Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Джуліо Чезаре» (італ. Giulio Cesare) — лінкор ВМС Італії типу «Конте ді Кавур» середини XX століття.
| «Джуліо Чезаре» / «Новоросійськ» | ||
|---|---|---|
| італ. Giulio Cesare / рос. «Новороссийск» | ||
 | ||
| лінкор «Новоросійськ» в Севастополі (1949 рік) | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лінійний корабель | |
| Держава прапора |  Королівство Італія СРСР | |
| Закладено | 24 червня 1910 року | |
| Спущено на воду | 15 жовтня 1911 року | |
| Введено в експлуатацію | 14 травня 1914 року | |
| Статус | затонув 29 жовтня 1955 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 25 000 тонн | |
| Довжина | 179,1 метрів | |
| Ширина | 28 метрів | |
| Осадка | 9,4 мерів | |
| Бронювання | палуба — 110 мм, башти — 240—280 мм, барбети — 220—240 мм, рубка — 280 мм. | |
| Технічні дані | ||
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 30 700 к. с. | |
| Швидкість | 21,5 вузлів | |
| Автономність плавання | 4800 миль при 10 вузлах. | |
| Екіпаж | 1 000 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 13 — 305-мм гармат в баштах, 18 — 120-мм, 19 — 76-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 3 підводних 450-мм торпедних апарати. | |
Історія створення
Корабель був закладений 24 червня 1910 року в Генуї на корабельні «Ансальдо». Спущений на воду 15 жовтня 1911 року. вступив у стрій 14 травня 1914 року. Девіз корабля: «Щоб витримати будь-який удар».
Історія служби
У складі ВМС Італії
Перша світова війна
На момент оголошення Першої світової війни всі дредноути типу «Конте ді Кавур» знаходилися в головній базі Таранто, входячи до складу 1-ї дивізії лінійних кораблів контр-адмірала Камілло Корсі. Відразу після оголошення війни Італія розпочала блокаду австрійського узбережжя. Дредноути в Таранто перебували в тригодинній готовності, проводячи в затоці еволюції і стрільби. Їх головним завданням був бій з дредноутами противника. В жодному іншому випадку ризикувати ними не дозволялося.
Однією з небагатьох операцій, до якої залучалися дредноути, була окупація бази Курцола на півострові Саббіонцела (Італія). Здійснюючи далеке прикриття сил вторгнення, 1-ша дивізія, до якої входили три лінкори типу «Конте ді Кавур», 13 березня 1916 року перейшла в Валлону разом з броненосцями типу «Реджина Маргарита» і есмінцями, а потім знову повернулася в Таранто.
Міжвоєнний період
Після Світової війни дредноути типу «Конте ді Кавур» були найсучаснішими і потужними італійськими кораблями, тому керівництво флотом приділяло багато уваги підвищенню їх бойової ефективності на основі військового досвіду. Лінкор пройшов першу модернізацію, що закінчилася в 1922 році: триногі фок-щогли замінили чотириногі, які перенесли вперед від димової труби, щоб зменшити вплив на директори[] диму і тепла від котлів носового котельного відділення. Вертикальну частину колишньої фок-щогли зрізали приблизно на рівні верхньої крайки труби і використовували як опору для вантажної стріли. Тоді ж «Джуліо Чезаре» позбувся своєї носової прикраси — великого орла, що тримав у лапах стрічку з девізом Цезаря: «Прийшов. Побачив. Переміг».
У серпні 1923 року, коли загострилися відносини з Грецією, корабель взяв участь в операції на острові Корфу, а в 1925 році став на значнішу модернізацію: замінили системи управління артвогнем, ліворуч на півбака, перед носовими вежами, встановили катапульту для запуску гідролітака типу Macchi М.18, який розміщувався на даху середньої вежі. Для підйому літака з води і встановлення його на катапульту за останньою на верхній палубі з'явився кран, який міг опускатися в горизонтальне положення, щоб не заважати стрільбі гармат. На носовій бойовій рубці також з'явилася башточка з вбудованим далекоміром.
