Монферрато

Монферрато (італ. Monferrato, лат. Mons ferratus, п'єм. Monfrà) — історична область у італійському регіоні П'ємонт. В червні 2014 року область Монферрато була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО за культурні ландшафти, видатні традиції виноградарства та виноробства.

Монферрато
Країна	Італія
Адміністративна одиниця	Провінція Алессандрія Провінція Асті
Статус спадщини	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]
Площа	2561 га і 16 943 га
Частково збігається з	Маркграфство Монферратське
Монферрато у Вікісховищі

Координати: 44°36′31″ пн. ш. 7°57′49″ сх. д. / 44.6086111111387780° пн. ш. 7.96361111113887787° сх. д. / 44.6086111111387780; 7.96361111113887787

Історія

Спочатку графство, Монферрато було підвищено до маркізату Священної Римської імперії за графа Алерамо в 961 році, після переходу влади в Північній Італії від Беренгара Іврейського до Оттона I. Маркізи та члени їх сімей були пов'язані з королями Франції та імператорами Священної Римської імперії. Члени сім'ї часто брали участь у хрестових походах і одружувались з королівською родиною Єрусалиму та візантійськими імператорськими родинами Комніна, Ангела та Палеолога. Монферрато було недовго контрольовано Іспанією (1533–1536), перш ніж перейшло до герцогів Гонзаги Мантуї (1536–1708). У 1574 році Монферратто стало герцогством за Максиміліана II. Після війни за мантуанську спадщину (1628–1631) частина герцогства перейшла до герцогства Савойя, а решта перейшла до Савойї в 1708 році, коли Леопольд I, імператор Священної Римської імперії, отримав в володіння територію Гонзага. Внаслідок французької окупації департаментом Танаро (1798) Монферрато в 1814 остаточно об'єдналося з Сардинським королівством.

Географія

Монферрато майже повністю розташовано у провінції Алессандрія, частково у провінції Асті. Область поділяється на Нижнє Монферрато (італ. Basso Monferrato), Монферрато Астіджано (італ. Monferrato Astigiano), Верхнє монферрато (італ. Alto Monferrato). Нижнє Монферрато характеризується м'якими пагорбами, які, за винятком Сакро-Монте-ді-Креа (455 м), ніколи не досягають висоти вище 400 метрів. Територіально включає частину провінції Алессандрія, що складається з сіл, розташованих навколо Казале-Монферрато, однієї з історичних столиць цієї території. На півночі та сході межує з річками По та Танаро. Територія являє собою суміш горбистого ландшафту та рівнини. Монферрато Астіджано включає значну частину провінції Асті і характеризується переважно горбистою місцевістю та кількома історичними селами, такими як Монкальво, Граццано-Бадольйо, Монтеманьо, Монтільйо-Монферрато, Ніцца-Монферрато, Момбаруццо, Інчиза-Скапаччино, Бруно, Фонтаніле. Асті — географічне серце цієї макротериторії. Альто Монферрато простягається на південь від провінції Алессандрія, на кордоні з Лігурією та провінцією Асті. Для нього характерні невеликі села, розташовані на пагорбах, укріплені замки, тут є численні культові споруди. Пагорби Альто Монферрато сьогодні відомі насамперед своїми виноградниками, що спеціалізуються на виробництві чудових вин, таких як Гаві, італ. Brachetto d'Acqui та Дольчетто д'Овада. Місцеві термальні джерела Акві-Терме були відомі ще в Стародавньому Римі.

Виноробство

Регіон є визначним у виробництві червоних сухих вин, здебільшого з сортів барбера та дольчетто, а також ігристих та десертних вин з білих сортів винограду, зокрема використовується мускат білий та мальвазія. Найбільш відомі виноробні зони Монферрато:

• Nizza DOCG
• Cortese di Gavi
• Asti Spumante

Кухня

Агнолотті «al plin» — типова страва Монферрато

Типова кухня Монферрато включає широкий асортимент страв, починаючи з м'яса, риби, овочів, сирів та типових страв Монферрато. Серед перших страв — ^[it] «al plin», таджарин (дрібна локшина, з великим вмістом яєць, приправлена різними соусами), ризотто Казалезе, рис з грибами, овочеві супи, полента зі смаженою тріскою. Варто згадати і ^[it] (чимось нагадує фондю). Серед м'ясних страв: трипа, італ. batciuà, нут з головою, бичачий хвіст (нині готується з барберою) та варена салямі. Також типовими для Монферрато є вітелло тоннато, салат із сирого м'яса типової п'ємонтської породи корів (м'ясо дрібно нарізане ножем і приправлене лише олією, сіллю і лимоном), солений анчоус в зеленому соусі, салат з овочів в майонезі (дещо схожий на олів'є), фаршировані квіти кабачків. Серед в'яленого м'яса — мулетта (різновид салямі), традиційно виготовлена ​​з додаванням вина барбера. Також варто згадати ^[it] та варене м'ясо. Серед овочів виділяється ^[it]. Серед десертів виділяються пана-кота і ^[it]. Це десерт, виготовлений з какао, амаретті та марсали, разом з молоком, яйцями та цукром.

Сільське господарство

У Монферрато вирощується велика кількість яблук різних сортів . На рівнинних ділянках вирощується рис. Регіон також відомий вирощуванням місцевого сорту дині — диня Мірабелло. Свою назву вона отримала від містечка Мірабелло-Монферрато, найбільшого виробника. Монферрато, разом з Альбою, відомий як район виробництва білого трюфеля. Існує багато місцевих ярмарків з продажу цього гриба, одним з яких є регіональний ярмарок трюфелів у Монтек'яро-д'Асті.

Примітки

1. [. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 6 травня 2021. CNN - UNESCO's newest World Heritage sites(англ.)]
2. [. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021. Monferrato(італ.)]
3. Acciughe al verde(італ.) [ 2014-03-11 у Wayback Machine.]. Sapori piemontesi in tavola. Ricetta.
4. Bonet (Ricetta tradizionale)(італ.) [ 2010-11-12 у Wayback Machine.]
5. [. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 7 травня 2021. Mele del Monferrato(італ.)]
6. Prodotti tipici del Monferrato e delle langhe: Il tartufo bianco(італ.) [ 2011-03-19 у Wayback Machine.]