Нур ад Ді́н (1116, Мосул — 15 травня 1174, Дамаск) — емір Халеба (Алеппо) та Дамаска з династії Зангідів. Був другим сином Імад ад Діна, від якого й успадкував престол. Нур ад Дін відомий в історії своїми війнами з хрестоносцями.
Нур ад Дін Махмуд Зангі | |
---|---|
араб. نور الدين محمود زنكي | |
Емір Дамаска та Алеппо | |
Початок правління: | Халеб - 1146 Дамаск - 1156 |
Кінець правління: | 1174 |
Попередник: | |
Наступник: | Ас-Саліх Ісмаїл |
Дата народження: | 1116 |
Місце народження: | Мосул |
Країна: | Сирія |
Дата смерті: | 1174 |
Місце смерті: | Дамаск |
Поховання | d |
Дружина: | |
Діти: | Ас-Саліх Ісмаїл |
Династія: | Зангіди |
Батько: | |
Нур ад Дін Махмуд Зангі у Вікісховищі |
Він ознаменував своє правління запровадженням сунітського ісламу на землях Леванту та Єгипту.
Походження та початок правління
Рід Зангі на початку правління
Рід Зангі належав до сельджуків. Дід Нур ад Діна був військовим в армії Мелік-шаха І. Згодом Ак-Сункар аль-Хаджиб у 1087 році був призначений атабеком Халеба за військові заслуги перед шахом. Але після смерті Мелік-шаха І стався бій між Татушем I та Ак-Сункаром аль-Хаджибом, у якому останнього було взято в полон та вбито. Його наступником став Імад ад Дін, якому було 10 років на момент вбивства батька. За хоробрість та військові здобутки Імад ад Дін отримав від сельджуцького султана Мухаммеда I у 1127 році статус еміра Мосула. За своє правління він розширив свої землі, але був убитий слугою під час сну.
Про Нур ад Діна
Нур ад Дін Махмуд Зангі народився на світанку в неділю у місяць шавваль, та був другим сином Імада ад Діна після Сайф ад Діна. Історичні джерела нічого не повідомляють про народження Нур ад Діна та його юність. Відомо лише, що він ріс під опікою батька й став командувачем під його ж керівництвом. Одружився Нур ад Дін в 1146 році з Ісмат ад Дін Хатун, яка була дочкою Муін ад Діна — правителя Дамаска. Згодом, він став батьком двох синів та однієї дочки. Але молодший син помер ще в маленькому віці, тож наступником став старший — Ас-Саліх Ісмаїл.
Емір Халеба
Після вбивства Зангі його держава розпалася на дві частини: мосульці оголосили своїм еміром старшого сина небіжчика Газі, а халебці присягнули молодшому — Нур ад Дінові. Проте брати не пішли війною один на одного. Кожен займався своїми справами. Для Нур ад Діна війна з християнами стала головною справою його життя. Майже відразу після того, як він почав своє правління, Нур ад Дін напав на князівство Антіхотії, захопивши кілька замків на півночі Сирії. З метою посилення «мусульманського» фронту проти хрестоносців, Нір ад Дін у 1146 році підписав двосторонній договір із Муіном ад Діном; в рамках цієї угоди, він одружився з дочкою Муін ад Діна. Дует Муін ад Дін та Нур ад Дін зміг осадити місто Босра, а вже в 1148 році, коли хрестоносці Другого хрестового походу прибули до Сирії. Об'єднані війська змогли задати поразки хрестоносцям. У наступних потім боях із хрестоносцями Нур ад Дін здобув ряд значних перемог.
Об'єднання та розширення земель
Нур ад Дін скористався провалом хрестоносців та у 1149 році почав наступ на території, де панував замок Харіма. У 1150 році він завоював залишки графство Едеського та взяв . Слід за тим виконав мрію померлого батька — приєднав Дамаск до своїх володінь. У 1154 році помер емір Дамаска Муін ад Дін і Нур ад Дін став правити цим містом. Таким чином, Нур ад Дін став єдиним лідером Сирії і після цього часу цілеспрямовано прагнув об'єднати під своєю владою мусульманський Близький Схід. Нур ад Діну по праву належать великі заслуги в боротьбі з хрестоносцями. Оцінивши сили лицарів у чесному, правильному бою, він старався якомога менше вступати у великі битви. Так емір постійно тримав хрестоносців у напрузі, тим самим послаблюючи ворога з кожним днем. Проте на це пішло багато зусиль, оточити ворога своїми володіннями. У 1158 році хрестоносці завдали Нур ад Діну поразку біля Тиверіадського озера. Тоді він змушений був укласти мирний договір з ними і єрусалимським королем Балдуїном III.
Панування в Єгипті
У Єгипті в той період правив халіф аль-Адід з династії Фатімідів, проте реальна влада з кінця XI століття концентрувалася в руках візирів халіфа. Візир — був переможений своїм суперником Діргамом і втік до Дамаска, де просив допомоги в Нур ад Діна. Він послав до Єгипту військо на чолі з і Шавер знову став візіром. 1163 року Нур ад Дін зазнав поразки від хрестоносців на чолі з єрусалимським королем Аморі І у битві. У наступному 1164 році Шавер змовився з королем Аморі I проти Нур ад Діна. Хрестоносці змогли вигнати війська Асад ад Діна з Єгипту до Сирії, взявши в облогу Більбейс. Але ні Нур ад Дін, ні Асад ад Дін не збиралися здаватися. У 1166 році Нур ад Дін послав Асад ад Діна в Єгипет і Аморі І пішов за ним, ставши табором поблизу Каїра. Шавар знову вступив у союз із хрестоносцями. Асад ад Дін розташувався на протилежному боці Нілу.
- Аморі І
Після нерішучої битви Аморі І відступив до Каїра, а Асад ад Дін вирушив на північ, щоб захопити Александрію. Хрестоносці, спираючись на пізанський флот, взяли в облогу війська Асад ад Діна в Александрії. За результатами мирних переговорів Александрія була передана Аморі І, проте він не міг залишатися в місті й повернувся в Єрусалим, отримавши данину. Тож спроба Асад ад Діна захопити Александрію 1167 року провалилася: об'єднані війська фатимідів та Аморі I не можна було здолати. Але в наступному році хрестоносці взялися грабувати свого багатого союзника і халіф аль-Адід попросив у листі в Нур ад Діна захистити мусульман Єгипту. У 1169 році Асад ад Дін взяв Єгипет, стратив Шавера і прийняв титул великого візира. Так держави хрестоносців виявилися в кільці володінь Нур ад Діна Махмуда ібн Зангі та не могли більше грати на суперечностях мусульман.
У 1169 році Ширкух помер, і цією країною став правити його небіж Салах ад Дін.
- Салах ед Дін
У 1171 році він скинув останнього фатимідського султана й фактично зайняв його місце, тим самим поклав початок династії Айюбідів. Цей успіх кардинально змінив ситуацію на Близькому сході і став страшним ударом для хрестоносців. Опісля хрестоносці більше не змогли відновити своє міцне господарювання у Святій Землі.
Смерть Нур ад Діна та його наступники
Нур ад Діна турбувало посилення влади Салах ад Діна, який оголосив себе в 1171 році султаном і, за деякими чутками, був причетний до смерті халіфа аль-Адіда. Емір став готуватися до збройного зіткнення зі своїм васалом, але на початку 1174 року помер від перитонзилярного абсцесу у віці 59 років у цитаделі Дамаска. Згодом він був перехований у Нур ад Дін Мадраса, де покоїться донині.
- Гробниця Нур ед Діна
Молодший син Ас-Саліх Ісмаїл став законним спадкоємцем, і Салах ад Дін оголосив себе його васалом, хоча він дійсно планував об'єднати Сирію і Єгипет під його власним ім'ям. Він одружився з удовою Нур ад Діна, уразив інших претендентів на престол і взяв владу в Сирії в 1185 році, нарешті, виконавши заповітну мрію Нур ад Діна.
