Незакінчена п'єса для механічного піаніно (рос. Неоконченная пьеса для механического пианино) — радянська кінострічка, створена 1977 року за декількома короткими творами А. П. Чехова («Платонов», «У садибі», «Учитель словесності», «Три роки», «Моє життя»).
Незакінчена п'єса для механічного піаніно | |
---|---|
Неоконченная пьеса для механического пианино | |
Жанр | Драма, мелодрама |
Режисер | Микита Михалков |
Сценарист | Олександр Адабаш'ян, Микита Михалков |
На основі | d |
У головних ролях | Антоніна Шуранова Калягін Олександр Олег Табаков Юрій Богатирьов Олена Соловей |
Оператор | Павло Лебешев |
Композитор | Едуард Артем'єв |
Художник | Олександр Адабаш'ян і Самулекін Олександр Дмитрович |
Кінокомпанія | Мосфільм |
Тривалість | 98 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1977 |
IMDb | ID 0076446 |
Знімальна група
- Автори сценарію: Олександр Адабаш'ян, Микита Михалков
- Режисер: Микита Михалков
- Оператор: Павло Лебешев
- Художники: Олександр Адабаш'ян, Олександр Самулекін
- Звукооператор:
- Композитор: Едуард Артем'єв
- Директор :
У кінострічці використана музика:
Акторський склад (ролі російською)
- Калягін Олександр Олександрович — Михайло Васильович Платонов
- Олена Соловей — Софія Єгорівна Войніцева
- — Сашенька Платонова
- Антоніна Шуранова — Анна Петрівна Войніцева
- Юрій Богатирьов — Сергій Павлович Войніцев
- Олег Табаков — Павло Петрович Щербук
- Микола Пастухов — Порфирій Семенович Глагольєв
- Павло Кадочников — Іван Іванович Трилецький
- Микита Михалков — Микола Іванович Трилецький
- Анатолій Ромашин — Герасим Кузьмич Петрін
- Наталія Назарова — Вірочка
- Ксенія Мініна — Лізочка
- Сергій Никоненко — Яків
- Сергій Гур'єв — Петечка
Сюжет і інтерпретації
Сюжет кінострічки створено за декількома сюжетними лініями оповідань Чехова, серед яких (російською) — «Безотцовщина», «В усадьбе», «Учитель словесности», «Три года», «Моя жизнь» та інші. Творчість письменника припала на період між двома війнами Російської імперії та період після скасування царатом кріпацтва. Складні пореформені зрушення в суспільстві, паростки дикого капіталізму і криза дворянства як привілейованого стану знайшли відбиток в творах письменника, особливо гостро у творах для театру («Чайка», «Вишневий сад»). Але спроби усвідомлення важких зрушень в суспільстві зроблені письменником в коротких розповідях, визнаним майстром яких він став. Сценаристи використали сюжетні лінії декількох з них, які і лягли в основу кінострічки. Точний рік в фільмі не позначено, це злам 19-20 століть, з його нудьгою, привидами минулого життя, декадансом тощо.
Глядачі зіткнулися з різними за віком, характером і життєвими настановами персонажами :
- старим Іваном Івановичем Трилецьким, що швидко засинає в будь-який час, але не хоче пропустити гостей,
- Анну Петрівна Войніцеву, що втрачає коханого і не знає, як його втримати,
- Михайлом Васильовичем Платоновим, якому за 30 і прийшло усвідомлення змарнованого життя, витраченого на дрібниці,
- старого поміщика Щербука, що пишається дворянським станом і бринить від презирства до «чумазих», нещодавніх кріпаків.
Про зневагу до «чумазих» добре знають володарі садиби. Аби пожартувати з пихатим поміщиком і придбали механічне піаніно, грати на якому почне черговий чумазий. Він покине інструмент за вказівкою володарів і виявиться, що прилад здатен сам грати. Але це зовнішня лінія сюжету. Камера покаже і старанно приховане життя персонажів — їх нудьгу, побутовий алкоголізм, приховування свого віку молодицями, поверхневе захоплення театром, незатишний побут садиби в кризовому стані, невикористаний, хоча і отриманий фах деякими персонажами, традиційне дозвілля з шарадами і феєрверком тощо.
Серед перших, хто не витримає марнування часу — Михайло Платонов, що замолоду напланував виробитися в значущу особу, а витратив роки на коханок і дрібниці. Творці фільму (як в значущій п'єсі) надали Платонову монолог. В відстороненій формі, ніби не про себе, він пригадає подію своєї молодості, видаючи це за прочитану розповідь. Тоді він був студентом і покохав молоду дівчину, волосся якої пахло річковою водою, а життя здавалося святом, в якому їм було місце. Але дівчина поїхала в Петербург і не повернулася. Так було зіпсоване найкраще кохання Платонова, а життя — не стало святом. Він з гіркотою визнає, що той студент одумався, заспокоївся і став звичною людиною. Але від усвідомлення цього йому боляче. Серед присутніх якраз є та сама дівчина, що була здатна привабливо мріяти, але непривабливо жити. Вона, тепер чужа дружина, єдина, хто розпізнає реальних персонажів монологу. Але єдине значне, що вона встигла зробити за ці роки, це вийти — заміж, не дуже кохаючи, не дуже поціновуючи свій шлюб. У кінострічці щоразу теревені персонажів переростають в щемливі сцени сповідей і туги по змарнованим рокам, по молодим можливостям, втраченим шансам, по чомусь значущому й нездійсненому. Тут фільм досить точно відтворив атмосферу чеховських творів, коли персонажі побутово п'ють чай або грають (наприклад, у ), тоді як руйнуються їх життя чи непомітно стаються непоправні трагедії.
Під час галасливого феєрверку ввечері Платонов таки наздожене колишню кохану, аби вирвати у неї відповідь, прояснити собі і їй пекуче гостре питання: чому вона пошлюбилася з «з цим пігмеєм, з цим… зануреним в борги і лінивство»? Але ці образливі дефініції цілком можна віднести до кожного з гостей садиби, окрім хіба що малого Петрика. Сім років тому в студенті Платонові вбачали чергового міністра, а його кохана мріяла стати новою Єрмоловою (театральною зіркою того часу)… Пройшло сім років з їх останньої зустрічі. А вони навіть не впізнали один одного, коли зустрілися, настільки змінило їх життя. І не на всі запитання вони находять доречні відповіді — і сім років тому, і зараз. Платонов покинув університет, не закінчивши курсу, і не міністр нині — а провінційний шкільний вчитель, а вона — ніяка не Єрмолова.
Він вибухне глумом проти умовностей, а потім і гнівом проти і власної дружини, і проти дріб'язкого побуту, який затулив для нього навіть справжнє кохання дружини (Олександри Платонової).
- Худ. Сомов. (Феєрверк), Одеський художній музей
- Худ. Борисов-Мусатов. «Фантоми старого життя», 1903 р.
- Худ. Борисов-Мусатов. «Пані біля агави», 1897 р.
Фільм мав успіх і власних прихильників. Вони та активісти Товариства вивчення російської садиби дослідили навіть ті дві садиби в Московській області, де проводили натурні зйомки кінострічки. Обидві садиби напівзруйновані, покинуті і в аварійному стані. І зараз подібний фільм уже неможливо було б створити в тих натурних декораціях. Занепад дворянської культури дійшов свого логічного завершення в роки СРСР.
Джерела і ресурси інтернету
- «Неоконченная пьеса для механического пианино» на сайті «Кіно Росії»
- Незакінчена п'єса для механічного піаніно на сайті IMDb (англ.)
- «Неоконченная пьеса для механического пианино» [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайте kino-teatr.ru.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nezakinchena p yesa dlya mehanichnogo pianino ros Neokonchennaya pesa dlya mehanicheskogo pianino radyanska kinostrichka stvorena 1977 roku za dekilkoma korotkimi tvorami A P Chehova Platonov U sadibi Uchitel slovesnosti Tri roki Moye zhittya Nezakinchena p yesa dlya mehanichnogo pianinoNeokonchennaya pesa dlya mehanicheskogo pianinoZhanrDrama melodramaRezhiserMikita MihalkovScenaristOleksandr Adabash yan Mikita MihalkovNa osnovidU golovnih rolyahAntonina Shuranova Kalyagin Oleksandr Oleg Tabakov Yurij Bogatirov Olena SolovejOperatorPavlo LebeshevKompozitorEduard Artem yevHudozhnikOleksandr Adabash yan i Samulekin Oleksandr DmitrovichKinokompaniyaMosfilmTrivalist98 hv MovarosijskaKrayinaSRSRRik1977IMDbID 0076446Znimalna grupaAvtori scenariyu Oleksandr Adabash yan Mikita Mihalkov Rezhiser Mikita Mihalkov Operator Pavlo Lebeshev Hudozhniki Oleksandr Adabash yan Oleksandr Samulekin Zvukooperator Kompozitor Eduard Artem yev Direktor U kinostrichci vikoristana muzika Gaetano Donicetti Ferenca Lista Rahmaninova Sergiya VasilovichaAktorskij sklad roli rosijskoyu Kalyagin Oleksandr Oleksandrovich Mihajlo Vasilovich Platonov Olena Solovej Sofiya Yegorivna Vojniceva Sashenka Platonova Antonina Shuranova Anna Petrivna Vojniceva Yurij Bogatirov Sergij Pavlovich Vojnicev Oleg Tabakov Pavlo Petrovich Sherbuk Mikola Pastuhov Porfirij Semenovich Glagolyev Pavlo Kadochnikov Ivan Ivanovich Trileckij Mikita Mihalkov Mikola Ivanovich Trileckij Anatolij Romashin Gerasim Kuzmich Petrin Nataliya Nazarova Virochka Kseniya Minina Lizochka Sergij Nikonenko Yakiv Sergij Gur yev PetechkaSyuzhet i interpretaciyiSyuzhet kinostrichki stvoreno za dekilkoma syuzhetnimi liniyami opovidan Chehova sered yakih rosijskoyu Bezotcovshina V usadbe Uchitel slovesnosti Tri goda Moya zhizn ta inshi Tvorchist pismennika pripala na period mizh dvoma vijnami Rosijskoyi imperiyi ta period pislya skasuvannya caratom kripactva Skladni poreformeni zrushennya v suspilstvi parostki dikogo kapitalizmu i kriza dvoryanstva yak privilejovanogo stanu znajshli vidbitok v tvorah pismennika osoblivo gostro u tvorah dlya teatru Chajka Vishnevij sad Ale sprobi usvidomlennya vazhkih zrushen v suspilstvi zrobleni pismennikom v korotkih rozpovidyah viznanim majstrom yakih vin stav Scenaristi vikoristali syuzhetni liniyi dekilkoh z nih yaki i lyagli v osnovu kinostrichki Tochnij rik v filmi ne poznacheno ce zlam 19 20 stolit z jogo nudgoyu prividami minulogo zhittya dekadansom tosho Hud Borisov Musatov Dama portret Stanyukovich 1903 rik Glyadachi zitknulisya z riznimi za vikom harakterom i zhittyevimi nastanovami personazhami starim Ivanom Ivanovichem Trileckim sho shvidko zasinaye v bud yakij chas ale ne hoche propustiti gostej Annu Petrivna Vojnicevu sho vtrachaye kohanogo i ne znaye yak jogo vtrimati Mihajlom Vasilovichem Platonovim yakomu za 30 i prijshlo usvidomlennya zmarnovanogo zhittya vitrachenogo na dribnici starogo pomishika Sherbuka sho pishayetsya dvoryanskim stanom i brinit vid prezirstva do chumazih neshodavnih kripakiv Pro znevagu do chumazih dobre znayut volodari sadibi Abi pozhartuvati z pihatim pomishikom i pridbali mehanichne pianino grati na yakomu pochne chergovij chumazij Vin pokine instrument za vkazivkoyu volodariv i viyavitsya sho prilad zdaten sam grati Ale ce zovnishnya liniya syuzhetu Kamera pokazhe i staranno prihovane zhittya personazhiv yih nudgu pobutovij alkogolizm prihovuvannya svogo viku molodicyami poverhneve zahoplennya teatrom nezatishnij pobut sadibi v krizovomu stani nevikoristanij hocha i otrimanij fah deyakimi personazhami tradicijne dozvillya z sharadami i feyerverkom tosho Sered pershih hto ne vitrimaye marnuvannya chasu Mihajlo Platonov sho zamolodu naplanuvav virobitisya v znachushu osobu a vitrativ roki na kohanok i dribnici Tvorci filmu yak v znachushij p yesi nadali Platonovu monolog V vidstoronenij formi nibi ne pro sebe vin prigadaye podiyu svoyeyi molodosti vidayuchi ce za prochitanu rozpovid Todi vin buv studentom i pokohav molodu divchinu volossya yakoyi pahlo richkovoyu vodoyu a zhittya zdavalosya svyatom v yakomu yim bulo misce Ale divchina poyihala v Peterburg i ne povernulasya Tak bulo zipsovane najkrashe kohannya Platonova a zhittya ne stalo svyatom Vin z girkotoyu viznaye sho toj student odumavsya zaspokoyivsya i stav zvichnoyu lyudinoyu Ale vid usvidomlennya cogo jomu bolyache Sered prisutnih yakraz ye ta sama divchina sho bula zdatna privablivo mriyati ale neprivablivo zhiti Vona teper chuzha druzhina yedina hto rozpiznaye realnih personazhiv monologu Ale yedine znachne sho vona vstigla zrobiti za ci roki ce vijti zamizh ne duzhe kohayuchi ne duzhe pocinovuyuchi svij shlyub U kinostrichci shorazu tereveni personazhiv pererostayut v shemlivi sceni spovidej i tugi po zmarnovanim rokam po molodim mozhlivostyam vtrachenim shansam po chomus znachushomu j nezdijsnenomu Tut film dosit tochno vidtvoriv atmosferu chehovskih tvoriv koli personazhi pobutovo p yut chaj abo grayut napriklad u todi yak rujnuyutsya yih zhittya chi nepomitno stayutsya nepopravni tragediyi Pid chas galaslivogo feyerverku vvecheri Platonov taki nazdozhene kolishnyu kohanu abi virvati u neyi vidpovid proyasniti sobi i yij pekuche gostre pitannya chomu vona poshlyubilasya z z cim pigmeyem z cim zanurenim v borgi i linivstvo Ale ci obrazlivi definiciyi cilkom mozhna vidnesti do kozhnogo z gostej sadibi okrim hiba sho malogo Petrika Sim rokiv tomu v studenti Platonovi vbachali chergovogo ministra a jogo kohana mriyala stati novoyu Yermolovoyu teatralnoyu zirkoyu togo chasu Projshlo sim rokiv z yih ostannoyi zustrichi A voni navit ne vpiznali odin odnogo koli zustrilisya nastilki zminilo yih zhittya I ne na vsi zapitannya voni nahodyat dorechni vidpovidi i sim rokiv tomu i zaraz Platonov pokinuv universitet ne zakinchivshi kursu i ne ministr nini a provincijnij shkilnij vchitel a vona niyaka ne Yermolova Vin vibuhne glumom proti umovnostej a potim i gnivom proti i vlasnoyi druzhini i proti drib yazkogo pobutu yakij zatuliv dlya nogo navit spravzhnye kohannya druzhini Oleksandri Platonovoyi Hud Somov Feyerverk Odeskij hudozhnij muzej Hud Borisov Musatov Fantomi starogo zhittya 1903 r Hud Borisov Musatov Pani bilya agavi 1897 r Film mav uspih i vlasnih prihilnikiv Voni ta aktivisti Tovaristva vivchennya rosijskoyi sadibi doslidili navit ti dvi sadibi v Moskovskij oblasti de provodili naturni zjomki kinostrichki Obidvi sadibi napivzrujnovani pokinuti i v avarijnomu stani I zaraz podibnij film uzhe nemozhlivo bulo b stvoriti v tih naturnih dekoraciyah Zanepad dvoryanskoyi kulturi dijshov svogo logichnogo zavershennya v roki SRSR Dzherela i resursi internetu Neokonchennaya pesa dlya mehanicheskogo pianino na sajti Kino Rosiyi Nezakinchena p yesa dlya mehanichnogo pianino na sajti IMDb angl Neokonchennaya pesa dlya mehanicheskogo pianino 26 sichnya 2012 u Wayback Machine na sajte kino teatr ru Div takozhSadiba Kripactvo Teatr Repeticiya Secesiya Dekadans Tovaristvo vivchennya rosijskoyi sadibiPosilannyaPortal Kinematograf