Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фа́ні Абра́мівна Море́йніс-Мура́това (уроджена Морейніс; 1859, Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія — 1937, Москва, СРСР) — російська революціонерка, член партії «Народна воля», редакторка, авторка спогадів.
| Морейніс-Муратова Фані Абрамівна рос. Фани Абрамовна Морейнис-Муратова | |
 | |
| Ім'я при народженні: | рос. Фейга Абрамовна Морейнис |
|---|---|
| Народження: | 1859 Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Смерть: | 1937 Москва, СРСР |
| Країна: | Російська імперія, Російська СФРР і СРСР |
| Релігія: | юдаїзм і православ'я |
| Партія: | Народна воля |
Життєпис
Фані Морейніс народилася в багатій єврейській родині. Дід по материнській лінії (батько її матері Бейлі Шльомівни Рафалович) був відомий в місті підрядник з будівництва кораблів, кишинівський купець першої гільдії Шльома Мошкович (Соломон Мойсейович) Рафалович (бл. 1790—1846). Батько — Абрам Хаїмович Морейніс — займався також експортом хліба, він відрізнявся гострим розумом, сильною волею, чесністю і прихильністю до іудаїзму, що доходила до фанатизму. Фані росла в оточенні численних родичів, які становили свого роду єврейську аристократію, і майже не водила знайомства з однолітками з єврейських сімей, які стояли нижче за соціальним станом. Дітей в сім'ї до праці не привчали, тому єдине заняття, яким вона заповнювала вільний час, було вишивання та виготовлення квітів.
Оскільки батьки не прагнули дати своїм дітям гарну світську освіту, Фані вчили тільки читати і писати російською, єврейською, німецькою мовами та чотирьом правилам арифметики. Коли їй виповнилося близько 12-ти років вона вперше познайомилася з художньою літературою російською мовою. Це були книги і «Граф Монте-Крісто», які справили на дівчинку величезне враження.
У 1875 році Фані разом зі своєю двоюрідною сестрою Христиною Грінберг без відома батьків стала брати уроки у Фелікси Левандовської (за чоловіком Лянда), Валерії Левандовської (за чоловіком Белоконської) та Соломона Чудновського, які брали участь в народницькому русі. Прагнучи здати іспити за курс гімназії і вступити на медичні курси в Петербурзі, вона наполегливо опановувала знаннями, читала багато творів Івана Тургенєва, Льва Толстого , Федора Достоєвського .
Влітку 1876 році через сестер Левандовських вона познайомилася з євреями-народниками Савелієм Златопольським та Соломоном Віттенбергом, які багато в чому сприяли її залученню до революційної діяльності.
Під впливом народницьких ідей 6 січня 1878 році пішла з дому і через кілька днів разом з Христиною Грінберг поїхала до Одеси. В Одесі за рекомендацією С. Златопольського вона познайомилася з революціонером-народником Іваном Ковальським і членами його гуртка.
У майстерні, рекомендованій І. Ковальським, сестри вчилися шевському ремеслу, а через деякий час стали працювати самостійно. Грошей вистачало лише на оплату квартири, хліб і чай, обід вони могли собі дозволити лише раз на тиждень.
24 липня 1878 року, в день винесення смертного вироку І. Ковальському, разом з Х. Грінберг брала участь в демонстрації протесту, яка відбулася біля будівлі Одеського військово-окружного суду. Після демонстрації був проведений обшук у квартирі, де вона проживала разом із сестрою.
З кінця 1878 року за дорученням революціонерів-народників вела переписку з політичними в'язнями, котрі сиділи у в'язниці.
З початку 1879 року поєднувала революційну діяльність з роботою на канатному заводі, а потім знову тимчасово зайнялася шевською справою. Через деякий час вдалося влаштуватися до 2-ї приватної лікарні (єврейську) помічницею фельдшерської школи, а через кілька місяців вона вже тимчасово її заміняла. Живучи в лікарні, Фані могла вільно зустрічатися з народниками, ховати нелегальну літературу і виконувати різні доручення революційного підпілля.
