Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міські мури в Кракові низка міських стін з оборонними спорудами включаючи брами та вежі що колись оточували всю територі

Міські мури Кракова

Міські мури Кракова

Міські мури в Кракові - низка міських стін з оборонними спорудами (включаючи брами та вежі ), що колись оточували всю територію Кракова (нині район Старе місто ). Станом на сьогодні збереглася тільки невелика частина з усього комплексу вздовж вулиці Піярської.

Міські мури Кракова
image
50°03′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 50.050° пн. ш. 19.933° сх. д. / 50.050; 19.933Координати: 50°03′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 50.050° пн. ш. 19.933° сх. д. / 50.050; 19.933
Країнаimage Республіка Польща
РозташуванняКраків
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини Польщі
Матеріалцегла
image
image
Міські мури Кракова
Міські мури Кракова (Польща)
image Міські мури Кракова у Вікісховищі
image
Збережена частина оборонної стіни з вежами та арсеналом. Вид зі сторони Плантів
image
брама
image
Барбакан
image
Вартовий ґанок на оборонних мурах між вежею Позументників та Флоріанською брамою
image
Зруйновані старі вежі та брами позначені табличками та контурним фундаментом
image
Малюнок мурів 18-19 століття, Барбакан, Флоріанська брама та вежі: Позументників і Корчмарів І
image
Вид на Барбакан і Флоріанську браму з табором козаків - малюнок 1799 р.

Історія

Будівництво

Ще на початку XIII століття Краків не мав оборонних укріплень, а 1241 року місто було повністю зруйноване татарською навалою. Тільки в 1285 році князь Лешек Чорний дав дозвіл на укріплення міста. Стіни будували з перервами до першої чверті XIV століття. У цей період укріплення набули свого основного вигляду та характеру.

Краківські укріплення складалися з подвійної стіни та рову. Внутрішня стіна з цегли та каменю була висотою 7 метрів і шириною 2,5 метра, а також зміцнена вежами по 10 метрів кожна. Подекуди вона була обладнана дерев'яним заборолом для захисників чи варти. На відстані близько 9 метрів від внутрішньої стіни розміщувалась зовнішня стіна, також відома як вал. Вал був значно нижчим – висотою близько 2 метрів, і призначався для зупинки першої атаки. У XIV столітті місто оточувало 17 веж. Кожною з веж опікувався певний цех майстрів, від чого й походять їхні назви, наприклад: Теслярська, Позументників, Іглярів.

В місто вели 7 брам, ці ворота були обладнані масивними, важкими, дубовими дверима з кутою залізною бороною, тобто величезною решіткою, яка опускалася на спеціальних ланцюгах. В нічний час всі ворота замикалися, вхід в місто був заборонений.

Місто було оточене суцільним ровом ширина якого складала 6-10 метрів, а глибина доходила до 3,5 метра. Вода до рову поступала з вже не існуючої річки Королівська Млинівка.

Ліквідація

Починаючи з XVII ст. стан оборонних укріплень погіршувався. Руйнівні для міста Шведські потопи посилили занедбаність міських мурів. У 1810–1814 роках за наказом австрійського імператора Франца I рів засипали, а стіни та вежі почали розбирати. Щоб якось їх захистити проф. Фелікс Радванський писав: «Вони захищають від вітрів, що дмуть з Клепажу у бік Маріацького костелу. Недобрі ті вітри, бо сморід і сміття будуть переносити, а ще, будуть безбожно піднімати спідниці матерів і жінок» . 13 січня 1817 року Радванському вдалося добитися в сенату Краківської республіки зберегти для нащадків фрагменти середньовічних укріплень. Залишився лише невеликий відтинок мурів Флоріанська брама, Барбакан і три вежі: Теслярська, Столярська та Позументників. також зберігся контур найдавнішої краківської брами – Різницької, її фрагменти можна побачити в будівлі монастиря на Ґрудку.

У 90-х роках ХХ століття, під час реконструкції парку Планти, на місці колишніх міських оборонних укріплень було встановлено кам'яні пам'ятні знаки із зображенням веж та назвою кожної з них. Окрім того, контури старих мурів, веж і воріт були промарковані, вимуруваними фундаментами, в тих місцях, де це було можливим. 2007 року на відрізку збережених мурів відкрито туристичний маршрут «Оборонні вали» .

Об'єкти вздовж мурів

Брами

  • Брами:
    • Флоріанська (Кушнірів)  - 1307, збережена
    • Миколайська - 1312, замінила Різницьку браму
    • Різницька- 1289, в мурах церкви на Ґрудку зберігся контур брами
    • Нова(Пекарів) - 1395
    • Ґродська (Золотарів) - 1298
    • Дольна (на Вавелі)
    • Побічна (хвіртка)
    • Вісляна (Мідників і Слюсарів) - 1310
    • Шевська (Білувальників) - 1313
    • Славковська (Кравців) -1311

Вежі

На карті вежі позначені цифрами:

  1. Позументників (Шмуклярів) – напівкругла, збережена
  2. Корчмарів I (Кенша) – шестигранна
  3. Корчмарів II (Яструбина; Сторожова II) – напівкругла
  4. Порохова II
  5. Гребінників
  6. Перекупників (Салотопів i Ковбасників) – округла
  7. Барханників – округла
  8. Шапкарів – чотирикутна
  9. Кордобанників
  10. Порохова III (Купецька) – округла, найвища в Кракові
  11. Пекарська
  12. Ковалів – чотирикутна
  13. Сідельників – чотирикутна
  14. Перстенників – чотирикутна
  15. Боднарів – чотирикутна
  16. – збережені залишки на території Археологічного музею
  17. – чотирикутна
  18. – восьмикутна
  19. – напівкругла
  20. – чотирикутна
  21. Цирульників
  22. (Фарбарів)
  23. Бляхарів
  24. – напівкругла
  25. – чотирикутна
  26. – напівкругла
  27. (Стельмахів) – напівкругла
  28. (Крупників i Оселедників) – напівкругла
  29. – чотирикутна
  30. – чотирикутна
  31. – чотирикутна
  32. – напівкругла
  33. Мечників (Миловарів) – напівкругла
  34. Теслярів – шестикутна, збережена
  35. Столярів (Поворозників) – напівкругла, збережена

Рондлі. Серед істориків немає єдиної думки щодо їх кількості на оборонних стінах Кракова. Імовірно, їх було п'ять.

Бібліографія

  • Baszty. . Warszawa – Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN. 2000. с. 48, 49. ISBN .
  • Bramy miejskie. Encyklopedia Krakowa. Warszawa – Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN. 2000. с. 83. ISBN .

Зовнішні посилання

  1. Реєстр пам'яток
    d:Track:Q15983881
  2. Cytat za: [1], J. Adamczewski, "Kraków osobliwy" 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miski muri v Krakovi nizka miskih stin z oboronnimi sporudami vklyuchayuchi brami ta vezhi sho kolis otochuvali vsyu teritoriyu Krakova nini rajon Stare misto Stanom na sogodni zbereglasya tilki nevelika chastina z usogo kompleksu vzdovzh vulici Piyarskoyi Miski muri Krakova50 03 pn sh 19 56 sh d 50 050 pn sh 19 933 sh d 50 050 19 933 Koordinati 50 03 pn sh 19 56 sh d 50 050 pn sh 19 933 sh d 50 050 19 933Krayina Respublika PolshaRoztashuvannyaKrakivStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiMaterialceglaMiski muri KrakovaMiski muri Krakova Polsha Miski muri Krakova u Vikishovishi Zberezhena chastina oboronnoyi stini z vezhami ta arsenalom Vid zi storoni Plantiv brama Barbakan Vartovij ganok na oboronnih murah mizh vezheyu Pozumentnikiv ta Florianskoyu bramoyu Zrujnovani stari vezhi ta brami poznacheni tablichkami ta konturnim fundamentom Malyunok muriv 18 19 stolittya Barbakan Florianska brama ta vezhi Pozumentnikiv i Korchmariv I Vid na Barbakan i Floriansku bramu z taborom kozakiv malyunok 1799 r IstoriyaBudivnictvo She na pochatku XIII stolittya Krakiv ne mav oboronnih ukriplen a 1241 roku misto bulo povnistyu zrujnovane tatarskoyu navaloyu Tilki v 1285 roci knyaz Leshek Chornij dav dozvil na ukriplennya mista Stini buduvali z perervami do pershoyi chverti XIV stolittya U cej period ukriplennya nabuli svogo osnovnogo viglyadu ta harakteru Krakivski ukriplennya skladalisya z podvijnoyi stini ta rovu Vnutrishnya stina z cegli ta kamenyu bula visotoyu 7 metriv i shirinoyu 2 5 metra a takozh zmicnena vezhami po 10 metriv kozhna Podekudi vona bula obladnana derev yanim zaborolom dlya zahisnikiv chi varti Na vidstani blizko 9 metriv vid vnutrishnoyi stini rozmishuvalas zovnishnya stina takozh vidoma yak val Val buv znachno nizhchim visotoyu blizko 2 metriv i priznachavsya dlya zupinki pershoyi ataki U XIV stolitti misto otochuvalo 17 vezh Kozhnoyu z vezh opikuvavsya pevnij ceh majstriv vid chogo j pohodyat yihni nazvi napriklad Teslyarska Pozumentnikiv Iglyariv V misto veli 7 bram ci vorota buli obladnani masivnimi vazhkimi dubovimi dverima z kutoyu zaliznoyu boronoyu tobto velicheznoyu reshitkoyu yaka opuskalasya na specialnih lancyugah V nichnij chas vsi vorota zamikalisya vhid v misto buv zaboronenij Misto bulo otochene sucilnim rovom shirina yakogo skladala 6 10 metriv a glibina dohodila do 3 5 metra Voda do rovu postupala z vzhe ne isnuyuchoyi richki Korolivska Mlinivka Likvidaciya Pochinayuchi z XVII st stan oboronnih ukriplen pogirshuvavsya Rujnivni dlya mista Shvedski potopi posilili zanedbanist miskih muriv U 1810 1814 rokah za nakazom avstrijskogo imperatora Franca I riv zasipali a stini ta vezhi pochali rozbirati Shob yakos yih zahistiti prof Feliks Radvanskij pisav Voni zahishayut vid vitriv sho dmut z Klepazhu u bik Mariackogo kostelu Nedobri ti vitri bo smorid i smittya budut perenositi a she budut bezbozhno pidnimati spidnici materiv i zhinok 13 sichnya 1817 roku Radvanskomu vdalosya dobitisya v senatu Krakivskoyi respubliki zberegti dlya nashadkiv fragmenti serednovichnih ukriplen Zalishivsya lishe nevelikij vidtinok muriv Florianska brama Barbakan i tri vezhi Teslyarska Stolyarska ta Pozumentnikiv takozh zberigsya kontur najdavnishoyi krakivskoyi brami Riznickoyi yiyi fragmenti mozhna pobachiti v budivli monastirya na Grudku U 90 h rokah HH stolittya pid chas rekonstrukciyi parku Planti na misci kolishnih miskih oboronnih ukriplen bulo vstanovleno kam yani pam yatni znaki iz zobrazhennyam vezh ta nazvoyu kozhnoyi z nih Okrim togo konturi starih muriv vezh i vorit buli promarkovani vimuruvanimi fundamentami v tih miscyah de ce bulo mozhlivim 2007 roku na vidrizku zberezhenih muriv vidkrito turistichnij marshrut Oboronni vali Ob yekti vzdovzh murivBrami Brami Florianska Kushniriv 1307 zberezhena Mikolajska 1312 zaminila Riznicku bramu Riznicka 1289 v murah cerkvi na Grudku zberigsya kontur brami Nova Pekariv 1395 Grodska Zolotariv 1298 Dolna na Vaveli Pobichna hvirtka Vislyana Midnikiv i Slyusariv 1310 Shevska Biluvalnikiv 1313 Slavkovska Kravciv 1311 Vezhi Na karti vezhi poznacheni ciframi Pozumentnikiv Shmuklyariv napivkrugla zberezhena Korchmariv I Kensha shestigranna Korchmariv II Yastrubina Storozhova II napivkrugla Porohova II Grebinnikiv Perekupnikiv Salotopiv i Kovbasnikiv okrugla Barhannikiv okrugla Shapkariv chotirikutna Kordobannikiv Porohova III Kupecka okrugla najvisha v Krakovi Pekarska Kovaliv chotirikutna Sidelnikiv chotirikutna Perstennikiv chotirikutna Bodnariv chotirikutna zberezheni zalishki na teritoriyi Arheologichnogo muzeyu chotirikutna vosmikutna napivkrugla chotirikutna Cirulnikiv Farbariv Blyahariv napivkrugla chotirikutna napivkrugla Stelmahiv napivkrugla Krupnikiv i Oselednikiv napivkrugla chotirikutna chotirikutna chotirikutna napivkrugla Mechnikiv Milovariv napivkrugla Teslyariv shestikutna zberezhena Stolyariv Povoroznikiv napivkrugla zberezhena Rondli Sered istorikiv nemaye yedinoyi dumki shodo yih kilkosti na oboronnih stinah Krakova Imovirno yih bulo p yat BibliografiyaBaszty Warszawa Krakow Wydawnictwo Naukowe PWN 2000 s 48 49 ISBN 83 01 13325 2 Bramy miejskie Encyklopedia Krakowa Warszawa Krakow Wydawnictwo Naukowe PWN 2000 s 83 ISBN 83 01 13325 2 Zovnishni posilannyahttps medievalheritage eu pl strona glowna zabytki polska krakow miejskie mury obronne https plus dziennikpolski24 pl jak radwanski wiatrem zatrzymal walaca sie brame florianska ar c15 16007925 Reyestr pam yatok d Track Q15983881 Cytat za 1 J Adamczewski Krakow osobliwy

Дата публікації:
Топ