Проте час лінкорів з 305-мм гарматами пройшов, і ніякі поліпшення вже не могли зробити їх гідними суперниками кораблів, побудованих в останні роки війни. Тому в 1928 році «Джуліо Чезаре» став навчальним артилерійським кораблем.
З 25 жовтня 1933 року по 1 жовтня 1937 року корабель пройшов нову модернізацію, в ході якої зняли всі надбудови, башти, середню артилерію, частину броні. Корпус повністю «випатрали», подовжили, встановили в ньому протиторпедний захист, нові котли і турбозубчаті агрегати, посилили палубне бронювання та поставили нові надбудови. Коли лінкор вперше з'явився на виду під час великого огляду флоту в , влаштованого в травні 1938 року, він не мав нічого спільного зі своїм колишнім виглядом.
Друга світова війна
Лінкор брав участь у Другій світовій війні, зробивши 38 бойових виходів у море, пройшовши 16 947 морських миль, в тому числі: 8 виходів — для пошуку противника і 2 — для супроводу конвоїв. З 1943 по 1948 рік, в числі інших кораблів італійського флоту, стояв, не будучи законсервованим, з мінімальною командою і без належного технічного обслуговування.
У складі ВМФ СРСР
На Тегеранської конференції наприкінці 1943 року Сталін наполіг на розділі італійського флоту між союзниками. Питання про передачу італійських кораблів було вирішене тільки в процесі підготовки мирного договору з Італією.
За рішенням Потрійної комісії в 1948 році СРСР отримав застарілий лінкор «Джуліо Чезаре», який, тим не менше, виявився молодшим інших двох з половиною наявних в СРСР лінкорів («Севастополь» та , від постраждалого при бомбуванні «Петропавловська» лишилася лише кормова частина). 9 грудня 1948 року «Джуліо Чезаре» назавжди покинув Таранто. 6 лютого над кораблем підійняли військово-морський прапор СРСР, а через два тижні він вийшов до Севастополя. Наказом по Чорноморському флоту від 5 березня 1949 року лінкору присвоїли назву «Новоросійськ». У середині травня 1949 року лінкор поставили в Північний док на ремонт, а вже у липні «Новоросійськ» взяв участь у маневрах ескадри як флагман. У наступні шість років на кораблі поступово був виконаний значний обсяг робіт з ремонту, часткової заміни та модернізації бойових і технічних засобів. З 1949 по 1955 рік лінкор вісім разів перебував у заводському ремонті.
З травня і до кінця жовтня 1955 року «Новоросійськ» кілька разів виходив у море, відпрацьовуючи завдання з бойової підготовки. 28 жовтня 1955 року лінкор повернувся з останнього походу і зайняв місце на «лінкорной бочці» в районі Морського Госпіталю (глибина 17 м води і близько 30 м в'язкого мулу). Крім екіпажу, на борту знаходилося поповнення — військовослужбовці, переведені з армії у флот, тимчасово розміщені на лінкорі.
Загибель
О 1 годині 31 хвилині 29 жовтня 1955 року під корпусом лінійного корабля з правого борту в носі пролунав вибух, за оцінками рівний 1000—1200 кг тринітротолуолу. Була оголошена бойова тривога, корабель почав кренитися, і о 4:15 перекинувся через лівий борт. Сотні людей, вишикуваних на палубі, впали у воду і були накриті корпусом лінкора.
У такому положенні корабель залишався декілька годин, упершись у твердий ґрунт щоглами. Тільки о 22:00 корпус повністю зник під водою. Багато моряків залишилися в повітряних подушках відсіків корабля, що перекинувся — адже там було їхнє місце по бойовій тривозі. З них вдалося врятувати лише дев'ять осіб: через прорізаний в кормовій частині днища отвір вийшли семеро людей, ще двох моряків з-під палуби юта, яка нещільно прилягала до ґрунту, вивели водолази. Всього під час катастрофи загинуло 604 особи, включаючи аварійні партії з інших кораблів ескадри.
Останки загиблих моряків поховані у братській могилі на кладовищі Комунарів у Севастополі (у могилі спочивають 42 моряки), основна ж частина загиблих похована на Братському цвинтарі.
Причини вибуху і дотепер не з'ясовані. Спочатку вважали, що стався вибух боєприпасів. Проте обстеження судна показало, що вибух стався зовні. Саме тому офіційний висновок свідчив, що причиною загибелі «Новоросійська» стала донна магнітна міна, залишена німцями в 1944 році. В закритому листі ЦК КПРС в травні 1956 року офіційно заявлено, що до загибелі корабля привели недисциплінованість екіпажу і нібито паніка на борту. Попри це, багато хто вважає, що корабель був підірваний італійськими диверсантами. Є свідчення, що того дня зовнішній рейд не охоронявся, а шумопеленгаторні станції не працювали. Серед інших версій: міна часів Другої світової війни. Хоча на думку більшості фахівців, характер вибуху не був схожий на вибух донної міни.
Версію диверсії в той період як основну не розглядали, хоча вона і витала в повітрі. Так, зокрема, ходили чутки, що командир флотилії підводних диверсантів Юніо Валеріо Боргезе після передачі судна СРСР присягнувся «помститися росіянам, що б не було». Саме він, на думку істориків, і здійснив підривання «Новоросійська». Проте, можливо, вищим чинам радянського флоту простіше було змиритися з донною міною, ніж з фактом успішних дій ворожих диверсантів на базі Чорноморського флоту.
Загибель лінкора, який на той момент вважався чи не найпотужнішим кораблем радянського флоту, привела до перестановок у вищому керівництві радянського ВМФ. За підсумками розслідування чотири радянські адмірали були знижені у званні, у тому числі головком ВМФ адмірал Микола Кузнєцов і командувач Чорноморським флотом віце-адмірал .
Трагедія, що сталася, була державною таємницею, і у радянських засобах масової інформації про неї не було ані слова.
У 1956 році лінкор підійняли й розібрали на брухт.
У 2013 році ветеран італійського підрозділу бойових плавців «Гамма» Уго Д'Еспозіто визнав, що італійські військові причетні до затоплення радянського лінкора «Новоросійськ». За словами Уго Д'Еспозіто, італійці не хотіли, щоби корабель дістався «росіянам», тому подбали про те, щоби його затопити. До того версія про те, що «Новоросійськ» затонув в результаті диверсії, організованою італійцями, не була офіційно підтверджена.
Цікаві факти
Шведський павер-метал гурт Sabaton присвятив історії лінкора одну із своїх пісень.
Див. також
Виноски
- Месть римлян / Как «люди-лягушки» взорвали самый мощный корабль СССР (рос.)
- Лінкор «Новоросійськ» у Криму підірвали італійці. Сенсаційне зізнання
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novorosijsk znachennya Dzhulio Chezare ital Giulio Cesare linkor VMS Italiyi tipu Konte di Kavur seredini XX stolittya Dzhulio Chezare Novorosijsk ital Giulio Cesare ros Novorossijsk linkor Novorosijsk v Sevastopoli 1949 rik SluzhbaTip klas linijnij korabelDerzhava prapora Korolivstvo Italiya SRSRZakladeno 24 chervnya 1910 rokuSpusheno na vodu 15 zhovtnya 1911 rokuVvedeno v ekspluataciyu 14 travnya 1914 rokuStatus zatonuv 29 zhovtnya 1955 rokuIdentifikaciyaParametriTonnazh 25 000 tonnDovzhina 179 1 metrivShirina 28 metrivOsadka 9 4 merivBronyuvannya paluba 110 mm bashti 240 280 mm barbeti 220 240 mm rubka 280 mm Tehnichni daniGvinti 4Potuzhnist 30 700 k s Shvidkist 21 5 vuzlivAvtonomnist plavannya 4800 mil pri 10 vuzlah Ekipazh 1 000 cholovikOzbroyennyaArtileriya 13 305 mm garmat v bashtah 18 120 mm 19 76 mm garmatTorpedno minne ozbroyennya 3 pidvodnih 450 mm torpednih aparati Istoriya stvorennyaKorabel buv zakladenij 24 chervnya 1910 roku v Genuyi na korabelni Ansaldo Spushenij na vodu 15 zhovtnya 1911 roku vstupiv u strij 14 travnya 1914 roku Deviz korablya Shob vitrimati bud yakij udar Istoriya sluzhbiU skladi VMS Italiyi Persha svitova vijna Na moment ogoloshennya Pershoyi svitovoyi vijni vsi drednouti tipu Konte di Kavur znahodilisya v golovnij bazi Taranto vhodyachi do skladu 1 yi diviziyi linijnih korabliv kontr admirala Kamillo Korsi Vidrazu pislya ogoloshennya vijni Italiya rozpochala blokadu avstrijskogo uzberezhzhya Drednouti v Taranto perebuvali v trigodinnij gotovnosti provodyachi v zatoci evolyuciyi i strilbi Yih golovnim zavdannyam buv bij z drednoutami protivnika V zhodnomu inshomu vipadku rizikuvati nimi ne dozvolyalosya Odniyeyu z nebagatoh operacij do yakoyi zaluchalisya drednouti bula okupaciya bazi Kurcola na pivostrovi Sabbioncela Italiya Zdijsnyuyuchi daleke prikrittya sil vtorgnennya 1 sha diviziya do yakoyi vhodili tri linkori tipu Konte di Kavur 13 bereznya 1916 roku perejshla v Vallonu razom z bronenoscyami tipu Redzhina Margarita i esmincyami a potim znovu povernulasya v Taranto Mizhvoyennij period Pislya Svitovoyi vijni drednouti tipu Konte di Kavur buli najsuchasnishimi i potuzhnimi italijskimi korablyami tomu kerivnictvo flotom pridilyalo bagato uvagi pidvishennyu yih bojovoyi efektivnosti na osnovi vijskovogo dosvidu Linkor projshov pershu modernizaciyu sho zakinchilasya v 1922 roci trinogi fok shogli zaminili chotirinogi yaki perenesli vpered vid dimovoyi trubi shob zmenshiti vpliv na direktori proyasniti dimu i tepla vid kotliv nosovogo kotelnogo viddilennya Vertikalnu chastinu kolishnoyi fok shogli zrizali priblizno na rivni verhnoyi krajki trubi i vikoristovuvali yak oporu dlya vantazhnoyi strili Todi zh Dzhulio Chezare pozbuvsya svoyeyi nosovoyi prikrasi velikogo orla sho trimav u lapah strichku z devizom Cezarya Prijshov Pobachiv Peremig U serpni 1923 roku koli zagostrilisya vidnosini z Greciyeyu korabel vzyav uchast v operaciyi na ostrovi Korfu a v 1925 roci stav na znachnishu modernizaciyu zaminili sistemi upravlinnya artvognem livoruch na pivbaka pered nosovimi vezhami vstanovili katapultu dlya zapusku gidrolitaka tipu Macchi M 18 yakij rozmishuvavsya na dahu serednoyi vezhi Dlya pidjomu litaka z vodi i vstanovlennya jogo na katapultu za ostannoyu na verhnij palubi z yavivsya kran yakij mig opuskatisya v gorizontalne polozhennya shob ne zavazhati strilbi garmat Na nosovij bojovij rubci takozh z yavilasya bashtochka z vbudovanim dalekomirom Prote chas linkoriv z 305 mm garmatami projshov i niyaki polipshennya vzhe ne mogli zrobiti yih gidnimi supernikami korabliv pobudovanih v ostanni roki vijni Tomu v 1928 roci Dzhulio Chezare stav navchalnim artilerijskim korablem Z 25 zhovtnya 1933 roku po 1 zhovtnya 1937 roku korabel projshov novu modernizaciyu v hodi yakoyi znyali vsi nadbudovi bashti serednyu artileriyu chastinu broni Korpus povnistyu vipatrali podovzhili vstanovili v nomu protitorpednij zahist novi kotli i turbozubchati agregati posilili palubne bronyuvannya ta postavili novi nadbudovi Koli linkor vpershe z yavivsya na vidu pid chas velikogo oglyadu flotu v vlashtovanogo v travni 1938 roku vin ne mav nichogo spilnogo zi svoyim kolishnim viglyadom Druga svitova vijna Linkor brav uchast u Drugij svitovij vijni zrobivshi 38 bojovih vihodiv u more projshovshi 16 947 morskih mil v tomu chisli 8 vihodiv dlya poshuku protivnika i 2 dlya suprovodu konvoyiv Z 1943 po 1948 rik v chisli inshih korabliv italijskogo flotu stoyav ne buduchi zakonservovanim z minimalnoyu komandoyu i bez nalezhnogo tehnichnogo obslugovuvannya U skladi VMF SRSR Na Tegeranskoyi konferenciyi naprikinci 1943 roku Stalin napolig na rozdili italijskogo flotu mizh soyuznikami Pitannya pro peredachu italijskih korabliv bulo virishene tilki v procesi pidgotovki mirnogo dogovoru z Italiyeyu Za rishennyam Potrijnoyi komisiyi v 1948 roci SRSR otrimav zastarilij linkor Dzhulio Chezare yakij tim ne menshe viyavivsya molodshim inshih dvoh z polovinoyu nayavnih v SRSR linkoriv Sevastopol ta vid postrazhdalogo pri bombuvanni Petropavlovska lishilasya lishe kormova chastina 9 grudnya 1948 roku Dzhulio Chezare nazavzhdi pokinuv Taranto 6 lyutogo nad korablem pidijnyali vijskovo morskij prapor SRSR a cherez dva tizhni vin vijshov do Sevastopolya Nakazom po Chornomorskomu flotu vid 5 bereznya 1949 roku linkoru prisvoyili nazvu Novorosijsk U seredini travnya 1949 roku linkor postavili v Pivnichnij dok na remont a vzhe u lipni Novorosijsk vzyav uchast u manevrah eskadri yak flagman U nastupni shist rokiv na korabli postupovo buv vikonanij znachnij obsyag robit z remontu chastkovoyi zamini ta modernizaciyi bojovih i tehnichnih zasobiv Z 1949 po 1955 rik linkor visim raziv perebuvav u zavodskomu remonti Z travnya i do kincya zhovtnya 1955 roku Novorosijsk kilka raziv vihodiv u more vidpracovuyuchi zavdannya z bojovoyi pidgotovki 28 zhovtnya 1955 roku linkor povernuvsya z ostannogo pohodu i zajnyav misce na linkornoj bochci v rajoni Morskogo Gospitalyu glibina 17 m vodi i blizko 30 m v yazkogo mulu Krim ekipazhu na bortu znahodilosya popovnennya vijskovosluzhbovci perevedeni z armiyi u flot timchasovo rozmisheni na linkori Zagibel O 1 godini 31 hvilini 29 zhovtnya 1955 roku pid korpusom linijnogo korablya z pravogo bortu v nosi prolunav vibuh za ocinkami rivnij 1000 1200 kg trinitrotoluolu Bula ogoloshena bojova trivoga korabel pochav krenitisya i o 4 15 perekinuvsya cherez livij bort Sotni lyudej vishikuvanih na palubi vpali u vodu i buli nakriti korpusom linkora Mogila moryakiv linkora Novorosijska U takomu polozhenni korabel zalishavsya dekilka godin upershis u tverdij grunt shoglami Tilki o 22 00 korpus povnistyu znik pid vodoyu Bagato moryakiv zalishilisya v povitryanih podushkah vidsikiv korablya sho perekinuvsya adzhe tam bulo yihnye misce po bojovij trivozi Z nih vdalosya vryatuvati lishe dev yat osib cherez prorizanij v kormovij chastini dnisha otvir vijshli semero lyudej she dvoh moryakiv z pid palubi yuta yaka neshilno prilyagala do gruntu viveli vodolazi Vsogo pid chas katastrofi zaginulo 604 osobi vklyuchayuchi avarijni partiyi z inshih korabliv eskadri Ostanki zagiblih moryakiv pohovani u bratskij mogili na kladovishi Komunariv u Sevastopoli u mogili spochivayut 42 moryaki osnovna zh chastina zagiblih pohovana na Bratskomu cvintari Prichini vibuhu i doteper ne z yasovani Spochatku vvazhali sho stavsya vibuh boyepripasiv Prote obstezhennya sudna pokazalo sho vibuh stavsya zovni Same tomu oficijnij visnovok svidchiv sho prichinoyu zagibeli Novorosijska stala donna magnitna mina zalishena nimcyami v 1944 roci V zakritomu listi CK KPRS v travni 1956 roku oficijno zayavleno sho do zagibeli korablya priveli nedisciplinovanist ekipazhu i nibito panika na bortu Popri ce bagato hto vvazhaye sho korabel buv pidirvanij italijskimi diversantami Ye svidchennya sho togo dnya zovnishnij rejd ne ohoronyavsya a shumopelengatorni stanciyi ne pracyuvali Sered inshih versij mina chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Hocha na dumku bilshosti fahivciv harakter vibuhu ne buv shozhij na vibuh donnoyi mini Versiyu diversiyi v toj period yak osnovnu ne rozglyadali hocha vona i vitala v povitri Tak zokrema hodili chutki sho komandir flotiliyi pidvodnih diversantiv Yunio Valerio Borgeze pislya peredachi sudna SRSR prisyagnuvsya pomstitisya rosiyanam sho b ne bulo Same vin na dumku istorikiv i zdijsniv pidrivannya Novorosijska Prote mozhlivo vishim chinam radyanskogo flotu prostishe bulo zmiritisya z donnoyu minoyu nizh z faktom uspishnih dij vorozhih diversantiv na bazi Chornomorskogo flotu Zagibel linkora yakij na toj moment vvazhavsya chi ne najpotuzhnishim korablem radyanskogo flotu privela do perestanovok u vishomu kerivnictvi radyanskogo VMF Za pidsumkami rozsliduvannya chotiri radyanski admirali buli znizheni u zvanni u tomu chisli golovkom VMF admiral Mikola Kuznyecov i komanduvach Chornomorskim flotom vice admiral Tragediya sho stalasya bula derzhavnoyu tayemniceyu i u radyanskih zasobah masovoyi informaciyi pro neyi ne bulo ani slova U 1956 roci linkor pidijnyali j rozibrali na bruht U 2013 roci veteran italijskogo pidrozdilu bojovih plavciv Gamma Ugo D Espozito viznav sho italijski vijskovi prichetni do zatoplennya radyanskogo linkora Novorosijsk Za slovami Ugo D Espozito italijci ne hotili shobi korabel distavsya rosiyanam tomu podbali pro te shobi jogo zatopiti Do togo versiya pro te sho Novorosijsk zatonuv v rezultati diversiyi organizovanoyu italijcyami ne bula oficijno pidtverdzhena Cikavi faktiShvedskij paver metal gurt Sabaton prisvyativ istoriyi linkora odnu iz svoyih pisen Div takozhMoskva raketnij krejser VinoskiMest rimlyan Kak lyudi lyagushki vzorvali samyj moshnyj korabl SSSR ros Linkor Novorosijsk u Krimu pidirvali italijci Sensacijne ziznannyaPosilannya