Хасан I ібн Мухаммед (араб. الحسن الأول بن محمد; нар. 1836 — 9 червня 1894) — султан Марокко з династії Алауїтів в 1873—1894 роках.
Хасан I | |
---|---|
араб. الحسن الأول بن محمد | |
Народився | 1836 Фес, Марокко |
Помер | 7 червня 1894[1] Марракеш, Третя французька республіка, Франція |
Країна | Марокко[1] |
Діяльність | політик |
Знання мов | арабська |
Посада | султан Марокко[d] |
Рід | Алауїти |
Батько | Мухаммед IV (султан Марокко)[1] |
У шлюбі з | d |
Діти | Мауля Абд аль-Хафіз ібн аль-Хасан, Мауля Абд аль-Азіз ібн аль-Хасан[1] і Мулай Юсуф |
Нагороди | |
|
Життєпис
Син султана Мухаммеда IV. Народився 1836 року. Замолоду був призначений спадкоємцем трону. 1873 року після смерті батька оголошений султаном Марокко.
Невдовзі придушив повстання містян Фесу. Протягом декількох місяців вимушений був також придушувати заворушення поблизу Мекнесу та в Середньому Атласі.
Розпочав політику зміцнення уряду (махзену) на племена, де за часів батька набули значного впливу каїди (призначені вожді). Також планував поновити адміністративні та військові реформи. 1877 року створив перші регулярні підрозділи, де інструкторами були британці й французи. Заснував в Фесі арсенал під назвою макіна.
Разом з тим мусив надавати права шейхам південних племен для утримання влади, зокрема впливовому Ма аль-айніну в Західній Сахарі.
1880 року вимушено уклав Мадридську конвенцією з європейськими державами, що мали в Магрибі володіння або економічні інтереси. Конвенція надала цим країнам права власності на захоплені ними марокканські землі, ресурси, наявні на цих землях, права на поселення і використання місцевих жителів на цих землях. Цей договір фактично надав міжнародне схвалення та захист земель, захоплених іноземними державами.
1881 року з метою розвитку торгівлі та ремісництва на півдні заснував місто Тізніт. За цим розпочав низку поході для приборкання каїдів племен: Сусу в 1882 і 1886 роках, Ер-Рифі — 1887 року, Тафілальті — 1893 року.
1893 року з метою зміцнення єдності країни розпочав велику подорож з Фесу до Марракешу. Вона тривала півроку й мала успіх. Було заспокоєно арабські й берберські племена Високого Атласу і Західної Сахари. Цим було засвідчено єдність країни та міцність управління уряду султана (махзена).
Помер 1894 року в Тадлі. Похований в Рабаті. Трон спадкував його син Абд аль-Азіз.
Примітки
- Anguera J. E. Enciclopedia universal ilustrada europeo-americana — Editorial Espasa, 1905. — Vol. 37. — P. 224. —
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
Джерела
- Bernard Lugan, " Le règne de Moulay Hassan (Hassan Ier) (1873—1894) ", dans Histoire du Maroc: Des origines à nos jours, Ellipses, 2011, 403 p.
- Michel Boyer (ancien officier supérieur et docteur en histoire), Le Grand Jeu des équivoques: La Mission militaire française sous le règne de Moulay Hassan Ier, Casablanca, La Croisée des chemins, 2016, 268 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hasan I ibn Muhammed arab الحسن الأول بن محمد nar 1836 9 chervnya 1894 sultan Marokko z dinastiyi Alauyitiv v 1873 1894 rokah Hasan Iarab الحسن الأول بن محمد Narodivsya1836 Fes MarokkoPomer7 chervnya 1894 1894 06 07 1 Marrakesh Tretya francuzka respublika FranciyaKrayina Marokko 1 DiyalnistpolitikZnannya movarabskaPosadasultan Marokko d RidAlauyitiBatkoMuhammed IV sultan Marokko 1 U shlyubi zdDitiMaulya Abd al Hafiz ibn al Hasan Maulya Abd al Aziz ibn al Hasan 1 i Mulaj YusufNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Hasan IZhittyepisSin sultana Muhammeda IV Narodivsya 1836 roku Zamolodu buv priznachenij spadkoyemcem tronu 1873 roku pislya smerti batka ogoloshenij sultanom Marokko Nevdovzi pridushiv povstannya mistyan Fesu Protyagom dekilkoh misyaciv vimushenij buv takozh pridushuvati zavorushennya poblizu Meknesu ta v Serednomu Atlasi Rozpochav politiku zmicnennya uryadu mahzenu na plemena de za chasiv batka nabuli znachnogo vplivu kayidi priznacheni vozhdi Takozh planuvav ponoviti administrativni ta vijskovi reformi 1877 roku stvoriv pershi regulyarni pidrozdili de instruktorami buli britanci j francuzi Zasnuvav v Fesi arsenal pid nazvoyu makina Razom z tim musiv nadavati prava shejham pivdennih plemen dlya utrimannya vladi zokrema vplivovomu Ma al ajninu v Zahidnij Sahari 1880 roku vimusheno uklav Madridsku konvenciyeyu z yevropejskimi derzhavami sho mali v Magribi volodinnya abo ekonomichni interesi Konvenciya nadala cim krayinam prava vlasnosti na zahopleni nimi marokkanski zemli resursi nayavni na cih zemlyah prava na poselennya i vikoristannya miscevih zhiteliv na cih zemlyah Cej dogovir faktichno nadav mizhnarodne shvalennya ta zahist zemel zahoplenih inozemnimi derzhavami 1881 roku z metoyu rozvitku torgivli ta remisnictva na pivdni zasnuvav misto Tiznit Za cim rozpochav nizku pohodi dlya priborkannya kayidiv plemen Susu v 1882 i 1886 rokah Er Rifi 1887 roku Tafilalti 1893 roku 1893 roku z metoyu zmicnennya yednosti krayini rozpochav veliku podorozh z Fesu do Marrakeshu Vona trivala pivroku j mala uspih Bulo zaspokoyeno arabski j berberski plemena Visokogo Atlasu i Zahidnoyi Sahari Cim bulo zasvidcheno yednist krayini ta micnist upravlinnya uryadu sultana mahzena Pomer 1894 roku v Tadli Pohovanij v Rabati Tron spadkuvav jogo sin Abd al Aziz PrimitkiAnguera J E Enciclopedia universal ilustrada europeo americana Editorial Espasa 1905 Vol 37 P 224 ISBN 978 84 239 4500 9 d Track Q4889455d Track Q17629741d Track Q610760 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194DzherelaBernard Lugan Le regne de Moulay Hassan Hassan Ier 1873 1894 dans Histoire du Maroc Des origines a nos jours Ellipses 2011 403 p Michel Boyer ancien officier superieur et docteur en histoire Le Grand Jeu des equivoques La Mission militaire francaise sous le regne de Moulay Hassan Ier Casablanca La Croisee des chemins 2016 268 p