Камілло Корсі італ Camillo Corsi 13 березня 1860 Рим 17 липня 1921 Рим італійський адмірал та політик начальник генераль

Камілло Корсі (італ. Camillo Corsi, 13 березня 1860, Рим - 17 липня 1921, Рим) - італійський адмірал та політик, начальник генерального штабу ВМС Італії протягом 1915-1917 років.

Камілло Корсі

італ. Camillo Corsi

Ім'я при народженні

італ. Camillo Corsi

Народження

13 травня 1860
Рим, Папська держава

Смерть

17 липня 1921 (61 рік)
Рим, Італія

Країна

Королівство Італія

Звання

віцеадмірал

Війни / битви

Італійсько-турецька війна
Перша світова війна

Нагороди

Кавалер ордена Корони Італії	Офіцер ордена Корони Італії	Командор ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Корони Італії	Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії	Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря	Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря	Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря	Офіцер Савойського військового ордена	Командор Савойського військового ордена
	Пам'ятна медаль Італійсько-турецької війни 1911—1912	Маврикіанська медаль

Камілло Корсі у Вікісховищі

Біографія

Камілло Корсі народився 13 березня 1860 року в Римі. У 1874 році вступив до Військово-морської в Генуї, яку закінчив у 1879 році у званні гардемарина. Ghjnzujv 1880-1883 років на борту корабля «Крістофоро Коломбо» здійснив навколосвітню подорож.

У 1888 році, будучи у званні лейтенанта, на борту крейсера «Догалі», брав участь в . Отримавши звання капітана III рангу, у 1889 році командував авізо «Аркімеде», у 1900 році - есмінцем «Лампо», на борту якого здійснив похід в Балтійське море.

У 1901 році отримав звання капітана II рангу, протягом 1904-1905 роках командував міноносцем , здійснивши похід в Центральну та Південну Америку, а також на тихоокеанське узбережжя США та Канади.

У 1905 році отримав звання капітана I рангу і був призначений секретарем міністерства військово-морського флоту, коли міністром був Карло Мірабелло, і перебував на цій посаді протягом 2 років. Протягом 1908-1911 років командував броненосцем «Рома».

З початком італійсько-турецької війни у 1911 році отримав звання контрадмірала та був призначений 1-ї дивізії 1-ї ескадри італійського флоту, а також начальником штабу об'єднаних морських сил. Брав участь в окупації островів в Егейському морі та атаках фортів на Дарданелльськлому узбережжі, за що був удостоєний титулу Кавалера Савойського військового ордену.

З серпня 1911 року по березень 1913 року був заступником начальника штабу військово-морських сил Італії. У 1914 році керував Військово-морською академією в Ліворно. Отримавши звання віцеадмірала, з вересня 1915 року по червень 1917 року, під час Першої світової війни, був міністром та начальником генерального штабу військово-морських сил в урядах Антоніо Саландри та Паоло Боселлі, та Верховним головнокомандувачем флоту до березня 1918 року. За діяльність під час війни був удостоєний титулу Командора Савойського військового ордену. Також з 1915 року був сенатором Парламенту Італії. У 1918 році, після закінчення війни, переведений в запас, але продовжував брати участь в парламентській діяльності у питаннях армії та флоту.

Помер у Римі 17 липня 1921 року.