Влітку 1880 року під час зустрічі в Одесі з членом Виконавчого комітету «Народної Волі» Олександром Михайловим, заявила, що в разі необхідності на неї можуть розраховувати для участі в замаху на царя. У вересні у неї зробили обшук за розпорядженням з Миколаєва (в зв'язку зі справою матроса П. Ключникова та ін.) і перепровадили в Одеське міське жандармське управління, проте за відсутністю доказів випустили під підписку про невиїзд. Фані перейшла на нелегальне становище і через два дні поїхала до Петербурга.
Восени 1880 року вона оселилася разом з членами ІК Миколою Кибальчичем та на конспіративній квартирі, де виготовляли вибухові речовини, призначені для підготовки замаху на царя.
Через кілька тижнів після вбивства імператора Олександра II виїхала до Одеси з валізою, наповненою екземплярами листа ІК «Народної Волі» до Олександра III та іншої нелегальною літературою. Потім 15 квітня 1881 року з Одеси приїхала до Києва, де через шість днів була заарештована на явочній квартирі разом з членом ІК Мартином Лангансом та Анною Якимовою. Під час обшуку знайшли листа, надісланого їй Соломоном Віттенбергом перед стратою. Через деякий час заарештовану перевели до Миколаївської в'язниці (де вона просиділа кілька місяців), а потім знову перепровадили до Одесу в казарму № 5, пристосовану для підслідних. Протягом декількох місяців Ф.Морейніс допитував військовий прокурор генерал В. С. Стрельников, згодом страчений народовольцями. Фані перевели в одиночну камеру тюремного замку, де вона сиділа до початку 1883 року, поки в результаті 5-денного голодування не добилася переведення в загальну камеру казарми № 5
По «процесу 23-х» (26 березня — 3 квітня 1883 року) Одеський військово-окружний суд засудив Ф. Морейніс до чотирьох років каторжних робіт. Вона була відправлена по етапу в Сибір і через вісім місяців прибула на р. Кару, де відбувала каторгу.
Після карійської каторги Фані Абрамівна жила на поселенні в Читі, де вийшла заміж за окружного лікаря В. М. Муратова. Володимира Михайловича Муратова направили на роботу лікарем на віддалений курорт в село Горячинськ, і він виїхав туди разом з сім'єю. Фані Морейніс близько 10-ти років жила безвиїзно в цьому селі, а потім стала виїжджати на зиму в Іркутськ, щоб вчити дітей. За підтримки чоловіка вона укривала від арешту і переслідування поліції втікачів засланців, студентів, службовців-залізничників, зберігала нелегальну літературу.
У 1907 року Фані Абрамівна оселилася з дітьми в Москві, щоб дати їм освіту. У 1916 року вона поїхала в Іркутськ до сина і повернулася в Москву тільки наприкінці 1924 року .
Член Товариства колишніх політкаторжан і засланців. Автор спогадів.
Померла Фані Морейніс-Муратова в 1937 році в Москві.
Чоловік
Володимир Михайлович Муратов — виходець з родини сільського дячка, випускник медичного факультету Московського університету, він був гідним представником передової російської інтелігенції. Губернатором Забайкальської області в 1892 році був призначений на пост головного лікаря курорту в селі Горячинськ на березі Байкалу. Будучи талановитим лікарем і гарним організатором, Муратов організував лікування на науковій основі, розгорнув нове будівництво і перетворив Горячинськ на один з кращих курортів Сибіру того часу. Він пропрацював на курорті 25 років. Зберігся будинок, де він жив зі своєю сім'єю.
Визнання заслуг
У 1926 році постановою Раднаркому Фані Муратовій була призначена персональна пенсія РРФСР. Крім цього, відбулося збільшення пенсії відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР:
«Рада Народних Комісарів Союзу РСР постановляє:
Збільшення розміру персональної пенсії учасникам терористичного акту 1 березня 1881 року: Вірі Миколаївні Фігнер, Ганні Василівні Якимовій-Діковській, Михайлу Федоровичу Фроленку, Ганні Павлівні Прібильовой-Корба і Фані Абрамівні Морейніс-Муратовій - до 400 рублів на місяць з 1 січня 1933 року.
8 лютого 1933 року, Москва, Кремль ».
Примітки
- Семья Рафаловичей переселилась на юг России из .
- А. Н. Павлюк «Купцы-судостроители Рафаловичи»
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 10 жовтня 2019.
Література
- Из воспоминаний". — В кн. «1 марта1881 года». Изд. 2-е. М.,1931. С.30-31 (1881. Подготовка покушения на Александра II. Изготовление динамита Н. И. Кибальчичем и Н. А. Саблиным при участии автора. Взрыв в мастерской. События 1 марта).
- Воспоминания «Памяти Софьи Андреевны Ивановой-Борейша». — В кн. Иванова-Борейша С. А. "Первая типография «Народной воли». Изд. 2-е. М..1928. С.5-8 (1883. Пребывание вместе с Ивановой-Борейша на карийской каторге. Характеристика её как человека, биографические сведения о ней).;
- «Софья Андреевна Иванова-Борейша» \\ Каторга и ссылка. 1927. № 6(35).
- Автобиография Морейнис-Муратовой Ф. А. в «Автобиографии революционных деятелей русского социалистического движения 70-80-х годов». — «Энциклопедический словарь Гранат». Т.40. (Журнал «Уральский Следопыт»[недоступне посилання з жовтня 2019])
Посилання
- Морейніс-Муратова, Фані Абрамівна [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fa ni Abra mivna More jnis Mura tova urodzhena Morejnis 1859 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1937 Moskva SRSR rosijska revolyucionerka chlen partiyi Narodna volya redaktorka avtorka spogadiv Morejnis Muratova Fani Abramivna ros Fani Abramovna Morejnis Muratova Im ya pri narodzhenni ros Fejga Abramovna MorejnisNarodzhennya 1859 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1937 Moskva SRSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR i SRSRReligiya yudayizm i pravoslav yaPartiya Narodna volyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muratova ZhittyepisFani Morejnis narodilasya v bagatij yevrejskij rodini Did po materinskij liniyi batko yiyi materi Bejli Shlomivni Rafalovich buv vidomij v misti pidryadnik z budivnictva korabliv kishinivskij kupec pershoyi gildiyi Shloma Moshkovich Solomon Mojsejovich Rafalovich bl 1790 1846 Batko Abram Hayimovich Morejnis zajmavsya takozh eksportom hliba vin vidriznyavsya gostrim rozumom silnoyu voleyu chesnistyu i prihilnistyu do iudayizmu sho dohodila do fanatizmu Fani rosla v otochenni chislennih rodichiv yaki stanovili svogo rodu yevrejsku aristokratiyu i majzhe ne vodila znajomstva z odnolitkami z yevrejskih simej yaki stoyali nizhche za socialnim stanom Ditej v sim yi do praci ne privchali tomu yedine zanyattya yakim vona zapovnyuvala vilnij chas bulo vishivannya ta vigotovlennya kvitiv Oskilki batki ne pragnuli dati svoyim dityam garnu svitsku osvitu Fani vchili tilki chitati i pisati rosijskoyu yevrejskoyu nimeckoyu movami ta chotirom pravilam arifmetiki Koli yij vipovnilosya blizko 12 ti rokiv vona vpershe poznajomilasya z hudozhnoyu literaturoyu rosijskoyu movoyu Ce buli knigi i Graf Monte Kristo yaki spravili na divchinku velichezne vrazhennya U 1875 roci Fani razom zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Hristinoyu Grinberg bez vidoma batkiv stala brati uroki u Feliksi Levandovskoyi za cholovikom Lyanda Valeriyi Levandovskoyi za cholovikom Belokonskoyi ta Solomona Chudnovskogo yaki brali uchast v narodnickomu rusi Pragnuchi zdati ispiti za kurs gimnaziyi i vstupiti na medichni kursi v Peterburzi vona napoleglivo opanovuvala znannyami chitala bagato