Нова Галичина або Західна Галичина (пол. Nowa Galicja або Galicja Zachodnia, нім. Neu-Galizien або West-Galizien) — адміністративний край в імперії Габсбургів, що існував в 1795–1809 роках. Центр — Люблін, з 1797 року — Краків.
Neugalizien Нова Галичина | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Нова Галичина показана жовтим і зеленим кольором | |||||||||||||||
Столиця | Люблін | ||||||||||||||
Державний устрій | Не вказано | ||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||
- Третій Поділ | 24 жовтня 1795 | ||||||||||||||
- входження в Королівство Галичини та Володимирії | 1809 | ||||||||||||||
- Шенбруннський мир | 15 грудня, 1809 | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
|
Межував із Новою Східною Пруссією на півночі, Південною Пруссією, Новою Сілезією і Сілезією — на заході, Королівством Галичини та Володимирії — на півдні, та з Російською Імперією — на сході.
Історія
Утворена після третього поділу Речі Посполитої (1795) з етнічних польських земель та українських Холмщини, Белзької землі й для обґрунтування приналежності Габсбургам названа Новою чи Західною Галичиною, чиїми титулярними королями вони були з XVI ст.
1803 року край увійшов до складу Королівства Галичини та Володимирії, де мав певну автономію.
Існував до поразки австрійців у франко-російсько-австрійській війні (1809), після якої край увійшов до складу Варшавського герцогства (за Шенбруннським миром).
Після 1815 року територію Західної Галичини було розділено між Королівством Польським і Вільним містом Краків.
- Розділ територій Речі Посполитої
Адміністративний поділ
У 1795–1803 роках розділена на 12 циркулів:
- Белзький циркул
- Холмський циркул
- Юзефівський циркул
- Келецький циркул
- Конецький циркул
- Краківський циркул
- Люблінський циркул
- Луківський циркул
- Мінський циркул
- Радомський циркул
- Сандомирський циркул
- Седлецький циркул
У 1803-1809 роках була розділена на 6 циркулів:
- Келецький циркул
- Краківський циркул
- Люблінський циркул
- Радомський циркул
- Седлецький циркул
- Володавський циркул
Цивільний кодекс
До введення австрійського Цивільного кодексу (1811) у Західній Галичині у 1796–1811 роках існував власний цивільний кодекс. Це був перший випадок кодифікації цивільного (приватного) права у Європі — ще до Кодексу Наполеона.
Див. також
Примітки
- Гражданский кодекс Восточной Галиции 1797 г. — Москва-Одесса, 2013, с. 12, 24
Література
- Tadeusz Mencel: Galicja Zachodnia (1795-1809), Lublin 1976
- Rudolf A. Mark: Galizien unter österreichischer Herrschaft, Herder-Verlag, Marburg 1994, Seite 3
- Jan Fellerer: Mehrsprachigkeit im galizischen Verwaltungswesen (1772-1914), Böhlau-Verlag, Wien 2005, Seite 36
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zahidna Galichina znachennya Nova Galichina abo Zahidna Galichina pol Nowa Galicja abo Galicja Zachodnia nim Neu Galizien abo West Galizien administrativnij kraj v imperiyi Gabsburgiv sho isnuvav v 1795 1809 rokah Centr Lyublin z 1797 roku Krakiv Neugalizien Nova Galichina 1795 1809 Nova Galichina istorichni kordoni na kartiNova Galichina pokazana zhovtim i zelenim kolorom Stolicya Lyublin Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Tretij Podil 24 zhovtnya 1795 vhodzhennya v Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 1809 Shenbrunnskij mir 15 grudnya 1809 Poperednik Nastupnik Mazovecke voyevodstvo 1526 1795 Krakivske voyevodstvo 14 te stolittya 1795 Sandomirske voyevodstvo Lyublinske voyevodstvo 1474 1795 Varshavske gercogstvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zahidna Galichina Mezhuvav iz Novoyu Shidnoyu Prussiyeyu na pivnochi Pivdennoyu Prussiyeyu Novoyu Sileziyeyu i Sileziyeyu na zahodi Korolivstvom Galichini ta Volodimiriyi na pivdni ta z Rosijskoyu Imperiyeyu na shodi IstoriyaUtvorena pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 z etnichnih polskih zemel ta ukrayinskih Holmshini Belzkoyi zemli j dlya obgruntuvannya prinalezhnosti Gabsburgam nazvana Novoyu chi Zahidnoyu Galichinoyu chiyimi titulyarnimi korolyami voni buli z XVI st 1803 roku kraj uvijshov do skladu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi de mav pevnu avtonomiyu Isnuvav do porazki avstrijciv u franko rosijsko avstrijskij vijni 1809 pislya yakoyi kraj uvijshov do skladu Varshavskogo gercogstva za Shenbrunnskim mirom Pislya 1815 roku teritoriyu Zahidnoyi Galichini bulo rozdileno mizh Korolivstvom Polskim i Vilnim mistom Krakiv Rozdil teritorij Rechi PospolitoyiAdministrativnij podilU 1795 1803 rokah rozdilena na 12 cirkuliv Belzkij cirkul Holmskij cirkul Yuzefivskij cirkul Keleckij cirkul Koneckij cirkul Krakivskij cirkul Lyublinskij cirkul Lukivskij cirkul Minskij cirkul Radomskij cirkul Sandomirskij cirkul Sedleckij cirkul U 1803 1809 rokah bula rozdilena na 6 cirkuliv Keleckij cirkul Krakivskij cirkul Lyublinskij cirkul Radomskij cirkul Sedleckij cirkul Volodavskij cirkulCivilnij kodeksDo vvedennya avstrijskogo Civilnogo kodeksu 1811 u Zahidnij Galichini u 1796 1811 rokah isnuvav vlasnij civilnij kodeks Ce buv pershij vipadok kodifikaciyi civilnogo privatnogo prava u Yevropi she do Kodeksu Napoleona Div takozhZahidna Galichina u sestrinskih Vikiproyektah Portal Galichina Fajli u Vikishovishi Shidna Galichina Galichina Zahidna UkrayinaPrimitkiGrazhdanskij kodeks Vostochnoj Galicii 1797 g Moskva Odessa 2013 s 12 24LiteraturaTadeusz Mencel Galicja Zachodnia 1795 1809 Lublin 1976 Rudolf A Mark Galizien unter osterreichischer Herrschaft Herder Verlag Marburg 1994 Seite 3 Jan Fellerer Mehrsprachigkeit im galizischen Verwaltungswesen 1772 1914 Bohlau Verlag Wien 2005 Seite 36 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi