Династія Насрідів (араб. بنو نصر banū Naṣr або banū al-Aḥmar; ісп. Nazarí) — арабська династія, яка правила Гранадським еміратом з 1230 по 1492 рік. Це була остання мусульманська династія на Піренейському півострові. Двадцять три еміри правили Гранадою з моменту заснування династії в 1230 році Мухаммедом I до 2 січня 1492 року, коли Мухаммед XII віддав усі землі королеві Ізабеллі I Кастильській. Сьогодні найпомітнішим свідченням правління династії Насрідів є частина палацового комплексу Альгамбра, збудованого за їхнього правління.
Насріди | |
Дата створення / заснування | 1230 |
---|---|
Громадянство | Аль-Андалус |
Засновник | Мухаммад I аль-Галіб |
Країна | Гранадський емірат |
Час/дата припинення існування | 1492 |
Історична довідка
Династія, заснована Мухаммадом I Гранадським, володіла територією, яка включала Гранаду, Хаен, Альмерію та Малагу. Валенсія, Хатіва та Хаен були завойовані християнами під час кампаній Реконкісти, і здебільшого Насріди стали васалами, які сплачували данину з 1243 року. Гранада продовжувала залишатися центром ісламської культури. Пізніше Насріди уклали союзи з Марінідами з Марокко.
Насрідські ремесла, такі як текстильні роботи, керамічна глазур, використовували техніку 9-го століття з Багдаду і застосовувалися для виготовлення люстрованого посуду спочатку в Малазі, Мурсії та Альмерії, а потім, у 15-му столітті, в Манізес.
Цей стиль кераміки, створений спочатку під мусульманським патронатом, а потім під християнським, вплинув на пізніший стиль кольорової глазурованої італійської кераміки, відомої під назвою майоліка. Протягом 14 століття Насріди відзначилися своєю палацовою архітектурою, як-от Альгамбра, яка була результатом зусиль Ісмаїла I та Мухаммада V.
У 1469 році Фернандо II Арагонський одружився з Ізабеллою I Кастильською, об'єднавши християнські королівства Кастилії та Арагону у спільній справі очищення Піренейського півострова від ісламу. Останній насрідський правитель Гранадського емірату Мухаммад XII був засланий до Фесу (Марокко) у 1492 році, а мусульманське населення, що залишилося, отримало статус мудехарів.
Походження
Династія Насридів походила з арабського племені Бану Хазрадж і претендувала на пряме походження по чоловічій лінії від Сада ібн Убадаха, вождя племені та одного з сподвижників ісламського пророка Магомета. Насаб Юсуфа (на прізвисько «аль-Ахмар», що означає «Червоний»).
Конфлікти спадщини та громадянська війна
У той час, коли християни розгортали кампанію проти Гранадського емірату, яка б фактично поклала край династії Насрідів, Насріди були втягнуті у громадянську війну за трон Гранади. Коли Абу'л-Гасан Алі, султана Гранади, скинув його син Мухаммад XII, Абу'л-Гасан Алі відступив до Малаги, і між конкуруючими фракціями спалахнула громадянська війна. Християни сповна скористалися цим і продовжили захоплення мусульманських замків. Мухаммад XII був схоплений християнськими військами в 1483 році в Лусені, Кордова. Його звільнили після того, як він присягнув на вірність Фернанду II Арагонському та Ізабеллі I Кастильській. Абу'л-Гасан Алі остаточно зрікся престолу на користь свого брата Мухаммада XIII, султана Гранади, відомого як Аль-Загаль (Доблесний), і боротьба за владу з Мухаммадом XII продовжилася. У внутрішній боротьбі Аль-Загаль переміг, але був змушений здатися християнам. Мухаммад XII отримав володіння в горах Альпухаррас, але натомість отримав фінансову компенсацію від іспанської корони, щоб покинути Піренейський півострів.
Спадщина
Династія Насрідів була найдовшою правлячою мусульманською династією на Піренейському півострові, яка правила понад 250 років від заснування Гранадського емірату в 1230 році до його анексії в 1492 році. Насріди побудували палацово-фортечний комплекс Альгамбра в Гранаді.
Родинне дерево
Наведене нижче генеалогічне дерево показує генеалогічний зв'язок між кожним султаном династії Насрідів. Воно починається з їхнього спільного предка, Юсуфа аль-Ахмара. Дочки не вказані, як і сини, чиї нащадки ніколи не правили. За часів суперництва за трон у генеалогічному дереві, як правило, визнається султан, який контролював саму Гранаду та палац Альгамбру.
Список Насрідських султанів Гранади
Перша династія (аль-Даула аль-галібія)
С. н. | Ім'я | Дата народження | Дата смерті | Царювання | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1 | Абу Абдаллах Мухаммад I ібн Юсуф ібн Наср | в. 1194 | 22 січня 1273 р | в. 1238 — 22 січня 1273 | |
2 | Абу Абдаллах Мухаммад II ібн Мухаммад | в. 1235 | 8 квітня 1302 р | 22 січня 1273 — 8 квітня 1302 | |
3 | Абу Абдаллах Мухаммад III ібн Мухаммад аль-Махлу | 15 серпня 1257 р | 21 січня 1314 р | 8 квітня 1302 — 14 березня 1309 | |
4 | Абу Джувайюш Наср I ібн Мухаммад | 1 листопада 1287 р | 16 листопада 1322 р | 14 березня 1309 — 8 лютого 1314 |
Див. також
Примітки
- Kleiner, Fred S. (1 січня 2015). Gardner's Art through the Ages: Backpack Edition, Book C: Non-Western Art to 1300 (англ.). Cengage Learning. ISBN .
- The Art of the Nasrid Period (1232–1492). Metropolitan Museum of Art. Процитовано 17 вересня 2019.
- The Afterlife of al-Andalus: Muslim Iberia in Contemporary Arab and Hispanic, Christina Civantos, pp. 111—112
- Harvey, 1992, с. 21.
- Hitti, Philip K. (2002). History of The Arabs (англ.). Palgrave Macmillan. с. 549. ISBN .
- Fierro, Maribel (2014). Ways of Connecting With the Past: Genealogies in Nasrid Granada. Genealogy and Knowledge in Muslim Societies (англ.). с. 71—88. doi:10.3366/edinburgh/9780748644971.003.0006. ISBN .
- Barton, Simon (2009). A History of Spain. London: Palgrave Macmillan. с. 104. ISBN .
- Lane-Poole, Stanley (1894). The Mohammedan Dynasties: Chronological and Genealogical Tables with Historical Introductions. Westminster: Archibald Constable and Company. с. 29. OCLC 1199708.
Використана та цитована література
- Fernández Puertas, Antonio (1997). The Alhambra. Vol 1. From the Ninth Century to Yusuf I (1354). Saqi Books. ISBN .
- Fernández Puertas, Antonio (1997). The Alhambra. Vol. 2. (1354–1391). Saqi Books. ISBN .
- Harvey, Leonard Patrick (1992). Islamic Spain 1250 to 1500. University of Chicago Press. ISBN .
- (1965). A History of Islamic Spain. Edinburgh University Press. ISBN .
- Arié, Rachel (1990). L'Espagne musulmane au Temps des Nasrides (1232–1492) (фр.) (вид. 2nd). De Boccard. ISBN .
- Bueno, Francisco (2004). Los Reyes de la Alhambra. Entre la historia y la leyenda (ісп.). Miguel Sánchez. ISBN .
- Cortés Peña, Antonio Luis; Vincent, Bernard (1983–1987). Historia de Granada. 4 vols (ісп.). Editorial Don Quijote.
- Miranda, Ambroxio Huici (1970). The Iberian Peninsula and Sicily. У Holt (ред.). The Cambridge History of Islam. Т. 2A. Cambridge University Press.
- Fernández-Puertas, Antonio (April 1997). The Three Great Sultans of al-Dawla al-Ismā'īliyya al-Naṣriyya Who Built the Fourteenth-Century Alhambra: Ismā'īl I, Yūsuf I, Muḥammad V (713–793/1314–1391). Journal of the Royal Asiatic Society. Third Series. 7: 1—25. doi:10.1017/S1356186300008294.
- Castro, Francisco Vidal (2018). Ismail III. Real Academia de la Historia.
- Castro, Francisco Vidal (2018a). Ismail IV. Real Academia de la Historia.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinastiya Nasridiv arab بنو نصر banu Naṣr abo banu al Aḥmar isp Nazari arabska dinastiya yaka pravila Granadskim emiratom z 1230 po 1492 rik Ce bula ostannya musulmanska dinastiya na Pirenejskomu pivostrovi Dvadcyat tri emiri pravili Granadoyu z momentu zasnuvannya dinastiyi v 1230 roci Muhammedom I do 2 sichnya 1492 roku koli Muhammed XII viddav usi zemli korolevi Izabelli I Kastilskij Sogodni najpomitnishim svidchennyam pravlinnya dinastiyi Nasridiv ye chastina palacovogo kompleksu Algambra zbudovanogo za yihnogo pravlinnya Nasridi Data stvorennya zasnuvannya1230 GromadyanstvoAl Andalus ZasnovnikMuhammad I al Galib Krayina Granadskij emirat Chas data pripinennya isnuvannya1492Istorichna dovidkaDinastiya zasnovana Muhammadom I Granadskim volodila teritoriyeyu yaka vklyuchala Granadu Haen Almeriyu ta Malagu Valensiya Hativa ta Haen buli zavojovani hristiyanami pid chas kampanij Rekonkisti i zdebilshogo Nasridi stali vasalami yaki splachuvali daninu z 1243 roku Granada prodovzhuvala zalishatisya centrom islamskoyi kulturi Piznishe Nasridi uklali soyuzi z Marinidami z Marokko Nasridski remesla taki yak tekstilni roboti keramichna glazur vikoristovuvali tehniku 9 go stolittya z Bagdadu i zastosovuvalisya dlya vigotovlennya lyustrovanogo posudu spochatku v Malazi Mursiyi ta Almeriyi a potim u 15 mu stolitti v Manizes Cej stil keramiki stvorenij spochatku pid musulmanskim patronatom a potim pid hristiyanskim vplinuv na piznishij stil kolorovoyi glazurovanoyi italijskoyi keramiki vidomoyi pid nazvoyu majolika Protyagom 14 stolittya Nasridi vidznachilisya svoyeyu palacovoyu arhitekturoyu yak ot Algambra yaka bula rezultatom zusil Ismayila I ta Muhammada V U 1469 roci Fernando II Aragonskij odruzhivsya z Izabelloyu I Kastilskoyu ob yednavshi hristiyanski korolivstva Kastiliyi ta Aragonu u spilnij spravi ochishennya Pirenejskogo pivostrova vid islamu Ostannij nasridskij pravitel Granadskogo emiratu Muhammad XII buv zaslanij do Fesu Marokko u 1492 roci a musulmanske naselennya sho zalishilosya otrimalo status mudehariv PohodzhennyaDinastiya Nasridiv pohodila z arabskogo plemeni Banu Hazradzh i pretenduvala na pryame pohodzhennya po cholovichij liniyi vid Sada ibn Ubadaha vozhdya plemeni ta odnogo z spodvizhnikiv islamskogo proroka Magometa Nasab Yusufa na prizvisko al Ahmar sho oznachaye Chervonij Konflikti spadshini ta gromadyanska vijnaU toj chas koli hristiyani rozgortali kampaniyu proti Granadskogo emiratu yaka b faktichno poklala kraj dinastiyi Nasridiv Nasridi buli vtyagnuti u gromadyansku vijnu za tron Granadi Koli Abu l Gasan Ali sultana Granadi skinuv jogo sin Muhammad XII Abu l Gasan Ali vidstupiv do Malagi i mizh konkuruyuchimi frakciyami spalahnula gromadyanska vijna Hristiyani spovna skoristalisya cim i prodovzhili zahoplennya musulmanskih zamkiv Muhammad XII buv shoplenij hristiyanskimi vijskami v 1483 roci v Luseni Kordova Jogo zvilnili pislya togo yak vin prisyagnuv na virnist Fernandu II Aragonskomu ta Izabelli I Kastilskij Abu l Gasan Ali ostatochno zriksya prestolu na korist svogo brata Muhammada XIII sultana Granadi vidomogo yak Al Zagal Doblesnij i borotba za vladu z Muhammadom XII prodovzhilasya U vnutrishnij borotbi Al Zagal peremig ale buv zmushenij zdatisya hristiyanam Muhammad XII otrimav volodinnya v gorah Alpuharras ale natomist otrimav finansovu kompensaciyu vid ispanskoyi koroni shob pokinuti Pirenejskij