Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Морква (Daucus) — рід рослин родини окружкових.
| Морква | |
|---|---|
 | |
| Морква | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Scandiceae |
| Рід: | Морква (Daucus) L., 1753 |
| Види | |
 Вікісховище: Daucus | |
Морква — дворічна рослина (деколи одно- чи багаторічна), в перший рік росту утворює розетку із листя та коренеплід, на другий рік життя — кущ з насінням.
Етимологія
Українське морква походить від прасл. *mъr̥ky (род. відм. *mъr̥kъve), яке вважають спорідненим з лит. burkunas, і можливо, з дав.-в.-нім. mor(a)ha, виводячи їх від пра-і.є. *mr̥k-/*br̥k-. Первісно слово морква відмінювалося за зразком (іменників з основою на *-ū) (аналогічно тыкы, смокы), потім змінило тип відмінювання за зразком іменників з основою на *-ā.
Латинська родова назва Daucus походить від дав.-гр. δαῦκος (позначення різних видів окружкових рослин), утвореного від дієслова δαίω («запалюю») — це пов'язане, очевидно, з їдким смаком плодів.
Історія
Вважається, що моркву, відому нам сьогодні жовтогарячою, почали вирощувати в районі Афганістану, Ірану та Пакистану, де вона мала темно-фіолетове коріння, зумовлене присутністю пігменту антоціаніну. Темно-червону і фіолетову моркву, як і раніше вирощують в Афганістані й сьогодні. Згодом дика морква поширилась на захід від цього регіону до Малої Азії (у X або XI столітті), Іспанії (XII століття) і Північно-Західної Європи (у XV столітті), і на схід до Китаю (у XIII або XIV столітті) і Японії (у XVII столітті). На якомусь етапі виникли мутантні жовті і білі форми, позбавлені антоціанінів. Дані з документів і картин свідчать, що морква культивована в Північно-Західній Європі до XVI століття була фіолетового або жовтого кольору. Селекція жовтої моркви в Нідерландах в XVII столітті призвела до моркви з вищою концентрацією оранжевого пігменту (бета-каротину)[].
Поширення
Широко поширена в середземноморських країнах, Африці, Австралії, Новій Зеландії та Америці (до 60 видів).
Найбільш відома морква посівна (культурна, Daucus sativus, Daucus carota) — дворічна рослина з грубим дерев'янистим білуватим чи рожевим коренем. Культурна морква поділяється на столову та кормову. Суцвіття — 10—15-променевий складний зонтик, промені шорсткувато-опущені, розпущені під час цвітіння. Квіти з дрібними зубчиками чашечки та білими, червонуватими чи жовтуватими пелюстками. В центрі зонтика темно-червона квітка. Плоди — дрібні, еліптичні 2-сім'яники довжиною 3-4 мм. Цвіте в перший рік (червень — липень).
Коренеплід м'ясистий, конічний, циліндричний чи веретеноподібний, масою від 30–300 г та більше.
Шкідники: муха морквяна.
Застосування
Коренеплоди використовують в їжу в сирому та вареному вигляді, виготовляють соки, а з насіння настоянки. В коренеплодах містяться каротиноїди — каротини, фітоен, фітофлуєн та лікопин; вітаміни В, В2, пантотенова кислота, аскорбінова кислота; флавоноїди, , цукор (3-15 %), жири та ефірна олія, умбелліферон; в насінні — ефірна олія, флавонові з'єднання та жири. Квіти містять антоціанові з'єднання та флавоноїди (кверцетин, кемпферол).
В медицині морква застосовується при гіпо- та авітамінозах. Покращує епітелізацію, активує внітрішньоклітинні окислювально-відновлювальні процеси, регулює вуглеводний обмін, має легку послаблювальну дію.
Насіння використовують для виготовлення лікарських засобів, наприклад , який має спазмолітичну дію, схожу на дію папаверину, , розширює коронарні судини; застосовується при атеросклерозі, коронарній недостатності з явищами стенокардії. З насіння отримують екстракти та ефірну олію для косметики та ароматоерапії. У народній медицині морква дика застосовується як протиглисний та послаблювальний засіб.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- Frisk H. Griechisches etymologisches Wörterbuch, Band I. — Heidelberg: Carl Winter’s Universitätsbuchhandlung. — 1960. — С. 352.
- Блинова К. Ф. и др. Ботанико-фармакогностический словарь : Справ. пособие / Под ред. К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. — М. : Высш. шк, 1990. — С. 212. — .
