Маріупольський міський сад (офіційно — Дитячий центральний парк культури і відпочинку) — парк у місті Маріуполі розташований у Центральному районі міста між проспектом Металургів, і схилами . Заснований у 1863 році.
Маріупольський міський сад | ||||
---|---|---|---|---|
центральний вхід | ||||
47°05′18″ пн. ш. 37°32′42″ сх. д. / 47.08833° пн. ш. 37.54500° сх. д. | ||||
Тип | парк культури та відпочинку | |||
Відкрито | 1863 рік | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Маріуполь | |||
Маріупольський міський сад Маріупольський міський сад (Україна) | ||||
Міськсад у Вікісховищі |
Парк є одним з найулюбленіших місць відпочинку маріупольців. Сюди постійно для фотографування приїжджають пари, які щойно побралися.
З історії
Міський сад був закладений маріупольцями в 1863 році в гирлі Клинової балки, на високому пагорбі в зв'язку з тим, що тут уздовж вулиці Малої Свободи росли фруктові дерева. Парк пройшов у своєму розвитку два основних етапи. Перший із них був періодом деревонасадження, другий привів до створення великого пейзажного парку. У 1889 році на прохання міської думи відомий маріупольський садівник і громадський діяч Псалті Георгій Григорович піддав сад повному і радикальному переплануванню. Новий парк включив, як самостійні частини, старі насадження зі значними змінами первісного планування. З улаштуванням у 1910 році водопровідної системи в парку з'явився фонтан. Міський сад відкритий, як повідомляли тоді розклеєні на вулицях оголошення, «для відпочинку і всіляких розваг поважної публіки Маріуполя».
У різні часи у саду бували Архип Куїнджі і Костянтин Богаєвський, Олександр Серафимович та Олексій Новиков-Прибой. Великий Князь Костянтин Миколайович, син імператора Миколи I, у 1872 році відвідав Маріуполь і власноручно посадив два дерева в міському саду.
Рослинність
В саду у значній кількості представлені понад 17 порід дерев. Це липа, дуб, каштан, клен, береза, , верба, шовковиця, горіх, гледичія, тополя, акація та інші. Вік деяких з них перевищує сто і більше років. Є кілька видів декоративного чагарнику: жовта акація, барбарис, глід, бузок, спірея, форзиція, дейція. На схилах гори росте дикий чагарник — дереза.
Пам'ятники
У міському саду знаходиться братська могила радянських воїнів М. М. Голубенка, Д. М. Молонова, Ю. І. Богдана у вигляді пам'ятника з чорного лабрадориту у формі стели з двох частин, що спираються на основу із залізобетону. На першій частині стели, що має форму трикутника, напис: «Молоні Давид Нестерович, зав. воєнним відділом Маріупольського міськкому КП(б)У, 1904–1941 рр.. Голубенко Микола Миколайович, міськвоєнком, 1900–1941 рр.. Богдан Юрій Ілліч, моряк-десантник, 1915–1943 рр..». На другій частині стели: «Вічна слава полеглим у боротьбі з німецьким фашизмом». Над могилою 5 листопада 1945 року був встановлений обеліск, замінений у 1967 році стелою художника Г. Пришедька. Рішенням виконкому Донецької облдержадміністрації від 17 грудня 1969 року № 724 даний пам'ятник було взято на державний облік із присвоєнням охоронного № 324.
Неподалік також знаходиться братська могила Героїв Радянського Союзу В. Г. Семенишина і М. Ю. Лавицького у вигляді прямокутного обеліска, який спирається на основу у формі куба. На постаменті меморіальна дошка з написом «Семенишин Володимир Григорович, 1910–1943 рр.. Лавицький Микола Юхимович, 1919–1944 рр.. тут поховані льотчики 9-ї гвардійської Маріупольської винищувальної авіадивізії, що загинули при виконанні бойових завдань». Відкриття пам'ятника на могилі у Міському саду відбулося 5 травня 1948 року. Рішенням виконкому Донецької облдержадміністрації від 17 грудня 1969 року № 724 даний пам'ятник було взято на державний облік із присвоєнням охоронного № 323.
