Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мухаммед IV (араб. محمد الرابع; нар. 1810 — 16 вересня 1873) — султан Марокко з династії Алауїтів в 1859—1873 роках.
| Мухаммед IV | |
|---|---|
| араб. محمد الرابع | |
 | |
| Народився | 1803 Фес, Марокко |
| Помер | 16 вересня 1873 Марракеш, Третя французька республіка, Франція |
| Країна |  Марокко |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | арабська |
| Посада | султан Марокко[d] |
| Рід | Алауїти |
| Батько | Мауля Абд ар-Рахман бен Хішам |
| Діти | Хасан I (султан Марокко) |
| |
Життєпис
Військовий очільник
Другий син Абд ар-Рахмана, намісника (паші) Ес-Сувейри. Народився 1810 року. 1821 року разом з батьком перебрався до Фесу, де той став намісником Феського округу. 1822 року після сходження Абд ар-Рахмана на трон оголошений спадкоємцем трону.
Очолив марокканське військо. У 1843 році рушив на допомогу Абд аль-Кадіру, очільнику алжирських повстанців. Дії султана Марокко і Мухаммеда спричинили . Вирішальна битва відбулася біля Іслі, де армія під головуванням Мухаммеда зазнала нищівної поразки. В результаті укладено Танжерський мирний договір, що обмежив використання марокканцями військ біля своїх кордонів та допомагати Абд аль-Кадіру.
1845 року з дозволу батька розпочав військову реформу. Для цього запросив офіцерів з бейліку Туніс, що в свій час служили в османському війську. Мухаммед створив медресе аль-мухандісін (військову інженерну школу) у Фесі під керівництвом французького графа-ренегата Жозефа де Солті. Також сформував полк європейського зразка (аскарі). Також найняв письменників для перекладу різних європейських підручників з техніки та науки. Він особисто брав участь у перекладі робіт Лежандра, Ньютона та Лаланда. За порадою Мухаммеда батько уклав з великою Британією та Єгиптом угоди, за якими в Гібралтарі та Каїрі стали готувати марокканських гармашів.
Султан
1859 року після смерті батька зійшов на трон. Спочатку намагався продовжити політику батька у відносинах з європейськими країнами в напрямку розвитку торгівлі. При цьому запровадив монополію на зовнішню торгівлю.
Невдовзі уряд Ізабелли II, королем Іспанії, став вимагати від Мухаммеда IV припинити напади племен на околиці Сеути і Мелільї. Проте султан відкинув цю вимогу. У відповідь Іспанія почала війну з Марокко. Іспанський флот бомбардував Асілу і Танжер.
У лютому 1860 року іспанці захопили мітсо Тетуан, а у березні в битві біля Вад-Расі марокканська армія зазнала поразки. Після цього укладено мир, за яким Мухаммед IV визнав Сеуту і Мелілью іспанськими, зобов'язався сплатити 100 млн песет (в 20 разів перевищувала бюджет султанату). Окрім того, Марокко передавало Іспанії у володіння прибережну територію Сіді-Іфні на південному заході країни з правом Іспанії вести риболовлю в тому регіоні. Тетуан залишався під тимчасовим контролем іспанської адміністрації доти, доки султанський уряд не виплатить Іспанії всю контрибуцію.
Ця невдача негативно вплинула на султана. Він поступово відмовився від активної зовнішньої політики, а потім переклав управління державою на великого візира Сіді Мусу. Сам присвятив час інтересам у математиці, геометрії, астрономії, поезії та музиці.
Для сплати контрибуції іспанців вирішено виділяти половину митних зборів. Це завдало істотного фінансового удару скарбниці. Водночас апатія султана призвела до посилення впливу каїдів — призначених урядом (махзеном) султанату, очільників племен замість спадкових вождів (амгарів), що відмовлялися сплачувати збільшені податки. Каїдам надали широкі військові права для збору мит і податків. З часом каїди набули ще більшої ваги, ніж амгари, призвівши до децентралізації Марокко й втрати керованості з боку махзену.
1864 року махзен султана оголосив про скасування державної монополії на зовнішню та внутрішню торгівлю, скасування системи султанських монополій. Це зрештою призвело до проникнення європейського капіталу до Марокко.
Помер Мухаммед IV 1873 року в Марракеші. Йому спадкував син Хасан I.
Джерела
- Laroui, A. (1989) «Morocco from the Beginning of the Nineteenth century to 1880» in J.F. Ade Ajayi, editor, Africa in the Nineteenth Century until the 1880s. Paris: UNESCO. pp.478-96
- Pennell, C. (2000) Morocco since 1830: a history. New York: New York University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammed IV arab محمد الرابع nar 1810 16 veresnya 1873 sultan Marokko z dinastiyi Alauyitiv v 1859 1873 rokah Muhammed IVarab محمد الرابع Narodivsya1803 Fes MarokkoPomer16 veresnya 1873 1873 09 16 Marrakesh Tretya francuzka respublika FranciyaKrayina MarokkoDiyalnistpolitikZnannya movarabskaPosadasultan Marokko d RidAlauyitiBatkoMaulya Abd ar Rahman ben HishamDitiHasan I sultan Marokko Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVijskovij ochilnik Drugij sin Abd ar Rahmana namisnika pashi Es Suvejri Narodivsya 1810 roku 1821 roku razom z batkom perebravsya do Fesu de toj stav namisnikom Feskogo okrugu 1822 roku pislya shodzhennya Abd ar Rahmana na tron ogoloshenij spadkoyemcem tronu Ocholiv marokkanske vijsko U 1843 roci rushiv na dopomogu Abd al Kadiru ochilniku alzhirskih povstanciv Diyi sultana Marokko i Muhammeda sprichinili Virishalna bitva vidbulasya bilya Isli de armiya pid golovuvannyam Muhammeda zaznala nishivnoyi porazki V rezultati ukladeno Tanzherskij mirnij dogovir sho obmezhiv vikoristannya marokkancyami vijsk bilya svoyih kordoniv ta dopomagati Abd al Kadiru 1845 roku z dozvolu batka rozpochav vijskovu reformu Dlya cogo zaprosiv oficeriv z bejliku Tunis sho v svij chas sluzhili v osmanskomu vijsku Muhammed stvoriv medrese al muhandisin vijskovu inzhenernu shkolu u Fesi pid kerivnictvom francuzkogo grafa renegata Zhozefa de Solti Takozh sformuvav polk yevropejskogo zrazka askari Takozh najnyav pismennikiv dlya perekladu riznih yevropejskih pidruchnikiv z tehniki ta nauki Vin osobisto brav uchast u perekladi robit Lezhandra Nyutona ta Lalanda Za poradoyu Muhammeda batko uklav z velikoyu Britaniyeyu ta Yegiptom ugodi za yakimi v Gibraltari ta Kayiri stali gotuvati marokkanskih garmashiv Sultan 1859 roku pislya smerti batka zijshov na tron Spochatku namagavsya prodovzhiti politiku batka u vidnosinah z yevropejskimi krayinami v napryamku rozvitku torgivli Pri comu zaprovadiv monopoliyu na zovnishnyu torgivlyu Nevdovzi uryad Izabelli II korolem Ispaniyi stav vimagati vid Muhammeda IV pripiniti napadi plemen na okolici Seuti i Melilyi Prote sultan vidkinuv cyu vimogu U vidpovid Ispaniya pochala vijnu z Marokko Ispanskij flot bombarduvav Asilu i Tanzher U lyutomu 1860 roku ispanci zahopili mitso Tetuan a u berezni v bitvi bilya Vad Rasi marokkanska armiya zaznala porazki Pislya cogo ukladeno mir za yakim Muhammed IV viznav Seutu i Melilyu ispanskimi zobov yazavsya splatiti 100 mln peset v 20 raziv perevishuvala byudzhet sultanatu Okrim togo Marokko peredavalo Ispaniyi u volodinnya priberezhnu teritoriyu Sidi Ifni na pivdennomu zahodi krayini z pravom Ispaniyi vesti ribolovlyu v tomu regioni Tetuan zalishavsya pid timchasovim kontrolem ispanskoyi administraciyi doti doki sultanskij uryad ne viplatit Ispaniyi vsyu kontribuciyu Cya nevdacha negativno vplinula na sultana Vin postupovo vidmovivsya vid aktivnoyi zovnishnoyi politiki a potim pereklav upravlinnya derzhavoyu na velikogo vizira Sidi Musu Sam prisvyativ chas interesam u matematici geometriyi astronomiyi poeziyi ta muzici Dlya splati kontribuciyi ispanciv virisheno vidilyati polovinu mitnih zboriv Ce zavdalo istotnogo finansovogo udaru skarbnici Vodnochas apatiya sultana prizvela do posilennya vplivu kayidiv priznachenih uryadom mahzenom sultanatu ochilnikiv plemen zamist spadkovih vozhdiv amgariv sho vidmovlyalisya splachuvati zbilsheni podatki Kayidam nadali shiroki vijskovi prava dlya zboru mit i podatkiv Z chasom kayidi nabuli she bilshoyi vagi nizh amgari prizvivshi do decentralizaciyi Marokko j vtrati kerovanosti z boku mahzenu 1864 roku mahzen sultana ogolosiv pro skasuvannya derzhavnoyi monopoliyi na zovnishnyu ta vnutrishnyu torgivlyu skasuvannya sistemi sultanskih monopolij Ce zreshtoyu prizvelo do proniknennya yevropejskogo kapitalu do Marokko Pomer Muhammed IV 1873 roku v Marrakeshi Jomu spadkuvav sin Hasan I DzherelaLaroui A 1989 Morocco from the Beginning of the Nineteenth century to 1880 in J F Ade Ajayi editor Africa in the Nineteenth Century until the 1880s Paris UNESCO pp 478 96 Pennell C 2000 Morocco since 1830 a history New York New York University Press