Парк угорсько-турецької дружби (угор. Magyar-Török Barátság Park, тур. Macar-Türk Dostluk Parkı) — парк, розташований на південному заході Угорщини у місті Сігетварі. Створений на вшанування пам'яті про Сігетварську битву, в ході якої війська Османської імперії взяли фортецю Сігетвар, яку обороняли угорці та хорвати. Парк було відкрито в 1994 році спільно угорськими та турецькими чиновниками.
Парк угорсько-турецької дружби | |
---|---|
46°04′26″ пн. ш. 17°48′50″ сх. д. / 46.07388889002777432° пн. ш. 17.81388889002777987° сх. д.Координати: 46°04′26″ пн. ш. 17°48′50″ сх. д. / 46.07388889002777432° пн. ш. 17.81388889002777987° сх. д. | |
Тип | парк |
Відкрито | 1994 |
Країна | Угорщина |
Розташування | Угорщина |
Парк угорсько-турецької дружби Парк угорсько-турецької дружби (Hungary) | |
Парк угорсько-турецької дружби у Вікісховищі |
Історія
Влітку 1566 року під час Сігетварської битви османська армія чисельністю близько 80 тисяч осіб, яку вів особисто султан Сулейман I взяла в облогу замок Сігетвар, який блокував дорогу до одного з найбільших міст імперії Габсбургів Відня, взяття якої було основною метою кампанії. Замок захищали близько двох з половиною тисяч солдатів, якими командував Міклош Зріньї. Облога тривала з 6 серпня по 8 вересня.
6 вересня 1566 року султан Сулейман і, перебуваючи у своєму наметі, несподівано помер з природних причин у віці 72 років. Його смерть приховали, а війська очолив Великий візир Соколович Мехмед-паша. Незабаром після цього був убитий командир оборони замку Міклош Зріньї і замок здався. Незважаючи на це, похід на Відень був припинений і війська повернулися назад так і не дізнавшись про смерть султана Сулеймана.
Сігетвар 122 роки був частиною Османської імперії. У 1596—1600 роках він був столицею еялету Сігетвар, а потім став частиною еялету Каніжа.
У «османський період» у місті будувалися мечеті, турецькі лазні і школи. Деякі з побудованих тоді будівель збереглися до цих пір, але частина була зруйнована відразу після повернення міста Габсбургами.
Парк дружби
За легендою, відразу після смерті султана Сулеймана його внутрішні органи були вирізані і закопані десь в околицях Сігетвара, а забальзамоване тіло доставили до столиці Імперії.
На 500-й рік народження султана Сулеймана за ініціативою турецького уряду і на його кошти, на місці, де, ймовірно, було поховано серце султана, було закладено парк дружби. На церемонії відкриття, що відбулася у вересні 1994 року, були присутні міністр освіти Угорщини Габор Фодор і президент Туреччини Сулейман Демірель.
Парк розташований приблизно за 2-3 кілометри на північний схід від міста і до нього можна доїхати автобусом. Розміри парку складають приблизно 60 на 60 метрів, тобто його площа становить близько одного акра. Парк відкритий цілий рік.
У 1996 році в парку було побудовано питний фонтан, зведений в османському архітектурному стилі, плитка і мармур для нього були надіслані з Туреччини. У парку знаходиться символічна могила для нутрощів султана Сулеймана Пишного, символічне тюрбе з мармуру, а також тугра Сулеймана Пишного.
Критика
Відразу після відкриття парку в угорських ЗМІ він критикувався за те, що в парку знаходилося величезне зображення особи султана Сулеймана. У 1997 році поруч з ним було добудовано аналогічне зображення особи Міклоша Зріньї.
Примітки
- Karikó, Sándor & Tibor Szabó. / Ferrari, Angelo // PROCEEDINGS 4th International Congress on “Science and Technology for the Safeguard of Cultural Heritage in the Mediterranean Basin” : journal. — Cairo, Egypt. — P. 18. Процитовано 2013-08-26.
- Orhan, Saim (29 травня 2008). . . Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 27 серпня 2013.
- . Die Welt (нім.). 25 серпня 2013. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013.
- . (Turkish) . 23 листопада 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
- . Hürriyet (Turkish) . 30 березня 2008. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 26 серпня 2013.
- (болг.). Szigetvar Utisugo. Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
- Hebbert, Charles & Norm Longley, Dan Richardson. {{{Заголовок}}}. — С. 297.