Нур ад Дін та Салах ад Дін
За думкою Ісаака Фільштинського, розрив між Нур ад Діном та Салах ад Діном стався саме в той момент, коли останній отримав права на правління в Єгипті. Хоча це дві різні людини з абсолютно несхожими один на одного характерами, але в історії вони доповнили один одного. Адже саме Нур ад Дін перетворив мусульманський світ у силу, здатну перемогти хрестоносців, а його політичний спадкоємець Салах ад Дін став тим, хто зірвав плоди перемоги.
Примітки
- Український правопис 2019, § 147. Похідні прикметники
- كمال الدِّين بن العديم (2005). بغية الطلب في تاريخ حلب صفحة
- К.Рижов(1999) «Всі монархи світу: мусульманський Схід»
- А.Доманін(2005) «Хрестові походи під знаменням хреста»
- А.Володимерський (2013) «Салах ед Дін переможець хрестоносців»
- Е.Лавісс та А.Рамбо (2005) «Епоха хрестових походів»
- Баха ед Дін (1230) «Салладін»
- C.E.Bosworth(1995) «The Encyclopaedia of Islam»
- І.Фільштинський(2005) «Араби та халіфат»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nur ad Di n 1116 Mosul 15 travnya 1174 Damask emir Haleba Aleppo ta Damaska z dinastiyi Zangidiv Buv drugim sinom Imad ad Dina vid yakogo j uspadkuvav prestol Nur ad Din vidomij v istoriyi svoyimi vijnami z hrestonoscyami Nur ad Din Mahmud Zangiarab نور الدين محمود زنكيNur ad Din Mahmud ZangiEmir Damaska ta AleppoPochatok pravlinnya Haleb 1146 Damask 1156Kinec pravlinnya 1174Poperednik Nastupnik As Salih IsmayilData narodzhennya 1116Misce narodzhennya MosulKrayina SiriyaData smerti 1174Misce smerti DamaskPohovannyadDruzhina Diti As Salih IsmayilDinastiya ZangidiBatko Nur ad Din Mahmud Zangi u Vikishovishi Vin oznamenuvav svoye pravlinnya zaprovadzhennyam sunitskogo islamu na zemlyah Levantu ta Yegiptu Pohodzhennya ta pochatok pravlinnyaRid Zangi na pochatku pravlinnya Rid Zangi nalezhav do seldzhukiv Did Nur ad Dina buv vijskovim v armiyi Melik shaha I Zgodom Ak Sunkar al Hadzhib u 1087 roci buv priznachenij atabekom Haleba za vijskovi zaslugi pered shahom Ale pislya smerti Melik shaha I stavsya bij mizh Tatushem I ta Ak Sunkarom al Hadzhibom u yakomu ostannogo bulo vzyato v polon ta vbito Jogo nastupnikom stav Imad ad Din yakomu bulo 10 rokiv na moment vbivstva batka Za horobrist ta vijskovi zdobutki Imad ad Din otrimav vid seldzhuckogo sultana Muhammeda I u 1127 roci status emira Mosula Za svoye pravlinnya vin rozshiriv svoyi zemli ale buv ubitij slugoyu pid chas snu Pro Nur ad Dina Nur ad Din Mahmud Zangi narodivsya na svitanku v nedilyu u misyac shavval ta buv drugim sinom Imada ad Dina pislya Sajf ad Dina Istorichni dzherela nichogo ne povidomlyayut pro narodzhennya Nur ad Dina ta jogo yunist Vidomo lishe sho vin ris pid opikoyu batka j stav komanduvachem pid jogo zh kerivnictvom Odruzhivsya Nur ad Din v 1146 roci z Ismat ad Din Hatun yaka bula dochkoyu Muin ad Dina pravitelya Damaska Zgodom vin stav batkom dvoh siniv ta odniyeyi dochki Ale molodshij sin pomer she v malenkomu vici tozh