Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (січень 2017) |
Неолі́т, новокам'яна доба (від грец. νέος — новий і λίθος — камінь) — період історії людства, який тривав від 10-го до поч. 3-го тис. до н. е.) та прийшов на зміну мезоліту, заключний період кам'яної доби. Саме з неолітом пов'язаний початок переходу від привласнювальних форм господарства до відтворювальних, створення культурно-історичних областей, в межах яких розповсюджувалися такі інновації, як відтворювальне господарство, кераміка, відтискальна техніка розщеплення, шліфування, свердління, різноманітні елементи духовної культури.
Розвиток неоліту почався в регіоні «Родючого Півмісяця» — на Близькому Сході, в Малій Азії та в Загросі. До початку-середини VII тис. до н. е. неоліт проходить так звану докерамічну фазу розвитку. Окремі регіони земної кулі були втягнуті в процес неолітизації неодночасно. Так само й перехід до наступної епохи, енеоліту, для якого властива поява перших виробів із міді, відбувався в різних регіонах у різний час. Розвиток неоліту України охоплює проміжок часу із середини 8-го до початку 4-го тис. до н. е. При цьому, період із середини 6-го до початку 4-го тис. до н. е. характеризується співіснуванням неолітичних і енеолітичних культур.
Культура неоліту
Виникнення
Розквіт родоплемінного ладу припадає на добу неоліту, який починається в Україні приблизно 7 тисяч років тому, оскільки сприятливі екологія, клімат і родючі землі створювали ідеальні умови для розвитку господарства. Утвердження родоплемінного ладу сприяло розвиткові не лише матеріальної культури, а й духовного життя первісної людини, яка усе впевненіше освоювала природу і сама ставала для довкілля джерелом як найкращих сподівань, так і побоювань. Значних успіхів було досягнуто в розвитку мислення, мови, мистецтва, основ прикладних знань та елементів ідеологічних уявлень. Питання про виникнення мистецтва дуже складне. Існують теорії, які зводять мистецтво до побічних результатів релігійної практики, художнього інстинкту, потреби в розвагах тощо. На думку багатьох дослідників переважає теорія згідно з якою мистецтво, так само як мислення й мова, прикладні знання, з'явилося у зв'язку з трудовою діяльністю людини. Відображаючи досвід людського колективу, мистецтво в естетично опосередкованій формі сприяло його емоційному узагальненню, процесу передавання нащадкам. Цим пояснюється і реалістичність первісної графіки, фольклору, скульптури, музики танцю.
Образотворче мистецтво
Образотворче мистецтво родоплемінної общини, як свідчить археологічні пам'ятки, — це кругла скульптура і рельєф. З'являються графічні зображення тварин, рідше рослин і людей. Наскельні малюнки з великою експресією та реалістичністю зображують тварин і людей, мисливські та воєнні сцени, релігійні сюжети, танці.
Музичне мистецтво
Зароджується пісенне та інструментальне мистецтво. Зазначимо, що музичні інструменти виникли рано. Це ударні пристрої з двох кісток, дрючків, натягнутої шкіри, найпростіші щипкові інструменти, прототипом яких, мабуть, була тятива лука, різні сурми, сопілки, гудочки тощо.
Танці
Первісні люди танцювали колективно, дуже образно відтворюючи сцени полювання, рибальства, воєнних дій, статевих стосунків, поклоніння силам природи.
Кераміка
Докерамічна культура
Найдавнішою неолітичною пам'яткою на території України є Кам'яна Могила, де вперше відзначені сліди відтворюючого господарства на території України (7500 до н. е.). Протягом 1-ї половини 7-го тис. до н. е. неоліт починає розвиватися на всій території степової та лісостепової України, а також у Криму. Період розвитку неоліту України з середини 8-го до середини 7-го тис. до н. е. називається докерамічним. Основні археологічні культури: кукрецька в Запорізькій обл. (Кам'яна могила І), в'язівоцька на Полтавщині (В'язівок IV), буго-дністровська в басейнах Південного Бугу та Дністра (), в Гірському і степовому Криму (, ) та платовоставська на Луганщині (, , ). Загальною рисою всіх без винятку докерамічних неолітичних культур України є використання відтискної техніки розщеплення кременю, виробництво складних знарядь. Незважаючи на початок розвитку хліборобства і скотарства, мисливство та рибальство залишаються провідними формами господарства. В Кам'яній могилі знайдені так звані «чуринги», взірці наскельного мистецтва.
Культура кераміки
В середині VII тис. до н. е. починається розвиток керамічної фази неоліту. Кераміка протягом 200—300 років розповсюджується на території всієї степової і лісостепової України, а також у гірському Криму. Перші керамічні вироби були гостродонними і містили, як правило, значний домішок трави або інших органічних речовин у фактурі глиняного тіста. Керамічний неоліт можна розділити на три етапи:
- ранній (6500–6000 до н. е.),
- середній (6000–5500 до н. е.) та
- пізній (5500–3900 до н. е.).
