Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ни́жні Реме́ти — село в Великоберезькій громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Нижні Ремети | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Рада | Великоберезька громада |
| Код КАТОТТГ | UA21020050050076367 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1329 |
| Населення | 865 |
| Площа | 2,11 км² |
| Густота населення | 409,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90241 |
| Телефонний код | +380 03141 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°15′27″ пн. ш. 22°49′35″ сх. д. / 48.25750° пн. ш. 22.82639° сх. д.Координати: 48°15′27″ пн. ш. 22°49′35″ сх. д. / 48.25750° пн. ш. 22.82639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 120 м |
| Відстань до районного центру | 16 км км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90241 с. Нижні Ремети, вул.Центральна, 27 |
| Карта | |
  Нижні Ремети | |
 Нижні Ремети | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване за 16 км під районного центру Берегово та 2 км від річки Боржава. Через село проходить шосейна дорога та вузькоколійна залізнична лінія Берегове-Кушниця (Боржавська вузькоколійна залізниця).
Історія
На території села виявлено поселення та могильник доби заліза (VI—III століть до нашої ери).
Назва села походить від угорського слова «remete» — відлюдник. Історія села пов'язана із монастирем Святого Павла ордену «Палошок». Орден був заснований в 1263 р., в XIII—XIV ст. мав 8 монастирів, які мали підтримку Ватикану. Один з них знаходився на території нинішнього села Нижні Ремети.
1904 р. Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило герб селища (за давнішою громадською печаткою): на червоному тлі - селянин з рибальською сіткою в руках.
Релігія
Перша письмова згадка про монастир — 1329 р. Метою монастиря було розповсюдження католицизму, у зв'язку із чим він отримав королівські привілеї, зокрема, позбавлення від сплати податків за водяний млин на р. Боржава. В 1554 р. місцеве населення переходить в реформатство, а в 1566 р. монастир руйнують турецькі війська під час набігу на Трансільванію. В 1590 р. монастир та поселення, що виникло навколо нього, були пограбовані військами трансильванського князя Баторі. Відтак, на межі XVI—XVII ст. монастир припинив своє існування. Його рештки були знайдені поблизу нинішньої церкви села Нижні Ремети, на садовій ділянці місцевої мешканки. За свідченням історика Тиводара Легоцького, у середині XIX. ст. ще стояли залишки монастирських стін, висотою близько 2 м, з готичними вікнами і фрагментами живопису.
На початку XX ст. ще зберігалися руїни монастиря грецького обряду чину св. апостола Павла (“Павлиний монастир”) та храму, перебудованих у XIV ст. за королеви Єлизавети, дружини короля Людовика Великого. Монастирський комплекс стояв на горбку, вище села, і займав площу розміром 54 на 23 сажні. У 1648 р. монастир став греко-католицьким. Пам’яткою з того часу є дзвін з іменем єпископа Йосипа Декамеліса і написом латиною: “Sanctus Paulus, ora pro nobis”, що зберігався на початку XX ст. у дерев’яній дзвіниці села Кідьовша. У 1856 р. вчений Тиводар Легоцький ще бачив залишки стін монастирської церкви висотою 2 м з готичними вікнами і фрагментами живопису. Каміння руїн люди розібрали на різні споруди, у тому числі і на спорудження церкви. Це місце дотепер називають “У камени”.
Відомо, що з будівельного матеріалу зруйнованого монастиря зведена діюча в Нижніх Реметах церква св. Василя Великого. Перша місцева греко-католицька парохія існувала вже в кінці XVII ст. Відомо, що в 1748 р. в селі була дерев'яна церква з двома дзвонами. Вона згоріла в 1849 році, і на її місці збудували каплицю. Наріжний камінь теперішньої мурованої церкви заклали 25 вересня 1856 р., завершили будівництво в 1861 р. Фару (будинок священика) збудували з каменю в 1894 році. У 1911 році церкву повністю оновили, згодом ремонтували в 1920 та 1933 рр.
Поруч із церквою знаходиться дерев'яна восьмигранна каркасна дзвіниця. З післявоєнного часу і понині церква відноситься до православної конфесії.
храм св. Василя Великого. 1861.
Місцева греко-католицька парохія існувала вже в кінці XVII ст. У 1748 р. в селі була дерев’яна церква з двома дзвонами, а в 1798 р. йдеться про дерев’яну церкву, вкриту соломою. У 1823 р. село вважалося однією з найбідніших парохій. У 1836 р. за священика Василя Голиша згадують дерев’яну церкву (можливо, залишки церкви) шириною 2 сажні, довжиною 4 сажні, без вівтаря та іконостаса. Церква згоріла в 1849 році, і на тім місці збудували каплицю. Розповідають, що каплицю спалили російські війська, які допомагали Австрії в війні проти Лайоша Кошута. Наріжний камінь теперішньої мурованої церкви заклали 25 вересня 1856 р. за священика Олександра Ортутая, фару збудували з каменю в 1894 році. У 1911 році церкву повністю оновили. Пізніше ремонт зробили в 1933 р. Останнє малювання в інтер’єрі виконав Йосип Балог з Мукачева.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 887 осіб, з яких 431 чоловік та 456 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 860 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,80 % |
| російська | 1,16 % |
| угорська | 0,81 % |
| білоруська | 0,12 % |
| молдовська | 0,12 % |
Туристичні місця
- храм св. Василя Великого. 1861.
- руїни монастиря грецького обряду чину св. апостола Павла (“Павлиний монастир”) та храму, перебудованих у XIV ст. за королеви Єлизавети, дружини короля Людовика Великого
- вузькоколійна залізнична лінія Берегове-Кушниця
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
- Церква св. Василя [ 17 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Нижні та Верхні Ремети – від монастирських відлюдників до чехословацьких колодязів [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni zhni Reme ti selo v Velikoberezkij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Nizhni Remeti Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Rada Velikoberezka gromada Kod KATOTTG UA21020050050076367 Osnovni dani Zasnovane 1329 Naselennya 865 Plosha 2 11 km Gustota naselennya 409 95 osib km Poshtovij indeks 90241 Telefonnij kod 380 03141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 15 27 pn sh 22 49 35 sh d 48 25750 pn sh 22 82639 sh d 48 25750 22 82639 Koordinati 48 15 27 pn sh 22 49 35 sh d 48 25750 pn sh 22 82639 sh d 48 25750 22 82639 Serednya visota nad rivnem morya 120 m Vidstan do rajonnogo centru 16 km km Misceva vlada Adresa radi 90241 s Nizhni Remeti vul Centralna 27 Karta Nizhni Remeti Nizhni Remeti Mapa Nizhni Remeti u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 16 km pid rajonnogo centru Beregovo ta 2 km vid richki Borzhava Cherez selo prohodit shosejna doroga ta vuzko kolijna zaliznichna liniya Beregove Kushnicya Borzhavska vuzkokolijna zaliznicya IstoriyaNa teritoriyi sela viyavleno poselennya ta mogilnik dobi zaliza VI III stolit do nashoyi eri Nazva sela pohodit vid ugorskogo slova remete vidlyudnik Istoriya sela pov yazana iz monastirem Svyatogo Pavla ordenu Paloshok Orden buv zasnovanij v 1263 r v XIII XIV st mav 8 monastiriv yaki mali pidtrimku Vatikanu Odin z nih znahodivsya na teritoriyi ninishnogo sela Nizhni Remeti 1904 r Ministerstvo vnutrishnih sprav Ugorshini zatverdilo gerb selisha za davnishoyu gromadskoyu pechatkoyu na chervonomu tli selyanin z ribalskoyu sitkoyu v rukah ReligiyaPersha pismova zgadka pro monastir 1329 r Metoyu monastirya bulo rozpovsyudzhennya katolicizmu u zv yazku iz chim vin otrimav korolivski privileyi zokrema pozbavlennya vid splati podatkiv za vodyanij mlin na r Borzhava V 1554 r misceve naselennya perehodit v reformatstvo a v 1566 r monastir rujnuyut turecki vijska pid chas nabigu na Transilvaniyu V 1590 r monastir ta poselennya sho viniklo navkolo nogo buli pograbovani vijskami transilvanskogo knyazya Batori Vidtak na mezhi XVI XVII st monastir pripiniv svoye isnuvannya Jogo reshtki buli znajdeni poblizu ninishnoyi cerkvi sela Nizhni Remeti na sadovij dilyanci miscevoyi meshkanki Za svidchennyam istorika Tivodara Legockogo u seredini XIX st she stoyali zalishki monastirskih stin visotoyu blizko 2 m z gotichnimi viknami i fragmentami zhivopisu Na pochatku XX st she zberigalisya ruyini monastirya greckogo obryadu chinu sv apostola Pavla Pavlinij monastir ta hramu perebudovanih u XIV st za korolevi Yelizaveti druzhini korolya Lyudovika Velikogo Monastirskij kompleks stoyav na gorbku vishe sela i zajmav ploshu rozmirom 54 na 23 sazhni U 1648 r monastir stav greko katolickim Pam yatkoyu z togo chasu ye dzvin z imenem yepiskopa Josipa Dekamelisa i napisom latinoyu Sanctus Paulus ora pro nobis sho zberigavsya na pochatku XX st u derev yanij dzvinici sela Kidovsha U 1856 r vchenij Tivodar Legockij she bachiv zalishki stin monastirskoyi cerkvi visotoyu 2 m z gotichnimi viknami i fragmentami zhivopisu Kaminnya ruyin lyudi rozibrali na rizni sporudi u tomu chisli i na sporudzhennya cerkvi Ce misce doteper nazivayut U kameni Vidomo sho z budivelnogo materialu zrujnovanogo monastirya zvedena diyucha v Nizhnih Remetah cerkva sv Vasilya Velikogo Persha misceva greko katolicka parohiya isnuvala vzhe v kinci XVII st Vidomo sho v 1748 r v seli bula derev yana cerkva z dvoma dzvonami Vona zgorila v 1849 roci i na yiyi misci zbuduvali kaplicyu Narizhnij kamin teperishnoyi murovanoyi cerkvi zaklali 25 veresnya 1856 r zavershili budivnictvo v 1861 r Faru budinok svyashenika zbuduvali z kamenyu v 1894 roci U 1911 roci cerkvu povnistyu onovili zgodom remontuvali v 1920 ta 1933 rr Poruch iz cerkvoyu znahoditsya derev yana vosmigranna karkasna dzvinicya Z pislyavoyennogo chasu i ponini cerkva vidnositsya do pravoslavnoyi konfesiyi Pravoslavna cerkva ta dzvinicya v s Nizhni Remeti hram sv Vasilya Velikogo 1861 Misceva greko katolicka parohiya isnuvala vzhe v kinci XVII st U 1748 r v seli bula derev yana cerkva z dvoma dzvonami a v 1798 r jdetsya pro derev yanu cerkvu vkritu solomoyu U 1823 r selo vvazhalosya odniyeyu z najbidnishih parohij U 1836 r za svyashenika Vasilya Golisha zgaduyut derev yanu cerkvu mozhlivo zalishki cerkvi shirinoyu 2 sazhni dovzhinoyu 4 sazhni bez vivtarya ta ikonostasa Cerkva zgorila v 1849 roci i na tim misci zbuduvali kaplicyu Rozpovidayut sho kaplicyu spalili rosijski vijska yaki dopomagali Avstriyi v vijni proti Lajosha Koshuta Narizhnij kamin teperishnoyi murovanoyi cerkvi zaklali 25 veresnya 1856 r za svyashenika Oleksandra Ortutaya faru zbuduvali z kamenyu v 1894 roci U 1911 roci cerkvu povnistyu onovili Piznishe remont zrobili v 1933 r Ostannye malyuvannya v inter yeri vikonav Josip Balog z Mukacheva NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 887 osib z yakih 431 cholovik ta 456 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 860 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 80 rosijska 1 16 ugorska 0 81 biloruska 0 12 moldovska 0 12 Turistichni miscya hram sv Vasilya Velikogo 1861 ruyini monastirya greckogo obryadu chinu sv apostola Pavla Pavlinij monastir ta hramu perebudovanih u XIV st za korolevi Yelizaveti druzhini korolya Lyudovika Velikogo vuzko kolijna zaliznichna liniya Beregove KushnicyaPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Dzherela Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini Cerkva sv Vasilya 17 bereznya 2018 u Wayback Machine Nizhni ta Verhni Remeti vid monastirskih vidlyudnikiv do chehoslovackih kolodyaziv 26 listopada 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi