Мухаммад VIII аль-Амін ібн Мухаммад аль-Хабіб (араб. الأمين باي بن محمد الحبيب; нар. 4 вересня 1881 — 30 вересня 1962) — останній бей Тунісу з династії Хусейнидів в 1943—1956 роках, перший і останній король Тунісу в 1956—1957 роках.
Мухаммад VIII аль-Амін | |
---|---|
араб. محمد الأمين باي | |
Народився | 4 вересня 1881[1] Карфаген[d], Туніс, Туніс |
Помер | 30 вересня 1962[1] (81 рік) Туніс, Туніс |
Країна | Французький протекторат у Тунісі Туніс |
Діяльність | політик |
Посада | d |
Військове звання | фельдмаршал |
Конфесія | сунізм |
Рід | d |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Спадкоємець
Син та Лейли Фатіми бінт Мухаммад. Народився 1881 року в Карфагені. 1922 року його батько став новим беєм, але вже 1929 року помер. Втім Мухаммад не отримав титулу бея, який перейшов до стрийка . Лише після смерті останнього 1942 року новий бей надав Мухаммаду аль-Аміну офіційний титул спадкоємця трону (бей аль-махалла) і звання дивізійного генерала. Невдовзі розкрив змову проти бея генерала Мухаммада Белходжи.
У травні 1943 року до Тунісу прибув французький генерал Альфонс Жуен, який отримав наказав повалити мухаммада VII за начебто підтримку італо-німецьким військ Осі та поблажливе ставлення до націоналістичної партії Дестур. 14 травня 1943 року, незважаючи на відсутність вагомих доказів та спротив Мухаммада VII було позбавлено трону, новим беєм став Мухаммад аль-Амін. Проте лише 6 липня Мухаммад VII погодився підписати офіційне зречення.
Бей
Мухаммад VIII невдовзі отримав Орден Почесного легіону. Разом з тим продовжилася практика фактичного керування французами справами Тунісу, на які бей не мав жодного впливу. Але невдовзі стикнувся з ворожістю частини сановників, що виступали за повернення на трон Мухаммада VII. Щоб відновити свою репутацію, він підтримав викладачів Університету Аз-Зайтуна, які страйкували в грудні 1943 року. Проте прихильники колишнього бея не полишали намірів повернути того на трон. 1944 року вони з цим звернулися до Шарля де Голля, проте марно.
1945 року відвідав Францію, а потім Німеччину. 1946 року відбувся загальний страйк на знак протесту проти арештів націоналістів. Проте бей не виявив жодної позиції, прикинувшися хворим. В подальшому намагався замирити партії Дестур і Новий Дестур, проте марно.
Лише 1948 року після смерті колишнього бея Мухаммада VII його становище покращилося, оскільки тепер він більшістю розглядався як законний бей. Налагоджується стосунки з Саліхом ібн юсуфом, головою Дестуру, та Хабібом Бурґібою. очільником Нового Дестуру. Коли 1952 року французька колоніальна влада арештувала Бурґібу, то бей виступив з гнівним протестом до французького президента Венсана Оріоля. У відповідь французи звільнили та арештували міністрів-тунісців. Потім під тиском французької адміністрації погодився на нові муніципальні вибори, які були зірвані терором прихильників незалежності.
1953 року було вбито спадкоємця бея — Сіді Азз ад-Діна. В результаті французи пом'якшили репресії, звільнивши 1954 року раніше арештованих міністрів. Спроби сформувати новий уряд та провести реформи наштовхнулися на спротив Нової дестур через відмову Франції звільнити Хабіба Бурґібу. Того ж року зустрів в Тунісі нового французького прем'єр-міністра П'єра Мендес-Франса, в якого просив запровадити автономію Тунісу.
1955 року було домовлено про перетворення бейліку на королівство Туніс, розширення прав короля. також було звільнено Бурґібу. Згодом оголошено про скликання на 1956 рік Установчих зборів. Натомість Мухаммад VIII погодився підписати додаткові умови до Бардоського договору 1881 року, зміцнюючи франко-туніський союз. Але невдовзі почалися конфлікти між Дестур і Новою дестур. Бей підтримував Саліха ібн Юсуфом, очільника першої, але цим налаштував проти себе Хабіба Бурґібу. Зрештою Саліх вимушен був втікати з Тунісу, а влада все більше переходила до прихильників Нової Дестур.
Король
20 березня 1956 року було підписано франко-туніський протокол, яким було засвідчено завершення протекторату Франції в Тунісі. Того ж дня Туніс було оголошено королівством, а Мухаммада аль-Аміна його королем.
На виборах до Установчих зборів Тунісу 1956 року переміг Національний союз (союз між Новим Дестуром, Загальною профспілкою праці Тунісу, Національним союзом селян Тунісу та Союзом ремісників і купців Тунісу). В результаті прем'єр-міністром став Хабіб Бурґіба. Вже 31 травня 1956 року було скасовано усі привілеї правлячої династії. 21 червня було ліквідовано згадку про Хусейнидів на державних знаках Тунісу, 31 серпня відібрано у короля підписувати нормативні акти.
15 липня 1957 року туніська армія замінила королівську гвардію навколо палацу, після чого король фактично втратив свободу пересування. 18 липня його молодший син Салах ад-Дін був заарештований за хибними звинуваченнями. 25 липня 1957 року Установчі збори проголосували за скасування монархії, проголошення республіки та призначення Бургіби президентом.
Останні роки
Спочатку мешкав з родиною в старому і занедбаному палаці в Манубі. 1958 року його перевели до віли в Сукрі, надавши щомісячну платню в 80 динарів. Перебував з родиною під домашнім арештом. Невдовзі колишнього короля, його дружину й синів стали допитувати щодо зникнення коштовностей Хусейнидів.
1960 року було знято домашній арешт, Мухаммад аль-Амін перебрався до столиці. Помер 1962 року.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
Джерела
- Clement Henry Moore: Tunisia Since Independence. The Dynamics of One-Party Government. University of California Press, Berkeley 1965
- Martin Meredith (2005). The State of Africa. London: Free Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammad VIII al Amin ibn Muhammad al Habib arab الأمين باي بن محمد الحبيب nar 4 veresnya 1881 30 veresnya 1962 ostannij bej Tunisu z dinastiyi Husejnidiv v 1943 1956 rokah pershij i ostannij korol Tunisu v 1956 1957 rokah Muhammad VIII al Aminarab محمد الأمين باي Narodivsya4 veresnya 1881 1881 09 04 1 Karfagen d Tunis TunisPomer30 veresnya 1962 1962 09 30 1 81 rik Tunis TunisKrayina Francuzkij protektorat u Tunisi TunisDiyalnistpolitikPosadadVijskove zvannyafeldmarshalKonfesiyasunizmRiddBatkodU shlyubi zdDitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Muhammad VIIIZhittyepisSpadkoyemec Sin ta Lejli Fatimi bint Muhammad Narodivsya 1881 roku v Karfageni 1922 roku jogo batko stav novim beyem ale vzhe 1929 roku pomer Vtim Muhammad ne otrimav titulu beya yakij perejshov do strijka Lishe pislya smerti ostannogo 1942 roku novij bej nadav Muhammadu al Aminu oficijnij titul spadkoyemcya tronu bej al mahalla i zvannya divizijnogo generala Nevdovzi rozkriv zmovu proti beya generala Muhammada Belhodzhi U travni 1943 roku do Tunisu pribuv francuzkij general Alfons Zhuen yakij otrimav nakazav povaliti muhammada VII za nachebto pidtrimku italo nimeckim vijsk Osi ta poblazhlive stavlennya do nacionalistichnoyi partiyi Destur 14 travnya 1943 roku nezvazhayuchi na vidsutnist vagomih dokaziv ta sprotiv Muhammada VII bulo pozbavleno tronu novim beyem stav Muhammad al Amin Prote lishe 6 lipnya Muhammad VII pogodivsya pidpisati oficijne zrechennya Bej Muhammad VIII nevdovzi otrimav Orden Pochesnogo legionu Razom z tim prodovzhilasya praktika faktichnogo keruvannya francuzami spravami Tunisu na yaki bej ne mav zhodnogo vplivu Ale nevdovzi stiknuvsya z vorozhistyu chastini sanovnikiv sho vistupali za povernennya na tron Muhammada VII Shob vidnoviti svoyu reputaciyu vin pidtrimav vikladachiv Universitetu Az Zajtuna yaki strajkuvali v grudni 1943 roku Prote prihilniki kolishnogo beya ne polishali namiriv povernuti togo na tron 1944 roku voni z cim zvernulisya do Sharlya de Gollya prote marno 1945 roku vidvidav Franciyu a potim Nimechchinu 1946 roku vidbuvsya zagalnij strajk na znak protestu proti areshtiv nacionalistiv Prote bej ne viyaviv zhodnoyi poziciyi prikinuvshisya hvorim V podalshomu namagavsya zamiriti partiyi Destur i Novij Destur prote marno Lishe 1948 roku pislya smerti kolishnogo beya Muhammada VII jogo stanovishe pokrashilosya oskilki teper vin bilshistyu rozglyadavsya yak zakonnij bej Nalagodzhuyetsya stosunki z Salihom ibn yusufom golovoyu Desturu ta Habibom Burgiboyu ochilnikom Novogo Desturu Koli 1952 roku francuzka kolonialna vlada areshtuvala Burgibu to bej vistupiv z gnivnim protestom do francuzkogo prezidenta Vensana Oriolya U vidpovid francuzi zvilnili ta areshtuvali ministriv tunisciv Potim pid tiskom francuzkoyi administraciyi pogodivsya na novi municipalni vibori yaki buli zirvani terorom prihilnikiv nezalezhnosti 1953 roku bulo vbito spadkoyemcya beya Sidi Azz ad Dina V rezultati francuzi pom yakshili represiyi zvilnivshi 1954 roku ranishe areshtovanih ministriv Sprobi sformuvati novij uryad ta provesti reformi nashtovhnulisya na sprotiv Novoyi destur cherez vidmovu Franciyi zvilniti Habiba Burgibu Togo zh roku zustriv v Tunisi novogo francuzkogo prem yer ministra P yera Mendes Fransa v yakogo prosiv zaprovaditi avtonomiyu Tunisu 1955 roku bulo domovleno pro peretvorennya bejliku na korolivstvo Tunis rozshirennya prav korolya takozh bulo zvilneno Burgibu Zgodom ogolosheno pro sklikannya na 1956 rik Ustanovchih zboriv Natomist Muhammad VIII pogodivsya pidpisati dodatkovi umovi do Bardoskogo dogovoru 1881 roku zmicnyuyuchi franko tuniskij soyuz Ale nevdovzi pochalisya konflikti mizh Destur i Novoyu destur Bej pidtrimuvav Saliha ibn Yusufom ochilnika pershoyi ale cim nalashtuvav proti sebe Habiba Burgibu Zreshtoyu Salih vimushen buv vtikati z Tunisu a vlada vse bilshe perehodila do prihilnikiv Novoyi Destur Korol 20 bereznya 1956 roku bulo pidpisano franko tuniskij protokol yakim bulo zasvidcheno zavershennya protektoratu Franciyi v Tunisi Togo zh dnya Tunis bulo ogolosheno korolivstvom a Muhammada al Amina jogo korolem Na viborah do Ustanovchih zboriv Tunisu 1956 roku peremig Nacionalnij soyuz soyuz mizh Novim Desturom Zagalnoyu profspilkoyu praci Tunisu Nacionalnim soyuzom selyan Tunisu ta Soyuzom remisnikiv i kupciv Tunisu V rezultati prem yer ministrom stav Habib Burgiba Vzhe 31 travnya 1956 roku bulo skasovano usi privileyi pravlyachoyi dinastiyi 21 chervnya bulo likvidovano zgadku pro Husejnidiv na derzhavnih znakah Tunisu 31 serpnya vidibrano u korolya pidpisuvati normativni akti 15 lipnya 1957 roku tuniska armiya zaminila korolivsku gvardiyu navkolo palacu pislya chogo korol faktichno vtrativ svobodu peresuvannya 18 lipnya jogo molodshij sin Salah ad Din buv zaareshtovanij za hibnimi zvinuvachennyami 25 lipnya 1957 roku Ustanovchi zbori progolosuvali za skasuvannya monarhiyi progoloshennya respubliki ta priznachennya Burgibi prezidentom Ostanni roki Spochatku meshkav z rodinoyu v staromu i zanedbanomu palaci v Manubi 1958 roku jogo pereveli do vili v Sukri nadavshi shomisyachnu platnyu v 80 dinariv Perebuvav z rodinoyu pid domashnim areshtom Nevdovzi kolishnogo korolya jogo druzhinu j siniv stali dopituvati shodo zniknennya koshtovnostej Husejnidiv 1960 roku bulo znyato domashnij aresht Muhammad al Amin perebravsya do stolici Pomer 1962 roku PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056DzherelaClement Henry Moore Tunisia Since Independence The Dynamics of One Party Government University of California Press Berkeley 1965 Martin Meredith 2005 The State of Africa London Free Press ISBN 978 0 7432 3222 7