Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей анатолійських цивілізацій тур Anadolu Medeniyetleri Müzesi археологічний музей у столиці Туреччини Анкарі 1997 рок

Музей анатолійських цивілізацій

Музей анатолійських цивілізацій

Музей анатолійських цивілізацій (тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi) — археологічний музей у столиці Туреччини Анкарі. 1997 року музей здобув звання Європейського музею року.

Музей анатолійських цивілізацій
тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi
image
39°56′17″ пн. ш. 32°51′42″ сх. д. / 39.938333000028° пн. ш. 32.86194400002777627° сх. д. / 39.938333000028; 32.86194400002777627Координати: 39°56′17″ пн. ш. 32°51′42″ сх. д. / 39.938333000028° пн. ш. 32.86194400002777627° сх. д. / 39.938333000028; 32.86194400002777627Типнаціональний і археологічнийКраїнаimage ТуреччинаРозташуванняТуреччинаАдресаАнкараЗасновано1921[1]Відкрито1921Відвідувачі450 000 осібСайтwww.anadolumedeniyetlerimuzesi.gov.tr
image
image
Музей анатолійських цивілізацій (Туреччина)
image Музей анатолійських цивілізацій у Вікісховищі

Музей був заснований в 1921 р. Ініціатором його створення був , і першим місцем розташування була одна з веж замку в Анкарі, що називається [tr]. Крім того, колекції містилися у Храмі Августа і Термах (римські лазні). Згідно з рішенням тодішнього президента Туреччини Кемаля Ататюрка, який прагнув створити хетський музей, почали збирати хетські пам'ятки, наявні в інших музеях, і відправляти їх до Анкари. Виникла потреба збільшити музей, що вимагало передачі колекцій до нових будинків. Так музей знайшов своє нинішнє місце розташування. Міститься нині в будівлях базару п'ятнадцятого століття, займаючи два будинки часів Османської імперії, які було відремонтовано і пристосовано для виконання нової ролі. Один з цих будинків називається "Bedesten, другий — Kursunlu Хан. Перший з них був побудований, ймовірно, за часів (1464–1471), великого візира султана , другий був побудований його наступником на посаді великого візира — . Остаточний вигляд музей набув у 1968 р.

Нині у Курсунлу-Хані міститься інститут досліджень та управління, в тому числі робочі кімнати, бібліотека, конференц-зал, лабораторія, в той час, як у Бедестені — власне музейна експозиція, відкрита для публіки.

Музей охоплює культурні пам'ятки Анатолії з доісторичних часів (палеоліт). Експозицію змонтовано в хронологічному порядку. Вона охоплює: палеоліт, неоліт, халколіт, старша бронзова доба, час впливу Ассирії в Анатолії, старший період хетський, хетський період, часи новохетські, пам'ятники фригійські, урартські, .

До особливо важливих експонатів належать: реконструкція неолітичного святилища з Чатал-Гьоюк з фресками i мальованими рельєфами з VII тисячоліття д.н.e., фігурки з часів неоліту і халколіту з Хаджилару, датовані V тисячоліттям д.н.e., бронзові культові знаки і золоте начиння з Аладжа-Хююк з кінця III тисячоліття д.н.e., зооморфічне начиння та ідоли з Кюльтепе (XIX ст. д.н.e.-XVIII ст. д.н.e.), хетські знахідки з [tr], фригійські, лідійські та урартські бронзові вироби. Окрема галерея скульптур включає статуї, зокрема хетські (з Boğazkale i Alaca Höyük) i новохетські (з Karkemisz i Malatya).

Див. також

Фототека

  • image
    Фрагмент експозиції
  • image
    Богоматір з Чатал-Гьоюк, вид спереду
  • image
    Богоматір з Чатал-Гьоюк, вид збоку
  • image
    Хетський монумент, докладна копія монумента з tr:Fasillar
  • image
    Статуя
  • image
    Бронзовий предмет культу, що символізує Всесвіт, т. зв. штандар, з хетського гробу в tr:Alaca Höyük
  • image
    Статуетка оленя, символу хетської богині
  • image
    Церемоніальний хетський предмет з бронзи
  • image
    Химера з двома головами: людини і лева; пізній хетський час
  • image
    Реконструкція камери гробниці Мідаса в tr:Gordioni
  • image
    Голови биків з Чатал-Гьоюк
  • image
    Голова римлянки, мармур

Ресурси Інтернету

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей анатолійських цивілізацій
  • Про музей зі сторінки www. transanatolie.com [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.]