У парку культури і відпочинку «Міський сад» знаходиться пам'ятник у вигляді похилого надгробка плити з написом: «Полеглим у боротьбі за владу Рад 1920–1921 рр..» і перераховані прізвища загиблих. Ззаду надгробку на постаменті — ствол старовинної гармати першої половини 19 століття. Це братська могила моряків і червоноармійців, які загинули в боях із врангелівцями при завоюванні Маріуполя. Пам'ятник було встановлено 4 листопада 1936 року. Рішенням виконкому Донецької облдержадміністрації від 17 рудня 1969 року № 724 даний пам'ятник було взято на державний облік із присвоєнням охоронного № 319.
Центральна алея парку прикрашена погруддями російських і радянських науковців, поетів, письменників: Максима Горького, Володимира Маяковського, Климента Тімірязєва, Миколи Чернишевського, Олександра Попова, Михайла Ломоносова, Олександра Пушкіна, Івана Павлова, Івана Мічуріна, Віссаріона Бєлінського, Льва Толстого, Дмитра Менделєєва.
Об'єкти
На території Міського саду розташовані літня естрада, міський Центр дитячої та юнацької творчості, палац спорту «Спартак», дитячий майданчик, дитяча залізниця, кафе тощо.
Літня естрада | Фонтан | Композиція з місточком | Дитячий майданчик | Центральна алея |
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariupolskij miskij sad oficijno Dityachij centralnij park kulturi i vidpochinku park u misti Mariupoli roztashovanij u Centralnomu rajoni mista mizh prospektom Metalurgiv i shilami Zasnovanij u 1863 roci Mariupolskij miskij sadcentralnij vhid47 05 18 pn sh 37 32 42 sh d 47 08833 pn sh 37 54500 sh d 47 08833 37 54500Tippark kulturi ta vidpochinkuVidkrito1863 rikKrayina UkrayinaRoztashuvannyaMariupolMariupolskij miskij sadMariupolskij miskij sad Ukrayina Misksad u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Miskij sad Park ye odnim z najulyublenishih misc vidpochinku mariupolciv Syudi postijno dlya fotografuvannya priyizhdzhayut pari yaki shojno pobralisya Z istoriyiMiskij sad buv zakladenij mariupolcyami v 1863 roci v girli Klinovoyi balki na visokomu pagorbi v zv yazku z tim sho tut uzdovzh vulici Maloyi Svobodi rosli fruktovi dereva Park projshov u svoyemu rozvitku dva osnovnih etapi Pershij iz nih buv periodom derevonasadzhennya drugij priviv do stvorennya velikogo pejzazhnogo parku U 1889 roci na prohannya miskoyi dumi vidomij mariupolskij sadivnik i gromadskij diyach Psalti Georgij Grigorovich piddav sad povnomu i radikalnomu pereplanuvannyu Novij park vklyuchiv yak samostijni chastini stari nasadzhennya zi znachnimi zminami pervisnogo planuvannya Z ulashtuvannyam u 1910 roci vodoprovidnoyi sistemi v parku z yavivsya fontan Miskij sad vidkritij yak povidomlyali todi rozkleyeni na vulicyah ogoloshennya dlya vidpochinku i vsilyakih rozvag povazhnoyi publiki Mariupolya U rizni chasi u sadu buvali Arhip Kuyindzhi i Kostyantin Bogayevskij Oleksandr Serafimovich ta Oleksij Novikov Priboj Velikij Knyaz Kostyantin Mikolajovich sin imperatora Mikoli I u 1872 roci vidvidav Mariupol i vlasnoruchno posadiv dva dereva v miskomu sadu RoslinnistV sadu u znachnij kilkosti predstavleni ponad 17 porid derev Ce lipa dub