Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Муха морквяна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Імаго мухи морквяної | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Psila rosae Johann Wilhelm Meigen, 1830 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Му́ха морквя́на (Psila rosae) — муха родини Psilidae, ряду двокрилих. Шкідники окружкових овочевих культур. В Україні трапляється повсюдно, однак більш численна і шкодочинна в районах з підвищеною зволоженістю та на заході Лісостепу, Поліссі, передгір'ї Карпат.
Опис
Імаго розміром 4—5 мм, блискучочорна із зеленуватим полиском; голова округла, жовто-коричнева з чорною трикутною плямою на тім'ї; вусики й ноги жовті; крила широкі, прозорі, з зеленуватим відтінком. Яйце розміром 0,6 мм, молочнобіле, овальне, з довгастими реберцями, звужене на задньому кінці у вигляді стебельця. Личинка 6—7 мм завдовжки, блідожовта, блискуча, із загостреним переднім кінцем і округленим заднім. Несправжній кокон розміром до 5 мм, видовженоовальний, бурий.
Спосіб життя
Зимують лялечки в колисочках у поверхневому шарі ґрунту, а також в овочесховищах. Виліт мух відбувається у травні при прогріванні ґрунту до 15—17 °С, що збігається з цвітінням яблуні та горобини. Мухи тримаються у затінених вологих місцях. Додатково живляться нектаром квіток зонтичних рослин. Яйця самки відкладають увечері групами на ґрунт поблизу кормових рослин. Плодючість — 100–120 яєць. Відкладання яєць триває 20—25 діб. Через 5—10 діб відроджені личинки вбуравлюються в коренеплід і проточують у ньому звивисті ходи. Живлення триває 20—25 діб, після чого личинки залишають коренеплід і заляльковуються в ґрунті у несправжньому коконі на глибині 4—10 см. Через 12—15 діб вилітають мухи другої генерації. Розвиток личинок другого покоління розтягується до 40—50 діб. Личинки, що завершили живлення, заляльковуються в колисочках у поверхневому шарі ґрунту, де й залишаються до весни. За рік розвивається дві генерації, на півночі ареалу, зокрема в Українському Поліссі, лише 1 покоління. Розвиток личинок залежить від температури. В лабораторних умовах личинки розвивалися від 60 діб при 20°C до 80 діб при 15°C, а при температурі менше 12,5°C впадали в діапаузу.
Природні вороги
Відкладені яйця, личинок і лялечок шкідника знищують жуки стафіліни, туруни, хижі трипси тощо. Серед турунів ворогами є види родів [en] (зокрема в Україні [en], [en]), птеростих тощо. Личинок заражають їздці браконіди — Opius rufipes Wesm., O. earbonarius Nees., Alysia manducator Pz., A. truncator Nees., Dapsilarthra apii Curt., іхневмоніди — Perilissus lutescens Holmgr., Tersilochus melanogaster Thoms.
Ареал
Вид поширений у Європі. У 1885 році випадково завезений до США, звідки поширився по помірній зоні Північної Америки на північ від 40° північної широти. Також випадково завезений до Нової Зеландії
Значення для людини
Морквяна муха є важливим сільськогосподарським шкідником, що атакує моркву. Вид зареєстрований як шкідник у Великій Британії, Ірландії, Франції, Швеції, Швейцарії, Німеччині, Австрії, Росії, Україні. В Україні на експериментальних посівах цей вид був найбільш економічно важливим пошкоджуючим фактором для коренеплодів моркви у 2006 і 2008 роках. Листя пошкоджених рослин набуває фіолетово-червоного відтінку і в міру загнивання коренеплоду жовтіє і засихає. Поточені личинками другого покоління коренеплоди моркви втрачають смакові якості й стають непридатними для вживання. Частина шкідника з урожаєм моркви потрапляє в овочесховища.
Заходи захисту
Віддалення нових посівів моркви від торішніх на 500—1000 метрів, що знижує можливість їх заселення морквяною мухою, яка слабко літає. Своєчасні проривання й прополювання моркви роблять їх менш привабливими для шкідника. Зяблева оранка поля після збирання врожаю. При чисельності, що перевищує одне яйце мухи на 20 рослин, — застосування інсектицидів.
Примітки
- Я. О. Лікар. Морквяна муха в посівах селерових культур в Лісостепу України// Карантин і захист рослин. - 2011. - № 12. - С. 15-17
- Stevenson, A. B. (2012). DEVELOPMENT OF THE CARROT RUST FLY, PSILA ROSAE (DIPTERA: PSILIDAE), RELATIVE TO TEMPERATURE IN THE LABORATORY. The Canadian Entomologist. 113 (07): 569—574. doi:10.4039/Ent113569-7. ISSN 0008-347X.(англ.)
- Tanner, 1951
- М. Б. Рубан, І. М. Бобось. Стійкість сортів моркви проти хвороб і шкідників // Карантин і захист рослин. - 2011. - № 12. - С. 13-15
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muha morkvyana Imago muhi morkvyanoyi Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Dvokrili Diptera Rodina Rid Vid Muha morkvyana Binomialna nazva Psila rosae Johann Wilhelm Meigen 1830 Posilannya Vikishovishe Chamaepsila rosae NCBI 666059 Mu ha morkvya na Psila rosae muha rodini Psilidae ryadu dvokrilih Shkidniki okruzhkovih ovochevih kultur V Ukrayini traplyayetsya povsyudno odnak bilsh chislenna i shkodochinna v rajonah z pidvishenoyu zvolozhenistyu ta na zahodi Lisostepu Polissi peredgir yi Karpat OpisImago rozmirom 4 5 mm bliskuchochorna iz zelenuvatim poliskom golova okrugla zhovto korichneva z chornoyu trikutnoyu plyamoyu na tim yi vusiki j nogi zhovti krila shiroki prozori z zelenuvatim vidtinkom Yajce rozmirom 0 6 mm molochnobile ovalne z dovgastimi rebercyami zvuzhene na zadnomu kinci u viglyadi stebelcya Lichinka 6 7 mm zavdovzhki blidozhovta bliskucha iz zagostrenim perednim kincem i okruglenim zadnim Nespravzhnij kokon rozmirom do 5 mm vidovzhenoovalnij burij Sposib zhittyaZimuyut lyalechki v kolisochkah u poverhnevomu shari gruntu a takozh v ovocheshovishah Vilit muh vidbuvayetsya u travni pri progrivanni gruntu do 15 17 S sho zbigayetsya z cvitinnyam yabluni ta gorobini Muhi trimayutsya u zatinenih vologih miscyah Dodatkovo zhivlyatsya nektarom kvitok zontichnih roslin Yajcya samki vidkladayut uvecheri grupami na grunt poblizu kormovih roslin Plodyuchist 100 120 yayec Vidkladannya yayec trivaye 20 25 dib Cherez 5 10 dib vidrodzheni lichinki vburavlyuyutsya v koreneplid i protochuyut u nomu zvivisti hodi Zhivlennya trivaye 20 25 dib pislya chogo lichinki zalishayut koreneplid i zalyalkovuyutsya v grunti u nespravzhnomu kokoni na glibini 4 10 sm Cherez 12 15 dib vilitayut muhi drugoyi generaciyi Rozvitok lichinok drugogo pokolinnya roztyaguyetsya do 40 50 dib Lichinki sho zavershili zhivlennya zalyalkovuyutsya v kolisochkah u poverhnevomu shari gruntu de j zalishayutsya do vesni Za rik rozvivayetsya dvi generaciyi na pivnochi arealu zokrema v Ukrayinskomu Polissi lishe 1 pokolinnya Rozvitok lichinok zalezhit vid temperaturi V laboratornih umovah lichinki rozvivalisya vid 60 dib pri 20 C do 80 dib pri 15 C a pri temperaturi menshe 12 5 C vpadali v diapauzu Prirodni vorogi Vidkladeni yajcya lichinok i lyalechok shkidnika znishuyut zhuki stafilini turuni hizhi tripsi tosho Sered turuniv vorogami ye vidi rodiv en zokrema v Ukrayini en en pterostih tosho Lichinok zarazhayut yizdci brakonidi Opius rufipes Wesm O earbonarius Nees Alysia manducator Pz A truncator Nees Dapsilarthra apii Curt ihnevmonidi Perilissus lutescens Holmgr Tersilochus melanogaster Thoms ArealVid poshirenij u Yevropi U 1885 roci vipadkovo zavezenij do SShA zvidki poshirivsya po pomirnij zoni Pivnichnoyi Ameriki na pivnich vid 40 pivnichnoyi shiroti Takozh vipadkovo zavezenij do Novoyi ZelandiyiZnachennya dlya lyudiniMorkvyana muha ye vazhlivim silskogospodarskim shkidnikom sho atakuye morkvu Vid zareyestrovanij yak shkidnik u Velikij Britaniyi Irlandiyi Franciyi Shveciyi Shvejcariyi Nimechchini Avstriyi Rosiyi Ukrayini V Ukrayini na eksperimentalnih posivah cej vid buv najbilsh ekonomichno vazhlivim poshkodzhuyuchim faktorom dlya koreneplodiv morkvi u 2006 i 2008 rokah Listya poshkodzhenih roslin nabuvaye fioletovo chervonogo vidtinku i v miru zagnivannya koreneplodu zhovtiye i zasihaye Potocheni lichinkami drugogo pokolinnya koreneplodi morkvi vtrachayut smakovi yakosti j stayut nepridatnimi dlya vzhivannya Chastina shkidnika z urozhayem morkvi potraplyaye v ovocheshovisha Zahodi zahistu Viddalennya novih posiviv morkvi vid torishnih na 500 1000 metriv sho znizhuye mozhlivist yih zaselennya morkvyanoyu muhoyu yaka slabko litaye Svoyechasni prorivannya j propolyuvannya morkvi roblyat yih mensh privablivimi dlya shkidnika Zyableva oranka polya pislya zbirannya vrozhayu Pri chiselnosti sho perevishuye odne yajce muhi na 20 roslin zastosuvannya insekticidiv PrimitkiYa O Likar Morkvyana muha v posivah selerovih kultur v Lisostepu Ukrayini Karantin i zahist roslin 2011 12 S 15 17 Stevenson A B 2012 DEVELOPMENT OF THE CARROT RUST FLY PSILA ROSAE DIPTERA PSILIDAE RELATIVE TO TEMPERATURE IN THE LABORATORY The Canadian Entomologist 113 07 569 574 doi 10 4039 Ent113569 7 ISSN 0008 347X angl Tanner 1951 M B Ruban I M Bobos Stijkist sortiv morkvi proti hvorob i shkidnikiv Karantin i zahist roslin 2011 12 S 13 15