Музика Стародавнього Єгипту — виконання музичних творів для супроводу пісень або танців, що були прийняті у давніх єгиптян. Становила частину ритуалів та обрядів різного значення. Вплинуло на розвиток коптської музики та арабської музики сучасного Єгипту.
Характеристика
Найбільш важливим джерелом стосовно музики і музик часів Стародавнього Єгипту є папіруси з текстами пісень. Також відомі численні зображення музикантів, сцен музикування та окремих інструментів, якими сповнені гробниці фараонів і монархів. Їх також зображені у творах дрібної пластики.
Протягом всієї історії Стародавнього Єгипту музика супроводжувала культові обряди. Більш того, спів і гра на арфі та лютні взагалі входили в обов'язки жерців. Серед служителів культу — музикантів були не тільки єгиптяни, але й чужинці. Мелодика пісень Нижнього Єгипту основана на 7-ступеневих звукорядах, що включає мікроінтерваліку, Верхнього Єгипту — спирається переважно на пентатоніку.
Музиці відводилося значне місце в повсякденному житті як знаті, так і нижчих верств населення. З зображення з гробниці представника знаті часів п'ятої династії помітно, що перед флейтистом і кларнетистом стоять співаки, що показують підвищення і зниження висоти звуків за допомогою так званої хейрономічної руки. При цьому перед арфістами їх двоє.
Вчені звертають увагу на протиріччя між великою кількістю зображень музикантів, що свідчить про значне поширення музики в різних соціальних шарах давньоєгипетського суспільства, і майже повною відсутністю джерел, що характеризують систему нотного запису. Переважно це пояснюється містичним табу, накладеним на запис обрядової музики, хоча і вдалося виявити в текстах Середнього і Нового царств деякі знаки, які мають відношення до фіксації музики.
В часи Третього перехідного періоду та Пізнього царства музика стала яскравішою, гучнішою і різкішою. Відповідно до зображень танцівниці й співаки стали рухатися швидше, з великим піднесенням і пристрасністю, відповідно прискорився темп виконання мелодій, музика стала більш збуджуючою та енергійною.
Музики
Спочатку культові заняття музикою були привілеєм жерців, а професійні заняття нею залишалися ще дуже довгий час під їх контролем. Домашнє, звичайне музикування після занепаду Давнього царства стало більш вільним. В епоху Середнього царства музиканти були відображені на барельєфах гробниць трудового населення.
У Стародавньому царстві переважали ансамблі, що складалися з кількох арф, флейт і кіфар, які акомпанували співакам і танцюристам. Згодом склад виконавців змінювався. В ансамблях збільшується значення ударних інструментів, а також значення виконавців, що плескають у долоні.
Завдяки дослідженням відомо імена деяких музик. Окремі музики заслужили своїм мистецтвом і майстерністю велику славу і повагу. Так, першим відомим музикантом Стародавнього Єгипту був Кафуанх — «співак, флейтист і адміністратор музичного життя при дворі фараонів» (кінець IV — початок V династії). Його було удостоєно того, що фараон Усеркаф, перший представник V династії, поставив йому пам'ятник поруч зі своєю пірамідою.
До більш пізнього періоду (правління Пепі I або Меренра II) відносяться імена флейтиста Сенанхвера, арфістів Кахіфа і Дуатенеба. Від V династії збереглися відомості про рід музикантів Снефруноферів, чотири представники якого несли службу при дворі фараонів.
Танці
Кахунський ієратичний папірус містить відомості про участь танцюристів-чужинців в храмових святах. Збереглися зображення танцівників-негрів. Пластика епохи Середнього царства дає приклади зображення танцівниць і музиканток, чиї тіла прикрашені татуюванням.
Музичні інструменти
З різних зображень відомо про інструменти, які використовували давньоєгипетські музики. Серед них існувала також відповідна спеціалізації. Відомо про широке використання арфи (з IV династії, на барельєфі гробниці Дебхен в некрополі Гізи), лютні, флейти (з V династії), подвійної флейти (з XII династії), цивільні та військові труби (з VIII династії), кларнета, кіфари, ударні інструменти (барабани, бубни, тріскачки), систр.
Спочатку були так звані «дугові арфи», найдавнішим зразком яких, на думку багатьох вчених, був лук. Втім низка дослідників вважає, що дугові арфи існували в Єгипті задовго до четвертої династії, оскільки на перших їх зображеннях представлено інструменти досить досконалої форми. Починаючи з часів IV династії, можна зустріти величезну кількість зображень спочатку дугових арф, а потім і більш складних — кутових.
Флейта, на відміну від арфи, увесь час існування Стародавнього Єгипту залишалася незмінною. Так, зображення флейтиста з музичною сценою з гробниці Патенемхеба схожа із зображенням флейти часів XVIII династії, періоду царювання Аменхотепа IV Ехнатон. Оскільки інструменти були приблизно в метр завдовжки, а для гри з відкритими отворами на стовбурі залишалася лише одна рука (на відміну від сучасних флейт, на яких грають обома руками), то закривати можна було лише сусідні отвори і відтворювати мелодію плавно.
Лютня давньоєгипетських музикантам стала відома пізніше арфи і флейти. Деякі історики пов'язують її появу з дедалі сильнішим в період XVIII династії впливом азійської культури. Особливістю давньоєгипетської лютні було те, що грали на ній за допомогою плектра — маленької пластинки, яку тримали великим і вказівним пальцями правої руки. Плектр висів на шнурку, прикріпленому до грифу інструмента. Ці деталі добре проглядаються на збережених зображеннях лютністів. Дана особливість давньоєгипетської лютні також проливає світло на стиль музики, яку на ній могли виконувати: звучання такої лютні більше схоже на звучання сучасної балалайки або домри.
Систр є одним з найвідоміших єгипетських інструментів. Складався з металевої пластини у формі довгастої підкови або скоби, до більш вузької частини якої прикріплено ручка. Крізь невеликі отвори, зроблені з боків цієї підкови, просмикувалися металеві прути різної величини, кінці яких загиналися гачком. Надіті на гачки металевих стрижнів тарілочки або дзвіночки дзвякали або звучали при струшуванні. Використовувався в релігійних процесіях і мав символічне значення, вважався даром богині Хатор.
З Стародавнього Єгипту потрапив у Вавилонію, Стародавній Рим, Стародавню Грецію. До початку XX століття зустрічався в Єгипті й Ефіопії. Як культовий інструмент зберігався в ритуалах ефіопської церкви.
Сучасність
З 1992 року давньоєгипетську музику досліджував іспанський музикант Рафаель Перес Арройо. Перша частина книги з давньоєгипетської музики присвячена додинастичного періоду і Давнього царства, які загалом включають 30 текстів пісень.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музика Стародавнього Єгипту |
Джерела
- Marcus, Scott L. (2007). Music in Egypt. New York: Oxford University Press. .
- Rafael Pérez Arroyos, Egypt: Music in the Age of the Pyramids, Madrid, Centro de Estudios Egipcios, 2003 ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzika Starodavnogo Yegiptu vikonannya muzichnih tvoriv dlya suprovodu pisen abo tanciv sho buli prijnyati u davnih yegiptyan Stanovila chastinu ritualiv ta obryadiv riznogo znachennya Vplinulo na rozvitok koptskoyi muziki ta arabskoyi muziki suchasnogo Yegiptu Davnoyegipetskij ansamblHarakteristikaNajbilsh vazhlivim dzherelom stosovno muziki i muzik chasiv Starodavnogo Yegiptu ye papirusi z tekstami pisen Takozh vidomi chislenni zobrazhennya muzikantiv scen muzikuvannya ta okremih instrumentiv yakimi spovneni grobnici faraoniv i monarhiv Yih takozh zobrazheni u tvorah dribnoyi plastiki Protyagom vsiyeyi istoriyi Starodavnogo Yegiptu muzika suprovodzhuvala kultovi obryadi Bilsh togo spiv i gra na arfi ta lyutni vzagali vhodili v obov yazki zherciv Sered sluzhiteliv kultu muzikantiv buli ne tilki yegiptyani ale j chuzhinci Melodika pisen Nizhnogo Yegiptu osnovana na 7 stupenevih zvukoryadah sho vklyuchaye mikrointervaliku Verhnogo Yegiptu spirayetsya perevazhno na pentatoniku Muzici vidvodilosya znachne misce v povsyakdennomu zhitti yak znati tak i nizhchih verstv naselennya Z zobrazhennya z grobnici predstavnika znati chasiv p yatoyi dinastiyi pomitno sho pered flejtistom i klarnetistom stoyat spivaki sho pokazuyut pidvishennya i znizhennya visoti zvukiv za dopomogoyu tak zvanoyi hejronomichnoyi ruki Pri comu pered arfistami yih dvoye Vcheni zvertayut uvagu na protirichchya mizh velikoyu kilkistyu zobrazhen muzikantiv sho svidchit pro znachne poshirennya muziki v riznih socialnih sharah davnoyegipetskogo suspilstva i majzhe povnoyu vidsutnistyu dzherel sho harakterizuyut sistemu notnogo zapisu Perevazhno ce poyasnyuyetsya mistichnim tabu nakladenim na zapis obryadovoyi muziki hocha i vdalosya viyaviti v tekstah Serednogo i Novogo carstv deyaki znaki yaki mayut vidnoshennya do fiksaciyi muziki V chasi Tretogo perehidnogo periodu ta Piznogo carstva muzika stala yaskravishoyu guchnishoyu i rizkishoyu Vidpovidno do zobrazhen tancivnici j spivaki stali ruhatisya shvidshe z velikim pidnesennyam i pristrasnistyu vidpovidno priskorivsya temp vikonannya melodij muzika stala bilsh zbudzhuyuchoyu ta energijnoyu MuzikiSpochatku kultovi zanyattya muzikoyu buli privileyem zherciv a profesijni zanyattya neyu zalishalisya she duzhe dovgij chas pid yih kontrolem Domashnye zvichajne muzikuvannya pislya zanepadu Davnogo carstva stalo bilsh vilnim V epohu Serednogo carstva muzikanti buli vidobrazheni na barelyefah grobnic trudovogo naselennya U Starodavnomu carstvi perevazhali ansambli sho skladalisya z kilkoh arf flejt i kifar yaki akompanuvali spivakam i tancyuristam Zgodom sklad vikonavciv zminyuvavsya V ansamblyah zbilshuyetsya znachennya udarnih instrumentiv a takozh znachennya vikonavciv sho pleskayut u doloni Zavdyaki doslidzhennyam vidomo imena deyakih muzik Okremi muziki zasluzhili svoyim mistectvom i majsternistyu veliku slavu i povagu Tak pershim vidomim muzikantom Starodavnogo Yegiptu buv Kafuanh spivak flejtist i administrator muzichnogo zhittya pri dvori faraoniv kinec IV pochatok V dinastiyi Jogo bulo udostoyeno togo sho faraon Userkaf pershij predstavnik V dinastiyi postaviv jomu pam yatnik poruch zi svoyeyu piramidoyu Do bilsh piznogo periodu pravlinnya Pepi I abo Merenra II vidnosyatsya imena flejtista Senanhvera arfistiv Kahifa i Duateneba Vid V dinastiyi zbereglisya vidomosti pro rid muzikantiv Snefrunoferiv chotiri predstavniki yakogo nesli sluzhbu pri dvori faraoniv TanciDokladnishe Tanci v Starodavnomu Yegipti Tancyuristi i muziki Kahunskij iyeratichnij papirus mistit vidomosti pro uchast tancyuristiv chuzhinciv v hramovih svyatah Zbereglisya zobrazhennya tancivnikiv negriv Plastika epohi Serednogo carstva daye prikladi zobrazhennya tancivnic i muzikantok chiyi tila prikrasheni tatuyuvannyam Muzichni instrumentiZ riznih