетом для багатьох драматичних і музичних творів, наприклад, опери «Нікола Шубич Зринський» Івана Зайца, вперше поставленої в Загребі в 1876 оці.

Правнук Зріньї, також Міклош (Нікола) (1620—1664), з 1647 року бан Хорватії, здобув кілька перемог над турками. Шанувальник наук і сам поет, він залишив (угорською мовою) ідилії, пісні та епос «Obsidio Szigétiana», що оспівує подвиги його пращура. Зібрання його віршів видане в 1651 році у Відні, а прозові твори в 1817 році (Пешт); розкішне видання повного зібрання його творів вийшло в Пешті в 1852 році Рід Зринських припинився в 1703 році.

Увічнення пам'яті

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікола Шубич-Зринський

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118808591 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ArhivX LOD
    d:Track:Q56461074
  3. opac.vatlib.it
    d:Track:Q84353965
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  5. Pravopisna komisija (1960). Pravopis srpskohrvatskoga književnog jezika. Zagreb: Matica srpska, Matica hrvatska.
  6. Ніколи не існувало в історії людини з прізвищем Нікола Шубич Зринський, і члени його родини не називали себе «Шубич-Зринські»
  7. Mirnik, Ivan (2004), , Historical Contributions (Croatian) , Croatian Institute of History, 27 (27): 173, архів оригіналу за 29 квітня 2021, процитовано 4 червня 2020 — через Hrčak - Portal znanstvenih časopisa Republike Hrvatske
  8. , Croatian Encyclopedia (Croatian) , Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999–2009, архів оригіналу за 19 квітня 2014, процитовано 19 квітня 2014
  9. Timothy Hughes Rare & Early Newspapers [ 9 вересня 2017 у Wayback Machine.], Item 548456. Retrieved 1 December 2009.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miklosh Zrinyi ugor Zrinyi Miklos abo Nikola Zrinskij horv Nikola Subic Zrinski horvatska vimova nǐkɔla ʃubitɕ zriːɲskiː nar 1508 Zrin Sisacko Moslavinska zhupaniya Horvatiya pom 8 veresnya 1566 Sigetvar Baranya Ugorshina horvatsko ugorskij graf polkovodec imperatora Ferdinanda I ban Horvatiyi z 1542 po 1556 rr korolivskij majster skarbnici z 1557 do 1566 rr nashadok znatnih rodin Zrinskih i Kuryakovichiv Za zhittya Zrinski stali najmogutnishim dvoryanskim simejstvom Korolivstva Horvatiya Nikola Shubich Zrinskijhorv Nikola Subic ZrinskiNarodzhennya 1508 1 2 d ZrinSmert 7 veresnya 1566 1 Sigetvar Ugorshina zagiblij u boyuPohovannya ChakovecKrayina Ugorske korolivstvoZvannya general i soldat 1 Titul graf d Diti d d 4 d 4 d 4 i d Nikola Shubich Zrinskij u Vikishovishi Zrinskij stav vidomim u vsij Yevropi svoyeyu prichetnistyu do oblogi Sigetvara 1566 pid chas yakoyi vin geroyichno zaginuv zupinyayuchi prosuvannya armiyi Osmanskoyi imperiyi na choli z sultanom Sulejmanom I do Vidnya Vazhlivist bitvi ocinyuvalas suchasnikami nastilki visoko sho francuzkij derzhavnij diyach kardinal Rishelye opisav yiyi yak bitvu yaka vryatuvala civilizaciyu Zrinskogo vvazhali zrazkom dlya nasliduvannya virnogo i zhertovnogo voyina hristiyanskogo geroya a takozh nacionalnogo geroya i v Horvatiyi i v Ugorshini i jogo chasto zobrazhuyut u hudozhnih robotah ZhittyepisMiklosh Zrinyi narodivsya v 1508 roci Pohodiv z davnogo slov yanskogo rodu Shubichiv Subic verhnohorvatska gilka yakogo z XIV stolittya imenuvalasya grafami Zrinskimi Statuya Miklosha Zrinyi v Parku Zrinskih u Chakovci Z 1542 roku ban Horvatiyi ta Slavoniyi Nikola Zrinskij u 1563 roci buv priznachenij golovnokomanduyuchim vijskami na pravomu berezi Dunayu i komendantom Sigetvara 6 serpnya 1566 roku sultan Sulejman Pishnij z yavivsya z chislennim vijskom pid stinami ciyeyi forteci v yakij zasiv Zrinyi iz 2 5 tisyachnoyu zalogoyu 19 serpnya Nikola Shubich Zrinskij zmushenij buv zalishiti misto yake turki spalili Z reshtkami svogo zagonu v chisli 800 osib zamknuvsya v citadeli Z 26 serpnya do 1 veresnya turki shodnya po kilka raziv shturmuvali citadel ale bezuspishno Marno shilyav sultan Zrinyi do kapitulyaciyi proponuyuchi jomu namisnictvo nad usiyeyu Illiriyeyu ta spadkove volodinnya Bosniyeyu marno pogrozhuvav jomu stratoyu jogo yedinogo sina Georga yakij nibi potrapiv u polon do turkiv Koli 7 veresnya polum ya ohopilo verh citadeli Zrinyi na choli svoyih 600 voyiniv kinuvsya proti velikogo chisla turkiv i skoro vpav urazhenij troma kulyami Geroyichnij zahist Sigetu posluzhila syuzhetom dlya bagatoh dramatichnih i muzichnih tvoriv napriklad operi Nikola Shubich Zrinskij Ivana Zajca vpershe postavlenoyi v Zagrebi v 1876 oci Pravnuk Zrinyi takozh Miklosh Nikola 1620 1664 z 1647 roku ban Horvatiyi zdobuv kilka peremog nad turkami Shanuvalnik nauk i sam poet vin zalishiv ugorskoyu movoyu idiliyi pisni ta epos Obsidio Szigetiana sho ospivuye podvigi jogo prashura Zibrannya jogo virshiv vidane v 1651 roci u Vidni a prozovi tvori v 1817 roci Pesht rozkishne vidannya povnogo zibrannya jogo tvoriv vijshlo v Peshti v 1852 roci Rid Zrinskih pripinivsya v 1703 roci Uvichnennya pam yatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nikola Shubich Zrinskij Park ugorsko tureckoyi druzhbi Plosha Nikoli ZrinskogoPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118808591 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 ArhivX LOD d Track Q56461074 opac vatlib it d Track Q84353965 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Pravopisna komisija 1960 Pravopis srpskohrvatskoga knjizevnog jezika Zagreb Matica srpska Matica hrvatska Nikoli ne isnuvalo v istoriyi lyudini z prizvishem Nikola Shubich Zrinskij i chleni jogo rodini ne nazivali sebe Shubich Zrinski Mirnik Ivan 2004 Historical Contributions Croatian Croatian Institute of History 27 27 173 arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 procitovano 4 chervnya 2020 cherez Hrcak Portal znanstvenih casopisa Republike Hrvatske Croatian Encyclopedia Croatian Leksikografski zavod Miroslav Krleza 1999 2009 arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 procitovano 19 kvitnya 2014 Timothy Hughes Rare amp Early Newspapers 9 veresnya 2017 u Wayback Machine Item 548456 Retrieved 1 December 2009 LiteraturaZrini Nikolaj Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dod SPb 1890 1907 Csuday Die Zriny in der ungarischen Geschichte Shtejnamanger 1884

Дата публікації:
Топ