- Pál Fodor. (PDF). Institute of History of the Hungarian Academy of Sciences, Budapest. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park ugorsko tureckoyi druzhbi ugor Magyar Torok Baratsag Park tur Macar Turk Dostluk Parki park roztashovanij na pivdennomu zahodi Ugorshini u misti Sigetvari Stvorenij na vshanuvannya pam yati pro Sigetvarsku bitvu v hodi yakoyi vijska Osmanskoyi imperiyi vzyali fortecyu Sigetvar yaku oboronyali ugorci ta horvati Park bulo vidkrito v 1994 roci spilno ugorskimi ta tureckimi chinovnikami Park ugorsko tureckoyi druzhbi46 04 26 pn sh 17 48 50 sh d 46 07388889002777432 pn sh 17 81388889002777987 sh d 46 07388889002777432 17 81388889002777987 Koordinati 46 04 26 pn sh 17 48 50 sh d 46 07388889002777432 pn sh 17 81388889002777987 sh d 46 07388889002777432 17 81388889002777987TipparkVidkrito1994Krayina UgorshinaRoztashuvannyaUgorshinaPark ugorsko tureckoyi druzhbiPark ugorsko tureckoyi druzhbi Hungary Park ugorsko tureckoyi druzhbi u VikishovishiIstoriyaZamok Sigetvar Vlitku 1566 roku pid chas Sigetvarskoyi bitvi osmanska armiya chiselnistyu blizko 80 tisyach osib yaku viv osobisto sultan Sulejman I vzyala v oblogu zamok Sigetvar yakij blokuvav dorogu do odnogo z najbilshih mist imperiyi Gabsburgiv Vidnya vzyattya yakoyi bulo osnovnoyu metoyu kampaniyi Zamok zahishali blizko dvoh z polovinoyu tisyach soldativ yakimi komanduvav Miklosh Zrinyi Obloga trivala z 6 serpnya po 8 veresnya 6 veresnya 1566 roku sultan Sulejman i perebuvayuchi u svoyemu nameti nespodivano pomer z prirodnih prichin u vici 72 rokiv Jogo smert prihovali a vijska ocholiv Velikij vizir Sokolovich Mehmed pasha Nezabarom pislya cogo buv ubitij komandir oboroni zamku Miklosh Zrinyi i zamok zdavsya Nezvazhayuchi na ce pohid na Viden buv pripinenij i vijska povernulisya nazad tak i ne diznavshis pro smert sultana Sulejmana Sigetvar 122 roki buv chastinoyu Osmanskoyi imperiyi U 1596 1600 rokah vin buv stoliceyu eyaletu Sigetvar a potim stav chastinoyu eyaletu Kanizha U osmanskij period u misti buduvalisya mecheti turecki lazni i shkoli Deyaki z pobudovanih todi budivel zbereglisya do cih pir ale chastina bula zrujnovana vidrazu pislya povernennya mista Gabsburgami Park druzhbiZobrazhennya osib Miklosha Zrinyi livoruch i sultana Sulejmana Pishnogo pravoruch v parku Za legendoyu vidrazu pislya smerti sultana Sulejmana jogo vnutrishni organi buli virizani i zakopani des v okolicyah Sigetvara a zabalzamovane tilo dostavili do stolici Imperiyi Na 500 j rik narodzhennya sultana Sulejmana za iniciativoyu tureckogo uryadu i na jogo koshti na misci de jmovirno bulo pohovano serce sultana bulo zakladeno park druzhbi Na ceremoniyi vidkrittya sho vidbulasya u veresni 1994 roku buli prisutni ministr osviti Ugorshini Gabor Fodor i prezident Turechchini Sulejman Demirel Park roztashovanij priblizno za 2 3 kilometri na pivnichnij shid vid mista i do nogo mozhna doyihati avtobusom Rozmiri parku skladayut priblizno 60 na 60 metriv tobto jogo plosha stanovit blizko odnogo akra Park vidkritij cilij rik U 1996 roci v parku bulo pobudovano pitnij fontan zvedenij v osmanskomu arhitekturnomu stili plitka i marmur dlya nogo buli nadislani z Turechchini U parku znahoditsya simvolichna mogila dlya nutroshiv sultana Sulejmana Pishnogo simvolichne tyurbe z marmuru a takozh tugra Sulejmana Pishnogo KritikaVidrazu pislya vidkrittya parku v ugorskih ZMI vin kritikuvavsya za te sho v parku znahodilosya velichezne zobrazhennya osobi sultana Sulejmana U 1997 roci poruch z nim bulo dobudovano analogichne zobrazhennya osobi Miklosha Zrinyi PrimitkiKariko Sandor amp Tibor Szabo Ferrari Angelo PROCEEDINGS 4th International Congress on Science and Technology for the Safeguard of Cultural Heritage in the Mediterranean Basin journal Cairo Egypt P 18 Procitovano 2013 08 26 Orhan Saim 29 travnya 2008 Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 27 serpnya 2013 Die Welt nim 25 serpnya 2013 Arhiv originalu za 25 serpnya 2013 Procitovano 25 serpnya 2013 Turkish 23 listopada 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2013 Procitovano 26 serpnya 2013 Hurriyet Turkish 30 bereznya 2008 Arhiv originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 26 serpnya 2013 bolg Szigetvar Utisugo Arhiv originalu za 12 sichnya 2013 Procitovano 26 serpnya 2013 Hebbert Charles amp Norm Longley Dan Richardson Zagolovok S 297 Pal Fodor PDF Institute of History of the Hungarian Academy of Sciences Budapest Arhiv originalu PDF za 12 serpnya 2014 Procitovano 27 serpnya 2013