Новосілки (Золочівська міська громада)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новосілки.

Новосі́лки (давня назва — Новосілки Загальчині) — село в Україні, у Золочівській міській громаді, Золочівського району Львівської області. До 2020 року села Новосілки та Митулин підпорядковувалися Новосілківській сільській раді, нині орган місцевого самоврядування — Золочівська міська громада. Населення становить 411 осіб.

село Новосілки
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Золочівський район
Громада	Золочівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46040070390089526
Облікова картка	с. Новосілка
Основні дані
Засноване	1397
Населення	411
Площа	2,213 км²
Густота населення	185,72 осіб/км²
Поштовий індекс	80734
Телефонний код	+380 3265
Географічні дані
Географічні координати	49°46′43″ пн. ш. 24°39′06″ сх. д. / 49.77861° пн. ш. 24.65167° сх. д. / 49.77861; 24.65167Координати: 49°46′43″ пн. ш. 24°39′06″ сх. д. / 49.77861° пн. ш. 24.65167° сх. д. / 49.77861; 24.65167
Середня висота над рівнем моря	269 м
Відстань до обласного центру	49 км
Відстань до районного центру	21 км
Найближча залізнична станція	Княже
Відстань до залізничної станції	13 км
Місцева влада
Адреса ради	80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Шашкевича, 22
Карта
Новосілки
Новосілки
Мапа
Новосілки у Вікісховищі

Географія

Село Новосілки розташоване при автошляхові М09 «Тернопіль — Рава-Руська», за 49 км від обласного центру, 21 км від районного центру та 21 км від адміністративного центру міської громади. За 13 км знаходиться найближчий зупинний пункт Львівської залізниці Княже. На північ від Новосілок розташовано село Бортків, на схід — села Трудовач та Велика Вільшаниця, на південний схід — село Лоні, на південний захід — село Словіта та на захід — села Митулин та Перегноїв.

Вулиці

У селі Новосілки налічується 8 вулиць.

• Бутейко
• Довга
• Зелена
• Незалежності
• Підлісна
• Піскова
• Польова
• Серпнева

Населення

У 1900 році у селі мешкала 1371 особа, у 1935 році — 1323 осіб, у 1939 році — 1430 осіб, з них: 430 українців-греко-католиків, 30 поляків, 10 осадників, 950 українців-римокатоликів та 10 євреїв, у 1968 році — 768 осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 411 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Новосілки
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	410	99,76
польська	1	0,24

Назва

За радянських часів мала назву Новосілка. 1989 року селу надали сучасну назву.

Історія

Про село вперше згадується у письмових джерелах за 1397 рік.

Село було посагом Йоанни із Сенявських — другої дружини Стефана Александера і матері Миколи-Василя Потоцьких, сестри великого коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського.

За радянських часів у селі розташовувалася головна контора колгоспу «Нове життя». Господарство спеціалізувалося на м'ясо-молочному тваринництві. Також функціювали восьмирічна школа, бібліотека та сільський клуб.

Пам'ятки, визначні місця

Палац Потоцьких (не зберігся)

Палац (проєкт Якоба де Логау)

У Новосілках був бароковий , збудований у першій половині XVIII століття. Можливо також, що він перебудований із давнішого, який походив з XVII століття. У Бібліотеці Варшавського університету зберігся проєкт, виконаний 1726 року військовим архітектором . Близько 1811 року львівський архітектор Єжи Глоговський розробив план перебудови палацу у стилі класицизму для потреб монастиря Сестер милосердя. Однак невідомо чи був він реалізований. План зберігають в архіві монастиря цього згромадження у Кракові. Протягом XIX століття палац неодноразово перебудований, втратив первісний вигляд. Після другої світової війни монастирський комплекс розібрано, залишено лише каплицю. Збереглися залишки земляних укріплень.

Костел святого Вікентія де Поля

1810 року колишній власник Новосілківського замку Ян з Дунаєвець Стшембош подарував його згромадженню Сестер Милосердя святого Вінсента де Поля. Тут був заснований монастир Згромадження, до складу якого входила школа для дівчат та шпиталь. У 1810—1818 роках відбувалося його перебудова (тоді ж і була споруджена каплиця, яка тепер використовується як костел). 1878 році проведена реконструкція каплиці. За часів незалежності костел повернули місцевій римо-католицькій громаді.

Церква Богоявлення Господа Нашого Ісуса Христа

Римо-католицьку парафію в Новосілках заснувала 30 вересня 1664 року Ельжбєта Вікторія з Потоцьких, будуючи попередньо мурований костел на честь Всіх святих. Канонічне утворення парафії здійснив 5 жовтня 1665 року львівський латинський архієпископ Ян Тарновський. Близько 1705 року храм був сильно пошкоджений, що спричинило припинення функціонування парафії. Правили у Новосілках священники римо-католицької парафії з села Гологори.

На початку XIX століття костел в Новосілках і надалі не використовувався. У 1810 році власник села Ян з Дунаєвець Стшембош вирішив передати його на потреби греко-католицької громади Новосілок, Митулина і Трудовача через те, що давню церкву в Новосілках було знищено. Близько 1819 року костел був остаточно перейшов у користування греко-католицької громади села. Храм посвятили на честь Господа Нашого Ісуса Христа.

Церква середнього розміру складається з прямокутної нави, дещо вужчого вівтаря такої ж довжини і могутньої квадратної башти над вхідною частиною. Особливістю башти є невелика висота, другий її ярус нижчий навіть від двосхилого даху нави, і лише шатровий дах з невеликою маківкою на високому ліхтарі височить над усією будовою. Очевидно, що це завершення башти є неоригінальним, а було створено у пізніші часи. На сьогодні храм перекритий оцинкованою бляхою, а невеликі, високо розміщені вікна натякають на його оборонне минуле. Іще однією ознакою є потужні контрфорси, що підпирають стіни зусібіч по всьому периметру. Храм практично не містить зовнішнього декору, за винятком різьбленого кам'яного порталу з гербами родини Потоцьких. Нижче під ним розміщена таблиця про реставрацію храму у 1990-х роках, а вище, у неглибокій ніші — ікона Хрещення Ісуса Христа.

Ліворуч від церкви розташована висока колона, з якої підноситься кам'яна скульптура Діви Марії. Витончена п'ятиметрова колона стоїть на прямокутній основі і увінчана капітеллю з елементами іонічного та коринфського ордерів. Вище капітелі розмістився широкий різьблений квадратний постамент, на котрому стоїть власне сама скульптура. Кам'яна фігура Пресвятої Богородиці виконана у властивому для доби бароко стилі. Висота скульптури близько 1,5—2 метрів, вона опирається на земну кулю, по котрій повзе змій, і півмісяць. З зірок німбу вціліли лише дві. І колона, і скульптура розфарбовані різними кольорами. Біля підніжжя колони архітектурне зображення — «Пилява»,шляхетського гербу родини Потоцьких. На початку 2006 року Новосілки відвідав директор Львівської галереї мистецтв Борис Григорович Возницький. За його оцінкою, авторство скульптури належить одному з учнів найгеніальнішого галицького скульптора доби бароко Йогана-Георга Пінзеля.

Пам'ятка природи «Гора Вапнярка»

На південь від села розташована найвища вершина Вороняків — гора Вапнярка (460,8 метрів над рівнем моря) з комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення «Гора Вапнярка».

Докладніше: Вапнярка (гора)

Докладніше: Гора Вапнярка

Примітки

1. . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.
2. . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 27 квітня 2024.
3. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 квітня 2024.
4. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 27 квітня 2024.
5. . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 27 квітня 2024. Процитовано 27 квітня 2024.
6. . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 27 квітня 2024.
7. Nowosiółki Zahalczyne (13) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 288. (пол.)
8. . rada.info. Архів оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.
9. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 27 квітня 2024.
10. Болюбаш, 1982.
11. Кубійович, 1983.
12. ІМСУ, 1968.
13. . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 27 квітня 2024.
14. . sejm-wielki.pl (пол.). Marek Jerzy Minakowski, Wielka genealogia Minakowskiego. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 27 квітня 2024.
15. Link-Lenczowski A. Potocki Stefan (zm. 1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 177-180. (пол.)
16. Nestorow R. Architekt wojskowy Jacob de Logau na usługach Sieniawskich i Czartoryskich w Brzeżanach w 1 poł. XVIII wieku // Sztuka kresów wschodnich. — T. 6. — 2006. — S. 62—65, 75—77. — . (пол.)
17. . castles.com.ua. Замки і храми України. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.
18. . drymba.com. Дримба. Архів оригіналу за 29 січня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.

Джерела

• Золочівщина: її минуле і сучасне / Упоряд. Володимир Болюбаш. — Нью-Йорк-Торонто : Канадське Наукове Товариство ім. Шевченка, 1982. — 661 с.
• Новосілка // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 400.
• Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 103. — .
• Nowosiółki Zahalczyne (13) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 288. (пол.)

Посилання

• Село Новосілки, Львівська область, Золочівський район, Золочівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 27 квітня 2024.