Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мхітар Севастийский вірм Մխիթար Սեբաստացի італ Mechitar di Sebaste в миру Манук Петросян 7 лютого 1676 Сівас Османська і

Мхітар Севастійський

Мхітар Севастійський

Мхітар Севастийский (вірм. Մխիթար Սեբաստացի, італ. Mechitar di Sebaste, в миру Манук Петросян; 7 лютого 1676, Сівас, Османська імперія — 16 квітня 1749, монастир св. Лазаря, Італія) — вірменський мовознавець, богослов, засновник ордену .

Слуга Божий
Мхітар Севастійський
вірм. Մխիթար Սեբաստացի
image
Основні відомості
Народження 7 лютого 1676(1676-02-07)[1]
Сівас[1]
Конфесія: католицька церква
Смерть: 27 квітня 1749(1749-04-27)[1] (73 роки)
Сан-Лазаро-дельї-Армені, Венеція, Венеційська республіка[1]
Місце поховання: Сан-Лазаро-дельї-Армені
Праці й досягнення
Рід діяльності: громадський діяч, науковець, culture personality, священнослужитель
image Мхітар Севастійський у Вікісховищі

Життєпис

image
Статуя Мхітара Севастійського на острові святого Лазаря

Народився 7 лютого 1676 року в Севастії (Сівас, Західна Вірменія, територія сучасної Туреччини). Вступив до монастиря Сурб Ншан (Святе Знамення), де прийняв ім'я Мхітар (Утішитель). У 15 років став саркавагом (дияконом). Прагнучи до знань, вирушив до Ечміадзина, який вважав центром цивілізації. По дорозі зустрів місіонера-європейця і вірменського мандрівника, чиї розповіді про західний світ його глибоко вразили; відтоді він прагнув долучити свій народ до здобутків Заходу. Півтора року бродив з місця на місце, заробляючи на прожиток викладанням, потім повернувся в Сівас, де присвятив себе читанню вірменських, сирійських та грецьких богословів. Після невдалої спроби потрапити до Європи через Александрію був висвячений в Сівасі в сан священника (1696), отримав церковний науковий ступінь вардапета (1699).

Як проповідник вирушив до Константинополя, де навколо нього зібрався гурток учнів, що в 1701 році оформився в чернечу громаду, яка, крім типових релігійних завдань, поставила собі за мету просвітницьку діяльність серед вірмен і їх підпорядкування Святому Престолу. В ході розпочатих гонінь на католиків з боку Османської влади і підпорядкованих їм православних і нехалкідонських ієрархів, був змушений сховатися в монастирі капуцинів, що перебував під дипломатичним захистом Франції, потім утікати в Морею (півострів Пелопоннес (Греція), що в той час перебувала під контролем Венеційської республіки). У Метоні він побудував вірменську церкву і монастир, поклавши основи майбутнього ордену. У 1712 році папа Климент XI дав цьому починанню офіційне схвалення і призначив Мхітара абатом. Однак вже через три роки між Венецією і Османською імперією розпочалася війна, яка поставила монастир під загрозу. Мхітар із шістнадцятьма супутниками перебралися до Венеції, щоб заснувати там новий монастир. Метоні був захоплений турками, монастир зруйнований, близько 70 ченців, що там залишалися, були розсіяні.

У Венеції Мхітару вдалося отримати в дар невеликий острів Святого Лазаря, розташований в південній частині Венеційської лагуни, поблизу острова Лідо. Офіційне переселення відбулося 8 вересня 1717 року. На острові Мхітар і його побратими відновили з руїн стару церкву і збудували Монастир Сан-Лазаро-дельї-Армені, який згодом став одним зі світових центрів вірменської культури. Тут Мхітар прожив 30 років, займаючись літературними працями і друкарською справою.

Мхітар Севастійський помер 16 квітня 1749 року. Триває його беатифікаційний процес.

Найважливіші праці

  • Коментар на Євангеліє від Марка (1737)
  • Коментар на Книгу Екклезіаста
  • Вірменська граматика
  • Вірменська граматика народної мови
  • Вірменський словник (1744)
  • Вірменський Катехизм (літературною і народною мовами)
  • Вірменська Біблія

Посилання

  • Католицька енциклопедія [ 21 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Minas Nurikhan. The Life and Times of Abbot Mechitar / Rev. John Mc Quillan (translator). — St. Lazarus's Island, Venice, 1915.

Примітки

  1. Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 633–634.
    d:Track:Q1953d:Track:Q123625363d:Track:Q2657718

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mhitar Sevastijskij virm Մխիթար Սեբաստացի ital Mechitar di Sebaste v miru Manuk Petrosyan 7 lyutogo 1676 Sivas Osmanska imperiya 16 kvitnya 1749 monastir sv Lazarya Italiya virmenskij movoznavec bogoslov zasnovnik ordenu Sluga Bozhij Mhitar Sevastijskijvirm Մխիթար ՍեբաստացիOsnovni vidomostiNarodzhennya 7 lyutogo 1676 1676 02 07 1 Sivas 1 Konfesiya katolicka cerkvaSmert 27 kvitnya 1749 1749 04 27 1 73 roki San Lazaro delyi Armeni Veneciya Venecijska respublika 1 Misce pohovannya San Lazaro delyi ArmeniPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti gromadskij diyach naukovec culture personality svyashennosluzhitel Mhitar Sevastijskij u VikishovishiZhittyepisStatuya Mhitara Sevastijskogo na ostrovi svyatogo Lazarya Narodivsya 7 lyutogo 1676 roku v Sevastiyi Sivas Zahidna Virmeniya teritoriya suchasnoyi Turechchini Vstupiv do monastirya Surb Nshan Svyate Znamennya de prijnyav im ya Mhitar Utishitel U 15 rokiv stav sarkavagom diyakonom Pragnuchi do znan virushiv do Echmiadzina yakij vvazhav centrom civilizaciyi Po dorozi zustriv misionera yevropejcya i virmenskogo mandrivnika chiyi rozpovidi pro zahidnij svit jogo gliboko vrazili vidtodi vin pragnuv doluchiti svij narod do zdobutkiv Zahodu Pivtora roku brodiv z miscya na misce zaroblyayuchi na prozhitok vikladannyam potim povernuvsya v Sivas de prisvyativ sebe chitannyu virmenskih sirijskih ta greckih bogosloviv Pislya nevdaloyi sprobi potrapiti do Yevropi cherez Aleksandriyu buv visvyachenij v Sivasi v san svyashennika 1696 otrimav cerkovnij naukovij stupin vardapeta 1699 Yak propovidnik virushiv do Konstantinopolya de navkolo nogo zibravsya gurtok uchniv sho v 1701 roci oformivsya v chernechu gromadu yaka krim tipovih religijnih zavdan postavila sobi za metu prosvitnicku diyalnist sered virmen i yih pidporyadkuvannya Svyatomu Prestolu V hodi rozpochatih gonin na katolikiv z boku Osmanskoyi vladi i pidporyadkovanih yim pravoslavnih i nehalkidonskih iyerarhiv buv zmushenij shovatisya v monastiri kapuciniv sho perebuvav pid diplomatichnim zahistom Franciyi potim utikati v Moreyu pivostriv Peloponnes Greciya sho v toj chas perebuvala pid kontrolem Venecijskoyi respubliki U Metoni vin pobuduvav virmensku cerkvu i monastir poklavshi osnovi majbutnogo ordenu U 1712 roci papa Kliment XI dav comu pochinannyu oficijne shvalennya i priznachiv Mhitara abatom Odnak vzhe cherez tri roki mizh Veneciyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu rozpochalasya vijna yaka postavila monastir pid zagrozu Mhitar iz shistnadcyatma suputnikami perebralisya do Veneciyi shob zasnuvati tam novij monastir Metoni buv zahoplenij turkami monastir zrujnovanij blizko 70 chenciv sho tam zalishalisya buli rozsiyani U Veneciyi Mhitaru vdalosya otrimati v dar nevelikij ostriv Svyatogo Lazarya roztashovanij v pivdennij chastini Venecijskoyi laguni poblizu ostrova Lido Oficijne pereselennya vidbulosya 8 veresnya 1717 roku Na ostrovi Mhitar i jogo pobratimi vidnovili z ruyin staru cerkvu i zbuduvali Monastir San Lazaro delyi Armeni yakij zgodom stav odnim zi svitovih centriv virmenskoyi kulturi Tut Mhitar prozhiv 30 rokiv zajmayuchis literaturnimi pracyami i drukarskoyu spravoyu Mhitar Sevastijskij pomer 16 kvitnya 1749 roku Trivaye jogo beatifikacijnij proces Najvazhlivishi praciKomentar na Yevangeliye vid Marka 1737 Komentar na Knigu Ekkleziasta Virmenska gramatika Virmenska gramatika narodnoyi movi Virmenskij slovnik 1744 Virmenskij Katehizm literaturnoyu i narodnoyu movami Virmenska BibliyaPosilannyaKatolicka enciklopediya 21 travnya 2018 u Wayback Machine angl Minas Nurikhan The Life and Times of Abbot Mechitar Rev John Mc Quillan translator St Lazarus s Island Venice 1915 PrimitkiՀայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 633 634 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718

Дата публікації:
Топ