Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Мільштейн Натан Миронович Мільштейн 31 грудня 1903 13 січня 1904

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Мільштейн.

Натан Миронович Мільштейн (31 грудня 1903 (13 січня 1904), Одеса — 21 грудня 1992, Лондон) — український і американський скрипаль.

Натан Миронович Мільштейн

Основна інформація
Дата народження	13 січня 1904(1904-01-13)
Місце народження	Одеса,Україна
Дата смерті	21 грудня 1992(1992-12-21) (88 років)
Місце смерті	Лондон
Громадянство	СРСР США
Національність	єврей
Професії	скрипаль
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і ^d
Відомі учні	^d
Інструменти	Скрипка
Жанри	Академічна музика,класична музика
Нагороди	зірка на голлівудській Алеї слави^[d]

Біографія

Натан Мільштейн народився в далекій від музики багатодітній сім'ї (його батько, Мирон Мільштейн, торгував вовняними тканинами в фірмі «Гурлянд і К»; мати, Марія Блюштейн, була домогосподаркою; в сім'ї було семеро дітей). Навчався грі на скрипці в школі Петра Столярського до 1914 року, потім навчався в Петроградської консерваторії у Леопольда Ауера. В 1920 році Мільштейн вперше виступив з концертом в Одесі, і в тому ж році виконав Скрипковий концерт Олександра Глазунова під керуванням автора. Протягом наступних п'яти років скрипаль удосконалював майстерність і виступав в СРСР, часто в одних концертах з Володимиром Горовицем, при цьому акомпанувала Мільштейну сестра Горовця, Регіна. У 1925 році Мільштейн і Горовиць виїхали на гастролі за кордон і прийняли рішення не повертатися на батьківщину. У ці роки музиканти подружилися з віолончелістом Григорієм П'ятигорським, також незадовго до цього емігрував з СРСР, і іноді виступали в тріо.

Незабаром Мільштейн влаштувався в Брюсселі, де його тепло прийняв Ежен Ізаї. Три роки згодом музикант вперше виступив у Нью-Йорку разом з філармонічним оркестром цього міста, його концерти мали великий успіх, і незабаром він перебрався до США, де і виступав протягом найближчих років. Після Другої світової війни, вже прийнявши громадянство США (1942), Мільштейн відновив концерти в Європі. У 1945 році одружився з Терезою Кауфман. Мільштейн продовжував концертувати і давати майстер-класи аж до 1988 року, коли зламав руку при падінні.

Творчість

Мільштейн вважається одним з найбільших представників класичної російської скрипкової школи XX століття, і в той же час найменш «російським» серед них. Така думка склалася через чисто інтелектуальну манеру гри скрипаля. Мільштейн володів досконалою технікою виконання та хорошим почуттям форми і стилю. Використовуючи ретельно відпрацьовану техніку вібрато і часту зміну напрямку руху смичка, він досягав особливої, теплої і щирого звучання.

Мільштейн — автор ряду оригінальних творів для скрипки, у тому числі «Паганініани», написаної в 1954 році, каденцій до концертів Бетховена та інших композиторів. Спільно з написав книгу спогадів «З Росії на Захід» (опублікована в 1990 році у Нью-Йорку).

Виступаючи з провідними оркестрами та диригентами, Мільштейн давав численні концерти по всьому світу і зробив ряд записів творів Мендельсона, Бруха, Чайковського та інших композиторів. Багато записів скрипаля випущені на компакт-дисках. Найбільшу популярність йому принесли виконання музики для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха, за які він у 1975 році отримав премію «Греммі» за найкраще класичне виконання. Серед інших нагород Мільштейна — звання Офіцера Ордена Почесного легіону (1968).

Двоюрідний брат Н. М. Мільштейна — американський кінорежисер Льюїс Майлстоун.

Примітки

Milstein, Nathan. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 26 листопада 2023.
Auer, Leopold, My Long Life in Music, 343—344. As quoted in Schwarz, 443.
High Fidelity, November 1977, 86. As quoted in Schwarz, Boris, Great Masters of the Violin (New York: Simon and Schuster, 1983), p. 444.
Inkpot biography [ 16 грудня 2005 у Wayback Machine.]

Посилання

Мільштейн Натан Миронович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 405.
(англ.)

[1] Milstein, Nathan. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 26 листопада 2023.

[2] Auer, Leopold, My Long Life in Music, 343—344. As quoted in Schwarz, 443.

[3] High Fidelity, November 1977, 86. As quoted in Schwarz, Boris, Great Masters of the Violin (New York: Simon and Schuster, 1983), p. 444.

[perfect-4] Inkpot biography [ 16 грудня 2005 у Wayback Machine.]