nastupnikom stav starshij As Salih Ismayil Emir Haleba Pislya vbivstva Zangi jogo derzhava rozpalasya na dvi chastini mosulci ogolosili svoyim emirom starshogo sina nebizhchika Gazi a halebci prisyagnuli molodshomu Nur ad Dinovi Prote brati ne pishli vijnoyu odin na odnogo Kozhen zajmavsya svoyimi spravami Dlya Nur ad Dina vijna z hristiyanami stala golovnoyu spravoyu jogo zhittya Majzhe vidrazu pislya togo yak vin pochav svoye pravlinnya Nur ad Din napav na knyazivstvo Antihotiyi zahopivshi kilka zamkiv na pivnochi Siriyi Z metoyu posilennya musulmanskogo frontu proti hrestonosciv Nir ad Din u 1146 roci pidpisav dvostoronnij dogovir iz Muinom ad Dinom v ramkah ciyeyi ugodi vin odruzhivsya z dochkoyu Muin ad Dina Duet Muin ad Din ta Nur ad Din zmig osaditi misto Bosra a vzhe v 1148 roci koli hrestonosci Drugogo hrestovogo pohodu pribuli do Siriyi Ob yednani vijska zmogli zadati porazki hrestonoscyam U nastupnih potim boyah iz hrestonoscyami Nur ad Din zdobuv ryad znachnih peremog Ob yednannya ta rozshirennya zemelNur ad Din skoristavsya provalom hrestonosciv ta u 1149 roci pochav nastup na teritoriyi de panuvav zamok Harima U 1150 roci vin zavoyuvav zalishki grafstvo Edeskogo ta vzyav Slid za tim vikonav mriyu pomerlogo batka priyednav Damask do svoyih volodin U 1154 roci pomer emir Damaska Muin ad Din i Nur ad Din stav praviti cim mistom Takim chinom Nur ad Din stav yedinim liderom Siriyi i pislya cogo chasu cilespryamovano pragnuv ob yednati pid svoyeyu vladoyu musulmanskij Blizkij Shid Nur ad Dinu po pravu nalezhat veliki zaslugi v borotbi z hrestonoscyami Ocinivshi sili licariv u chesnomu pravilnomu boyu vin staravsya yakomoga menshe vstupati u veliki bitvi Tak emir postijno trimav hrestonosciv u napruzi tim samim poslablyuyuchi voroga z kozhnim dnem Prote na ce pishlo bagato zusil otochiti voroga svoyimi volodinnyami U 1158 roci hrestonosci zavdali Nur ad Dinu porazku bilya Tiveriadskogo ozera Todi vin zmushenij buv uklasti mirnij dogovir z nimi i yerusalimskim korolem Balduyinom III Panuvannya v YegiptiU Yegipti v toj period praviv halif al Adid z dinastiyi Fatimidiv prote realna vlada z kincya XI stolittya koncentruvalasya v rukah viziriv halifa Vizir buv peremozhenij svoyim supernikom Dirgamom i vtik do Damaska de prosiv dopomogi v Nur ad Dina Vin poslav do Yegiptu vijsko na choli z i Shaver znovu stav vizirom 1163 roku Nur ad Din zaznav porazki vid hrestonosciv na choli z yerusalimskim korolem Amori I u bitvi U nastupnomu 1164 roci Shaver zmovivsya z korolem Amori I proti Nur ad Dina Hrestonosci zmogli vignati vijska Asad ad Dina z Yegiptu do Siriyi vzyavshi v oblogu Bilbejs Ale ni Nur ad Din ni Asad ad Din ne zbiralisya zdavatisya U 1166 roci Nur ad Din poslav Asad ad Dina v Yegipet i Amori I pishov za nim stavshi taborom poblizu Kayira Shavar znovu vstupiv u soyuz iz hrestonoscyami Asad ad Din roztashuvavsya na protilezhnomu boci Nilu Amori I Pislya nerishuchoyi bitvi Amori