pivostriv SpadshinaDinastiya Nasridiv bula najdovshoyu pravlyachoyu musulmanskoyu dinastiyeyu na Pirenejskomu pivostrovi yaka pravila ponad 250 rokiv vid zasnuvannya Granadskogo emiratu v 1230 roci do jogo aneksiyi v 1492 roci Nasridi pobuduvali palacovo fortechnij kompleks Algambra v Granadi Rodinne derevoNavedene nizhche genealogichne derevo pokazuye genealogichnij zv yazok mizh kozhnim sultanom dinastiyi Nasridiv Vono pochinayetsya z yihnogo spilnogo predka Yusufa al Ahmara Dochki ne vkazani yak i sini chiyi nashadki nikoli ne pravili Za chasiv supernictva za tron u genealogichnomu derevi yak pravilo viznayetsya sultan yakij kontrolyuvav samu Granadu ta palac Algambru Spisok Nasridskih sultaniv GranadiPersha dinastiya al Daula al galibiya S n Im ya Data narodzhennya Data smerti Caryuvannya Primitki 1 Abu Abdallah Muhammad I ibn Yusuf ibn Nasr v 1194 22 sichnya 1273 r v 1238 22 sichnya 1273 2 Abu Abdallah Muhammad II ibn Muhammad v 1235 8 kvitnya 1302 r 22 sichnya 1273 8 kvitnya 1302 3 Abu Abdallah Muhammad III ibn Muhammad al Mahlu 15 serpnya 1257 r 21 sichnya 1314 r 8 kvitnya 1302 14 bereznya 1309 4 Abu Dzhuvajyush Nasr I ibn Muhammad 1 listopada 1287 r 16 listopada 1322 r 14 bereznya 1309 8 lyutogo 1314Div takozhAl Andalus Algambra Granadska tajfaPrimitkiKleiner Fred S 1 sichnya 2015 Gardner s Art through the Ages Backpack Edition Book C Non Western Art to 1300 angl Cengage Learning ISBN 978 1 305 54491 8 The Art of the Nasrid Period 1232 1492 Metropolitan Museum of Art Procitovano 17 veresnya 2019 The Afterlife of al Andalus Muslim Iberia in Contemporary Arab and Hispanic Christina Civantos pp 111 112 Harvey 1992 s 21 Hitti Philip K 2002 History of The Arabs angl Palgrave Macmillan s 549 ISBN 978 1 137 03982 8 Fierro Maribel 2014 Ways of Connecting With the Past Genealogies in Nasrid Granada Genealogy and Knowledge in Muslim Societies angl s 71 88 doi 10 3366 edinburgh 9780748644971 003 0006 ISBN 978 0 7486 4497 1 Barton Simon 2009 A History of Spain London Palgrave Macmillan s 104 ISBN 978 0 230 20012 8 Lane Poole Stanley 1894 The Mohammedan Dynasties Chronological and Genealogical Tables with Historical Introductions Westminster Archibald Constable and Company s 29 OCLC 1199708 Vikoristana ta citovana literaturaFernandez Puertas Antonio 1997 The Alhambra Vol 1 From the Ninth Century to Yusuf I 1354 Saqi Books ISBN 0 86356 466 6 Fernandez Puertas Antonio 1997 The Alhambra Vol 2 1354 1391 Saqi Books ISBN 0 86356 467 4 Harvey Leonard Patrick 1992 Islamic Spain 1250 to 1500 University of Chicago Press ISBN 0 226 31962 8 1965 A History of Islamic Spain Edinburgh University Press ISBN 0 7486 0847 8 Arie Rachel 1990 L Espagne musulmane au Temps des Nasrides 1232 1492 fr vid 2nd De Boccard ISBN 2 7018 0052 8 Bueno Francisco 2004 Los Reyes de la Alhambra Entre la historia y la leyenda isp Miguel Sanchez ISBN 84 7169 082 9 Cortes Pena Antonio Luis Vincent Bernard 1983 1987 Historia de Granada 4 vols isp Editorial Don Quijote Miranda Ambroxio Huici 1970 The Iberian Peninsula and Sicily U Holt red The Cambridge History of Islam T 2A Cambridge University Press Fernandez Puertas Antonio April 1997 The Three Great Sultans of al Dawla al Isma iliyya al Naṣriyya Who Built the Fourteenth Century Alhambra Isma il I Yusuf I Muḥammad V 713 793 1314 1391 Journal of the Royal Asiatic Society Third Series 7 1 25 doi 10 1017 S1356186300008294 Castro Francisco Vidal 2018 Ismail III Real Academia de la Historia Castro Francisco Vidal 2018a Ismail IV Real Academia de la Historia