В ранньому керамічному неоліті продовжує існувати кукрецька культура. Керамічну стадію кукрецької культури в Північно-Західному Приазов'ї і Дніпровському Надпоріжжі прийнято називати сурською культурою (за епонімними пам'ятками Остров Сурський 1 і 2). Кераміка сурського типу характеризується гостродонністю, S-подібною формою та ін. З розселенням кукрецького населення пов'язано також виникнення донецької культури у басейні Сіверського Дінця.
Протягом 1-ї половини VI тисячоліття до н. е. новими явищами на території України стали азово-дніпровська і нижньодонська культури в степовому Лівобережжі, на Сіверському Дінці. В середині VI тис. до н. е. починається пізній етап неоліту України. У цей час перестали існувати кукрецька, буго-дністровська, донецька культури, платовоставська. Натомість триває розвиток культур, які тільки виникли на попередньому етапі. На цьому ж етапі на територію України з території Центральної Європи потрапляють традиції культури лінійно-стрічкової кераміки, які були пов'язані з прогресивними методами ведення хліборобського господарства, і з території лісової смуги Російського Подесення — культури ямково-гребінцевої кераміки, які навпаки — продовжували традиції мисливсько-рибальського господарства.
Неолітичні культури пізнього керамічного етапу співіснували на території України з енеолітичними трипільською і середньостогівською культурами, носії яких навчилися обробляти мідь.
Яскравим явищем у розвитку неолітичної культури є могильники маріупольського типу, знахідки яких пов'язані з басейнами Дніпра, Сіверського Дінця, а також із територією Північного Приазов'я. Аналіз поховань дає матеріали для реконструкції духовної культури неолітичного населення (наявність довготривалих родових могильників, культ черепа), а також дають багаті матеріали для реконструкції одягу і його прикрас. Небіжчиків ховали у випростаному стані, часто в колективних усипальницях. Поховання спочатку були безінвентарними, потім пов'язані з покладенням у поховання кістяних прикрас, керамічних і крем'яних виробів. Дуже часто в процесі поховань використовувалась вохра.
Більшість питань, пов'язаних із походженням, розвитком, хронологією українського неоліту, залишаються дискусійними.
Галерея
- Тарілка
-
- Артефакти Трипільської культури, знайдені на території Молдови. Доба Неоліту
- Артефакт доби Неоліту
- Сокири доби Неоліту
- Артефакт знайдений на території Румунії. Бл. 5500 р. до н. е.
- Глечики
-
-
-
-
Див. також
Джерела та література
- Н. С. Котова. Неоліт, новокам'яна доба // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 368. — .
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неоліт |
- Даниленко В. Н. Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. — К.: Наукова думка, 1969. — 259 с.
- Залізняк Л. Л. Передісторія України. X—V тис. до н. е.- Київ: Бібліотека українця, 1998. — 306 с.
- Котова Н. С. Неолитизация Украины. — Луганск: Шлях, 2002. — 268 с.
- Манько В. О. Неоліт Південно-Східної України. — Київ: Шлях, 2006. — 280 с.
- Телегін Д. Я. Дніпро-донецька культура: До історії населення епохи неоліту — раннього металу півдня Східної Європи. — К.: Наукова думка, 1968. — 258 с.
- Товкайло М. Т. Неоліт Степового Побужжя. — Київ: Шлях, 2004. — 160 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na storinci obgovorennya sichen 2017 Neoli t novokam yana doba vid grec neos novij i li8os kamin period istoriyi lyudstva yakij trivav vid 10 go do poch 3 go tis do n e ta prijshov na zminu mezolitu zaklyuchnij period kam yanoyi dobi Same z neolitom pov yazanij pochatok perehodu vid privlasnyuvalnih form gospodarstva do vidtvoryuvalnih stvorennya kulturno istorichnih oblastej v mezhah yakih rozpovsyudzhuvalisya taki innovaciyi yak vidtvoryuvalne gospodarstvo keramika vidtiskalna tehnika rozsheplennya shlifuvannya sverdlinnya riznomanitni elementi duhovnoyi kulturi Rozvitok neolitu pochavsya v regioni Rodyuchogo Pivmisyacya na Blizkomu Shodi v Malij Aziyi ta v Zagrosi Do pochatku seredini VII tis do n e neolit prohodit tak zvanu dokeramichnu fazu rozvitku Okremi regioni zemnoyi kuli buli vtyagnuti v proces neolitizaciyi neodnochasno Tak samo j perehid do nastupnoyi epohi eneolitu dlya yakogo vlastiva poyava pershih virobiv iz midi vidbuvavsya v riznih regionah u riznij chas Rozvitok neolitu Ukrayini ohoplyuye promizhok chasu iz seredini 8 go do pochatku 4 go tis do n e Pri comu period iz seredini 6 go do pochatku 4 go tis do n e harakterizuyetsya spivisnuvannyam neolitichnih i eneolitichnih kultur Kultura neolituArheologichna periodizaciya Golocen Latenska kultura Protoistoriya Galshtatska kultura Zalizna doba Piznya Bronzova doba Eneolit Neolit Mezolit Epipaleolit Plejstocen Verhnij Serednij Nizhnij Paleolit Kam yana doba Viniknennya Rozkvit rodopleminnogo ladu pripadaye na dobu neolitu yakij pochinayetsya v Ukrayini priblizno 7 tisyach rokiv tomu oskilki spriyatlivi ekologiya klimat i rodyuchi zemli stvoryuvali idealni umovi dlya rozvitku gospodarstva Utverdzhennya rodopleminnogo ladu spriyalo rozvitkovi ne lishe materialnoyi kulturi a j duhovnogo zhittya pervisnoyi lyudini yaka use vpevnenishe osvoyuvala prirodu i sama stavala dlya dovkillya dzherelom yak najkrashih spodivan tak i poboyuvan Znachnih uspihiv bulo dosyagnuto v rozvitku mislennya movi mistectva osnov prikladnih znan ta elementiv ideologichnih uyavlen Pitannya pro viniknennya mistectva duzhe skladne Isnuyut teoriyi yaki zvodyat mistectvo do pobichnih rezultativ religijnoyi praktiki hudozhnogo instinktu potrebi v rozvagah tosho Na dumku bagatoh doslidnikiv perevazhaye teoriya zgidno z yakoyu mistectvo tak samo yak mislennya j mova prikladni znannya z yavilosya u zv yazku z trudovoyu diyalnistyu lyudini Vidobrazhayuchi dosvid lyudskogo kolektivu mistectvo v estetichno oposeredkovanij formi spriyalo jogo emocijnomu uzagalnennyu procesu peredavannya nashadkam Cim poyasnyuyetsya i realistichnist pervisnoyi grafiki folkloru skulpturi muziki tancyu Roztashuvannya deyakih kultur u Yevropi v dobu Neolitu Obrazotvorche mistectvo Obrazotvorche mistectvo rodopleminnoyi obshini yak svidchit arheologichni pam yatki ce krugla skulptura i relyef Z yavlyayutsya grafichni zobrazhennya tvarin ridshe roslin i lyudej Naskelni malyunki z velikoyu ekspresiyeyu ta realistichnistyu zobrazhuyut tvarin i lyudej mislivski ta voyenni sceni religijni syuzheti tanci Muzichne mistectvo Zarodzhuyetsya pisenne ta instrumentalne mistectvo Zaznachimo sho muzichni instrumenti vinikli rano Ce udarni pristroyi z dvoh kistok dryuchkiv natyagnutoyi shkiri najprostishi shipkovi instrumenti prototipom yakih mabut bula tyativa luka rizni surmi sopilki gudochki tosho Tanci Pervisni lyudi tancyuvali kolektivno duzhe obrazno vidtvoryuyuchi sceni polyuvannya ribalstva voyennih dij statevih stosunkiv pokloninnya silam prirodi Keramika Dokeramichna kultura Najdavnishoyu neolitichnoyu pam yatkoyu na teritoriyi Ukrayini ye Kam yana Mogila de vpershe vidznacheni slidi vidtvoryuyuchogo gospodarstva na teritoriyi Ukrayini 7500 do n e Protyagom 1 yi polovini 7 go tis do n e neolit pochinaye rozvivatisya na vsij teritoriyi stepovoyi ta lisostepovoyi Ukrayini a takozh u Krimu Period rozvitku neolitu Ukrayini z seredini 8 go do seredini 7 go tis do n e nazivayetsya dokeramichnim Osnovni arheologichni kulturi kukrecka v Zaporizkij obl Kam yana mogila I v yazivocka na Poltavshini V yazivok IV bugo dnistrovska v basejnah Pivdennogo