Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новозибков, також Новозибків (рос. Новозыбков) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Новозибківського району Брянської області. Розташований на відстані 188 км від Брянська. Населення міста становить 41 932 особи (2009).
| місто Новозибков | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Новозыбков | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | ||||
| Муніципальний район | Новозибківська міськрада | ||||
| Код ЗКАТУ: | 15420 | ||||
| Код ЗКТМО: | 15720000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1701 | ||||
| Статус міста | 1809 | ||||
| Населення | 41 932 особи (2009) | ||||
| Площа | 31,4 км² | ||||
| Густота населення | 1335 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 243020 | ||||
| Телефонний код | +7 48343 | ||||
| Географічні координати: | 52°32′00″ пн. ш. 31°56′00″ сх. д. / 52.53333333336077259900775971° пн. ш. 31.93333333336077828334964579° сх. д.Координати: 52°32′00″ пн. ш. 31°56′00″ сх. д. / 52.53333333336077259900775971° пн. ш. 31.93333333336077828334964579° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
| Водойма | річка Корна | ||||
| Найближча залізнична станція | Новозибків | ||||
| Відстань | |||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 171 193 188 | ||||
| Вебсторінка | zibkoe.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Новозибков  Новозибков | |||||
|
| |||||
| | |||||
Географія
Новозибков розташований на невеликій річці Корна, притоці річки Іпуть, басейн Сожу. На південній околиці протікає ще одна річка — Деменка, теж притока Іпуті.
Історія
Місто засноване як слобода Зибка. Перші письмові згадки — в універсалі полковника Стародубського полку М. А. Миклашевського в 1701 році. Першими поселенцями були старообрядці-втікачі з центральних областей Росії, які оселилися на берегах озера Зибкого, неподалік від українських сіл Людкове та Тростань. Входило до складу Топальської сотні Стародубського полку. Основним заняттям селян в XVII — першій половині XVIII століть були переробка продуктів сільського господарства (виробництво канатів, олії, мила, шкіри) та дрібне ремесло (дерев'яний реманент, сани, дуги), а також торгівля. В 1708–1709 роках селяни активно брали участь у . 30 січня (11 лютого) 1809 року посад Новозибків отримав статус повітового міста, центру Новозибківського повіту. Під час Наполеонівських воєн 1812 року в місті був сформований повітовий загін Чернігівського ополчення, який в складі Брянсько-Чернігівського ополчення та корпусів й Барклая-де-Толлі брали участь в боях під Могильовим, Оршею, взятті міст Замостя та Франкфурт-на-Майні. В 1860-их роках в Новозибкові був збудований перший сірниковий завод; в 1880-их роках кількість сірникових фабрик та заводів досягло 10, а річний прибуток склав 740 тис. руб. В 1887 місто було приєднано до залізниць Росії. 22 травня (4 червня) 1908 року було створене «Російське товариство сірникової торгівлі» (РОСТ), яке утримувало майже повну монополію на виробництво сірників в імперії (окрім 2 заводів на Далекому Сході).
У 1917 в Новозибкові базувався загін Українського Вільного козацтва в числі 50 вільних козаків під керівництвом підстаршини Андросюка.
До 1919 року місто перебувало у складі України.
Після аварії на Чорнобильській АЕС, на південний захід від міста починається непридатна для життя зона.
Населення
|
Освіта та культура
В місті функціонують 13 дошкільних закладів, 9 шкіл, 2 ПТУ, 3 технікуми, філіал Брянського державного університету (відкритий в 1995 році), корекційна школа-інтернат.
Галерея
-
![image]()
Новозибків за часів Української Держави. 1918-й рік. -
![image]()
У центрі Новозибкова. 1998-й рік. -
![image]()
Новозибківський вокзал після ліквідації сполучення з Україною. -
![image]()
«Українофільська» стела у Новозибкові — Новозибків понад 200 років входив до території України. -
![image]()
Миколо-Різдвяна церква -
![image]()
Спасо-Преображенська церква -
![image]()
Чудо-Михайлівська церква
Відомі люди
- Шалагінов Борис Борисович — український літературознавець, доктор філологічних наук, професор, дослідник західно-європейської літератури.
- Алексєєв Ростислав Євгенович — суднобудівник.
- Годлін Михайло Михайлович — український радянський ґрунтознавець.
- Дибенко Павло Юхимович — більшовик, перший наркомвійскмор.
- Драгунський Давид Абрамович — генерал-полковник, двічі Герой Радянського Союзу
- Калуга Василь Іванович — український графік
- Рошаль Григорій Львович (1898-1983) — радянський режисер
- Пустовойтов Федір Степанович (1912—1989) — український художник.
Література
- Ігор Роздобудько. Переселенці на Стародубщину — білоруси та старообрядці. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
- 1917-й рік на Стародубщині. [ 7 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- Новозибків // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2 : З – Р. — С. 873. — 694 с.
- Новозибків // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1966. — Кн. 2, [т. 5] : Місто (продовження) — Перемиська Єпархія. — С. 1787. — .
- . Гайдамака. Архів оригіналу за 16 квітня 2022.
Посилання
- Галерея [ 4 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал [ 26 грудня 2004 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Мой город» [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novozibkov takozh Novozibkiv ros Novozybkov misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Rosijskij Federaciyi administrativnij centr Novozibkivskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Roztashovanij na vidstani 188 km vid Bryanska Naselennya mista stanovit 41 932 osobi 2009 misto NovozibkovNovozybkovGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Bryanska oblastMunicipalnij rajon Novozibkivska miskradaKod ZKATU 15420Kod ZKTMO 15720000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1701Status mista 1809Naselennya 41 932 osobi 2009 Plosha 31 4 km Gustota naselennya 1335 osib km Poshtovij indeks 243020Telefonnij kod 7 48343Geografichni koordinati 52 32 00 pn sh 31 56 00 sh d 52 53333333336077259900775971 pn sh 31 93333333336077828334964579 sh d 52 53333333336077259900775971 31 93333333336077828334964579 Koordinati 52 32 00 pn sh 31 56 00 sh d 52 53333333336077259900775971 pn sh 31 93333333336077828334964579 sh d 52 53333333336077259900775971 31 93333333336077828334964579Chasovij poyas 3 vlitku 4Vodojma richka KornaNajblizhcha zaliznichna stanciya NovozibkivVidstanDo centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 171 193 188Vebstorinka zibkoe ruMapaNovozibkov Novozibkov Novozibkov u VikishovishiGeografiyaNovozibkov roztashovanij na nevelikij richci Korna pritoci richki Iput basejn Sozhu Na pivdennij okolici protikaye she odna richka Demenka tezh pritoka Iputi IstoriyaMisto zasnovane yak sloboda Zibka Pershi pismovi zgadki v universali polkovnika Starodubskogo polku M A Miklashevskogo v 1701 roci Pershimi poselencyami buli staroobryadci vtikachi z centralnih oblastej Rosiyi yaki oselilisya na beregah ozera Zibkogo nepodalik vid ukrayinskih sil Lyudkove ta Trostan Vhodilo do skladu Topalskoyi sotni Starodubskogo polku Osnovnim zanyattyam selyan v XVII pershij polovini XVIII stolit buli pererobka produktiv silskogo gospodarstva virobnictvo kanativ oliyi mila shkiri ta dribne remeslo derev yanij remanent sani dugi a takozh torgivlya V 1708 1709 rokah selyani aktivno brali uchast u 30 sichnya 11 lyutogo 1809 roku posad Novozibkiv otrimav status povitovogo mista centru Novozibkivskogo povitu Pid chas Napoleonivskih voyen 1812 roku v misti buv sformovanij povitovij zagin Chernigivskogo opolchennya yakij v skladi Bryansko Chernigivskogo opolchennya ta korpusiv j Barklaya de Tolli brali uchast v boyah pid Mogilovim Orsheyu vzyatti mist Zamostya ta Frankfurt na Majni V 1860 ih rokah v Novozibkovi buv zbudovanij pershij sirnikovij zavod v 1880 ih rokah kilkist sirnikovih fabrik ta zavodiv dosyaglo 10 a richnij pributok sklav 740 tis rub V 1887 misto bulo priyednano do zaliznic Rosiyi 22 travnya 4 chervnya 1908 roku bulo stvorene Rosijske tovaristvo sirnikovoyi torgivli ROST yake utrimuvalo majzhe povnu monopoliyu na virobnictvo sirnikiv v imperiyi okrim 2 zavodiv na Dalekomu Shodi U 1917 v Novozibkovi bazuvavsya zagin Ukrayinskogo Vilnogo kozactva v chisli 50 vilnih kozakiv pid kerivnictvom pidstarshini Androsyuka Do 1919 roku misto perebuvalo u skladi Ukrayini Pislya avariyi na Chornobilskij AES na pivdennij zahid vid mista pochinayetsya nepridatna dlya zhittya zona NaselennyaRik Naselennya1897 15 5001920 14 2001926 19 9001939 24 5001959 25 9001970 34 4001979 41 2001989 44 9002002 43 0382008 42 1782009 41 932Osvita ta kulturaV misti funkcionuyut 13 doshkilnih zakladiv 9 shkil 2 PTU 3 tehnikumi filial Bryanskogo derzhavnogo universitetu vidkritij v 1995 roci korekcijna shkola internat GalereyaNovozibkiv za chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 j rik U centri Novozibkova 1998 j rik Novozibkivskij vokzal pislya likvidaciyi spoluchennya z Ukrayinoyu Ukrayinofilska stela u Novozibkovi Novozibkiv ponad 200 rokiv vhodiv do teritoriyi Ukrayini Mikolo Rizdvyana cerkva Spaso Preobrazhenska cerkva Chudo Mihajlivska cerkvaVidomi lyudiShalaginov Boris Borisovich ukrayinskij literaturoznavec doktor filologichnih nauk profesor doslidnik zahidno yevropejskoyi literaturi Aleksyeyev Rostislav Yevgenovich sudnobudivnik Godlin Mihajlo Mihajlovich ukrayinskij radyanskij gruntoznavec Dibenko Pavlo Yuhimovich bilshovik pershij narkomvijskmor Dragunskij David Abramovich general polkovnik dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Kaluga Vasil Ivanovich ukrayinskij grafik Roshal Grigorij Lvovich 1898 1983 radyanskij rezhiser Pustovojtov Fedir Stepanovich 1912 1989 ukrayinskij hudozhnik LiteraturaIgor Rozdobudko Pereselenci na Starodubshinu bilorusi ta staroobryadci Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu 6 chervnya 2014 u Wayback Machine 1917 j rik na Starodubshini 7 listopada 2019 u Wayback Machine Div takozhNovozibkivskij pid yiznij shlyah StarodubshinaPrimitkiNovozibkiv Ukrayinska zagalna enciklopediya Kniga znannya v 3 t za red I Rakovskogo Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 Z R S 873 694 s Novozibkiv Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1966 Kn 2 t 5 Misto prodovzhennya Peremiska Yeparhiya S 1787 ISBN 5 7707 4049 3 Gajdamaka Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 PosilannyaGalereya 4 travnya 2019 u Wayback Machine Informacijnij portal 26 grudnya 2004 u Wayback Machine Enciklopediya Moj gorod 16 travnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi