І-250 (МіГ-13) — перший радянський суцільнометалевий одномісний швидкісний винищувач розробки ОКБ Мікояна і Гуревича. Був оснащений комбінованою силовою установкою, що включала в себе поршневий і мотокомпресорний повітряно-реактивний двигун. Всього було побудовано 28 літаків: 2 прототипа, 10 замовлені в червні 1945 для участі в параді 7 листопада і 16 замовлені ВМФ в кінці 1946 року. Поставлені у ВМФ літаки отримали позначення МіГ-13.
І-250 (МіГ-13) | |
---|---|
Схема І-250 | |
Тип | винищувач |
Розробник | СРСР ОКБ-155 |
Виробник | СРСР (Москва) |
Перший політ | 3 березня 1945 року |
Початок експлуатації | 1946 |
Статус | не експлуатується |
Основні експлуатанти | ВПС СРСР |
Роки виробництва | 1946 — 1947 |
Виготовлено | 28 |
І-250 у Вікісховищі |
Завдання на розробку
Ескізний проект нової машини був затверджений НКАП 19 вересня 1944 р. одночасно з проєктом Су-5 розробки ОКБ П. О. Сухого. За розрахунками, при польотній масі 3500 кг винищувач І-250 з використанням ПРДК повинен був розвивати максимальну швидкість 825 км/год на висоті 7000 м, а висоту 5000 м набирати за 3 хвилини 54 секунди. Мінімальний час віражу з радіусом 253 м мав бути 19,7 с.
Розробка
Провідним інженером на час його проектування і будівництва призначили А. А. Андрєєва. Літак отримав робочу назву І-250. Виходячи з розрахункових характеристик, винищувач І-250 в теорії повинен був нести оперативну службу з прикриття наземних частин з повітря і вести повітряні бої на середніх висотах.
Перший І-250
- 30 листопада робочий проект літака був повністю завершений на підприємстві ОКБ-155.
- В лютому 1945 р. завершилася збірка першого примірника винищувача І-250 № 01.
- 3 березня 1945 р. перший І-250, пілотований льотчиком-випробувачем А. П. Дєєвим, вперше піднявся в повітря.
Випробування
- «На цій машині в березні 1945 року була досягнута найбільша для того часу швидкість польоту — 825 кілометрів на годину». — С. И. Руденко, «Крылья Победы» — М., 1976, — с. 399.
- 8 квітня 1945 р. у третьому польоті на І-250 запустили ПРДК: на пікіруванні літак розвинув максимальну швидкість 710 км/год за приладами на висоті 5000 м. Однак, незважаючи на періодичні успіхи у випробуваннях, з ще більшою періодичністю відбувалися всякого роду поломки.
- 13 травня 1945 р. у черговому польоті з включеним ПРДК на висоті 6700 м була досягнута максимальна швидкість 809 км/год, близька до бажаної за завданням ДКО.
- 19 травня 1945 р. до випробувань приступає другий примірник І-250 № 02, а І-250 № 01 вдалося повторити досягнення тієї ж швидкості на 7000 м.
- 3 липня 1945 р. в 24-му польоті І-250 на висоті 6600 м льотчик А. П. Дєєв на літаку № 01 розвинув максимальну швидкість 820 км/год, а 4 липня на висоті 3000 м була досягнута швидкість 750 км/год. Таким чином, у порівнянні з кращими винищувачами того часу встановлення ПРДК дало приріст швидкості майже в 100 км/ч.
- У липні 1945 р. було вирішено побудувати дослідну серію з 10 машин І-250.
Аварії і катастрофи
- 5 липня 1945 р. літак І-250 № 01 зазнав катастрофи над Центральним аеродромом ім. М. В. Фрунзе. Льотчик А. П. Дєєв загинув. За спідобарограмою вдалося з'ясувати, що при зниженні з 600 м до 200 м літак І-250 № 01 розвинув швидкість 655 км/год.
- 18 жовтня 1945 р. льотчик-випробувач А. Н. Чернобуров здійснив вимушену посадку в районі Кунцево-Філі. Літак І-250 № 02 вдалося відремонтувати.
- 12 липня 1946 р. сталася пожежа через дефект у двигуні, в результаті чого льотчику довелося в аварійному порядку сідати на аеродромі в Люберцях. Літак І-250 № 02 отримав значні пошкодження і не був відновлений.
Серійне виробництво
Випуск 10 примірників винищувача І-250 був покладений на завод № 381 В. І. Журавльова. Забезпечували завод № 381 наступні підприємства: ОКБ-155, завод № 26, завод № 466, ЦІАМ, завод № 150, завод № 124, 12-е ГУ НКАП, 1-е, 3-є, 12-е, 18-е ГУ Головпостача. У грудні 1945 р. був виготовлений перший серійний І-250. На травень вже 1946 р. літаки серії знаходилися в наступному стані:
- № 3810101 — зібраний 25 грудня 1945 р. з макетним мотором, використовувався як еталон для монтажу ВМГ;
- № 3810102 — зібраний у січні, мотор подали 6 січня. Через руйнування лопаток компресора силову установку демонтовано і відправлено в ЦІАМ;
- № 3810103 — зібраний у лютому, мотор подали 26 січня. Виявлена стружка в маслофільтрі, силову установку демонтовано і відправлено в ЦІАМ;
- № 3810104 — зібраний у березні, мотор подали 7 березня, але без компресора. Двигун ВК-107Р підлягав заміні на кондиційний;
- № 3810105 — зібраний у березні, мотор подали 8 березня також без компресора;
- № 3810106, № 3810107, № 3810108 і № 3810109 - знаходились в процесі остаточної зборки, припиненою через відсутність моторів;
- № 3810110 — перебував на стадії агрегатного стапельного складання.
У підсумку 2 машини були передані в НДІ як дослідні зразки, а 30 жовтня 1946 р. всі вісім літаків дослідної серії, нарешті, здали представниками ВПС. Літаки надійшли на озброєння ВПС Північного і Балтійського флотів.
Цікаві факти
- Впровадження у виробництво І-250 йшло дуже важко і повільно в силу багатьох причин, серед яких були: часті поломки, неузгоджені дії ланок виробництва, невідповідність наявного і необхідного якості виробництва, брак комплектуючих та матеріалів, нестача робочої сили, відключення електрики.
- Застосування ПРДК було можливе не більше 10 хвилин.
- Багато льотчиків негативно ставилися до літака І-250.
- Замість продовження робіт по І-250 було вирішено продовжувати розробку І-300 (Міг-9)
- Не виявлено жодних документів, де винищувач іменували б МіГ-13. Літак скрізь проходив виріб «М», І-250, МіГ з ПРД і мотором ВК-107Р або МіГ з ВК-107Р і ПРДК ЦІАМ, або у вигляді подібних формулювань, включаючи МіГ-3 з ПРД.
Технічні характеристики МіГ-13
У 1945 році створено експериментальний літак І-250 (Н), випущений потім невеликою серією (МіГ-13). І-250(Н) — низькоплан суцільнометалевої конструкції з прямим, низькорозташованим, однолонжеронним, трапецієподібної форми крилом і шасі, що прибирається в польоті. Амортизація — повітряно-масляна. Бронювання складалося з бронеспинки і прозорого бронескла спереду і ззаду пілота. Особливість цього літака — комбінована силова установка Е-30-20: був застосований ПД ВК-107Р з відбором частини потужності через подовжений вал для приводу осьового компресора ПРДК (2560 к. с.), встановленого за кабіною льотчика, з випуском газів через регульоване сопло в хвостовій частині фюзеляжу. Паливо загальною ємністю 570 л. розміщувалося в трьох м'яких паливних баках. Ємність масляного бака становила 62 л (заливалося 48 л), а ємність системи охолодження — 79 л. Обладнання складалося з 16 приладів — на момент виробництва — багато. На озброєнні було три 20-мм гармати Б-20 і приціл ПБП-1А.
Тактико-технічні характеристики
Наведені дані І-250.
- Технічні характеристики
- Екіпаж: 1 пілот
- Довжина: 8,185 м
- Розмах крила: 9,5 м
- Висота:
- Площа крила: 15 м²
- База шасі: 4,995 м
- Колія шасі: 2,75 м
- Маса порожнього: 2587 кг
- Нормальна злітна маса: 3680 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 450 кг
- Об'єм паливних баків: 620 л
- Силова установка:
- Реактивні двигуни: 1 ×
- Гвинтові двигуни: 1 × рідинного охолодження ВК-107Р
- Потужність двигунів: 1 × 1650 к. с. (1 × 1214 кВт (злітна))
- Повітряний гвинт: АВ-5Б
- Діаметр гвинта: 3,1 м
- Еквівалентна потужність: 2500 к. с. (1839 кВт) на висоті 7000 м
- в тому числі ПРДК: ~1350 к. с. (993 кВт)
- Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 620 км/год біля землі
- на висоті: 825 км/год на 7 000 м
- Посадкова швидкість: 150 км/ч
- Практична дальність: 920 км
- без ПРДК: 1380 км
- Практична стеля: 11 960 м
- без ПРДК: 10 500 м
- Час набору висоти:
- 5 000 м за 3,9 хв
- Навантаження на крило: 245,3 кг/м²
- Довжина розбігу: 400 м
- Довжина пробігу: 515 м
- Озброєння
- Стрілково-гарматне: 3 × 20 мм гармати по 160 патр. на ствол
Примітки
- Gunston B., Gordon Y., 1998 year.
Література
- Беляков Р. А., Мармен Ж. Самолёты «МиГ» 1939—1995. — М. : АВИКО ПРЕСС, 1996. — С. 56—72. — .
- Шавров, В. Б. История конструкций самолётов в СССР 1938—1950 гг. — М.: Машиностроение, 1988. — 568 с. — 20 000 экз. — ISBN 5-217-00477-0.
- Gunston B., Gordon Y. MiG Aircraft since 1937. — London, GB : Putnam, 1998. — P. 45—47. — .
- Статті
- Арсеньев Е. В. Первый реактивный «МиГ» // Авиация и Время. — Киів : «АероХобі», 2001. — № 3 (48) (12 липня). — С. 4—20.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I 250 MiG 13 pershij radyanskij sucilnometalevij odnomisnij shvidkisnij vinishuvach rozrobki OKB Mikoyana i Gurevicha Buv osnashenij kombinovanoyu silovoyu ustanovkoyu sho vklyuchala v sebe porshnevij i motokompresornij povitryano reaktivnij dvigun Vsogo bulo pobudovano 28 litakiv 2 prototipa 10 zamovleni v chervni 1945 dlya uchasti v paradi 7 listopada i 16 zamovleni VMF v kinci 1946 roku Postavleni u VMF litaki otrimali poznachennya MiG 13 I 250 MiG 13 Shema I 250TipvinishuvachRozrobnik SRSR OKB 155Virobnik SRSR Moskva Pershij polit3 bereznya 1945 rokuPochatok ekspluataciyi1946Statusne ekspluatuyetsyaOsnovni ekspluatantiVPS SRSRRoki virobnictva1946 1947Vigotovleno28 I 250 u VikishovishiZavdannya na rozrobkuEskiznij proekt novoyi mashini buv zatverdzhenij NKAP 19 veresnya 1944 r odnochasno z proyektom Su 5 rozrobki OKB P O Suhogo Za rozrahunkami pri polotnij masi 3500 kg vinishuvach I 250 z vikoristannyam PRDK povinen buv rozvivati maksimalnu shvidkist 825 km god na visoti 7000 m a visotu 5000 m nabirati za 3 hvilini 54 sekundi Minimalnij chas virazhu z radiusom 253 m mav buti 19 7 s RozrobkaProvidnim inzhenerom na chas jogo proektuvannya i budivnictva priznachili A A Andryeyeva Litak otrimav robochu nazvu I 250 Vihodyachi z rozrahunkovih harakteristik vinishuvach I 250 v teoriyi povinen buv nesti operativnu sluzhbu z prikrittya nazemnih chastin z povitrya i vesti povitryani boyi na serednih visotah Pershij I 25030 listopada robochij proekt litaka buv povnistyu zavershenij na pidpriyemstvi OKB 155 V lyutomu 1945 r zavershilasya zbirka pershogo primirnika vinishuvacha I 250 01 3 bereznya 1945 r pershij I 250 pilotovanij lotchikom viprobuvachem A P Dyeyevim vpershe pidnyavsya v povitrya ViprobuvannyaShema ruhovoyi ustanovki I 250 Na cij mashini v berezni 1945 roku bula dosyagnuta najbilsha dlya togo chasu shvidkist polotu 825 kilometriv na godinu S I Rudenko Krylya Pobedy M 1976 s 399 8 kvitnya 1945 r u tretomu poloti na I 250 zapustili PRDK na pikiruvanni litak rozvinuv maksimalnu shvidkist 710 km god za priladami na visoti 5000 m Odnak nezvazhayuchi na periodichni uspihi u viprobuvannyah z she bilshoyu periodichnistyu vidbuvalisya vsyakogo rodu polomki 13 travnya 1945 r u chergovomu poloti z vklyuchenim PRDK na visoti 6700 m bula dosyagnuta maksimalna shvidkist 809 km god blizka do bazhanoyi za zavdannyam DKO 19 travnya 1945 r do viprobuvan pristupaye drugij primirnik I 250 02 a I 250 01 vdalosya povtoriti dosyagnennya tiyeyi zh shvidkosti na 7000 m 3 lipnya 1945 r v 24 mu poloti I 250 na visoti 6600 m lotchik A P Dyeyev na litaku 01 rozvinuv maksimalnu shvidkist 820 km god a 4 lipnya na visoti 3000 m bula dosyagnuta shvidkist 750 km god Takim chinom u porivnyanni z krashimi vinishuvachami togo chasu vstanovlennya PRDK dalo pririst shvidkosti majzhe v 100 km ch U lipni 1945 r bulo virisheno pobuduvati doslidnu seriyu z 10 mashin I 250 Avariyi i katastrofi5 lipnya 1945 r litak I 250 01 zaznav katastrofi nad Centralnim aerodromom im M V Frunze Lotchik A P Dyeyev zaginuv Za spidobarogramoyu vdalosya z yasuvati sho pri znizhenni z 600 m do 200 m litak I 250 01 rozvinuv shvidkist 655 km god 18 zhovtnya 1945 r lotchik viprobuvach A N Chernoburov zdijsniv vimushenu posadku v rajoni Kuncevo Fili Litak I 250 02 vdalosya vidremontuvati 12 lipnya 1946 r stalasya pozhezha cherez defekt u dviguni v rezultati chogo lotchiku dovelosya v avarijnomu poryadku sidati na aerodromi v Lyubercyah Litak I 250 02 otrimav znachni poshkodzhennya i ne buv vidnovlenij Serijne virobnictvoVipusk 10 primirnikiv vinishuvacha I 250 buv pokladenij na zavod 381 V I Zhuravlova Zabezpechuvali zavod 381 nastupni pidpriyemstva OKB 155 zavod 26 zavod 466 CIAM zavod 150 zavod 124 12 e GU NKAP 1 e 3 ye 12 e 18 e GU Golovpostacha U grudni 1945 r buv vigotovlenij pershij serijnij I 250 Na traven vzhe 1946 r litaki seriyi znahodilisya v nastupnomu stani 3810101 zibranij 25 grudnya 1945 r z maketnim motorom vikoristovuvavsya yak etalon dlya montazhu VMG 3810102 zibranij u sichni motor podali 6 sichnya Cherez rujnuvannya lopatok kompresora silovu ustanovku demontovano i vidpravleno v CIAM 3810103 zibranij u lyutomu motor podali 26 sichnya Viyavlena struzhka v maslofiltri silovu ustanovku demontovano i vidpravleno v CIAM 3810104 zibranij u berezni motor podali 7 bereznya ale bez kompresora Dvigun VK 107R pidlyagav zamini na kondicijnij 3810105 zibranij u berezni motor podali 8 bereznya takozh bez kompresora 3810106 3810107 3810108 i 3810109 znahodilis v procesi ostatochnoyi zborki pripinenoyu cherez vidsutnist motoriv 3810110 perebuvav na stadiyi agregatnogo stapelnogo skladannya U pidsumku 2 mashini buli peredani v NDI yak doslidni zrazki a 30 zhovtnya 1946 r vsi visim litakiv doslidnoyi seriyi nareshti zdali predstavnikami VPS Litaki nadijshli na ozbroyennya VPS Pivnichnogo i Baltijskogo flotiv Cikavi faktiVprovadzhennya u virobnictvo I 250 jshlo duzhe vazhko i povilno v silu bagatoh prichin sered yakih buli chasti polomki neuzgodzheni diyi lanok virobnictva nevidpovidnist nayavnogo i neobhidnogo yakosti virobnictva brak komplektuyuchih ta materialiv nestacha robochoyi sili vidklyuchennya elektriki Zastosuvannya PRDK bulo mozhlive ne bilshe 10 hvilin Bagato lotchikiv negativno stavilisya do litaka I 250 Zamist prodovzhennya robit po I 250 bulo virisheno prodovzhuvati rozrobku I 300 Mig 9 Ne viyavleno zhodnih dokumentiv de vinishuvach imenuvali b MiG 13 Litak skriz prohodiv virib M I 250 MiG z PRD i motorom VK 107R abo MiG z VK 107R i PRDK CIAM abo u viglyadi podibnih formulyuvan vklyuchayuchi MiG 3 z PRD Tehnichni harakteristiki MiG 13U 1945 roci stvoreno eksperimentalnij litak I 250 N vipushenij potim nevelikoyu seriyeyu MiG 13 I 250 N nizkoplan sucilnometalevoyi konstrukciyi z pryamim nizkoroztashovanim odnolonzheronnim trapeciyepodibnoyi formi krilom i shasi sho pribirayetsya v poloti Amortizaciya povitryano maslyana Bronyuvannya skladalosya z bronespinki i prozorogo broneskla speredu i zzadu pilota Osoblivist cogo litaka kombinovana silova ustanovka E 30 20 buv zastosovanij PD VK 107R z vidborom chastini potuzhnosti cherez podovzhenij val dlya privodu osovogo kompresora PRDK 2560 k s vstanovlenogo za kabinoyu lotchika z vipuskom gaziv cherez regulovane soplo v hvostovij chastini fyuzelyazhu Palivo zagalnoyu yemnistyu 570 l rozmishuvalosya v troh m yakih palivnih bakah Yemnist maslyanogo baka stanovila 62 l zalivalosya 48 l a yemnist sistemi oholodzhennya 79 l Obladnannya skladalosya z 16 priladiv na moment virobnictva bagato Na ozbroyenni bulo tri 20 mm garmati B 20 i pricil PBP 1A Taktiko tehnichni harakteristikiNavedeni dani I 250 Tehnichni harakteristiki Ekipazh 1 pilot Dovzhina 8 185 m Rozmah krila 9 5 m Visota Plosha krila 15 m Baza shasi 4 995 m Koliya shasi 2 75 m Masa porozhnogo 2587 kg Normalna zlitna masa 3680 kg Masa paliva u vnutrishnih bakah 450 kg Ob yem palivnih bakiv 620 l Silova ustanovka Reaktivni dviguni 1 Gvintovi dviguni 1 ridinnogo oholodzhennya VK 107R Potuzhnist dviguniv 1 1650 k s 1 1214 kVt zlitna Povitryanij gvint AV 5B Diametr gvinta 3 1 m Ekvivalentna potuzhnist 2500 k s 1839 kVt na visoti 7000 m v tomu chisli PRDK 1350 k s 993 kVt Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 620 km god bilya zemli na visoti 825 km god na 7 000 m Posadkova shvidkist 150 km ch Praktichna dalnist 920 km bez PRDK 1380 km Praktichna stelya 11 960 m bez PRDK 10 500 m Chas naboru visoti 5 000 m za 3 9 hv Navantazhennya na krilo 245 3 kg m Dovzhina rozbigu 400 m Dovzhina probigu 515 m Ozbroyennya Strilkovo garmatne 3 20 mm garmati po 160 patr na stvolPrimitkiGunston B Gordon Y 1998 year LiteraturaBelyakov R A Marmen Zh Samolyoty MiG 1939 1995 M AVIKO PRESS 1996 S 56 72 ISBN 5 86309 033 2 Shavrov V B Istoriya konstrukcij samolyotov v SSSR 1938 1950 gg M Mashinostroenie 1988 568 s 20 000 ekz ISBN 5 217 00477 0 Gunston B Gordon Y MiG Aircraft since 1937 London GB Putnam 1998 P 45 47 ISBN 0 85177 884 4 Statti Arsenev E V Pervyj reaktivnyj MiG Aviaciya i Vremya Kiiv AeroHobi 2001 3 48 12 lipnya S 4 20