Bugu ta Dnistra v Girskomu i stepovomu Krimu ta platovostavska na Luganshini Zagalnoyu risoyu vsih bez vinyatku dokeramichnih neolitichnih kultur Ukrayini ye vikoristannya vidtisknoyi tehniki rozsheplennya kremenyu virobnictvo skladnih znaryad Nezvazhayuchi na pochatok rozvitku hliborobstva i skotarstva mislivstvo ta ribalstvo zalishayutsya providnimi formami gospodarstva V Kam yanij mogili znajdeni tak zvani churingi vzirci naskelnogo mistectva Kultura keramiki V seredini VII tis do n e pochinayetsya rozvitok keramichnoyi fazi neolitu Keramika protyagom 200 300 rokiv rozpovsyudzhuyetsya na teritoriyi vsiyeyi stepovoyi i lisostepovoyi Ukrayini a takozh u girskomu Krimu Pershi keramichni virobi buli gostrodonnimi i mistili yak pravilo znachnij domishok travi abo inshih organichnih rechovin u fakturi glinyanogo tista Keramichnij neolit mozhna rozdiliti na tri etapi rannij 6500 6000 do n e serednij 6000 5500 do n e ta piznij 5500 3900 do n e V rannomu keramichnomu neoliti prodovzhuye isnuvati kukrecka kultura Keramichnu stadiyu kukreckoyi kulturi v Pivnichno Zahidnomu Priazov yi i Dniprovskomu Nadporizhzhi prijnyato nazivati surskoyu kulturoyu za eponimnimi pam yatkami Ostrov Surskij 1 i 2 Keramika surskogo tipu harakterizuyetsya gostrodonnistyu S podibnoyu formoyu ta in Z rozselennyam kukreckogo naselennya pov yazano takozh viniknennya doneckoyi kulturi u basejni Siverskogo Dincya Protyagom 1 yi polovini VI tisyacholittya do n e novimi yavishami na teritoriyi Ukrayini stali azovo dniprovska i nizhnodonska kulturi v stepovomu Livoberezhzhi na Siverskomu Dinci V seredini VI tis do n e pochinayetsya piznij etap neolitu Ukrayini U cej chas perestali isnuvati kukrecka bugo dnistrovska donecka kulturi platovostavska Natomist trivaye rozvitok kultur yaki tilki vinikli na poperednomu etapi Na comu zh etapi na teritoriyu Ukrayini z teritoriyi Centralnoyi Yevropi potraplyayut tradiciyi kulturi linijno strichkovoyi keramiki yaki buli pov yazani z progresivnimi metodami vedennya hliborobskogo gospodarstva i z teritoriyi lisovoyi smugi Rosijskogo Podesennya kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki yaki navpaki prodovzhuvali tradiciyi mislivsko ribalskogo gospodarstva Neolitichni kulturi piznogo keramichnogo etapu spivisnuvali na teritoriyi Ukrayini z eneolitichnimi tripilskoyu i serednostogivskoyu kulturami nosiyi yakih navchilisya obroblyati mid Yaskravim yavishem u rozvitku neolitichnoyi kulturi ye mogilniki mariupolskogo tipu znahidki yakih pov yazani z basejnami Dnipra Siverskogo Dincya a takozh iz teritoriyeyu Pivnichnogo Priazov ya Analiz pohovan daye materiali dlya rekonstrukciyi duhovnoyi kulturi neolitichnogo naselennya nayavnist dovgotrivalih rodovih mogilnikiv kult cherepa a takozh dayut bagati materiali dlya rekonstrukciyi odyagu i jogo prikras Nebizhchikiv hovali u viprostanomu stani chasto v kolektivnih usipalnicyah Pohovannya spochatku buli bezinventarnimi potim pov yazani z pokladennyam u pohovannya kistyanih prikras keramichnih i krem yanih virobiv Duzhe chasto v procesi pohovan vikoristovuvalas vohra Bilshist pitan pov yazanih iz pohodzhennyam rozvitkom hronologiyeyu ukrayinskogo neolitu zalishayutsya diskusijnimi GalereyaTarilka Artefakti Tripilskoyi kulturi znajdeni na teritoriyi Moldovi Doba Neolitu Artefakt dobi Neolitu Sokiri dobi Neolitu Artefakt znajdenij na teritoriyi Rumuniyi Bl 5500 r do n e GlechikiDiv takozhNeolit v Ukrayini Tripilska kultura Dnipro donecka kultura Yanshao Sindyan kulturaDzherela ta literaturaN S Kotova Neolit novokam yana doba Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 368 ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Neolit Danilenko V N Neolit Ukrainy Glavy drevnej istorii Yugo Vostochnoj Evropy K Naukova dumka 1969 259 s Zaliznyak L L Peredistoriya Ukrayini X V tis do n e Kiyiv Biblioteka ukrayincya 1998 306 s Kotova N S Neolitizaciya Ukrainy Lugansk Shlyah 2002 268 s Manko V O Neolit Pivdenno Shidnoyi Ukrayini Kiyiv Shlyah 2006 280 s Telegin D Ya Dnipro donecka kultura Do istoriyi naselennya epohi neolitu rannogo metalu pivdnya Shidnoyi Yevropi K Naukova dumka 1968 258 s Tovkajlo M T Neolit Stepovogo Pobuzhzhya Kiyiv Shlyah 2004 160 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s