Література
- Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов — Мир пищевых растений — Кишинев — «Тимпул» — 1989 — С.231
 | Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Morkva znachennya Morkva Daucus rid roslin rodini okruzhkovih Morkva Morkva Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Araliyecviti Apiales Rodina Okruzhkovi Apiaceae Pidrodina Selerovi Apioideae Triba Scandiceae Rid Morkva Daucus L 1753 Vidi Daucus carota Vikishovishe Daucus Morkva dvorichna roslina dekoli odno chi bagatorichna v pershij rik rostu utvoryuye rozetku iz listya ta koreneplid na drugij rik zhittya kush z nasinnyam EtimologiyaUkrayinske morkva pohodit vid prasl mr ky rod vidm mr kve yake vvazhayut sporidnenim z lit burkunas i mozhlivo z dav v nim mor a ha vivodyachi yih vid pra i ye mr k br k Pervisno slovo morkva vidminyuvalosya za zrazkom imennikiv z osnovoyu na u analogichno tyky smoky potim zminilo tip vidminyuvannya za zrazkom imennikiv z osnovoyu na a Latinska rodova nazva Daucus pohodit vid dav gr daῦkos poznachennya riznih vidiv okruzhkovih roslin utvorenogo vid diyeslova daiw zapalyuyu ce pov yazane ochevidno z yidkim smakom plodiv IstoriyaVvazhayetsya sho morkvu vidomu nam sogodni zhovtogaryachoyu pochali viroshuvati v rajoni Afganistanu Iranu ta Pakistanu de vona mala temno fioletove korinnya zumovlene prisutnistyu pigmentu antocianinu Temno chervonu i fioletovu morkvu yak i ranishe viroshuyut v Afganistani j sogodni Zgodom dika morkva poshirilas na zahid vid cogo regionu do Maloyi Aziyi u X abo XI stolitti Ispaniyi XII stolittya i Pivnichno Zahidnoyi Yevropi u XV stolitti i na shid do Kitayu u XIII abo XIV stolitti i Yaponiyi u XVII stolitti Na yakomus etapi vinikli mutantni zhovti i bili formi pozbavleni antocianiniv Dani z dokumentiv i kartin svidchat sho morkva kultivovana v Pivnichno Zahidnij Yevropi do XVI stolittya bula fioletovogo abo zhovtogo koloru Selekciya zhovtoyi morkvi v Niderlandah v XVII stolitti prizvela do morkvi z vishoyu koncentraciyeyu oranzhevogo pigmentu beta karotinu dzherelo PoshirennyaShiroko poshirena v seredzemnomorskih krayinah Africi Avstraliyi Novij Zelandiyi ta Americi do 60 vidiv Najbilsh vidoma morkva posivna kulturna Daucus sativus Daucus carota dvorichna roslina z grubim derev yanistim biluvatim chi rozhevim korenem Kulturna morkva podilyayetsya na stolovu ta kormovu Sucvittya 10 15 promenevij skladnij zontik promeni shorstkuvato opusheni rozpusheni pid chas cvitinnya Kviti z dribnimi zubchikami chashechki ta bilimi chervonuvatimi chi zhovtuvatimi pelyustkami V centri zontika temno chervona kvitka Plodi dribni eliptichni 2 sim yaniki dovzhinoyu 3 4 mm Cvite v pershij rik cherven lipen Koreneplid m yasistij konichnij cilindrichnij chi veretenopodibnij masoyu vid 30 300 g ta bilshe Shkidniki muha morkvyana ZastosuvannyaKoreneplodi vikoristovuyut v yizhu v siromu ta varenomu viglyadi vigotovlyayut soki a z nasinnya nastoyanki V koreneplodah mistyatsya karotinoyidi karotini fitoen fitofluyen ta likopin vitamini V V2 pantotenova kislota askorbinova kislota flavonoyidi cukor 3 15 zhiri ta efirna oliya umbelliferon v nasinni efirna oliya flavonovi z yednannya ta zhiri Kviti mistyat antocianovi z yednannya ta flavonoyidi kvercetin kempferol V medicini morkva zastosovuyetsya pri gipo ta avitaminozah Pokrashuye epitelizaciyu aktivuye vnitrishnoklitinni okislyuvalno vidnovlyuvalni procesi regulyuye vuglevodnij obmin maye legku poslablyuvalnu diyu Nasinnya vikoristovuyut dlya vigotovlennya likarskih zasobiv napriklad yakij maye spazmolitichnu diyu shozhu na diyu papaverinu rozshiryuye koronarni sudini zastosovuyetsya pri aterosklerozi koronarnij nedostatnosti z yavishami stenokardiyi Z nasinnya otrimuyut ekstrakti ta efirnu oliyu dlya kosmetiki ta aromatoerapiyi U narodnij medicini morkva dika zastosovuyetsya yak protiglisnij ta poslablyuvalnij zasib Daucus carotaPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Frisk H Griechisches etymologisches Worterbuch Band I Heidelberg Carl Winter s Universitatsbuchhandlung 1960 S 352 Blinova K F i dr Botaniko farmakognosticheskij slovar Sprav posobie Pod red K F Blinovoj G P Yakovleva M Vyssh shk 1990 S 212 ISBN 5 06 000085 0 LiteraturaL G Krecu L G Domashenko M D Sokolov Mir pishevyh rastenij Kishinev Timpul 1989 S 231 Ce nezavershena stattya pro okruzhkovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi