Мі́ле Попо́вський (мак. Миле Поповски, Попоски; *20 жовтня 1922, Прилеп, Королівство сербів, хорватів і словенців — †27 жовтня 2009, Скоп'є, Македонія) — македонський драматург, письменник-гуморист, сценарист і перекладач.
Міле Поповський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 жовтня 1922 Прилеп (община) | |||
Помер | 27 жовтня 2009 (87 років) Скоп'є, Північна Македонія | |||
Країна | Північна Македонія | |||
Діяльність | перекладач, письменник | |||
| ||||
З біографії
Міле Поповський народився 20 жовтня 1922 року в Прилепі.
Закінчив філолософський факультет Скопського університету.
Деякий час працював учителем середньої школи та редактором РТБ Скоп'є.
Від 1960 року працював у газеті «Нова Македонія» редактором гумористичної сторінки. Також працював на Радіо Скоп'є редактором, а потім, до виходу на пенсію, головним редактором відділу освіти і науки Телебачення Скоп'є.
З причини гострої сатири на якийсь час (у 1961 році) був переведений на роботу до Белграда, але швидко повернувся до Скоп'є, де його цінували, любили і поважали. Йому дозволялось виїжджати за кордон (поїздки до Парижа, Нью-Йорка, Вашингтону, Лондона, Бухареста, Будапешта тощо).
Прозаїк був членом Македонської письменницької асоціації (Македонската писателска асоцијација) починаючи з 1965 року.
Помер після хвороби 27 жовтня 2009 року в столиці вже незалежної македонської держави місті Скоп'є.
Творчість і визнання
Міле Поповський — автор багатого прозового та драматичного доробку, в якому домінує жанр комедії. Найвідоміші його комедії — «Солунські куріпки» („Солунски патрдии“), «Вікенди мертвяків» („Викенд на мртовци“) та «Жінки з досвідом» („Жени со искуство“).
Написав понад 200 коротеньких гуморесок, які ввійшли до збірок «Марафонська битва» (Маратонска битка) та «Усі заповіді Божі» („Сите божји заповеди“), та театралізовану композицію «Учні диявола», що успішно йшла на сценах македонських театрів.
М. Поповський відомий також як перекладач — йому, зокрема, належать переклади з російської на македонську творів О. Островського, А. Чехова і роману М. Лермонтова «Герой нашого часу».
За свою творчість здобув чимало національних і державних (югославських) премій і нагород:
- найвища нагорода Югославського фестивалі гумору та сатири в Будві;
- нагорода „Војдан Чернордински“ міста Прилепа;
- Гран-прі за особливий інтерес до розвитку македонської комедійно-сатиричної літератури на Фестивалі гумору та сатири „Ин Виница веритас“.
Українською мовою 2 гуморески Міле Поповського «Ювілейна математика» і «Жертви літератури» переклав Андрій Лисенко (увійшли до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).
Примітки
- Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 360-361.
- Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 361.
Джерело
- Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 360-361.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi le Popo vskij mak Mile Popovski Poposki 20 zhovtnya 1922 19221020 Prilep Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 27 zhovtnya 2009 Skop ye Makedoniya makedonskij dramaturg pismennik gumorist scenarist i perekladach Mile PopovskijNarodivsya20 zhovtnya 1922 1922 10 20 Prilep obshina Pomer27 zhovtnya 2009 2009 10 27 87 rokiv Skop ye Pivnichna MakedoniyaKrayina Pivnichna MakedoniyaDiyalnistperekladach pismennikZ biografiyiMile Popovskij narodivsya 20 zhovtnya 1922 roku v Prilepi Zakinchiv filolosofskij fakultet Skopskogo universitetu Deyakij chas pracyuvav uchitelem serednoyi shkoli ta redaktorom RTB Skop ye Vid 1960 roku pracyuvav u gazeti Nova Makedoniya redaktorom gumoristichnoyi storinki Takozh pracyuvav na Radio Skop ye redaktorom a potim do vihodu na pensiyu golovnim redaktorom viddilu osviti i nauki Telebachennya Skop ye Z prichini gostroyi satiri na yakijs chas u 1961 roci buv perevedenij na robotu do Belgrada ale shvidko povernuvsya do Skop ye de jogo cinuvali lyubili i povazhali Jomu dozvolyalos viyizhdzhati za kordon poyizdki do Parizha Nyu Jorka Vashingtonu Londona Buharesta Budapeshta tosho Prozayik buv chlenom Makedonskoyi pismennickoyi asociaciyi Makedonskata pisatelska asociјaciјa pochinayuchi z 1965 roku Pomer pislya hvorobi 27 zhovtnya 2009 roku v stolici vzhe nezalezhnoyi makedonskoyi derzhavi misti Skop ye Tvorchist i viznannyaMile Popovskij avtor bagatogo prozovogo ta dramatichnogo dorobku v yakomu dominuye zhanr komediyi Najvidomishi jogo komediyi Solunski kuripki Solunski patrdii Vikendi mertvyakiv Vikend na mrtovci ta Zhinki z dosvidom Zheni so iskustvo Napisav ponad 200 korotenkih gumoresok yaki vvijshli do zbirok Marafonska bitva Maratonska bitka ta Usi zapovidi Bozhi Site bozhјi zapovedi ta teatralizovanu kompoziciyu Uchni diyavola sho uspishno jshla na scenah makedonskih teatriv M Popovskij vidomij takozh yak perekladach jomu zokrema nalezhat perekladi z rosijskoyi na makedonsku tvoriv O Ostrovskogo A Chehova i romanu M Lermontova Geroj nashogo chasu Za svoyu tvorchist zdobuv chimalo nacionalnih i derzhavnih yugoslavskih premij i nagorod najvisha nagoroda Yugoslavskogo festivali gumoru ta satiri v Budvi nagoroda Voјdan Chernordinski mista Prilepa Gran pri za osoblivij interes do rozvitku makedonskoyi komedijno satirichnoyi literaturi na Festivali gumoru ta satiri In Vinica veritas Ukrayinskoyu movoyu 2 gumoreski Mile Popovskogo Yuvilejna matematika i Zhertvi literaturi pereklav Andrij Lisenko uvijshli do zbirki Makedonska novela yaka vijshla 1972 roku v seriyi Zarubizhna novela i za yaku perekladach otrimav mizhnarodnu premiyu Zolote pero PrimitkiKorotko pro avtoriv Makedonska novela Kiyiv Dnipro 1972 s 360 361 Korotko pro avtoriv Makedonska novela Kiyiv Dnipro 1972 s 361 DzhereloKorotko pro avtoriv Makedonska novela Kiyiv Dnipro 1972 s 360 361