zobrazhen vidomo pro instrumenti yaki vikoristovuvali davnoyegipetski muziki Sered nih isnuvala takozh vidpovidna specializaciyi Vidomo pro shiroke vikoristannya arfi z IV dinastiyi na barelyefi grobnici Debhen v nekropoli Gizi lyutni flejti z V dinastiyi podvijnoyi flejti z XII dinastiyi civilni ta vijskovi trubi z VIII dinastiyi klarneta kifari udarni instrumenti barabani bubni triskachki sistr Arfistki Spochatku buli tak zvani dugovi arfi najdavnishim zrazkom yakih na dumku bagatoh vchenih buv luk Vtim nizka doslidnikiv vvazhaye sho dugovi arfi isnuvali v Yegipti zadovgo do chetvertoyi dinastiyi oskilki na pershih yih zobrazhennyah predstavleno instrumenti dosit doskonaloyi formi Pochinayuchi z chasiv IV dinastiyi mozhna zustriti velicheznu kilkist zobrazhen spochatku dugovih arf a potim i bilsh skladnih kutovih Flejta na vidminu vid arfi uves chas isnuvannya Starodavnogo Yegiptu zalishalasya nezminnoyu Tak zobrazhennya flejtista z muzichnoyu scenoyu z grobnici Patenemheba shozha iz zobrazhennyam flejti chasiv XVIII dinastiyi periodu caryuvannya Amenhotepa IV Ehnaton Oskilki instrumenti buli priblizno v metr zavdovzhki a dlya gri z vidkritimi otvorami na stovburi zalishalasya lishe odna ruka na vidminu vid suchasnih flejt na yakih grayut oboma rukami to zakrivati mozhna bulo lishe susidni otvori i vidtvoryuvati melodiyu plavno Lyutnya davnoyegipetskih muzikantam stala vidoma piznishe arfi i flejti Deyaki istoriki pov yazuyut yiyi poyavu z dedali silnishim v period XVIII dinastiyi vplivom azijskoyi kulturi Osoblivistyu davnoyegipetskoyi lyutni bulo te sho grali na nij za dopomogoyu plektra malenkoyi plastinki yaku trimali velikim i vkazivnim palcyami pravoyi ruki Plektr visiv na shnurku prikriplenomu do grifu instrumenta Ci detali dobre proglyadayutsya na zberezhenih zobrazhennyah lyutnistiv Dana osoblivist davnoyegipetskoyi lyutni takozh prolivaye svitlo na stil muziki yaku na nij mogli vikonuvati zvuchannya takoyi lyutni bilshe shozhe na zvuchannya suchasnoyi balalajki abo domri Sistr Sistr ye odnim z najvidomishih yegipetskih instrumentiv Skladavsya z metalevoyi plastini u formi dovgastoyi pidkovi abo skobi do bilsh vuzkoyi chastini yakoyi prikripleno ruchka Kriz neveliki otvori zrobleni z bokiv ciyeyi pidkovi prosmikuvalisya metalevi pruti riznoyi velichini kinci yakih zaginalisya gachkom Naditi na gachki metalevih strizhniv tarilochki abo dzvinochki dzvyakali abo zvuchali pri strushuvanni Vikoristovuvavsya v religijnih procesiyah i mav simvolichne znachennya vvazhavsya darom bogini Hator Z Starodavnogo Yegiptu potrapiv u Vaviloniyu Starodavnij Rim Starodavnyu Greciyu Do pochatku XX stolittya zustrichavsya v Yegipti j Efiopiyi Yak kultovij instrument zberigavsya v ritualah efiopskoyi cerkvi SuchasnistZ 1992 roku davnoyegipetsku muziku doslidzhuvav ispanskij muzikant Rafael Peres Arrojo Persha chastina knigi z davnoyegipetskoyi muziki prisvyachena dodinastichnogo periodu i Davnogo carstva yaki zagalom vklyuchayut 30 tekstiv pisen PosilannyaPortal Starodavnij Yegipet Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzika Starodavnogo YegiptuDzherelaMarcus Scott L 2007 Music in Egypt New York Oxford University Press ISBN 0 19 514645 X Rafael Perez Arroyos Egypt Music in the Age of the Pyramids Madrid Centro de Estudios Egipcios 2003 ISBN 8493279617