I vidstupiv do Kayira a Asad ad Din virushiv na pivnich shob zahopiti Aleksandriyu Hrestonosci spirayuchis na pizanskij flot vzyali v oblogu vijska Asad ad Dina v Aleksandriyi Za rezultatami mirnih peregovoriv Aleksandriya bula peredana Amori I prote vin ne mig zalishatisya v misti j povernuvsya v Yerusalim otrimavshi daninu Tozh sproba Asad ad Dina zahopiti Aleksandriyu 1167 roku provalilasya ob yednani vijska fatimidiv ta Amori I ne mozhna bulo zdolati Ale v nastupnomu roci hrestonosci vzyalisya grabuvati svogo bagatogo soyuznika i halif al Adid poprosiv u listi v Nur ad Dina zahistiti musulman Yegiptu U 1169 roci Asad ad Din vzyav Yegipet strativ Shavera i prijnyav titul velikogo vizira Tak derzhavi hrestonosciv viyavilisya v kilci volodin Nur ad Dina Mahmuda ibn Zangi ta ne mogli bilshe grati na superechnostyah musulman U 1169 roci Shirkuh pomer i ciyeyu krayinoyu stav praviti jogo nebizh Salah ad Din Salah ed Din U 1171 roci vin skinuv ostannogo fatimidskogo sultana j faktichno zajnyav jogo misce tim samim poklav pochatok dinastiyi Ajyubidiv Cej uspih kardinalno zminiv situaciyu na Blizkomu shodi i stav strashnim udarom dlya hrestonosciv Opislya hrestonosci bilshe ne zmogli vidnoviti svoye micne gospodaryuvannya u Svyatij Zemli Smert Nur ad Dina ta jogo nastupnikiNur ad Dina turbuvalo posilennya vladi Salah ad Dina yakij ogolosiv sebe v 1171 roci sultanom i za deyakimi chutkami buv prichetnij do smerti halifa al Adida Emir stav gotuvatisya do zbrojnogo zitknennya zi svoyim vasalom ale na pochatku 1174 roku pomer vid peritonzilyarnogo abscesu u vici 59 rokiv u citadeli Damaska Zgodom vin buv perehovanij u Nur ad Din Madrasa de pokoyitsya donini Grobnicya Nur ed Dina Molodshij sin As Salih Ismayil stav zakonnim spadkoyemcem i Salah ad Din ogolosiv sebe jogo vasalom hocha vin dijsno planuvav ob yednati Siriyu i Yegipet pid jogo vlasnim im yam Vin odruzhivsya z udovoyu Nur ad Dina uraziv inshih pretendentiv na prestol i vzyav vladu v Siriyi v 1185 roci nareshti vikonavshi zapovitnu mriyu Nur ad Dina Nur ad Din ta Salah ad DinZa dumkoyu Isaaka Filshtinskogo rozriv mizh Nur ad Dinom ta Salah ad Dinom stavsya same v toj moment koli ostannij otrimav prava na pravlinnya v Yegipti Hocha ce dvi rizni lyudini z absolyutno neshozhimi odin na odnogo harakterami ale v istoriyi voni dopovnili odin odnogo Adzhe same Nur ad Din peretvoriv musulmanskij svit u silu zdatnu peremogti hrestonosciv a jogo politichnij spadkoyemec Salah ad Din stav tim hto zirvav plodi peremogi PrimitkiUkrayinskij pravopis 2019 147 Pohidni prikmetniki كمال الد ين بن العديم 2005 بغية الطلب في تاريخ حلب صفحة K Rizhov 1999 Vsi monarhi svitu musulmanskij Shid A Domanin 2005 Hrestovi pohodi pid znamennyam hresta A Volodimerskij 2013 Salah ed Din peremozhec hrestonosciv E Laviss ta A Rambo 2005 Epoha hrestovih pohodiv Baha ed Din 1230 Salladin C E Bosworth 1995 The Encyclopaedia of Islam I Filshtinskij 2005 Arabi ta halifat