Напівпустеля Алашанського плато (ідентифікатор WWF: PA1302) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на півдні Монголії та на півночі Китаю.
Дюна [de] в пустелі [en] | |
Екозона | Палеарктика |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
WWF | PA1302 |
Межі | Пустеля Такла-Макан Напівпустеля Джунгарської западини Алтайський гірський ліс та лісостеп Пустельний степ долини Гобійських озер Пустельний степ Східної Гобі Степ Ордоського плато Гірські хвойні ліси Хеланьшаню Чагарники та луки Південно-Східного Тибету Субальпійські луки Ціляньшаню Напівпустеля Цайдамського басейну |
Площа, км² | 674 349 |
Країни | Монголія, КНР |
Охороняється | 125 475 км² (19 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон напівпустелі Алашанського плато розташований на півдні Монголії, а також на заході Внутрішньої Монголії, на північному заході провінції Ганьсу та на крайньому сході Сіньцзяну в Китаї. Більшу частину регіону займає пустеля Гобі, яка складається з кількох частин — Гашуньської Гобі, розташованої на заході, Заалтайської Гобі, розташованої на півночі та Алашанської Гобі, розташованої на сході. Зі сходу екорегіон оточений горами Хеланьшань, з півдня — горами Ціляньшань та Наньшань, що є північно-східними відгалуженнями Куньлуню, а з півночі — горами Гобійського Алтаю. На заході регіону розташоване невисоке, сильно еродоване нагір'я Бейшань, а на сході — гори Їньшань.
Посередині екорегіону з півночі на південь протікає річка Жошуй, яка стікає з гір Ціляньшань та впадає у безстічне солонувате озеро [ru]. Багато водних потоків, що стікають з гір Ціляньшаню, просочуються під землю, коли досягають неукріплених алювіальних ґрунтів біля підніжжя гір, а потім знову виходять на поверхню, формуючи мережу пустельних оаз. Через цей ланцюг оаз проходить коридор Хесі, який в давнину був частиною Великого Шовкового шляху. В західній частині коридору Хесі протікає річка [en], а в східній — [en]. На сході екорегіону, південніше гір Їньшань, розташована північна частина рівнини [en], сформованої вигином річки Хуанхе.
На північному заході Алашанської Гобі розташована піщана пустеля [en], а на південному сході — пустеля [en], третя і четверта за площею пустелі Китаю. В пустелі Бадан-Джаран розташовані одні з найвищих закріплених дюн у світі, які досягають висоти 200—300 м, а деякі — понад 500 м.
На заході екорегіон переходить у пустелю Такла-Макан, а на північному заході — в напівпустелю Джунгарської западини. В Алтайських горах на півночі екорегіон переходить у гірські ліси та лісостепи Алтаю, пустельний степ долини Гобійських озер та пустельний степ Східної Гобі. На схід від екорегіону поширений степ Ордоського плато, та гірські хвойні ліси Хеланьшаню, а на південь від нього розташовані екорегіони чагарників та луків Північно-Східного Тибету та субальпійських луків Ціляньшаню.
Клімат
В межах екорегіону переважає холодний пустельний клімат (BWk за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується високими річними та добовими коливаннями температур. Влітку температура може перевищувати 40 °C, а взимку опускатися нижче -30 °C. Середньорічна кількість опадів змінюється з року в рік, однак рідко перевищує 150 мм. У найбільш посушливих районах пустелі Гобі на півдні Монголії опади можуть не випадати протягом кількох років, водночас за одне літо може випасти достатня кількість дощу, щоб пустеля вкрилася зеленою рослинністю, а сотні ефемерних озер наповнилися водою.
Флора
В екорегіоні зустрічаються різні пустельні рослинні угруповання, в яких переважають галофітні (солестійкі) та ксерофітні (посухостійкі) види. На піщаних дюнах Алашанської Гобі ростуть невисокі чагарники зайсанського саксаулу (Haloxylon ammodendron) та [sv] (Reaumuria soongarica). Вони дозволяють стабілізувати дюни, після чого може початися процес формування ґрунту. Цей повільний процес з часом може дозволити більшій кількості видів колонізувати цю ділянку пустелі.
В більш вологих місцевостях зустрічаються напівпустельні рослинні угруповання. Серед рослин, поширених в напівпустелях екорегіону, слід відзначити кураєвий полин (Artemisia salsoloides), [vi] (Artemisia ordosica), [sv] (Zygophyllum xanthoxylum) та [sv] (Calligonum mongolicum). В долинах річок, що стікають з гір Ціляньшань, та в долині Хуанхе на крайньому сході екорегіону поширені луки та очеретяні зарості, основу яких складає звичайний очерет (Phragmites australis). Також в річкових долинах зустрічаються тугаї, в яких домінують [en] (Populus euphratica). На берегах солоних водойом екорегіону ростуть різні види тамариксів (Tamarix spp.)
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити джейрана (Gazella subgutturosa), дику свиню (Sus scrofa), вовка (Canis lupus), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), лисицю-корсака (Vulpes corsac), барвистого кота (Felis lybica ornata), пустельного зайця (Lepus tibetanus), [en] (Allactaga balikunica), [en] (Allactaga bullata), [en] (Allactaga sibirica), азійського стрибака (Dipus sagitta), піщанку Пржевальського (Brachiones przewalskii) та вухатого їжачка (Hemiechinus auritus). В Заалтайській Гобі зустрічаються дуже рідкісні дикі бактріани (Camelus ferus), а в горах регіону — архари (Ovis ammon), сибірські козли (Capra sibirica), манули (Otocolobus manul), рідкісні снігові барси (Panthera uncia) та дуже рідкісні гобійські бурі ведмеді (Ursus arctos gobiensis), популяція яких становить лише близько 30 особин.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити пустельну кам'янку (Oenanthe deserti), попелясту кам'янку (Oenanthe isabellina), алашанську горихвістку (Phoenicurus alaschanicus), монгольського снігаря (Bucanetes mongolicus), монгольського жайворонка (Melanocorypha mongolica), саксаулового горобця (Passer ammodendri), монгольського ніверола (Pyrgilauda davidiana), монгольську тинівку (Prunella koslowi), монгольську джиджітку (Podoces hendersoni) та східного джека (Chlamydotis macqueenii). Серед хижих птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити чорного шуліку (Milvus migrans), степового орла (Aquila nipalensis), балабана (Falco cherrug), орлана-довгохвоста (Haliaeetus leucoryphus), ягнятника (Gypaetus barbatus), кумая (Gyps himalayensis) та чорного грифа (Aegypius monachus). На берегах водойм регіону зустрічаються рідкісні реліктові мартини (Ichthyaetus relictus)
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 125 475 км², або 19 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [ru]та Національний парк Гобі-Гурван-Сайхан в Монголії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання
- «Alashan Plateau semi-desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Alashan Plateau Semi-Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napivpustelya Alashanskogo plato identifikator WWF PA1302 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivdni Mongoliyi ta na pivnochi Kitayu Napivpustelya Alashanskogo plato Dyuna de v pusteli en Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1302 Mezhi Pustelya Takla Makan Napivpustelya Dzhungarskoyi zapadini Altajskij girskij lis ta lisostep Pustelnij step dolini Gobijskih ozer Pustelnij step Shidnoyi Gobi Step Ordoskogo plato Girski hvojni lisi Helanshanyu Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu Subalpijski luki Cilyanshanyu Napivpustelya Cajdamskogo basejnu Plosha km 674 349 Krayini Mongoliya KNR Ohoronyayetsya 125 475 km 19 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Pishani dyuni Badin DzharanuGeografiyaEkoregion napivpusteli Alashanskogo plato roztashovanij na pivdni Mongoliyi a takozh na zahodi Vnutrishnoyi Mongoliyi na pivnichnomu zahodi provinciyi Gansu ta na krajnomu shodi Sinczyanu v Kitayi Bilshu chastinu regionu zajmaye pustelya Gobi yaka skladayetsya z kilkoh chastin Gashunskoyi Gobi roztashovanoyi na zahodi Zaaltajskoyi Gobi roztashovanoyi na pivnochi ta Alashanskoyi Gobi roztashovanoyi na shodi Zi shodu ekoregion otochenij gorami Helanshan z pivdnya gorami Cilyanshan ta Nanshan sho ye pivnichno shidnimi vidgaluzhennyami Kunlunyu a z pivnochi gorami Gobijskogo Altayu Na zahodi regionu roztashovane nevisoke silno erodovane nagir ya Bejshan a na shodi gori Yinshan Poseredini ekoregionu z pivnochi na pivden protikaye richka Zhoshuj yaka stikaye z gir Cilyanshan ta vpadaye u bezstichne solonuvate ozero ru Bagato vodnih potokiv sho stikayut z gir Cilyanshanyu prosochuyutsya pid zemlyu koli dosyagayut neukriplenih alyuvialnih gruntiv bilya pidnizhzhya gir a potim znovu vihodyat na poverhnyu formuyuchi merezhu pustelnih oaz Cherez cej lancyug oaz prohodit koridor Hesi yakij v davninu buv chastinoyu Velikogo Shovkovogo shlyahu V zahidnij chastini koridoru Hesi protikaye richka en a v shidnij en Na shodi ekoregionu pivdennishe gir Yinshan roztashovana pivnichna chastina rivnini en sformovanoyi viginom richki Huanhe Na pivnichnomu zahodi Alashanskoyi Gobi roztashovana pishana pustelya en a na pivdennomu shodi pustelya en tretya i chetverta za plosheyu pusteli Kitayu V pusteli Badan Dzharan roztashovani odni z najvishih zakriplenih dyun u sviti yaki dosyagayut visoti 200 300 m a deyaki ponad 500 m Na zahodi ekoregion perehodit u pustelyu Takla Makan a na pivnichnomu zahodi v napivpustelyu Dzhungarskoyi zapadini V Altajskih gorah na pivnochi ekoregion perehodit u girski lisi ta lisostepi Altayu pustelnij step dolini Gobijskih ozer ta pustelnij step Shidnoyi Gobi Na shid vid ekoregionu poshirenij step Ordoskogo plato ta girski hvojni lisi Helanshanyu a na pivden vid nogo roztashovani ekoregioni chagarnikiv ta lukiv Pivnichno Shidnogo Tibetu ta subalpijskih lukiv Cilyanshanyu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye holodnij pustelnij klimat BWk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya visokimi richnimi ta dobovimi kolivannyami temperatur Vlitku temperatura mozhe perevishuvati 40 C a vzimku opuskatisya nizhche 30 C Serednorichna kilkist opadiv zminyuyetsya z roku v rik odnak ridko perevishuye 150 mm U najbilsh posushlivih rajonah pusteli Gobi na pivdni Mongoliyi opadi mozhut ne vipadati protyagom kilkoh rokiv vodnochas za odne lito mozhe vipasti dostatnya kilkist doshu shob pustelya vkrilasya zelenoyu roslinnistyu a sotni efemernih ozer napovnilisya vodoyu FloraV ekoregioni zustrichayutsya rizni pustelni roslinni ugrupovannya v yakih perevazhayut galofitni solestijki ta kserofitni posuhostijki vidi Na pishanih dyunah Alashanskoyi Gobi rostut nevisoki chagarniki zajsanskogo saksaulu Haloxylon ammodendron ta sv Reaumuria soongarica Voni dozvolyayut stabilizuvati dyuni pislya chogo mozhe pochatisya proces formuvannya gruntu Cej povilnij proces z chasom mozhe dozvoliti bilshij kilkosti vidiv kolonizuvati cyu dilyanku pusteli V bilsh vologih miscevostyah zustrichayutsya napivpustelni roslinni ugrupovannya Sered roslin poshirenih v napivpustelyah ekoregionu slid vidznachiti kurayevij polin Artemisia salsoloides vi Artemisia ordosica sv Zygophyllum xanthoxylum ta sv Calligonum mongolicum V dolinah richok sho stikayut z gir Cilyanshan ta v dolini Huanhe na krajnomu shodi ekoregionu poshireni luki ta ocheretyani zarosti osnovu yakih skladaye zvichajnij ocheret Phragmites australis Takozh v richkovih dolinah zustrichayutsya tugayi v yakih dominuyut en Populus euphratica Na beregah solonih vodojom ekoregionu rostut rizni vidi tamariksiv Tamarix spp FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti dzhejrana Gazella subgutturosa diku svinyu Sus scrofa vovka Canis lupus zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes lisicyu korsaka Vulpes corsac barvistogo kota Felis lybica ornata pustelnogo zajcya Lepus tibetanus en Allactaga balikunica en Allactaga bullata en Allactaga sibirica azijskogo stribaka Dipus sagitta pishanku Przhevalskogo Brachiones przewalskii ta vuhatogo yizhachka Hemiechinus auritus V Zaaltajskij Gobi zustrichayutsya duzhe ridkisni diki baktriani Camelus ferus a v gorah regionu arhari Ovis ammon sibirski kozli Capra sibirica manuli Otocolobus manul ridkisni snigovi barsi Panthera uncia ta duzhe ridkisni gobijski buri vedmedi Ursus arctos gobiensis populyaciya yakih stanovit lishe blizko 30 osobin Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti pustelnu kam yanku Oenanthe deserti popelyastu kam yanku Oenanthe isabellina alashansku gorihvistku Phoenicurus alaschanicus mongolskogo snigarya Bucanetes mongolicus mongolskogo zhajvoronka Melanocorypha mongolica saksaulovogo gorobcya Passer ammodendri mongolskogo niverola Pyrgilauda davidiana mongolsku tinivku Prunella koslowi mongolsku dzhidzhitku Podoces hendersoni ta shidnogo dzheka Chlamydotis macqueenii Sered hizhih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti chornogo shuliku Milvus migrans stepovogo orla Aquila nipalensis balabana Falco cherrug orlana dovgohvosta Haliaeetus leucoryphus yagnyatnika Gypaetus barbatus kumaya Gyps himalayensis ta chornogo grifa Aegypius monachus Na beregah vodojm regionu zustrichayutsya ridkisni reliktovi martini Ichthyaetus relictus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 125 475 km abo 19 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut ru ta Nacionalnij park Gobi Gurvan Sajhan v Mongoliyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 25 zhovtnya 2023 Posilannya Alashan Plateau semi desert Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Alashan Plateau Semi Desert One Earth