kashtan klen bereza verba shovkovicya gorih gledichiya topolya akaciya ta inshi Vik deyakih z nih perevishuye sto i bilshe rokiv Ye kilka vidiv dekorativnogo chagarniku zhovta akaciya barbaris glid buzok spireya forziciya dejciya Na shilah gori roste dikij chagarnik dereza Pam yatnikiBratska mogila radyanskih voyiniv U miskomu sadu znahoditsya bratska mogila radyanskih voyiniv M M Golubenka D M Molonova Yu I Bogdana u viglyadi pam yatnika z chornogo labradoritu u formi steli z dvoh chastin sho spirayutsya na osnovu iz zalizobetonu Na pershij chastini steli sho maye formu trikutnika napis Moloni David Nesterovich zav voyennim viddilom Mariupolskogo miskkomu KP b U 1904 1941 rr Golubenko Mikola Mikolajovich miskvoyenkom 1900 1941 rr Bogdan Yurij Illich moryak desantnik 1915 1943 rr Na drugij chastini steli Vichna slava poleglim u borotbi z nimeckim fashizmom Nad mogiloyu 5 listopada 1945 roku buv vstanovlenij obelisk zaminenij u 1967 roci steloyu hudozhnika G Prishedka Rishennyam vikonkomu Doneckoyi oblderzhadministraciyi vid 17 grudnya 1969 roku 724 danij pam yatnik bulo vzyato na derzhavnij oblik iz prisvoyennyam ohoronnogo 324 Pam yatnik geroyam lotchikam Nepodalik takozh znahoditsya bratska mogila Geroyiv Radyanskogo Soyuzu V G Semenishina i M Yu Lavickogo u viglyadi pryamokutnogo obeliska yakij spirayetsya na osnovu u formi kuba Na postamenti memorialna doshka z napisom Semenishin Volodimir Grigorovich 1910 1943 rr Lavickij Mikola Yuhimovich 1919 1944 rr tut pohovani lotchiki 9 yi gvardijskoyi Mariupolskoyi vinishuvalnoyi aviadiviziyi sho zaginuli pri vikonanni bojovih zavdan Vidkrittya pam yatnika na mogili u Miskomu sadu vidbulosya 5 travnya 1948 roku Rishennyam vikonkomu Doneckoyi oblderzhadministraciyi vid 17 grudnya 1969 roku 724 danij pam yatnik bulo vzyato na derzhavnij oblik iz prisvoyennyam ohoronnogo 323 Mogila chervonoarmijciv U parku kulturi i vidpochinku Miskij sad znahoditsya pam yatnik u viglyadi pohilogo nadgrobka pliti z napisom Poleglim u borotbi za vladu Rad 1920 1921 rr i pererahovani prizvisha zagiblih Zzadu nadgrobku na postamenti stvol starovinnoyi garmati pershoyi polovini 19 stolittya Ce bratska mogila moryakiv i chervonoarmijciv yaki zaginuli v boyah iz vrangelivcyami pri zavoyuvanni Mariupolya Pam yatnik bulo vstanovleno 4 listopada 1936 roku Rishennyam vikonkomu Doneckoyi oblderzhadministraciyi vid 17 rudnya 1969 roku 724 danij pam yatnik bulo vzyato na derzhavnij oblik iz prisvoyennyam ohoronnogo 319 Centralna aleya parku prikrashena pogruddyami rosijskih i radyanskih naukovciv poetiv pismennikiv Maksima Gorkogo Volodimira Mayakovskogo Klimenta Timiryazyeva Mikoli Chernishevskogo Oleksandra Popova Mihajla Lomonosova Oleksandra Pushkina Ivana Pavlova Ivana Michurina Vissariona Byelinskogo Lva Tolstogo Dmitra Mendelyeyeva Ob yektiNa teritoriyi Miskogo sadu roztashovani litnya estrada miskij Centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti palac sportu Spartak dityachij majdanchik dityacha zaliznicya kafe tosho Litnya estrada Fontan Kompoziciya z mistochkom Dityachij majdanchik Centralna aleyaPosilannya ros