Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. (червень 2020) |
«Північ — Південь» () — міжнародний транспортний коридор.
Покликаний забезпечити транспортне сполучення між країнами Балтії та Індією через Іран.
Основними переваги МТК «Північ — Південь» перед іншими маршрутами (зокрема перед морським маршрутом через Суецький канал) називаються: скорочення в два і більше рази відстані перевезень, а також зниження вартості перевезення контейнерів у порівнянні з вартістю транспортування по морському шляху.
Країни-учасники
1999 року група індійських, іранських та російських транспортних фірм підписали генеральну угоду про експортно-імпортне транспортування контейнерів по міжнародному транспортному коридору Шрі-Ланка — Індія — Іран — Каспійське море — Росія. Угода визначала організацію цього транспортування, відповідальність учасників, приблизні внески та терміни проходження вантажів в 20 і 40-футових контейнерах.
12 вересня 2000 року під час другої Євроазійської конференції з транспорту в Санкт-Петербурзі було підписано міжурядову угоду про створення коридору «Північ — Південь». Країнами-учасницями стали Росія, Іран та Індія. У лютому 2002 року Державна Дума РФ і Рада Федерації РФ прийняли Федеральний Закон про ратифікацію Угоди про міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь». У травні 2002 року в Санкт-Петербурзі міністрами транспорту країн-учасниць було підписано протокол про офіційне відкриття коридору.
У період з 2000 по 2002 року по коридору були направлені сотні індійських контейнерів. Перевезення здійснювалися групою фірм у складі ірано-індійської фірми «Іран-Хенд» та змішаної ірано-російської компанії «Ірсотр», за участю фірми-координатора «Реджі». Практика показала, що час перевезення контейнерів від порту Бендер-Аббас на узбережжі Перської затоки до порту Ензелі на Каспійському морі становило 4 дні з урахуванням митних формальностей. Час перевезення від Бендер-Аббаса становило 13 днів.
Проте надалі, зважаючи на багато технічних складнощів, контейнерні перевезення по коридору «Північ-Південь» обмежилися маршрутом Росія — Іран — Росія. Перевезення контейнерів з Індії через Астрахань були заморожені. Проте проект, як і раніше, залишався привабливим та пізніше до договору приєдналися Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Оман, Сирія. Подали заявки на приєднання Туреччина та Україна.
Останнім часом однією з найбільш активних країн-учасниць є Казахстан. Для якої маршрут Північ — Південь дозволяє переорієнтувати експортні поставки через територію Росії та Чорне море в країни Перської затоки. Однак для Казахстану цільовим вантажем є не контейнери, а зерно.
Опис
Товарний ринок оцінюється в 25-26 млн тонн до 2015 року. Очікується, що будівництво залізничної ділянки між Іраном та Азербайджаном скоротить на 13…20% обсяг російського зовнішньоторговельного транзиту вантажів через Туреччину (включаючи водний шлях Босфор — Мармурове море — Дарданели). На території Росії стрижневим напрямком розвитку транзитних та зовнішньоторговельних вантажопотоків у рамках коридору «Північ — Південь» є залізничний напрям Бусловская — Санкт-Петербург — Москва — Рязань — Кочетовка — Ртіщево — Саратов — Волгоград — Астрахань протяжністю 2513 км.
Маршрути прямування вантажів
Коридор передбачає три основних маршруту проходження вантажів щодо Каспійського моря:
- Транскаспійський: через порти Астрахань, , Махачкала. 2004 року була побудована залізнична гілка до порту Оля.
- Східний: пряме залізничне сполучення через Казахстан, Узбекистан та Туркменістан з виходом на залізничну мережу Ірану за чинним прикордонним переходом Теджен — Серахс. Договір про будівництво дороги в обхід Узбекистану підписаний 2007 року, відкриття заплановане на 2013 рік.
- Західний: напрямок Астрахань — Махачкала — Самур, далі по території Азербайджану до планованої прикордонної станції Астара. По території Ірану транзит повинна забезпечувати майбутня лінія Астара — Решт — Казвін. відкриття заплановане на 2013 рік.
Транскаспійський
З російського боку маршрут проходить через порти Астрахань, , Махачкала.
Будівництво (залізничної гілки до порту Оля) розпочалося 1 жовтня 2003 року. Рух було урочисто відкрито 28 липня 2004. У першому півріччі 2010 року в порт Оля прибуло 5700 вагонів вантажу для відправки в Іран.
З іранської сторони маршрут проходить через порти Анзалі, та .
Східний
Східний маршрут являє собою пряме залізничне сполучення. Стара його гілка проходить через Каракалпакию (Казахстан, Узбекистан, Туркменістан) з виходом на залізничну мережу Ірану з прикордонного переходу Теджен — . Перестановка вагонів здійснюється на станції .
Нова гілка через (безпосередньо з Казахстану в Туркменістан) побудована 2014 року і виходить на Іран з прикордонного переходу — Горган.
Західний
По західній гілці коридору маршрут проходить за напрямком Астрахань — Махачкала — Самур, далі по території Азербайджану до планованої прикордонної станції Астара. По території Ірану транзит повинна забезпечувати нова лінія Астара — Решт — Казвін. Станом на березень 2011 року завершувалося відсипання залізничного полотна на ділянці Казвін — Решт. Станом на жовтень 2012 року, влада Ірану обіцяє відкрити рух по лінії в червні 2013 року.
Рух вантажів від Самура за існуючим маршрутом через території Азербайджану та Вірменії з виходом в Іран через прикордонну станцію Джульфа заблоковано з політичних мотивів. В 2009 році у Вірменії була створена «Дирекція з будівництва залізниці Північ-Південь», яка відповідальна за будівництво та пошук джерел фінансування будівництва дороги між Вірменією та Іраном. Угода про будівництво дороги підписана 29 січня 2013, одним з інвесторів стане дубайська інвестиційна компанія «Rasia».
Подібні проєкти
5 травня 2017 року Індія на засіданні Африканського банку розвитку в Гуджараті представила дорожню карту коридору зростання Азії та Африки (AAGC). (RIS), Нью - Делі, [en], Джакарта, і [en], Токіо, розробили цей документ на основі консультацій з азійськими та африканськими аналітичними центрами. Вона спрямована на індо-японську співпрацю з метою розвитку якісної інфраструктури в Африці, доповненої цифровим підключенням, що сприятиме реалізації ідеї створення вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону. AAGC надаватиме пріоритет проектам розвитку у галузі охорони здоров’я та фармацевтики, сільського господарства та агропереробки, управління стихійними лихами та підвищення кваліфікації. Аспекти зв’язку AAGC будуть доповнені якісною інфраструктурою
Критика
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Міжнародний транспортний коридор «Північ — Південь» |
Основними недоліками міжнародного коридору «Північ — Південь» називають відсутність між Росією та Іраном прямого залізничного сполучення та повільна робота митниці в російських портах.
Див. також
Примітки
- Как сделать транспортный коридор Север-Юг привлекательным. Виртуальна таможня. 07.11.06. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- . Транспортные коридоры. ОАО РЖД. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
- . PortNews. 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
- . ТПП-Информ. 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
- Чичкин, Алексей (№676 от 21.10.2008). . Российская Бизнес-газета. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 15 квітня 2011.
- Шесть лет назад в Астраханском регионе было открыто движение поездов по новой железнодорожной ветке «Порт Оля — Яндыки» [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.], privzd.rzd.ru
- Развитие железнодорожного транспорта [ 9 грудня 2014 у Wayback Machine.], railway.gov.tm
- Рустамов, Эльшан (24.03.2011). Продолжается строительство железной дороги между Ираном и Азербайджаном. First news. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- Гудок тепловоза раздастся на железнодорожном вокзале Решта уже в июне будущего года | Российско-Иранский Деловой Совет. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
- Словацкая компания заинтересована программами строительства транспортного коридора «Север-Юг» и желдороги «Иран-Армения». umniylogist.ru. 28.09.2011. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 4 жовтня 2011.
- Армения строит новую железную дорогу. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
- Белановский, Сергей (2006). Перспективы развития торговых отношений России и Индии. Железнодорожное сообщение. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
Посилання
- Міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь» на сайті Російських залізниць
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2020 Pivnich Pivden mizhnarodnij transportnij koridor Poklikanij zabezpechiti transportne spoluchennya mizh krayinami Baltiyi ta Indiyeyu cherez Iran Osnovnimi perevagi MTK Pivnich Pivden pered inshimi marshrutami zokrema pered morskim marshrutom cherez Sueckij kanal nazivayutsya skorochennya v dva i bilshe razi vidstani perevezen a takozh znizhennya vartosti perevezennya kontejneriv u porivnyanni z vartistyu transportuvannya po morskomu shlyahu Krayini uchasniki1999 roku grupa indijskih iranskih ta rosijskih transportnih firm pidpisali generalnu ugodu pro eksportno importne transportuvannya kontejneriv po mizhnarodnomu transportnomu koridoru Shri Lanka Indiya Iran Kaspijske more Rosiya Ugoda viznachala organizaciyu cogo transportuvannya vidpovidalnist uchasnikiv priblizni vneski ta termini prohodzhennya vantazhiv v 20 i 40 futovih kontejnerah 12 veresnya 2000 roku pid chas drugoyi Yevroazijskoyi konferenciyi z transportu v Sankt Peterburzi bulo pidpisano mizhuryadovu ugodu pro stvorennya koridoru Pivnich Pivden Krayinami uchasnicyami stali Rosiya Iran ta Indiya U lyutomu 2002 roku Derzhavna Duma RF i Rada Federaciyi RF prijnyali Federalnij Zakon pro ratifikaciyu Ugodi pro mizhnarodnij transportnij koridor Pivnich Pivden U travni 2002 roku v Sankt Peterburzi ministrami transportu krayin uchasnic bulo pidpisano protokol pro oficijne vidkrittya koridoru U period z 2000 po 2002 roku po koridoru buli napravleni sotni indijskih kontejneriv Perevezennya zdijsnyuvalisya grupoyu firm u skladi irano indijskoyi firmi Iran Hend ta zmishanoyi irano rosijskoyi kompaniyi Irsotr za uchastyu firmi koordinatora Redzhi Praktika pokazala sho chas perevezennya kontejneriv vid portu Bender Abbas na uzberezhzhi Perskoyi zatoki do portu Enzeli na Kaspijskomu mori stanovilo 4 dni z urahuvannyam mitnih formalnostej Chas perevezennya vid Bender Abbasa stanovilo 13 dniv Prote nadali zvazhayuchi na bagato tehnichnih skladnoshiv kontejnerni perevezennya po koridoru Pivnich Pivden obmezhilisya marshrutom Rosiya Iran Rosiya Perevezennya kontejneriv z Indiyi cherez Astrahan buli zamorozheni Prote proekt yak i ranishe zalishavsya privablivim ta piznishe do dogovoru priyednalisya Azerbajdzhan Virmeniya Bilorus Kazahstan Oman Siriya Podali zayavki na priyednannya Turechchina ta Ukrayina Ostannim chasom odniyeyu z najbilsh aktivnih krayin uchasnic ye Kazahstan Dlya yakoyi marshrut Pivnich Pivden dozvolyaye pereoriyentuvati eksportni postavki cherez teritoriyu Rosiyi ta Chorne more v krayini Perskoyi zatoki Odnak dlya Kazahstanu cilovim vantazhem ye ne kontejneri a zerno OpisTovarnij rinok ocinyuyetsya v 25 26 mln tonn do 2015 roku Ochikuyetsya sho budivnictvo zaliznichnoyi dilyanki mizh Iranom ta Azerbajdzhanom skorotit na 13 20 obsyag rosijskogo zovnishnotorgovelnogo tranzitu vantazhiv cherez Turechchinu vklyuchayuchi vodnij shlyah Bosfor Marmurove more Dardaneli Na teritoriyi Rosiyi strizhnevim napryamkom rozvitku tranzitnih ta zovnishnotorgovelnih vantazhopotokiv u ramkah koridoru Pivnich Pivden ye zaliznichnij napryam Buslovskaya Sankt Peterburg Moskva Ryazan Kochetovka Rtishevo Saratov Volgograd Astrahan protyazhnistyu 2513 km Marshruti pryamuvannya vantazhivKoridor peredbachaye tri osnovnih marshrutu prohodzhennya vantazhiv shodo Kaspijskogo morya Transkaspijskij cherez porti Astrahan Mahachkala 2004 roku bula pobudovana zaliznichna gilka do portu Olya Shidnij pryame zaliznichne spoluchennya cherez Kazahstan Uzbekistan ta Turkmenistan z vihodom na zaliznichnu merezhu Iranu za chinnim prikordonnim perehodom Tedzhen Serahs Dogovir pro budivnictvo dorogi v obhid Uzbekistanu pidpisanij 2007 roku vidkrittya zaplanovane na 2013 rik Zahidnij napryamok Astrahan Mahachkala Samur dali po teritoriyi Azerbajdzhanu do planovanoyi prikordonnoyi stanciyi Astara Po teritoriyi Iranu tranzit povinna zabezpechuvati majbutnya liniya Astara Resht Kazvin vidkrittya zaplanovane na 2013 rik Transkaspijskij Z rosijskogo boku marshrut prohodit cherez porti Astrahan Mahachkala Budivnictvo zaliznichnoyi gilki do portu Olya rozpochalosya 1 zhovtnya 2003 roku Ruh bulo urochisto vidkrito 28 lipnya 2004 U pershomu pivrichchi 2010 roku v port Olya pribulo 5700 vagoniv vantazhu dlya vidpravki v Iran Z iranskoyi storoni marshrut prohodit cherez porti Anzali ta Shidnij Dokladnishe Zaliznicya Kazahstan Turkmenistan Iran Shidnij marshrut yavlyaye soboyu pryame zaliznichne spoluchennya Stara jogo gilka prohodit cherez Karakalpakiyu Kazahstan Uzbekistan Turkmenistan z vihodom na zaliznichnu merezhu Iranu z prikordonnogo perehodu Tedzhen Perestanovka vagoniv zdijsnyuyetsya na stanciyi Nova gilka cherez bezposeredno z Kazahstanu v Turkmenistan pobudovana 2014 roku i vihodit na Iran z prikordonnogo perehodu Gorgan Zahidnij Po zahidnij gilci koridoru marshrut prohodit za napryamkom Astrahan Mahachkala Samur dali po teritoriyi Azerbajdzhanu do planovanoyi prikordonnoyi stanciyi Astara Po teritoriyi Iranu tranzit povinna zabezpechuvati nova liniya Astara Resht Kazvin Stanom na berezen 2011 roku zavershuvalosya vidsipannya zaliznichnogo polotna na dilyanci Kazvin Resht Stanom na zhovten 2012 roku vlada Iranu obicyaye vidkriti ruh po liniyi v chervni 2013 roku Ruh vantazhiv vid Samura za isnuyuchim marshrutom cherez teritoriyi Azerbajdzhanu ta Virmeniyi z vihodom v Iran cherez prikordonnu stanciyu Dzhulfa zablokovano z politichnih motiviv V 2009 roci u Virmeniyi bula stvorena Direkciya z budivnictva zaliznici Pivnich Pivden yaka vidpovidalna za budivnictvo ta poshuk dzherel finansuvannya budivnictva dorogi mizh Virmeniyeyu ta Iranom Ugoda pro budivnictvo dorogi pidpisana 29 sichnya 2013 odnim z investoriv stane dubajska investicijna kompaniya Rasia Podibni proyekti5 travnya 2017 roku Indiya na zasidanni Afrikanskogo banku rozvitku v Gudzharati predstavila dorozhnyu kartu koridoru zrostannya Aziyi ta Afriki AAGC RIS Nyu Deli en Dzhakarta i en Tokio rozrobili cej dokument na osnovi konsultacij z azijskimi ta afrikanskimi analitichnimi centrami Vona spryamovana na indo yaponsku spivpracyu z metoyu rozvitku yakisnoyi infrastrukturi v Africi dopovnenoyi cifrovim pidklyuchennyam sho spriyatime realizaciyi ideyi stvorennya vilnogo ta vidkritogo Indo Tihookeanskogo regionu AAGC nadavatime prioritet proektam rozvitku u galuzi ohoroni zdorov ya ta farmacevtiki silskogo gospodarstva ta agropererobki upravlinnya stihijnimi lihami ta pidvishennya kvalifikaciyi Aspekti zv yazku AAGC budut dopovneni yakisnoyu infrastrukturoyuKritikaZovnishni zobrazhennya Mizhnarodnij transportnij koridor Pivnich Pivden Osnovnimi nedolikami mizhnarodnogo koridoru Pivnich Pivden nazivayut vidsutnist mizh Rosiyeyu ta Iranom pryamogo zaliznichnogo spoluchennya ta povilna robota mitnici v rosijskih portah Div takozhAzijsko Afrikanskij koridor zrostannya Vsebichne regionalne ekonomichne partnerstvo iniciativa odin poyas odin shlyah Narada zi vzayemodiyi ta zmicnennya zahodiv doviri v Aziyi V3W Eksportno kreditne agentstvoPrimitkiKak sdelat transportnyj koridor Sever Yug privlekatelnym Virtualna tamozhnya 07 11 06 Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 Transportnye koridory OAO RZhD Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 25 serpnya 2014 PortNews 24 serpnya 2014 Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 26 serpnya 2014 TPP Inform 9 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 11 veresnya 2014 Chichkin Aleksej 676 ot 21 10 2008 Rossijskaya Biznes gazeta Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2011 Shest let nazad v Astrahanskom regione bylo otkryto dvizhenie poezdov po novoj zheleznodorozhnoj vetke Port Olya Yandyki 28 kvitnya 2012 u Wayback Machine privzd rzd ru Razvitie zheleznodorozhnogo transporta 9 grudnya 2014 u Wayback Machine railway gov tm Rustamov Elshan 24 03 2011 Prodolzhaetsya stroitelstvo zheleznoj dorogi mezhdu Iranom i Azerbajdzhanom First news Arhiv originalu za 28 07 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 Gudok teplovoza razdastsya na zheleznodorozhnom vokzale Reshta uzhe v iyune budushego goda Rossijsko Iranskij Delovoj Sovet Arhiv originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 Slovackaya kompaniya zainteresovana programmami stroitelstva transportnogo koridora Sever Yug i zheldorogi Iran Armeniya umniylogist ru 28 09 2011 Arhiv originalu za 28 07 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2011 Armeniya stroit novuyu zheleznuyu dorogu Arhiv originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 Belanovskij Sergej 2006 Perspektivy razvitiya torgovyh otnoshenij Rossii i Indii Zheleznodorozhnoe soobshenie Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 PosilannyaMizhnarodnij transportnij koridor Pivnich Pivden na sajti Rosijskih zaliznic