Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Нехама Файнштейн-Пухачевська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | נחמה פיינשטיין | |||
| Псевдонім | נֶפֶ"ש, Нефеш | |||
| Народилася | 27 березня 1869 Берестя, Російська імперія | |||
| Померла | 21 травня 1934 (65 років) Рішон-ле-Ціон, Підмандатна Палестина | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Російська імперія, Підмандатна Палестина | |||
| Діяльність | поетка, письменниця, суфражистка, суддя | |||
| Мова творів | іврит | |||
| Роки активності | — | |||
| У шлюбі з | Q12408086? | |||
| | ||||
 Нехама Файнштейн-Пухачевська у Вікісховищі | ||||
Нехама Файнштейн-Пухачевська (івр. נחמה פוחצ'בסקי, до шлюбу Файнштейн, у шлюбі Пухачевська (в Росії — Похачевська) (23 березня 1869, Берестя, Російська імперія — 21 травня 1934, Рішон-ле-Ціон, Підмандатна Палестина) — поетеса та письменниця, суфражистка, суддя.
Життєпис
Молоді роки
Нехама Файнштейн народилася 1869 року в Бересті, на південному заході сучасної Білорусі, у заможній хасидській родині Йони Цві та Блюми (Мільхікер) Файнштейн. У дев'ятирічному віці вона переїхала разом із сім'єю до міста Царицин на півдні Російської імперії. У старших класах гімназії Нехаму полюбив син російських аристократів, вона стала близька до російських молодіжних та революційних кіл. Батько Нехами боявся цього зв'язку і також заперечував вплив на доньку російської культури, тому забрав її з гімназії і найняв репетитора-єврея, який навчав її в тому числі івриту. В юності вона листувалася зі Львом Йосиповичем Гордоном, чиї твори вплинули на неї, дружила з Йосипом Віткіним.
Через деякий час Нехама почала сама писати на івриті та надсилати статті в газету «Ха-Меліц», що видавалася в Росії. Серед найбільш значних робіт на цьому ранньому етапі була стаття «Ще про питання дочок» (1889, опублікована в «Ха-Меліц»), в якій пропагувалося єврейське навчання для дівчаток. Інші важливі статті включали відповідь, опублікована в журналі «Ха-шилоах» (1908), на суперечливу статтю Іцхака Епштейна про придбання арабських земель у Палестині.
У 17-річному віці Файнштейн повернулася до Берестя й приєдналася до сіоністського руху « Ховевей Ціон». У 1889 році вона одружилася з [he], також уродженцем Берестя та активістом «Ховевей Ціон». Він був одним із перших шести сільськогосподарських інструкторів («мадріхів», (івр. מדריך), посланих бароном Едмоном де Ротшильдом до Палестини для заняття виноградарством та садівництвом. Нехама здійснила алію разом із чоловіком у «мошаву» Рішон-ле-Ціон. 1896 року вона повернулася до Берестя зі своїм малолітнім сином Асаелем. На батьківщині Нехама провела півтора роки, після чого повернулася до чоловіка.
Літературна творчість
Проживаючи в Палестині, Файнштейн-Пухачевська продовжила писати оповідання з життя країни на івриті, ставши першою івритомовною письменницею-жінкою. Її будинок був другим будинком у Рішон-ле-Ціоні (після будинку [he], де говорили тільки на івриті. Він став місцем зустрічей єврейської молоді та літераторів, які писали на івриті.
Її роботи (більше есе, ніж оповідання) безпосередньо пов'язані з національним сіоністським проєктом, але жіночі персонажки у її творах показують, наскільки критично Пухачевська оцінювала жіноче життя в ішуві. З одного боку, жінки були рівноправними партнерками у роботі зі створення нової країни євреїв, але, з іншого, вони були виключені з реального партнерства у повсякденних справах спільноти, її інтелектуального життя та процесів прийняття рішень.
Першу збірку оповідань Пухачевської «У Новій Юдеї» було опубліковано 1911 року. Перші п'ять оповідань присвячені єврейському землеробському життю в Палестині; останні п'ять зображують єменську громаду в Рішон-ле-Ціоні. Деякі з історій торкаються питань фемінізму, включаючи питання економічної незалежності жінок у «Ха-Аведот» («Втрати») (івр. האבדות), несправедливості єврейського закону про розлучення в «Паамайїм» («Двічі») та статус безплідних жінок у єврейському житті в діаспорі. Ця тема також була порушена в пізнішому оповіданні «Асона шель Афія» («Біднє становище Афії», 1925) (івр. אסונה של אפיה).
Сучасні критики приділили цьому виданню недостатню увагу, за винятком двох рецензентів, які категорично заперечували проти катастроф, що повторюються, і лих, описаних у книзі. «Там, де читач сподівається зустріти багато життя, — пише Яаков Зерубавель, — він на кожному кроці спотикається об трупи».
У другій збірці Пухачевської «Бакфар у-ва-авода: Сіппурім» (У селі та на роботі, 1930) (івр. בכפר ובעבודה : ספורים) багато феміністських мотивів, включаючи кілька уривків, що полемізують проти знецінення жіночої праці в комуні. Найуспішніша новела у збірці — «Бі-вдідут» («Наодинці») (івр. בבדידות ), написана у формі щоденникових записів, в якій розповідається історія сорокарічної жінки, яка живе і працює на фермі зі своїм братом-женоненависником.
В останні роки життя Пухачевська написала неопублікований роман «Ба-Мідрон» («На схилі», (івр. במדרון : רומן ארצישראלי), що розповідає про хронічно невдачливого єврейського фермера на ім'я Хаїм Зельцберг.
Громадська діяльність
Нехама Файнштейн-Пухачевська входила до місцевої ради Рішон-ле-Ціона, комітету шкіл, а и також була суддею у цивільному суді. Вона заснувала касу безвідсоткових кредитів для нужденних, брала на тимчасове виховання дівчаток-сиріт.
1909 року, коли до Рішон-ле-Ціону приїхали єменські сім'ї, Пухачевська допомагала їм адаптуватися. Вони називали її «матір'ю єменців». Файнштейн-Пухачевська заснувала також «Товариство Лінат-Цедек» ((івр. חברת לינת-צדק), яке займалося розміщенням у спеціально побудованому пансіоні подорожніх та бідних робітників. Це суспільство перетворилося на велику благодійну організацію для нужденних та хворих.
Файнштейн-Пухачевська заснувала «Асоціацію вивчення івриту для жінок „Двора“» (івр. אגודת דבורה ללימודי עברית לנשים) і співзаснувала «Спілку єврейських жінок за рівні права в Землі Ізраїльській» у 1919 році.
У 1919 році на загальних зборах колонії Рішон-ле-Ціон було вирішено надати єменцям та жінкам право голосу. Перші дві жінки, які набрали найбільшу кількість голосів, мали включатися до ради («ваад», (івр. ועד ) — місцевий орган влади — незалежно від кількості голосів, які отримають чоловіки.
Результат був несподіваним, оскільки найбільше голосів набрала Нехама Файнштейн-Пухачевська, випередивши з великим відривом усіх чоловіків, які обиралися. Згідно зі статутом, член ради, який набрав найбільшу кількість голосів, призначався головою, і тому Нехама Пухачевська мала стати першою жінкою, яка очолила раду, яка керувала Рішон-ле-Ціоном.
Однак вона змушена була залишити посаду голови та погодитися на місце повноправного члена ради. Офіційна причина полягала в тому, що в умовах початку британського правління з владою Підмандатної Палестини тривали виснажливі переговори. Її відставка відбулася за умови, що Файнштейн-Пухачевська вирішить, хто її замінить. На цю посаду було обрано кандидата-чоловіка, який посів третє місце у списку після Файнштейн-Пухачевської та Адини Каханської, яка посіла на виборах друге місце.
На виборах до Законодавчих зборів Британської Палестини, що відбулися 19 квітня 1920 року, її було обрано однією з п'яти депутатів від «Союзу єврейських жінок за рівні права в Землі Ізраїльській».
Нехама Файнштейн-Пухачевська померла у 1934 році на 65-му році життя. Вона похована під деревом інжиру на пагорбі старого цвинтаря Рішон ле-Ціона.
Посилання
- Nehamah Pukhachewsky The Encyclopedia of Jewish Women
- Конференція, присвячена 130-річчю Першої алії
Примітки
- ИДЕМТЕ ЖЕ ОТСТРОИМ СТЕНЫ ЙЕРУШАЛАИМА // ЕВРЕИ ИЗ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ, СССР/СНГ В ЭРЕЦ-ИСРАЭЛЬ И ГОСУДАРСТВЕ ИЗРАИЛЬ. — 2008. — Т. 17 (2 грудня). — С. 31. Архівовано з джерела 8 жовтня 2020.
- Orly Lubin. The Alibi ofthe Arbitrary // JEWISH WOMEN IN PRE-STATE ISRAEL: Life History, Politics, and Culture. — 2008. — 2 грудня. — С. 231—243. Архівовано з джерела 18 квітня 2021.
- יפה ברלוביץ, אעברה נא בארץ: מסעות אנשי העלייה הראשונה, משרד הבטחון, 1992, עמ' 297
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
opis zobrazhennya Nehama Fajnshtejn PuhachevskaIm ya pri narodzhenniנחמה פיינשטייןPsevdonimנ פ ש NefeshNarodilasya27 bereznya 1869 1869 03 27 Berestya Rosijska imperiyaPomerla21 travnya 1934 1934 05 21 65 rokiv Rishon le Cion Pidmandatna PalestinaPohovannyaGanei Ester old Cemetery Rishon LeZiondGromadyanstvoRosijska imperiya Pidmandatna PalestinaDiyalnistpoetka pismennicya sufrazhistka suddyaMova tvorivivritRoki aktivnosti1907 1949U shlyubi zQ12408086 Nehama Fajnshtejn Puhachevska u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fajnshtejn znachennya Nehama Fajnshtejn Puhachevska ivr נחמה פוחצ בסקי do shlyubu Fajnshtejn u shlyubi Puhachevska v Rosiyi Pohachevska 23 bereznya 1869 Berestya Rosijska imperiya 21 travnya 1934 Rishon le Cion Pidmandatna Palestina poetesa ta pismennicya sufrazhistka suddya Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Literaturna tvorchist 1 3 Gromadska diyalnist 2 Posilannya 3 PrimitkiZhittyepisred Molodi rokired Nehama Fajnshtejn narodilasya 1869 roku v Beresti na pivdennomu zahodi suchasnoyi Bilorusi u zamozhnij hasidskij rodini Joni Cvi ta Blyumi Milhiker Fajnshtejn U dev yatirichnomu vici vona pereyihala razom iz sim yeyu do mista Caricin na pivdni Rosijskoyi imperiyi U starshih klasah gimnaziyi Nehamu polyubiv sin rosijskih aristokrativ vona stala blizka do rosijskih molodizhnih ta revolyucijnih kil Batko Nehami boyavsya cogo zv yazku i takozh zaperechuvav vpliv na donku rosijskoyi kulturi tomu zabrav yiyi z gimnaziyi i najnyav repetitora yevreya yakij navchav yiyi v tomu chisli ivritu V yunosti vona listuvalasya zi Lvom Josipovichem Gordonom chiyi tvori vplinuli na neyi druzhila z Josipom Vitkinim 1 Cherez deyakij chas Nehama pochala sama pisati na ivriti ta nadsilati statti v gazetu Ha Melic sho vidavalasya v Rosiyi Sered najbilsh znachnih robit na comu rannomu etapi bula stattya She pro pitannya dochok 1889 opublikovana v Ha Melic v yakij propaguvalosya yevrejske navchannya dlya divchatok Inshi vazhlivi statti vklyuchali vidpovid opublikovana v zhurnali Ha shiloah 1908 na superechlivu stattyu Ichaka Epshtejna pro pridbannya arabskih zemel u Palestini U 17 richnomu vici Fajnshtejn povernulasya do Berestya j priyednalasya do sionistskogo ruhu Hovevej Cion U 1889 roci vona odruzhilasya z Jyehielem Mihelem Zalmanom Puhachevskim he takozh urodzhencem Berestya ta aktivistom Hovevej Cion Vin buv odnim iz pershih shesti silskogospodarskih instruktoriv madrihiv ivr מדריך poslanih baronom Edmonom de Rotshildom do Palestini dlya zanyattya vinogradarstvom ta sadivnictvom Nehama zdijsnila aliyu razom iz cholovikom u moshavu Rishon le Cion 1896 roku vona povernulasya do Berestya zi svoyim malolitnim sinom Asaelem Na batkivshini Nehama provela pivtora roki pislya chogo povernulasya do cholovika Literaturna tvorchistred Prozhivayuchi v Palestini Fajnshtejn Puhachevska prodovzhila pisati opovidannya z zhittya krayini na ivriti stavshi pershoyu ivritomovnoyu pismenniceyu zhinkoyu Yiyi budinok buv drugim budinkom u Rishon le Cioni pislya budinku Davida Yudelevicha he de govorili tilki na ivriti Vin stav miscem zustrichej yevrejskoyi molodi ta literatoriv yaki pisali na ivriti Yiyi roboti bilshe ese nizh opovidannya bezposeredno pov yazani z nacionalnim sionistskim proyektom ale zhinochi personazhki u yiyi tvorah pokazuyut naskilki kritichno Puhachevska ocinyuvala zhinoche zhittya v ishuvi Z odnogo boku zhinki buli rivnopravnimi partnerkami u roboti zi stvorennya novoyi krayini yevreyiv ale z inshogo voni buli viklyucheni z realnogo partnerstva u povsyakdennih spravah spilnoti yiyi intelektualnogo zhittya ta procesiv prijnyattya rishen 2 Pershu zbirku opovidan Puhachevskoyi U Novij Yudeyi bulo opublikovano 1911 roku Pershi p yat opovidan prisvyacheni yevrejskomu zemlerobskomu zhittyu v Palestini ostanni p yat zobrazhuyut yemensku gromadu v Rishon le Cioni Deyaki z istorij torkayutsya pitan feminizmu vklyuchayuchi pitannya ekonomichnoyi nezalezhnosti zhinok u Ha Avedot Vtrati ivr האבדות nespravedlivosti yevrejskogo zakonu pro rozluchennya v Paamajyim Dvichi ta status bezplidnih zhinok u yevrejskomu zhitti v diaspori Cya tema takozh bula porushena v piznishomu opovidanni Asona shel Afiya Bidnye stanovishe Afiyi 1925 ivr אסונה של אפיה Suchasni kritiki pridilili comu vidannyu nedostatnyu uvagu za vinyatkom dvoh recenzentiv yaki kategorichno zaperechuvali proti katastrof sho povtoryuyutsya i lih opisanih u knizi Tam de chitach spodivayetsya zustriti bagato zhittya pishe Yaakov Zerubavel vin na kozhnomu kroci spotikayetsya ob trupi U drugij zbirci Puhachevskoyi Bakfar u va avoda Sippurim U seli ta na roboti 1930 ivr בכפר ובעבודה ספורים bagato feministskih motiviv vklyuchayuchi kilka urivkiv sho polemizuyut proti znecinennya zhinochoyi praci v komuni Najuspishnisha novela u zbirci Bi vdidut Naodinci ivr בבדידות napisana u formi shodennikovih zapisiv v yakij rozpovidayetsya istoriya sorokarichnoyi zhinki yaka zhive i pracyuye na fermi zi svoyim bratom zhenonenavisnikom V ostanni roki zhittya Puhachevska napisala neopublikovanij roman Ba Midron Na shili ivr במדרון רומן ארצישראלי sho rozpovidaye pro hronichno nevdachlivogo yevrejskogo fermera na im ya Hayim Zelcberg Gromadska diyalnistred Nehama Fajnshtejn Puhachevska vhodila do miscevoyi radi Rishon le Ciona komitetu shkil a i takozh bula suddeyu u civilnomu sudi Vona zasnuvala kasu bezvidsotkovih kreditiv dlya nuzhdennih brala na timchasove vihovannya divchatok sirit 1909 roku koli do Rishon le Cionu priyihali yemenski sim yi Puhachevska dopomagala yim adaptuvatisya Voni nazivali yiyi matir yu yemenciv 3 Fajnshtejn Puhachevska zasnuvala takozh Tovaristvo Linat Cedek ivr חברת לינת צדק yake zajmalosya rozmishennyam u specialno pobudovanomu pansioni podorozhnih ta bidnih robitnikiv Ce suspilstvo peretvorilosya na veliku blagodijnu organizaciyu dlya nuzhdennih ta hvorih Fajnshtejn Puhachevska zasnuvala Asociaciyu vivchennya ivritu dlya zhinok Dvora ivr אגודת דבורה ללימודי עברית לנשים i spivzasnuvala Spilku yevrejskih zhinok za rivni prava v Zemli Izrayilskij u 1919 roci U 1919 roci na zagalnih zborah koloniyi Rishon le Cion bulo virisheno nadati yemencyam ta zhinkam pravo golosu Pershi dvi zhinki yaki nabrali najbilshu kilkist golosiv mali vklyuchatisya do radi vaad ivr ועד miscevij organ vladi nezalezhno vid kilkosti golosiv yaki otrimayut choloviki Rezultat buv nespodivanim oskilki najbilshe golosiv nabrala Nehama Fajnshtejn Puhachevska viperedivshi z velikim vidrivom usih cholovikiv yaki obiralisya Zgidno zi statutom chlen radi yakij nabrav najbilshu kilkist golosiv priznachavsya golovoyu i tomu Nehama Puhachevska mala stati pershoyu zhinkoyu yaka ocholila radu yaka keruvala Rishon le Cionom Odnak vona zmushena bula zalishiti posadu golovi ta pogoditisya na misce povnopravnogo chlena radi Oficijna prichina polyagala v tomu sho v umovah pochatku britanskogo pravlinnya z vladoyu Pidmandatnoyi Palestini trivali visnazhlivi peregovori Yiyi vidstavka vidbulasya za umovi sho Fajnshtejn Puhachevska virishit hto yiyi zaminit Na cyu posadu bulo obrano kandidata cholovika yakij posiv tretye misce u spisku pislya Fajnshtejn Puhachevskoyi ta Adini Kahanskoyi yaka posila na viborah druge misce Na viborah do Zakonodavchih zboriv Britanskoyi Palestini sho vidbulisya 19 kvitnya 1920 roku yiyi bulo obrano odniyeyu z p yati deputativ vid Soyuzu yevrejskih zhinok za rivni prava v Zemli Izrayilskij Nehama Fajnshtejn Puhachevska pomerla u 1934 roci na 65 mu roci zhittya Vona pohovana pid derevom inzhiru na pagorbi starogo cvintarya Rishon le Ciona Posilannyared Nehamah Pukhachewsky The Encyclopedia of Jewish Women Konferenciya prisvyachena 130 richchyu Pershoyi aliyiPrimitkired IDEMTE ZhE OTSTROIM STENY JERUShALAIMA EVREI IZ ROSSIJSKOJ IMPERII SSSR SNG V EREC ISRAEL I GOSUDARSTVE IZRAIL 2008 T 17 2 grudnya S 31 Arhivovano z dzherela 8 zhovtnya 2020 Orly Lubin The Alibi ofthe Arbitrary JEWISH WOMEN IN PRE STATE ISRAEL Life History Politics and Culture 2008 2 grudnya S 231 243 Arhivovano z dzherela 18 kvitnya 2021 יפה ברלוביץ אעברה נא בארץ מסעות אנשי העלייה הראשונה משרד הבטחון 1992 עמ 297 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nehama Fajnshtejn Puhachevska amp oldid 43166049