Науково-дослідна кафедра історії України при ВУАН — науково-дослідна установа. Створена і очолена М.Грушевським 1924. Мала секції методології і соціологічного обґрунтування історії, соціально-економічної історії України, історії культури. Від 1925 при секції культури створений Кабінет примітивної культури та народної творчості при ВУАН. Від 1928 діяли відділи історії України та примітивної культури і народної творчості, які М.Грушевський планував перетворити на Український історичний інститут та Інститут для досліду пережитків примітивної культури і народної творчості України. На кафедрі працювали: О.Гермайзе, К.Грушевська, О.Грушевський, В.Данилевич, П.Клименко, Ф.Колесса, І.Крип'якевич, М.Марковський, М.Петровський, Ф.Савченко, П.Федоренко, В.Щербина та ін. В аспірантурі навчались: О.Баранович, В.Ігнатієнко, І.Кравченко, Л.Окіншевич, О.Степанишина, М.Ткаченко, С.Шамрай, В.Юркевич та ін. Кафедра стала основою формування київської школи М.Грушевського. На кафедрі проводилися дослідження соціально-економічної та політичної історії України 17 — початку 20 ст., вивчались етнологічні, культурологічні та літературознавчі проблеми.
Друковані органи — «Студії з історії України» (3 т., 1926—30) і «Первісне громадянство та його пережитки на Україні» (разом із Культурно-історичною комісією ВУАН та Комісією історичної пісенності ВУАН, 8 книжок, 12 випусків, 1926—29).
Ліквідована у вересні 1930.
Історія
З 1922 по 1923 при ВУАН діяла науково-дослідна установа, що відома як Київська науково-дослідна кафедра історії України академіка М.П. Василенка.
Фактично діяла при Київському вищому інституті народної освіти. Голова – академік М.Василенко. Створена в липні 1922. Мала секції давнього періоду та української історії нової доби. На кафедрі працювали П.Смирнов, В.Пархоменко, П.Клименко, В.Романовський, аспірант Л.Венгеров. Співробітники почали опрацьовувати архів Т.Чацького (зберігався в Архіві давніх актів) та створювати фундаментальну історію Києва. Зокрема: археологічний період історії Києва вивчав П.Смирнов; літописний – В.Пархоменко; литовсько-польський – В.Романовський і П.Клименко, україно-російський – М.Василенко, революційний – П.Смирнов і П.Клименко.
Ліквідована в березні 1923.
Примітки
- Юркова О.В. Київська науково-дослідна кафедра історії України академіка М.П. Василенка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Джерела та література
- О. В. Юркова. Науково-дослідна кафедра історії України у Києві при ВУАН // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 224. — .
- Юркова О. В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.) / НАН України, Ін-т історії України. — К., 1999. — 433 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naukovo doslidna kafedra istoriyi Ukrayini pri VUAN naukovo doslidna ustanova Stvorena i ocholena M Grushevskim 1924 Mala sekciyi metodologiyi i sociologichnogo obgruntuvannya istoriyi socialno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini istoriyi kulturi Vid 1925 pri sekciyi kulturi stvorenij Kabinet primitivnoyi kulturi ta narodnoyi tvorchosti pri VUAN Vid 1928 diyali viddili istoriyi Ukrayini ta primitivnoyi kulturi i narodnoyi tvorchosti yaki M Grushevskij planuvav peretvoriti na Ukrayinskij istorichnij institut ta Institut dlya doslidu perezhitkiv primitivnoyi kulturi i narodnoyi tvorchosti Ukrayini Na kafedri pracyuvali O Germajze K Grushevska O Grushevskij V Danilevich P Klimenko F Kolessa I Krip yakevich M Markovskij M Petrovskij F Savchenko P Fedorenko V Sherbina ta in V aspiranturi navchalis O Baranovich V Ignatiyenko I Kravchenko L Okinshevich O Stepanishina M Tkachenko S Shamraj V Yurkevich ta in Kafedra stala osnovoyu formuvannya kiyivskoyi shkoli M Grushevskogo Na kafedri provodilisya doslidzhennya socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi istoriyi Ukrayini 17 pochatku 20 st vivchalis etnologichni kulturologichni ta literaturoznavchi problemi Drukovani organi Studiyi z istoriyi Ukrayini 3 t 1926 30 i Pervisne gromadyanstvo ta jogo perezhitki na Ukrayini razom iz Kulturno istorichnoyu komisiyeyu VUAN ta Komisiyeyu istorichnoyi pisennosti VUAN 8 knizhok 12 vipuskiv 1926 29 Likvidovana u veresni 1930 IstoriyaZ 1922 po 1923 pri VUAN diyala naukovo doslidna ustanova sho vidoma yak Kiyivska naukovo doslidna kafedra istoriyi Ukrayini akademika M P Vasilenka Faktichno diyala pri Kiyivskomu vishomu instituti narodnoyi osviti Golova akademik M Vasilenko Stvorena v lipni 1922 Mala sekciyi davnogo periodu ta ukrayinskoyi istoriyi novoyi dobi Na kafedri pracyuvali P Smirnov V Parhomenko P Klimenko V Romanovskij aspirant L Vengerov Spivrobitniki pochali opracovuvati arhiv T Chackogo zberigavsya v Arhivi davnih aktiv ta stvoryuvati fundamentalnu istoriyu Kiyeva Zokrema arheologichnij period istoriyi Kiyeva vivchav P Smirnov litopisnij V Parhomenko litovsko polskij V Romanovskij i P Klimenko ukrayino rosijskij M Vasilenko revolyucijnij P Smirnov i P Klimenko Likvidovana v berezni 1923 PrimitkiYurkova O V Kiyivska naukovo doslidna kafedra istoriyi Ukrayini akademika M P Vasilenka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Dzherela ta literaturaO V Yurkova Naukovo doslidna kafedra istoriyi Ukrayini u Kiyevi pri VUAN Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 224 ISBN 978 966 00 1061 1 Yurkova O V Diyalnist Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini M S Grushevskogo 1924 1930 rr NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini K 1999 433 s