Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду (ідентифікатор WWF: IM0163) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований у Південно-Східній Азії.
 Ландшафт Національного парка Каенгкрачан (Таїланд) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | IM0163 |
| Межі | Прибережні дощові ліси М'янми Вологі листяні ліси басейну Іраваді Гірські дощові ліси Каї та Карену Рівнинні вологі листяні ліси басейну Чаопхраї Дощові ліси Малайського півострова Бірманські мангри Індокитайські мангри |
| Площа, км² | 95 593 |
| Країни | М'янма, Таїланд, Малайзія |
| Охороняється | 21 105 км² (22 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон напіввічнозелених дощових лісів Тенассеріму та Південного Таїланду простягається більш ніж на 1100 км з півночі на південь, від крайнього південного заходу М'янми (Карін і Танінтаї), та півдня Західного Таїланду через Південний Таїланд до Перліса та північного Кедаха на крайньому північному заході Західної Малайзії. Він охоплює низку гірських хребтів, що складають південну частину гір [en], зокрема хребти [en], Пхукет та [en], які простягаються вздовж бірмансько-таїландського кордону і далі на південь, а також низовини, що лежать на захід та схід від цих гір. Деякі найвищі гірські вершини регіону підіймаються на висоту понад 1500 м над рівнем моря. Крім того, екорегіон охоплює низку островів, розташованих в Андаманському морі на заході ([en], Пхукет, Лангкаві, Тарутао) та в Сіамській затоці на сході (Пханган, Самуї, [en]). В центральній частині екорегіону розташований перешийок Кра, який відділяє Малайський півострів від континентального Індокитаю.
На північно-західних прибережних низовинах екорегіон переходить у прибережні дощові ліси М'янми, а на північно-східних — у рівнинні вологі листяні ліси басейну Чаопхраї. На півдні напіввічнозелені ліси регіону переходять у дощові ліси Малайського півострова.
Південна межа екорегіону визначається Кангап-Паттанійським флористичним кордоном, який проходить із заходу на схід через північну частину Малайського півострова. Флористичний кордон визначає перехід між листяними та напіввічнозеленими лісами Індокитаю та вічнозеленими лісами Сундаленду та Малезії. В районах, що лежать на північ від цієї межі, спостерігається короткий сухий сезон (2-3 місяці), а в районах, що лежать на південь від неї, дощі йдуть протягом всього року, хоча середньорічна кількість опадів різниться незначно.
Клімат
На більшій частині екорегіону домінує мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від 1500 до 2000 мм, хоча подекуди вона може перевищувати 5000 мм. З півночі на південь тривалість сухого сезону та масштаб передмусонної посухи зменшується. Південні гірські хребти отримують вологу як від північно-східних, так і від південно-західних мусонів, тому, на відміну від гірських хребтів, розташованих далі на північ, тут немає значних територій, що лежать у дощовій тіні.
Флора
Основними лісовими угрупованнями екорегіону є рівнинні та гірські дощові ліси, основу яких складають різні представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae). У лісах, що ростуть на прибережних низовинах, частина дерев скидає листя під час сухого сезону, а в лісах, що ростуть в Тенассерімських горах, переважають вічнозелені дерева.
У багатьох районах Південного Таїланду, зокрема на островах, розташованих біля його південно-західного узбережжя, зустрічаються вапнякові карстові скелі. Ліси, що ростуть серед вапнякових скель, більш чутливі до посухи, а дерева в них, як правило, є листопадними, тоді як ліси, що ростуть серед гранітних скель, виграють від високої здатності ґрунту утримувати вологу, а в їх структурі переважають вічнозелені дерева.
Серед дерев, що переважають в лісах у південній частині екорегіону, слід відзначити смоляне дерево (Dipterocarpus alatus), [en] (Dipterocarpus turbinatus), [en] (Dipterocarpus grandiflorus), [en] (Hopea odorata), [en] (Cyrtophyllum fragrans), [en] (Mesua ferrea), [en] (Tetracera sarmentosa), [sv] (Tetracera indica), [sv] (Dillenia aurea), [en] (Magnolia liliifera) та різні види [en] (Shorea spp.).
У зрілих лісах поширені різноманітні ліани та епіфіти, зокрема лишайники, [en] та понад 700 видів орхідей. В підліску поширені характерні [en] (Calamus spp.), хоча їхня економічна цінність призвела до того, що вони збереглися лише у найбільш недоступних, незайманих лісах.
В лісах екорегіону зустрічається багато рідкісних видів рослин, які мають цікаву та своєрідну біологію. На болотах та в інших місцевостях з бідними на азот ґрунтами ростуть непентеси (Nepenthes spp.), хижі рослини, які ловлять комах. На ліанах з роду [en] ростуть [en] (Rafflesia kerrii), повністю позбавлені листя кореневі паразити з великими квітками діаметром 70 см, які пахнуть падлом та приваблюють мух-запилювачів.
Фауна
Фауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. В Тенассерімських горах та навколишніх передгір'ях зустрічаються одні з найбільших у Південно-Східній Азії популяцій великих ссавців, таких як індійські слони (Elephas maximus indicus), гаури (Bos gaurus), бантенги (Bos javanicus), суматранські серау (Capricornis sumatraensis), індійські замбари (Rusa unicolor), чепрачні тапіри (Tapirus indicus) та ендемічні тенассерімські мунтжаки (Muntiacus feae).
Серед поширених в екорегіоні хижих ссавців слід відзначити тигра (Panthera tigris), індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), гірського куона (Cuon alpinus), гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), малайського ведмедя (Helarctos malayanus), видрову цивету (Cynogale bennettii), смугасту цивету (Hemigalus derbyanus), великоплямисту віверу (Viverra megaspila) та бінтуронга (Arctictis binturong), серед мавп — [en] (Nycticebus bengalensis), ведмежого макаку (Macaca arctoides), північного свинохвостого макаку (Macaca leonina), південного свинохвостого макаку (Macaca nemestrina), макаку-крабоїда (Macaca fascicularis), темного лутунга (Trachypithecus obscurus) та білорукого гібона (Hylobates lar), а серед інших ссавців — яванського панголіна (Manis javanica), малайського шерстокрила (Galeopterus variegatus), звичайну тупаю (Tupaia glis), даякського крилана (Dyacopterus spadiceus) та майже ендемічного таїландського листоноса (Hipposideros halophyllus). Ендеміками екорегіону є тенассерімські лангури (Trachypithecus barbei) та смугасті лангури Робінсона (Presbytis robinsoni).
Завдяки широкому спектру природних середовищ, від листяних лісів на півночі до сезонних вічнозелених лісів на півдні, від низин до гір, орнітофауна екорегіону є однією з найбагатших у всій Південно-Східній Азії. Тут зустрічається понад 560 видів птахів, однак багато з них, особливо види, що зустрічаються у низинних лісах, перебувають під загрозою зникнення. Одним з найрідкісніших птахів екорегіону є ендемічна чорночерева піта (Hydrornis gurneyi). Деякий час науковці вважали, що цей вид повністю вимер, поки чорночерева піта не була повторно відкрита у 1986 році. Її популяція нараховує менше 2500 особин.
Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити куропатицю (Caloperdix oculeus), червоночубу куріпку (Rollulus rouloul), малазійську куріпку (Tropicoperdix charltonii), [en] (Lophura rufa), великого аргуса (Argusianus argus), малазійського пінона (Ducula aenea), серендака (Loriculus galgulus), білолобу сплюшку (Otus sagittatus), малазійську салангану (Aerodramus maximus), оливкову джунглівницю (Cyornis olivaceus), червонощоку саїмангу (Chalcoparia singalensis), східного павуколова (Arachnothera modesta), золотоокого бюльбюля (Ixodia erythropthalmos), малазійського окулярника (Zosterops auriventer) та ендемічного таїландського бородастика (Psilopogon chersonesus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 21 105 км², або 22 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний парк Каенгкрачан, [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Таїланді, а також [en] та [en] в М'янмі та Державний парк Перліс в Малайзії. У 2021 році [en], розташований в горах Таїланду, був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Tenasserim–South Thailand semi-evergreen rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Tenasserim-South Thailand Semi-Evergreen Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu identifikator WWF IM0163 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij u Pivdenno Shidnij Aziyi Napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu Landshaft Nacionalnogo parka Kaengkrachan Tayiland Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF IM0163 Mezhi Priberezhni doshovi lisi M yanmi Vologi listyani lisi basejnu Iravadi Girski doshovi lisi Kayi ta Karenu Rivninni vologi listyani lisi basejnu Chaophrayi Doshovi lisi Malajskogo pivostrova Birmanski mangri Indokitajski mangri Plosha km 95 593 Krayini M yanma Tayiland Malajziya Ohoronyayetsya 21 105 km 22 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft Nacionalnogo parka Kaengkrachan Sloni u Nacionalnomu parku KaengkrachanGeografiyaEkoregion napivvichnozelenih doshovih lisiv Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu prostyagayetsya bilsh nizh na 1100 km z pivnochi na pivden vid krajnogo pivdennogo zahodu M yanmi Karin i Tanintayi ta pivdnya Zahidnogo Tayilandu cherez Pivdennij Tayiland do Perlisa ta pivnichnogo Kedaha na krajnomu pivnichnomu zahodi Zahidnoyi Malajziyi Vin ohoplyuye nizku girskih hrebtiv sho skladayut pivdennu chastinu gir en zokrema hrebti en Phuket ta en yaki prostyagayutsya vzdovzh birmansko tayilandskogo kordonu i dali na pivden a takozh nizovini sho lezhat na zahid ta shid vid cih gir Deyaki najvishi girski vershini regionu pidijmayutsya na visotu ponad 1500 m nad rivnem morya Krim togo ekoregion ohoplyuye nizku ostroviv roztashovanih v Andamanskomu mori na zahodi en Phuket Langkavi Tarutao ta v Siamskij zatoci na shodi Phangan Samuyi en V centralnij chastini ekoregionu roztashovanij pereshijok Kra yakij viddilyaye Malajskij pivostriv vid kontinentalnogo Indokitayu Na pivnichno zahidnih priberezhnih nizovinah ekoregion perehodit u priberezhni doshovi lisi M yanmi a na pivnichno shidnih u rivninni vologi listyani lisi basejnu Chaophrayi Na pivdni napivvichnozeleni lisi regionu perehodyat u doshovi lisi Malajskogo pivostrova Pivdenna mezha ekoregionu viznachayetsya Kangap Pattanijskim floristichnim kordonom yakij prohodit iz zahodu na shid cherez pivnichnu chastinu Malajskogo pivostrova Floristichnij kordon viznachaye perehid mizh listyanimi ta napivvichnozelenimi lisami Indokitayu ta vichnozelenimi lisami Sundalendu ta Maleziyi V rajonah sho lezhat na pivnich vid ciyeyi mezhi sposterigayetsya korotkij suhij sezon 2 3 misyaci a v rajonah sho lezhat na pivden vid neyi doshi jdut protyagom vsogo roku hocha serednorichna kilkist opadiv riznitsya neznachno KlimatNa bilshij chastini ekoregionu dominuye musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1500 do 2000 mm hocha podekudi vona mozhe perevishuvati 5000 mm Z pivnochi na pivden trivalist suhogo sezonu ta masshtab peredmusonnoyi posuhi zmenshuyetsya Pivdenni girski hrebti otrimuyut vologu yak vid pivnichno shidnih tak i vid pivdenno zahidnih musoniv tomu na vidminu vid girskih hrebtiv roztashovanih dali na pivnich tut nemaye znachnih teritorij sho lezhat u doshovij tini FloraOsnovnimi lisovimi ugrupovannyami ekoregionu ye rivninni ta girski doshovi lisi osnovu yakih skladayut rizni predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae U lisah sho rostut na priberezhnih nizovinah chastina derev skidaye listya pid chas suhogo sezonu a v lisah sho rostut v Tenasserimskih gorah perevazhayut vichnozeleni dereva U bagatoh rajonah Pivdennogo Tayilandu zokrema na ostrovah roztashovanih bilya jogo pivdenno zahidnogo uzberezhzhya zustrichayutsya vapnyakovi karstovi skeli Lisi sho rostut sered vapnyakovih skel bilsh chutlivi do posuhi a dereva v nih yak pravilo ye listopadnimi todi yak lisi sho rostut sered granitnih skel vigrayut vid visokoyi zdatnosti gruntu utrimuvati vologu a v yih strukturi perevazhayut vichnozeleni dereva Sered derev sho perevazhayut v lisah u pivdennij chastini ekoregionu slid vidznachiti smolyane derevo Dipterocarpus alatus en Dipterocarpus turbinatus en Dipterocarpus grandiflorus en Hopea odorata en Cyrtophyllum fragrans en Mesua ferrea en Tetracera sarmentosa sv Tetracera indica sv Dillenia aurea en Magnolia liliifera ta rizni vidi en Shorea spp U zrilih lisah poshireni riznomanitni liani ta epifiti zokrema lishajniki en ta ponad 700 vidiv orhidej V pidlisku poshireni harakterni en Calamus spp hocha yihnya ekonomichna cinnist prizvela do togo sho voni zbereglisya lishe u najbilsh nedostupnih nezajmanih lisah V lisah ekoregionu zustrichayetsya bagato ridkisnih vidiv roslin yaki mayut cikavu ta svoyeridnu biologiyu Na bolotah ta v inshih miscevostyah z bidnimi na azot gruntami rostut nepentesi Nepenthes spp hizhi roslini yaki lovlyat komah Na lianah z rodu en rostut en Rafflesia kerrii povnistyu pozbavleni listya korenevi paraziti z velikimi kvitkami diametrom 70 sm yaki pahnut padlom ta privablyuyut muh zapilyuvachiv FaunaFauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam V Tenasserimskih gorah ta navkolishnih peredgir yah zustrichayutsya odni z najbilshih u Pivdenno Shidnij Aziyi populyacij velikih ssavciv takih yak indijski sloni Elephas maximus indicus gauri Bos gaurus bantengi Bos javanicus sumatranski serau Capricornis sumatraensis indijski zambari Rusa unicolor cheprachni tapiri Tapirus indicus ta endemichni tenasserimski muntzhaki Muntiacus feae Sered poshirenih v ekoregioni hizhih ssavciv slid vidznachiti tigra Panthera tigris indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri dimchastu panteru Neofelis nebulosa zolotistu kotopumu Catopuma temminckii girskogo kuona Cuon alpinus gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus malajskogo vedmedya Helarctos malayanus vidrovu civetu Cynogale bennettii smugastu civetu Hemigalus derbyanus velikoplyamistu viveru Viverra megaspila ta binturonga Arctictis binturong sered mavp en Nycticebus bengalensis vedmezhogo makaku Macaca arctoides pivnichnogo svinohvostogo makaku Macaca leonina pivdennogo svinohvostogo makaku Macaca nemestrina makaku kraboyida Macaca fascicularis temnogo lutunga Trachypithecus obscurus ta bilorukogo gibona Hylobates lar a sered inshih ssavciv yavanskogo pangolina Manis javanica malajskogo sherstokrila Galeopterus variegatus zvichajnu tupayu Tupaia glis dayakskogo krilana Dyacopterus spadiceus ta majzhe endemichnogo tayilandskogo listonosa Hipposideros halophyllus Endemikami ekoregionu ye tenasserimski languri Trachypithecus barbei ta smugasti languri Robinsona Presbytis robinsoni Zavdyaki shirokomu spektru prirodnih seredovish vid listyanih lisiv na pivnochi do sezonnih vichnozelenih lisiv na pivdni vid nizin do gir ornitofauna ekoregionu ye odniyeyu z najbagatshih u vsij Pivdenno Shidnij Aziyi Tut zustrichayetsya ponad 560 vidiv ptahiv odnak bagato z nih osoblivo vidi sho zustrichayutsya u nizinnih lisah perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Odnim z najridkisnishih ptahiv ekoregionu ye endemichna chornochereva pita Hydrornis gurneyi Deyakij chas naukovci vvazhali sho cej vid povnistyu vimer poki chornochereva pita ne bula povtorno vidkrita u 1986 roci Yiyi populyaciya narahovuye menshe 2500 osobin Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti kuropaticyu Caloperdix oculeus chervonochubu kuripku Rollulus rouloul malazijsku kuripku Tropicoperdix charltonii en Lophura rufa velikogo argusa Argusianus argus malazijskogo pinona Ducula aenea serendaka Loriculus galgulus bilolobu splyushku Otus sagittatus malazijsku salanganu Aerodramus maximus olivkovu dzhunglivnicyu Cyornis olivaceus chervonoshoku sayimangu Chalcoparia singalensis shidnogo pavukolova Arachnothera modesta zolotookogo byulbyulya Ixodia erythropthalmos malazijskogo okulyarnika Zosterops auriventer ta endemichnogo tayilandskogo borodastika Psilopogon chersonesus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 21 105 km abo 22 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij park Kaengkrachan en en en en en en en ta en v Tayilandi a takozh en ta en v M yanmi ta Derzhavnij park Perlis v Malajziyi U 2021 roci en roztashovanij v gorah Tayilandu buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Tenasserim South Thailand semi evergreen rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Tenasserim South Thailand Semi Evergreen Rainforests One Earth