Напівпустеля Цайдамського басейну (ідентифікатор WWF: PA1324) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на півночі Тибетського нагір'я в Китаї.
Ландшафт Цайдамської западини | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
WWF | PA1324 |
Межі | Напівпустеля Алашанського плато Субальпійські луки Ціляньшаню Альпійський степ Центрального Тибету Альпійська пустеля Північного Тибету та Куньлуню Пустеля Такла-Макан |
Площа, км² | 192 131 |
Країни | КНР |
Охороняється | 19 755 км² (10 %) |
Розташування екорегіону (жовтим) |
Географія
Екорегіон напівпустелі Цайдамського басейну охоплює більшу частину Хайсі-Монголо-Тибетської автономної префектури в провінції Цинхай, а також частину південно-східного Сіньцзяну та південно-західного Ганьсу. Він простягається приблизно на 900 км із заходу на схід та на 380 км з півночі на південь. Більшу частину екорегіону займає майже пласка Цайдамська западина. На півдні її оточують гори [ru] та [ru], що є частиною гір Куньлунь та відділяють Цайдам від більш високої центральної частини Тибетського плато. На північний схід від Цайдаму розташовані гори Шуленаньшань, які є частиною гірського масиву Наньшань, а на північний захід від Цайдаму розташовані гори Алтинтаг, які відділяють його від пустелі Кумтаг, розташованої в Таримському басейні.
Північно-західна частина Цайдамської западини розташована на висоті 2600-2900 м над рівнем моря. Вона представлена піщано-глинистою пустелею, в якій подекуди зустрічаються ярданги та інші еолові форми рельєфу. Південно-східна частина западини розташована нижче і відділена від північно-західної частини уступом висотою 100 м. Тут зустрічаються численні солончаки та безстічні солоні озера, загальна площа яких становить третину від площі Цайдамської западини. Найбільшим солончаком регіону є [en], яка складається з кількох солоних озер, найбільшим з яких є [ru]. У підніжжя гір, що оточують Цайдамську западину, розташовані численні алювіальні конуси, сформовані відкладами річок та сезонних водних потоків.
Клімат
Через велику висоту над рівнем моря та віддаленість від океану екорегіон має суворий холодний пустельний клімат (BWk за класифікацією кліматів Кеппена), незважаючи на те, що він розташований на одних широтах з Грецією. Зими тривалі і морозні, а навесні в регіоні часто трапляються сильні вітри та піщані бурі. Середньорічна температура коливається від 4 до -6 °C, середня температура липня коливається від 15 до 18 °C, а середня температура січня — від -11 до -15 °C. Цайдамська западина лежить на північ від багатьох інших гірських хребтів, і [en], які зволожують більшу частину Тибетського нагір'я, майже не досягають її. Північні гори, натомість, блокують проникнення в регіон арктичної вологи. У результаті північно-західна частина басейну є одним із найпосушливіших місць у Китаї, а середньорічна кількість опадів там становить лише 35 мм. Біля підніжжя гір та на їх схилах опадів випадає дещо більше, переважно під час літніх гроз.
Флора
Рослинний покрив на більшій частині Цайдамської западини представлений рідкісними пустельними рослинними угрупованнями, які ростуть на гравійних, добре дренованих ґрунтах. На верхніх частинах алювіальних конусів, де ґрунтові води залягають ближче до поверхні, та в каньйонах, сформованих річками, що стікають з навколишніх гір, зустрічаються розкидані чагарники. Рівнинні території, розташовані на віддаленні від гір, можуть майже повністю бути позбавленими рослинності.
Східна частина Цайдамського басейну отримує більше опадів і має відносно вищий рівень рослинного покриву. Серед поширених тут рослин слід відзначити зайсанський саксаул (Haloxylon ammodendron), холодостійкий ксерофітний чагарник, [sv] (Reaumuria soongarica) та ефедру Пржевальського (Ephedra przewalskii), а також [vi] (Nitraria tangutorum), пагорбовий курай (Salsola collina) та різні види тамариксів (Tamarix spp.). У гравійних та піщаних пустелях на північному заході Цайдамського басейну рослинність майже повністю відсутня. Також рослинний покрив майже відсутній на солоних рівнинах, де товщина сольових відкладень подекуди досягає 15 м.
В південній частині Цайдамського басейну, на найбільш низьких висотах, на берегах річок, що стікають з гір Куньлуню, зустрічаються великі солончакові луки. Серед рослин, що зустрічаються у цьому холодному, затопленому та засоленому середовищі, слід відзначити [sv] (Kobresia littledalei), [sv] (Leymus secalinus) та [en] (Knorringia sibirica).
На великих висотах гір регіону зустрічаються чагарники, пристосовані до холодних, вітряних, напівпосушливих умов. Серед рослин, що зустрічаються в цій альпійській пустелі, слід відзначити передусім [fr] (Ajania tibetica) та сірий білолізник (Krascheninnikovia ceratoides). Невисокі голчасті трави, такі як [sv] (Stipa subsessiliflora), подекуди утворюють розріджений трав'яний покрив.
В оазах, які живляться талою водою з навколишніх гір, раніше зустрічалися гаї, де переважала [en] (Populus euphratica). Наразі екологія цих місць значно змінена зрошуваним землеробством.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Ursus arctos pruinosus), тибетського вовка (Canis lupus chanco), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), тибетську лисицю (Vulpes ferrilata), манула (Otocolobus manul), [en] (Lynx lynx isabellinus), снігового барса (Panthera uncia), джейрана (Gazella subgutturosa), тибетського дзерена (Procapra picticaudata), блакитного нахура або бхарала (Pseudois nayaur), східного кіанга (Equus kiang holdereri), дикого яка (Bos mutus), кучерявого зайця (Lepus oiostolus), гімалайського бабака (Marmota himalayana), чорногубу пискуху (Ochotona curzoniae), довговуху пискуху (Ochotona macrotis) та строкатку Пржевальського (Eolagurus przewalskii). У порослих чагарниками гірських долинах Куньлуню на крайньому півдні регіону зустрічаються тибетські чіру (Pantholops hodgsonii). Раніше в Цайдамі зустрічалися рідкісні дикі бактріани (Camelus ferus) та коні Пржевальського (Equus przewalskii), однак наразі вони в регіоні вимерли
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити степового орла (Aquila nipalensis), балабана (Falco cherrug), ягнятника (Gypaetus barbatus), кумая (Gyps himalayensis), чорного грифа (Aegypius monachus), пустельну кам'янку (Oenanthe deserti), попелясту кам'янку (Oenanthe isabellina), алашанську горихвістку (Phoenicurus alaschanicus), кунь-луньську кропив'янку (Curruca margelanica), солончакового жайворонка (Alaudala cheleensis), саксаулового горобця (Passer ammodendri), монгольського ніверола (Pyrgilauda davidiana), монгольську джиджітку (Podoces hendersoni), рудохвостого сорокопуда (Lanius isabellinus) та білолобу чечевицю (Carpodacus dubius). На берегах солоних озер зустрічаються чорношиї журавлі (Grus nigricollis) та гірські гуски (Anser indicus). Ендеміком екорегіону є підвид звичайного фазана (Phasianus colchicus vlangalii).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 19 755 км², або 10 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією екорегіону є Природний заповідник озер Келуке та Туосу.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання
- «Qaidam Desert semi-desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Qaidam Basin Semi-Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napivpustelya Cajdamskogo basejnu identifikator WWF PA1324 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivnochi Tibetskogo nagir ya v Kitayi Napivpustelya Cajdamskogo basejnu Landshaft Cajdamskoyi zapadini Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1324 Mezhi Napivpustelya Alashanskogo plato Subalpijski luki Cilyanshanyu Alpijskij step Centralnogo Tibetu Alpijska pustelya Pivnichnogo Tibetu ta Kunlunyu Pustelya Takla Makan Plosha km 192 131 Krayini KNR Ohoronyayetsya 19 755 km 10 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion napivpusteli Cajdamskogo basejnu ohoplyuye bilshu chastinu Hajsi Mongolo Tibetskoyi avtonomnoyi prefekturi v provinciyi Cinhaj a takozh chastinu pivdenno shidnogo Sinczyanu ta pivdenno zahidnogo Gansu Vin prostyagayetsya priblizno na 900 km iz zahodu na shid ta na 380 km z pivnochi na pivden Bilshu chastinu ekoregionu zajmaye majzhe plaska Cajdamska zapadina Na pivdni yiyi otochuyut gori ru ta ru sho ye chastinoyu gir Kunlun ta viddilyayut Cajdam vid bilsh visokoyi centralnoyi chastini Tibetskogo plato Na pivnichnij shid vid Cajdamu roztashovani gori Shulenanshan yaki ye chastinoyu girskogo masivu Nanshan a na pivnichnij zahid vid Cajdamu roztashovani gori Altintag yaki viddilyayut jogo vid pusteli Kumtag roztashovanoyi v Tarimskomu basejni Pivnichno zahidna chastina Cajdamskoyi zapadini roztashovana na visoti 2600 2900 m nad rivnem morya Vona predstavlena pishano glinistoyu pusteleyu v yakij podekudi zustrichayutsya yardangi ta inshi eolovi formi relyefu Pivdenno shidna chastina zapadini roztashovana nizhche i viddilena vid pivnichno zahidnoyi chastini ustupom visotoyu 100 m Tut zustrichayutsya chislenni solonchaki ta bezstichni soloni ozera zagalna plosha yakih stanovit tretinu vid ploshi Cajdamskoyi zapadini Najbilshim solonchakom regionu ye en yaka skladayetsya z kilkoh solonih ozer najbilshim z yakih ye ru U pidnizhzhya gir sho otochuyut Cajdamsku zapadinu roztashovani chislenni alyuvialni konusi sformovani vidkladami richok ta sezonnih vodnih potokiv KlimatCherez veliku visotu nad rivnem morya ta viddalenist vid okeanu ekoregion maye suvorij holodnij pustelnij klimat BWk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena nezvazhayuchi na te sho vin roztashovanij na odnih shirotah z Greciyeyu Zimi trivali i morozni a navesni v regioni chasto traplyayutsya silni vitri ta pishani buri Serednorichna temperatura kolivayetsya vid 4 do 6 C serednya temperatura lipnya kolivayetsya vid 15 do 18 C a serednya temperatura sichnya vid 11 do 15 C Cajdamska zapadina lezhit na pivnich vid bagatoh inshih girskih hrebtiv i en yaki zvolozhuyut bilshu chastinu Tibetskogo nagir ya majzhe ne dosyagayut yiyi Pivnichni gori natomist blokuyut proniknennya v region arktichnoyi vologi U rezultati pivnichno zahidna chastina basejnu ye odnim iz najposushlivishih misc u Kitayi a serednorichna kilkist opadiv tam stanovit lishe 35 mm Bilya pidnizhzhya gir ta na yih shilah opadiv vipadaye desho bilshe perevazhno pid chas litnih groz FloraRoslinnij pokriv na bilshij chastini Cajdamskoyi zapadini predstavlenij ridkisnimi pustelnimi roslinnimi ugrupovannyami yaki rostut na gravijnih dobre drenovanih gruntah Na verhnih chastinah alyuvialnih konusiv de gruntovi vodi zalyagayut blizhche do poverhni ta v kanjonah sformovanih richkami sho stikayut z navkolishnih gir zustrichayutsya rozkidani chagarniki Rivninni teritoriyi roztashovani na viddalenni vid gir mozhut majzhe povnistyu buti pozbavlenimi roslinnosti Shidna chastina Cajdamskogo basejnu otrimuye bilshe opadiv i maye vidnosno vishij riven roslinnogo pokrivu Sered poshirenih tut roslin slid vidznachiti zajsanskij saksaul Haloxylon ammodendron holodostijkij kserofitnij chagarnik sv Reaumuria soongarica ta efedru Przhevalskogo Ephedra przewalskii a takozh vi Nitraria tangutorum pagorbovij kuraj Salsola collina ta rizni vidi tamariksiv Tamarix spp U gravijnih ta pishanih pustelyah na pivnichnomu zahodi Cajdamskogo basejnu roslinnist majzhe povnistyu vidsutnya Takozh roslinnij pokriv majzhe vidsutnij na solonih rivninah de tovshina solovih vidkladen podekudi dosyagaye 15 m V pivdennij chastini Cajdamskogo basejnu na najbilsh nizkih visotah na beregah richok sho stikayut z gir Kunlunyu zustrichayutsya veliki solonchakovi luki Sered roslin sho zustrichayutsya u comu holodnomu zatoplenomu ta zasolenomu seredovishi slid vidznachiti sv Kobresia littledalei sv Leymus secalinus ta en Knorringia sibirica Na velikih visotah gir regionu zustrichayutsya chagarniki pristosovani do holodnih vitryanih napivposushlivih umov Sered roslin sho zustrichayutsya v cij alpijskij pusteli slid vidznachiti peredusim fr Ajania tibetica ta sirij biloliznik Krascheninnikovia ceratoides Nevisoki golchasti travi taki yak sv Stipa subsessiliflora podekudi utvoryuyut rozridzhenij trav yanij pokriv V oazah yaki zhivlyatsya taloyu vodoyu z navkolishnih gir ranishe zustrichalisya gayi de perevazhala en Populus euphratica Narazi ekologiya cih misc znachno zminena zroshuvanim zemlerobstvom FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Ursus arctos pruinosus tibetskogo vovka Canis lupus chanco zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes tibetsku lisicyu Vulpes ferrilata manula Otocolobus manul en Lynx lynx isabellinus snigovogo barsa Panthera uncia dzhejrana Gazella subgutturosa tibetskogo dzerena Procapra picticaudata blakitnogo nahura abo bharala Pseudois nayaur shidnogo kianga Equus kiang holdereri dikogo yaka Bos mutus kucheryavogo zajcya Lepus oiostolus gimalajskogo babaka Marmota himalayana chornogubu piskuhu Ochotona curzoniae dovgovuhu piskuhu Ochotona macrotis ta strokatku Przhevalskogo Eolagurus przewalskii U poroslih chagarnikami girskih dolinah Kunlunyu na krajnomu pivdni regionu zustrichayutsya tibetski chiru Pantholops hodgsonii Ranishe v Cajdami zustrichalisya ridkisni diki baktriani Camelus ferus ta koni Przhevalskogo Equus przewalskii odnak narazi voni v regioni vimerli Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti stepovogo orla Aquila nipalensis balabana Falco cherrug yagnyatnika Gypaetus barbatus kumaya Gyps himalayensis chornogo grifa Aegypius monachus pustelnu kam yanku Oenanthe deserti popelyastu kam yanku Oenanthe isabellina alashansku gorihvistku Phoenicurus alaschanicus kun lunsku kropiv yanku Curruca margelanica solonchakovogo zhajvoronka Alaudala cheleensis saksaulovogo gorobcya Passer ammodendri mongolskogo niverola Pyrgilauda davidiana mongolsku dzhidzhitku Podoces hendersoni rudohvostogo sorokopuda Lanius isabellinus ta bilolobu chechevicyu Carpodacus dubius Na beregah solonih ozer zustrichayutsya chornoshiyi zhuravli Grus nigricollis ta girski guski Anser indicus Endemikom ekoregionu ye pidvid zvichajnogo fazana Phasianus colchicus vlangalii ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 19 755 km abo 10 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Osnovnoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu ekoregionu ye Prirodnij zapovidnik ozer Keluke ta Tuosu PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 25 zhovtnya 2023 Posilannya Qaidam Desert semi desert Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Qaidam Basin Semi Desert One Earth