tvoriv Ivana Turgenyeva Lva Tolstogo Fedora Dostoyevskogo Vlitku 1876 roci cherez sester Levandovskih vona poznajomilasya z yevreyami narodnikami Saveliyem Zlatopolskim ta Solomonom Vittenbergom yaki bagato v chomu spriyali yiyi zaluchennyu do revolyucijnoyi diyalnosti Pid vplivom narodnickih idej 6 sichnya 1878 roci pishla z domu i cherez kilka dniv razom z Hristinoyu Grinberg poyihala do Odesi V Odesi za rekomendaciyeyu S Zlatopolskogo vona poznajomilasya z revolyucionerom narodnikom Ivanom Kovalskim i chlenami jogo gurtka U majsterni rekomendovanij I Kovalskim sestri vchilisya shevskomu remeslu a cherez deyakij chas stali pracyuvati samostijno Groshej vistachalo lishe na oplatu kvartiri hlib i chaj obid voni mogli sobi dozvoliti lishe raz na tizhden 24 lipnya 1878 roku v den vinesennya smertnogo viroku I Kovalskomu razom z H Grinberg brala uchast v demonstraciyi protestu yaka vidbulasya bilya budivli Odeskogo vijskovo okruzhnogo sudu Pislya demonstraciyi buv provedenij obshuk u kvartiri de vona prozhivala razom iz sestroyu Z kincya 1878 roku za doruchennyam revolyucioneriv narodnikiv vela perepisku z politichnimi v yaznyami kotri sidili u v yaznici Z pochatku 1879 roku poyednuvala revolyucijnu diyalnist z robotoyu na kanatnomu zavodi a potim znovu timchasovo zajnyalasya shevskoyu spravoyu Cherez deyakij chas vdalosya vlashtuvatisya do 2 yi privatnoyi likarni yevrejsku pomichniceyu feldsherskoyi shkoli a cherez kilka misyaciv vona vzhe timchasovo yiyi zaminyala Zhivuchi v likarni Fani mogla vilno zustrichatisya z narodnikami hovati nelegalnu literaturu i vikonuvati rizni doruchennya revolyucijnogo pidpillya Vlitku 1880 roku pid chas zustrichi v Odesi z chlenom Vikonavchogo komitetu Narodnoyi Voli Oleksandrom Mihajlovim zayavila sho v razi neobhidnosti na neyi mozhut rozrahovuvati dlya uchasti v zamahu na carya U veresni u neyi zrobili obshuk za rozporyadzhennyam z Mikolayeva v zv yazku zi spravoyu matrosa P Klyuchnikova ta in i pereprovadili v Odeske miske zhandarmske upravlinnya prote za vidsutnistyu dokaziv vipustili pid pidpisku pro neviyizd Fani perejshla na nelegalne stanovishe i cherez dva dni poyihala do Peterburga Voseni 1880 roku vona oselilasya razom z chlenami IK Mikoloyu Kibalchichem ta na konspirativnij kvartiri de vigotovlyali vibuhovi rechovini priznacheni dlya pidgotovki zamahu na carya Cherez kilka tizhniv pislya vbivstva imperatora Oleksandra II viyihala do Odesi z valizoyu napovnenoyu ekzemplyarami lista IK Narodnoyi Voli do Oleksandra III ta inshoyi nelegalnoyu literaturoyu Potim 15 kvitnya 1881 roku z Odesi priyihala do Kiyeva de cherez shist dniv bula zaareshtovana na yavochnij kvartiri razom z chlenom IK Martinom Langansom ta Annoyu Yakimovoyu Pid chas obshuku znajshli lista nadislanogo yij Solomonom Vittenbergom pered stratoyu Cherez deyakij chas zaareshtovanu pereveli do Mikolayivskoyi v yaznici de vona prosidila kilka misyaciv a potim znovu pereprovadili do Odesu v kazarmu 5 pristosovanu dlya pidslidnih Protyagom dekilkoh misyaciv F Morejnis dopituvav vijskovij prokuror general V S Strelnikov zgodom strachenij narodovolcyami Fani pereveli v odinochnu kameru tyuremnogo zamku de vona sidila do pochatku 1883 roku poki v rezultati 5 dennogo goloduvannya ne dobilasya perevedennya v zagalnu kameru kazarmi 5 Po procesu 23 h 26 bereznya 3 kvitnya 1883 roku Odeskij vijskovo okruzhnij sud zasudiv F Morejnis do chotiroh rokiv katorzhnih robit Vona bula vidpravlena po etapu v Sibir i cherez visim misyaciv pribula na r Karu de vidbuvala katorgu Pislya karijskoyi katorgi Fani Abramivna zhila na poselenni v Chiti de vijshla zamizh za okruzhnogo likarya V M Muratova Volodimira Mihajlovicha Muratova napravili na robotu likarem na viddalenij kurort v selo Goryachinsk i vin viyihav tudi razom z sim yeyu Fani Morejnis blizko 10 ti rokiv zhila bezviyizno v comu seli a potim stala viyizhdzhati na zimu v Irkutsk shob vchiti ditej Za pidtrimki cholovika vona ukrivala vid areshtu i peresliduvannya policiyi vtikachiv zaslanciv studentiv sluzhbovciv zaliznichnikiv zberigala nelegalnu literaturu U 1907 roku Fani Abramivna oselilasya z ditmi v Moskvi shob dati yim osvitu U 1916 roku vona poyihala v Irkutsk do sina i povernulasya v Moskvu tilki naprikinci 1924 roku Chlen Tovaristva kolishnih politkatorzhan i zaslanciv Avtor spogadiv Pomerla Fani Morejnis Muratova v 1937 roci v Moskvi CholovikVolodimir Mihajlovich Muratov vihodec z rodini silskogo dyachka vipusknik medichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu vin buv gidnim predstavnikom peredovoyi rosijskoyi inteligenciyi Gubernatorom Zabajkalskoyi oblasti v 1892 roci buv priznachenij na post golovnogo likarya kurortu v seli Goryachinsk na berezi Bajkalu Buduchi talanovitim likarem i garnim organizatorom Muratov organizuvav likuvannya na naukovij osnovi rozgornuv nove budivnictvo i peretvoriv Goryachinsk na odin z krashih kurortiv Sibiru togo chasu Vin propracyuvav na kurorti 25 rokiv Zberigsya budinok de vin zhiv zi svoyeyu sim yeyu Viznannya zaslugU 1926 roci postanovoyu Radnarkomu Fani Muratovij bula priznachena personalna pensiya RRFSR Krim cogo vidbulosya zbilshennya pensiyi vidpovidno do Postanovi Radi Ministriv SRSR Rada Narodnih Komisariv Soyuzu RSR postanovlyaye Zbilshennya rozmiru personalnoyi pensiyi uchasnikam teroristichnogo aktu 1 bereznya 1881 roku Viri Mikolayivni Figner Ganni Vasilivni Yakimovij Dikovskij Mihajlu Fedorovichu Frolenku Ganni Pavlivni Pribilovoj Korba i Fani Abramivni Morejnis Muratovij do 400 rubliv na misyac z 1 sichnya 1933 roku 8 lyutogo 1933 roku Moskva Kreml PrimitkiSemya Rafalovichej pereselilas na yug Rossii iz A N Pavlyuk Kupcy sudostroiteli Rafalovichi Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2019 LiteraturaIz vospominanij V kn 1 marta1881 goda Izd 2 e M 1931 S 30 31 1881 Podgotovka pokusheniya na Aleksandra II Izgotovlenie dinamita N I Kibalchichem i N A Sablinym pri uchastii avtora Vzryv v masterskoj Sobytiya 1 marta Vospominaniya Pamyati Sofi Andreevny Ivanovoj Borejsha V kn Ivanova Borejsha S A Pervaya tipografiya Narodnoj voli Izd 2 e M 1928 S 5 8 1883 Prebyvanie vmeste s Ivanovoj Borejsha na karijskoj katorge Harakteristika eyo kak cheloveka biograficheskie svedeniya o nej Sofya Andreevna Ivanova Borejsha Katorga i ssylka 1927 6 35 Avtobiografiya Morejnis Muratovoj F A v Avtobiografii revolyucionnyh deyatelej russkogo socialisticheskogo dvizheniya 70 80 h godov Enciklopedicheskij slovar Granat T 40 Zhurnal Uralskij Sledopyt nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 PosilannyaMorejnis Muratova Fani Abramivna 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine