Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародна ленінська школа МЛШ навчальний заклад Комінтерну заснований у Москві з метою навчання діячів революційного ру

Міжнародна ленінська школа

Міжнародна ленінська школа

Міжнародна ленінська школа (МЛШ) — навчальний заклад Комінтерну, заснований у Москві з метою навчання діячів революційного руху країн Європи, Азії та Латинської Америки.

1-й етап

У квітні 1926 року, згідно з рішенням конгресу Комінтерну були створені Міжнародні ленінські курси, що через два роки були перейменовані на Міжнародну ленінську школу. Діяла до 1938 року. Першим ректором був Микола Бухарін. У 30-ті роки ректором школи була , дружина Губельмана М.І. ().

Призначалася для навчання членів партій, що мали значний досвід партійної роботи, але не мали можливості отримати освіту.

Оскільки більшість комуністичних партій світу працювали нелегально (на 1935 рік 50 із 76), то Міжнародна ленінська школа була таємним, конспіративним навчальним закладом, щоб запобігти репресивним заходам щодо її курсантів при поверненні їх до своїх країн. Кілька випускників школи, членів компартії Болгарії — після повернення на Батьківщину були заарештовані й страчені.

Під час громадянської війни в Іспанії для військової підготовки курсантів Міжнародної ленінської школи використовувалась спеціальна школа Військової академії імені М.В. Фрунзе у Рязані.

Міжнародна ленінська школа була офіційно закрита постановою політбюро ЦК ВКП(б) від 26 березня 1938 року. Слухачі школи були відправлені із СРСР.

2-й етап

Другий етап існування школи прийшовся на історичний час після Другої світової війни — епохи так званого «наступу соціалізму по всьому фронту», тобто утворення навкруги СРСР поясу держав-сателитів («табору соціалізму») та створення СРСР підривних антидержавних організацій та політичних рухів у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.

Після 1956-року КПРС була відновлена школа з однойменною назвою, але тепер це вже була секретна міжнародно-політична школа. Засекречена школа-інтернат була розташована поза центру Москви, у районі станції метро Аеропорт. Вона пропонувала комуністам з Європи та особливо Латинської Америки кількарічний курс навчання. У ній також перебували час ті, хто у власних країнах займався протиправною діяльністю або перебував на нелегальному стані. Всі студенти були зобов'язані зберігати таємницю. Там навчалися чоловіки та жінки у віці від 20 до 50 років, походження тільки з «капіталістичних» країн або з країн з «диктаторськими режимами», включно голів прокомуністичних партій. Ті, хто походив з країн «соціалістичного табору» до навчання в цій школі не допускалися. У звичайному навчальному році викладалися: марксизм-ленінізм, стратегія і тактика, політична економія, історія робітничого руху, з поправкою на специфіку країн походження. Як згадує колишній слухач школи німецький комуніст Ганс Ґельхардт, на початку 1970-х років, згідно бажанням курсантів був введений фах «соціальна психологія», а такий наприклад фах як «радянська дійсність» ніколи там не викладався.

Викладацькі кадри - звичайно кооптувалися з Московського університету, або набиралися з партійних кадрів ЦК КПРС. Усі лекції на навчальні заняття мали синхронний переклад.

У кінці 1970-х років в школі постали гострі дебати та суперечки зі слухачами з Італії та Франції з приводу проводимої «ревізіоністської» політики Італійської компартії та Єврокомунізму реформованої Комуністичної партії Франції.

Школа була занедбана в кінці 1980-х років під час правління М. С. Горбачова та загальної кризи в СРСР.

Відомі випускники

Примітки

  1. Гофман Гейнц. Мангейм — Мадрид — Москва. Мемуары / Пер. с нем. Л.К. Латышева и Ю.И.Куколева.— М.: Воениздат, 1982.— 384 с.— С. 255.
  2. Трепер Л. Большая игра: Воспоминания советского разведчика / Пер. с франц.— М.: Политиздат, 1990. — 382 с. — С. 41.
  3. Гофман Гейнц. Мангейм — Мадрид — Москва. Мемуары / Пер. с нем. Л.К. Латышева и Ю.И.Куколева.— М.: Воениздат, 1982.— 384 с.— С. 256
  4. Hans Gellhardt. Wofür haben wir gekämpft? [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.] - Ганс Ґельхардт. За що ми боролися? - Ч.2., стор.125-128.(нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mizhnarodna leninska shkola MLSh navchalnij zaklad Kominternu zasnovanij u Moskvi z metoyu navchannya diyachiv revolyucijnogo ruhu krayin Yevropi Aziyi ta Latinskoyi Ameriki 1 j etapU kvitni 1926 roku zgidno z rishennyam kongresu Kominternu buli stvoreni Mizhnarodni leninski kursi sho cherez dva roki buli perejmenovani na Mizhnarodnu leninsku shkolu Diyala do 1938 roku Pershim rektorom buv Mikola Buharin U 30 ti roki rektorom shkoli bula druzhina Gubelmana M I Priznachalasya dlya navchannya chleniv partij sho mali znachnij dosvid partijnoyi roboti ale ne mali mozhlivosti otrimati osvitu Oskilki bilshist komunistichnih partij svitu pracyuvali nelegalno na 1935 rik 50 iz 76 to Mizhnarodna leninska shkola bula tayemnim konspirativnim navchalnim zakladom shob zapobigti represivnim zahodam shodo yiyi kursantiv pri povernenni yih do svoyih krayin Kilka vipusknikiv shkoli chleniv kompartiyi Bolgariyi pislya povernennya na Batkivshinu buli zaareshtovani j stracheni Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi dlya vijskovoyi pidgotovki kursantiv Mizhnarodnoyi leninskoyi shkoli vikoristovuvalas specialna shkola Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze u Ryazani Mizhnarodna leninska shkola bula oficijno zakrita postanovoyu politbyuro CK VKP b vid 26 bereznya 1938 roku Sluhachi shkoli buli vidpravleni iz SRSR 2 j etapDrugij etap isnuvannya shkoli prijshovsya na istorichnij chas pislya Drugoyi svitovoyi vijni epohi tak zvanogo nastupu socializmu po vsomu frontu tobto utvorennya navkrugi SRSR poyasu derzhav satelitiv taboru socializmu ta stvorennya SRSR pidrivnih antiderzhavnih organizacij ta politichnih ruhiv u krayinah Aziyi Afriki ta Latinskoyi Ameriki Pislya 1956 roku KPRS bula vidnovlena shkola z odnojmennoyu nazvoyu ale teper ce vzhe bula sekretna mizhnarodno politichna shkola Zasekrechena shkola internat bula roztashovana poza centru Moskvi u rajoni stanciyi metro Aeroport Vona proponuvala komunistam z Yevropi ta osoblivo Latinskoyi Ameriki kilkarichnij kurs navchannya U nij takozh perebuvali chas ti hto u vlasnih krayinah zajmavsya protipravnoyu diyalnistyu abo perebuvav na nelegalnomu stani Vsi studenti buli zobov yazani zberigati tayemnicyu Tam navchalisya choloviki ta zhinki u vici vid 20 do 50 rokiv pohodzhennya tilki z kapitalistichnih krayin abo z krayin z diktatorskimi rezhimami vklyuchno goliv prokomunistichnih partij Ti hto pohodiv z krayin socialistichnogo taboru do navchannya v cij shkoli ne dopuskalisya U zvichajnomu navchalnomu roci vikladalisya marksizm leninizm strategiya i taktika politichna ekonomiya istoriya robitnichogo ruhu z popravkoyu na specifiku krayin pohodzhennya Yak zgaduye kolishnij sluhach shkoli nimeckij komunist Gans Gelhardt na pochatku 1970 h rokiv zgidno bazhannyam kursantiv buv vvedenij fah socialna psihologiya a takij napriklad fah yak radyanska dijsnist nikoli tam ne vikladavsya Vikladacki kadri zvichajno kooptuvalisya z Moskovskogo universitetu abo nabiralisya z partijnih kadriv CK KPRS Usi lekciyi na navchalni zanyattya mali sinhronnij pereklad U kinci 1970 h rokiv v shkoli postali gostri debati ta superechki zi sluhachami z Italiyi ta Franciyi z privodu provodimoyi revizionistskoyi politiki Italijskoyi kompartiyi ta Yevrokomunizmu reformovanoyi Komunistichnoyi partiyi Franciyi Shkola bula zanedbana v kinci 1980 h rokiv pid chas pravlinnya M S Gorbachova ta zagalnoyi krizi v SRSR Vidomi vipuskniki nimecko brazilska revolyucionerka Vladislav Gomulka Nikos Zahariadis Erih Milke ministr derzhavnoyi bezpeki NDR David Sikejros Josip Broz Tito Valter Ulbriht Anton Yugov golova Radi ministriv NRB Erih Gonekker Luyis Karlus Prestis Gans GelhardtPrimitkiGofman Gejnc Mangejm Madrid Moskva Memuary Per s nem L K Latysheva i Yu I Kukoleva M Voenizdat 1982 384 s S 255 Treper L Bolshaya igra Vospominaniya sovetskogo razvedchika Per s franc M Politizdat 1990 382 s S 41 Gofman Gejnc Mangejm Madrid Moskva Memuary Per s nem L K Latysheva i Yu I Kukoleva M Voenizdat 1982 384 s S 256 Hans Gellhardt Wofur haben wir gekampft 11 listopada 2014 u Wayback Machine Gans Gelhardt Za sho mi borolisya Ch 2 stor 125 128 nim

Дата публікації:
Топ