Виноски

  1. https://kvmgm.ktb.gov.tr/TR-44060/ankara-anadolu-medeniyetleri-muze-mudurlugu.html
  2. Територія Анатолії в різні історичні періоди входила (повністю або в значній частині) до складу різних держав: Хеттське царство, Лідійське царство, Мідія, держава Ахеменідів, держава Олександра Македонського, держава Селевкидів, Понтійське царство, Пергам, Стародавній Рим, Візантія, Конійський султанат тощо.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muzej anatolijskih civilizacij tur Anadolu Medeniyetleri Muzesi arheologichnij muzej u stolici Turechchini Ankari 1997 roku muzej zdobuv zvannya Yevropejskogo muzeyu roku Muzej anatolijskih civilizacij tur Anadolu Medeniyetleri Muzesitur Anadolu Medeniyetleri Muzesi39 56 17 pn sh 32 51 42 sh d 39 938333000028 pn sh 32 86194400002777627 sh d 39 938333000028 32 86194400002777627 Koordinati 39 56 17 pn sh 32 51 42 sh d 39 938333000028 pn sh 32 86194400002777627 sh d 39 938333000028 32 86194400002777627Tipnacionalnij i arheologichnijKrayina TurechchinaRoztashuvannyaTurechchinaAdresaAnkaraZasnovano1921 1 Vidkrito1921Vidviduvachi450 000 osibSajtwww anadolumedeniyetlerimuzesi gov trMuzej anatolijskih civilizacij Turechchina Muzej anatolijskih civilizacij u Vikishovishi Muzej buv zasnovanij v 1921 r Iniciatorom jogo stvorennya buv i pershim miscem roztashuvannya bula odna z vezh zamku v Ankari sho nazivayetsya tr Krim togo kolekciyi mistilisya u Hrami Avgusta i Termah rimski lazni Zgidno z rishennyam todishnogo prezidenta Turechchini Kemalya Atatyurka yakij pragnuv stvoriti hetskij muzej pochali zbirati hetski pam yatki nayavni v inshih muzeyah i vidpravlyati yih do Ankari Vinikla potreba zbilshiti muzej sho vimagalo peredachi kolekcij do novih budinkiv Tak muzej znajshov svoye ninishnye misce roztashuvannya Mistitsya nini v budivlyah bazaru p yatnadcyatogo stolittya zajmayuchi dva budinki chasiv Osmanskoyi imperiyi yaki bulo vidremontovano i pristosovano dlya vikonannya novoyi roli Odin z cih budinkiv nazivayetsya Bedesten drugij Kursunlu Han Pershij z nih buv pobudovanij jmovirno za chasiv 1464 1471 velikogo vizira sultana drugij buv pobudovanij jogo nastupnikom na posadi velikogo vizira Ostatochnij viglyad muzej nabuv u 1968 r Nini u Kursunlu Hani mistitsya institut doslidzhen ta upravlinnya v tomu chisli robochi kimnati biblioteka konferenc zal laboratoriya v toj chas yak u Bedesteni vlasne muzejna ekspoziciya vidkrita dlya publiki Muzej ohoplyuye kulturni pam yatki Anatoliyi z doistorichnih chasiv paleolit Ekspoziciyu zmontovano v hronologichnomu poryadku Vona ohoplyuye paleolit neolit halkolit starsha bronzova doba chas vplivu Assiriyi v Anatoliyi starshij period hetskij hetskij period chasi novohetski pam yatniki frigijski urartski Do osoblivo vazhlivih eksponativ nalezhat rekonstrukciya neolitichnogo svyatilisha z Chatal Goyuk z freskami i malovanimi relyefami z VII tisyacholittya d n e figurki z chasiv neolitu i halkolitu z Hadzhilaru datovani V tisyacholittyam d n e bronzovi kultovi znaki i zolote nachinnya z Aladzha Hyuyuk z kincya III tisyacholittya d n e zoomorfichne nachinnya ta idoli z Kyultepe XIX st d n e XVIII st d n e hetski znahidki z tr frigijski lidijski ta urartski bronzovi virobi Okrema galereya skulptur vklyuchaye statuyi zokrema hetski z Bogazkale i Alaca Hoyuk i novohetski z Karkemisz i Malatya Div takozhYevropejskij muzej roku Haldejska religiya Spisok ob yektiv reyestru Pam yat svitu v Yevropi j Pivnichnij Americi HaldiFototekaFragment ekspoziciyi Bogomatir z Chatal Goyuk vid speredu Bogomatir z Chatal Goyuk vid zboku Hetskij monument dokladna kopiya monumenta z tr Fasillar Statuya Bronzovij predmet kultu sho simvolizuye Vsesvit t zv shtandar z hetskogo grobu v tr Alaca Hoyuk Statuetka olenya simvolu hetskoyi bogini Ceremonialnij hetskij predmet z bronzi Himera z dvoma golovami lyudini i leva piznij hetskij chas Rekonstrukciya kameri grobnici Midasa v tr Gordioni Golovi bikiv z Chatal Goyuk Golova rimlyanki marmurResursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej anatolijskih civilizacij Pro muzej zi storinki www transanatolie com 9 chervnya 2021 u Wayback Machine Vinoskihttps kvmgm ktb gov tr TR 44060 ankara anadolu medeniyetleri muze mudurlugu html Teritoriya Anatoliyi v rizni istorichni periodi vhodila povnistyu abo v znachnij chastini do skladu riznih derzhav Hettske carstvo Lidijske carstvo Midiya derzhava Ahemenidiv derzhava Oleksandra Makedonskogo derzhava Selevkidiv Pontijske carstvo Pergam Starodavnij Rim Vizantiya Konijskij sultanat tosho

Дата публікації:
Топ