Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монемвасія (грец. Μονεμβασία, італ. Malvasìa) — місто й муніципалітет у Лаконії, Греція. Місто розташоване на невеликому однойменному острові біля східного узбережжя Пелопоннесу. Острів з'єднаний з материком короткою дамбою довжиною 200 метрів. Його територія в основному складається з великого плато що здіймається на висоту біля 100 метрів над рівнем моря, з шириною до 300 м і довжиною до 1 км, на якому розташовується потужна середньовічна фортеця. З середньовічного періоду залишилися міські стіни та багато візантійських церков.
| Монемвасія грец. Μονεμβασιά | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 36°41′16″ пн. ш. 23°03′20″ сх. д. / 36.68777777780555027° пн. ш. 23.05555555558333580° сх. д.Координати: 36°41′16″ пн. ш. 23°03′20″ сх. д. / 36.68777777780555027° пн. ш. 23.05555555558333580° сх. д. | ||||
| Країна |  Греція | |||
| Адмінодиниця | d d | |||
| Столиця для | d (провінція Греції) | |||
| Населення | 67 осіб (2021), 131 осіб (2001), 69 осіб (1991), 19 осіб (2011), 178 осіб (1951)[1] | |||
| Висота НРМ | 15 м | |||
| Міста-побратими | Сіджас | |||
| Телефонний код | (+30) 27320 | |||
| Часовий пояс | (Греція) | |||
| GeoNames | 256795 | |||
| OSM | ↑2179052 ·R (Monemvasia Municipality, Commune of Monemvassia, Lakonia) | |||
| Поштові індекси | 230 70 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | monemvasia.gov.gr | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Монемвасія у Вікісховищі | ||||
Етимологія
Назва міста походить від поєднання двох грецьких слів — mone і emvasia, що означає «єдиний вхід». Його італійська форма, Malvasia, дала назву вину Мальвазія. Монемвасію часто називали «Гібралтаром Сходу» або просто «Скелею».
Історія
Рання історія
Хоча в давнину цей острів залишався незаселеним, можливо, на ньому розташовувався мінойський торгівельний пост, оскільки Павсаній, відомий грецький мандрівник і географ, називав це місце «Акра Міной», що перекладається як «Мінойський мис».
Місто і фортеця були засновані в 583 році жителями Пелопоннесу, які шукали прихистку від слов'янської та аварської навали на Грецію. Історія аварсько-слов'янського вторгнення й окупації Пелопоннесу у період між 587 і 805 роками описана в середньовічній .
В складі Візантії (587—1460)
З X століття нашої ери місто перетворилося на важливий торговий і морський центр. Усередині фортеці обробляли земельні наділи, які годували до 30 чоловік. Фортеця витримала арабські та норманські вторгнення в 1147 році.
Після захоплення Константинополя в 1204 році під час Четвертого хрестового походу і створення на землях Візантії декількох держав хрестоносців, Монемвазія продовжувала залишатись під грецьким контролем до 1248 року, коли, після трьох років облоги місто здалось на почесних умовах Гільйому II де Віллардуену, правителю франкського Ахейського князівства. Проте вже у 1259 році, в результаті , Гільйом був захоплений в полон імператором грецької Нікейської імперії Михаїлом VIII Палеологом. В 1261 році Михаїлу Палеологу вдалось захопити Константинополь і відновити Візантійську імперію. В 1262 році Монемвазія була передана візантійському імператору як частина викупу за звільнення Гільйома і увійшло до складу новоутвореного Морейського деспотату.
Місто залишалось в складі Візантійської імперії до 1460 року, ставши резиденцією імперського губернатора, місцем організації візантійських операцій проти франків, основним портом відвантаження (якщо не завжди виробництва) вина Мальвазії та одним з найнебезпечніших лігвів корсарів у Леванті. Імператори надали місту цінні привілеї.
В 1292 році арагонський адмірал на службі Сицилійського королівства Руджеро Лаурія розграбував та зруйнував нижнє місто, та вивіз багато його мешканців, серед них жінок, вправних ткачих та шовкопрядниць, в якості полонених в Мессіну на Сицилію.
У 1302 році, на своєму шляху до Константинополя, в місті зупинялась Каталонська компанія. У 1385 році деспот Мореї Теодор I Палеолог скинув місцевого правителя Монемвасії Павла Мамона за допомогою османської армії на чолі з Омар-беєм, генералом Баязида I, яка захопила Монемвазію і передала її Палеологу. В 1397 году турецька армия на чолі з Якуб-пашою и Эвренос-беем захопила і розграбувала Монемвасію. В 1401 році імператор Мануїл II Палеолог на шляху до Західної Європи залишив в Монемвасії імператрицю з двома дітьми під захистом свого брата, деспота Мореї Феодора I.
Близько 1401 року в місті народився історик Георгій Спранцес. У 1419 році Монемвазія, здається, перейшла у володіння Венеції, але незабаром повернулася деспоту.
Після падіння Константинополя в 1453 році Монемвасія протистояла нападам султана Мехмеда II в 1458 і 1460 роках. Після того, як 30 травня 1460 року фортеця Містра добровільно здалась військам Мехмеда II, Морейський деспотат фактично припинив своє існування і Монемвасія залишилась єдиним володінням колишнього деспота Мореї і претендента на імперський престол Фоми Палеолога. У нього не було ресурсів для захисту міста, і Фома запропонував місто спочатку султану, а врешті продав Папі.
Венеційське правління (1464—1540)
В 1464 році мешканці міста, які бачили слабкість папських представників і не вважали, що Папа може надати місту реальний захист, запросили до міста венеційський гарнізон. Під венеційським правлінням місто процвітало до часів другої османсько-венеційської війни, яка закінчилась миним договором 1503 року, згідно якого Венеційська республіка віддавала під контроль Османської імперії майже всі свої володіння на узбережжі Пелопоннесу, за винятком Навпліона і Монемвасії. Хоч сама фортеця Монемвасія залишилась в руках венеційців, місто втратило усі свої сільськогосподарські землі на материку, джерело продовольства та мальмзійського вина. Відтак продовольство повинно було надходити в Мнемвасію морем або з підлеглих османам земель, а вирощування вина занепало під турецьким пануванням. Нарешті, в результаті Третьої османсько-венеційської війни (1537—1540 рр) венеційці втратили на користь османів свої останні два володіння на материковій частині Греції — Нафпліон та Монемвасію. Ті жителі, які не бажали жити під турецькою владою, отримували землі в інших місцях.
Османське правління (1540—1821)
Під час османського правління місто було відомо як «Menekse» (турецькою — «Фіалка») і було центром санджака (провінції) в еялеті Морея.
В 1690 році місто з суші і з моря беруть в облогу венеційці на чолі з адміралом Франческо Морозіні і 18 серпня османи укладають з венеційцями договір, згідно якого передають Монемвасію Венеції. В місто повертаються мешканці. 7 вересня 1715 року в ході османсько-венеційської війни (1714—1718) Монемвасія без бою повернулась Османській імперії. Монемвасію знову покидають мешканці і вона поступово занепадає. Проте комерційне значення міста зберігалося до 1770 року, коли місто було зруйноване албанцями в ході придушення Пелопонеського повстання під час російсько-турецької війни і залишена мешканцями.
В березні 1821 року під час Грецької війни за незалежність від Османської імперії, фортеця була взята в облогу приватною армією в складі двох тисяч повстанців з числа жителів Лаконії і Кінурії на чолі з Цаннетакісом Григоракісом (Γρηγοράκηδες), Дзанетакідесом (Τζανετάκηδες) і Вузанарою (Βουζανάρα. 23 липня 1821 року, післе трьохмісячної облоги фортеця була захоплена повстанцями, які повністю вирізали залишки турецької залоги. У 1822 році Монемвасія стала місцем проведення перших національних зборів.
Сучасність
У 1971 році Монемвасію поєднали з материком мостом на західній стороні острова, який з'єднується з трасою GR-86. Місто відроджується завдяки перетворенню на туристичну аттракцію і збільшенню потоку туристів. Середньовічні будівлі були відреставровані, багато з них переобладнані під готелі.
Протягом кількох останніх років, 23 липня, у головному порту відбувалося святкування Дня Незалежності. Мешканці та гості можуть зібратися, щоб подивитися, як корабель, який щороку будують, наповнюють піротехнікою та підпалюють.
Тут знімали фільм жахів «Вітер» 1986 року.
Муніципалітет
Муніципалітет Монемвасія був утворений під час реформи місцевого самоврядування 2011 року шляхом злиття наступних 5 колишніх муніципалітетів, які стали муніципальними одиницями:
- Asopos
- Molaoi
- Монемвасія
- Voies
- Заракас
Муніципалітет має площу 949,3 км2 (366,5 кв. миль), муніципальна одиниця площею 209,0 км2 (80,7 кв. миль).
Історичне населення
| Рік | Спільнота | Муніципальна одиниця | муніципалітет |
|---|---|---|---|
| 1981 рік | 707 | - | - |
| 2001 рік | 1405 | 4660 | - |
| 2011 рік | 1418 | 4041 | 21 942 |
Географія
Острів Монемвасія був відділений від материка землетрусом в 375 році нашої ери. Більшу частину території острова займає плато на висоті близько 100 метрів над рівнем моря, а однойменне місто побудоване на схилі на південний схід від скелі, звідки відкривається вид на затоку Палеа Монемвасія. Багато вулиць вузькі і придатні лише для пішоходів і ослів . На північному заході розташований невеликий хутір приблизно з 10 будинків.
Пам'ятки
- Храм Святої Софії — збудований під час правління імператора Андроніка II Палеолога біля 1150 року і є найбільш помітною спорудою Монемвасії. Розташована у верхньому місті на найвищій точці скелі. Під час османського панування була переобладнана в мечеть. Церква була відреставрована в 1950-х роках.
- Собор Розпяття Христова (Элкоменос-Христос) — розташований на центральній площі міста кафедральний собор було засновано в 1293 році імператором Андроніком II Палеологом, після його візита до Монемвасії. В 1697 році собор було перебудовано венеційцями.
- Церква Пресвятої Богородиці Хрисафітіси — зведена в XV столітті на месці більш давньої церкви. В церкві знаходиться ікона Панагії або Одигітрії 1150 року, від якої походить назва церкви. Назва самої ікони походить від лаконійського поселення (Χρύσαφα), де вона знаходилась до перенесення в Монемвасію.
- Під час другого венеційського правління були зведені церква Пресвятої Богородиці Міртідіотіса (в 1690 році) і Святого Миколая (в 1703 році.
- В 6 кілометрах на північний захід знаходяться залишки давньогрецького міста (Επίδαυρος Λιμηρά). В 20 кілометрах на південь знаходиться старовинне місто Бойя (Βοιαί), Ватика (Βάτικα).
Відомі мешканці
- Ісидор Київський (бл. 1385—1463), східно (греко)-католицький кардинал
- Георгій Спранцес (бл. 1401—1478), візантійський історик
- Лукас Нотарас (пом. 1453), останній візантійський представник з родини Нотарас
- Янніс Ріцос (1909—1990), поет
Галерея
-
![image]()
Будинок у венеційському стилі -
![image]()
Старий будинок -
![image]()
Цкрква Святого Миколая -
![image]()
Будинок у замку -
![image]()
Дзвіниця -
![image]()
Вхід до фортеці -
![image]()
Замок -
![image]()
Вид на центр міста -
![image]()
Собор Святої Софії -
![image]()
Вид на порт -
![image]()
Вид на фортецю -
![image]()
Будинок і бюст -
![image]()
Традиційні будинки -
![image]()
Сторожова вежа на стінах
Див. також
Примітки
- Greek census 1951
- (гр.). Government Gazette. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
-
![image]()
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 17. Cambridge University Press. с. 518. (англ.) - Emke, Ellie. Discover Monemvasia: A guide to its past and present, Lichnos ltd, 1990, p,12.
- Miller, William (1907). Monemvasia during the Frankish period 1204–1540. The Journal of Hellenic Studies: 229—241. doi:10.1017/S0075426900061607.
- Бек, 2002, с. 102.
- . Monemvasiatour.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
- (PDF) (гр.). National Statistical Service of Greece. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2015. Процитовано 22 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monemvasiya grec Monembasia ital Malvasia misto j municipalitet u Lakoniyi Greciya Misto roztashovane na nevelikomu odnojmennomu ostrovi bilya shidnogo uzberezhzhya Peloponnesu Ostriv z yednanij z materikom korotkoyu damboyu dovzhinoyu 200 metriv Jogo teritoriya v osnovnomu skladayetsya z velikogo plato sho zdijmayetsya na visotu bilya 100 metriv nad rivnem morya z shirinoyu do 300 m i dovzhinoyu do 1 km na yakomu roztashovuyetsya potuzhna serednovichna fortecya Z serednovichnogo periodu zalishilisya miski stini ta bagato vizantijskih cerkov Monemvasiya grec Monembasia Osnovni dani36 41 16 pn sh 23 03 20 sh d 36 68777777780555027 pn sh 23 05555555558333580 sh d 36 68777777780555027 23 05555555558333580 Koordinati 36 41 16 pn sh 23 03 20 sh d 36 68777777780555027 pn sh 23 05555555558333580 sh d 36 68777777780555027 23 05555555558333580 Krayina GreciyaAdminodinicya d dStolicya dlya d provinciya Greciyi Naselennya 67 osib 2021 131 osib 2001 69 osib 1991 19 osib 2011 178 osib 1951 1 Visota NRM 15 mMista pobratimi SidzhasTelefonnij kod 30 27320Chasovij poyas UTC 2 Greciya GeoNames 256795OSM 2179052 R Monemvasia Municipality Commune of Monemvassia Lakonia Poshtovi indeksi 230 70 Miska vlada Vebsajt monemvasia gov gr Mapa Monemvasiya u VikishovishiEtimologiyaNazva mista pohodit vid poyednannya dvoh greckih sliv mone i emvasia sho oznachaye yedinij vhid Jogo italijska forma Malvasia dala nazvu vinu Malvaziya Monemvasiyu chasto nazivali Gibraltarom Shodu abo prosto Skeleyu IstoriyaVid na skelyu Monemvasiya z materika Rannya istoriya Hocha v davninu cej ostriv zalishavsya nezaselenim mozhlivo na nomu roztashovuvavsya minojskij torgivelnij post oskilki Pavsanij vidomij greckij mandrivnik i geograf nazivav ce misce Akra Minoj sho perekladayetsya yak Minojskij mis Misto i fortecya buli zasnovani v 583 roci zhitelyami Peloponnesu yaki shukali prihistku vid slov yanskoyi ta avarskoyi navali na Greciyu Istoriya avarsko slov yanskogo vtorgnennya j okupaciyi Peloponnesu u period mizh 587 i 805 rokami opisana v serednovichnij V skladi Vizantiyi 587 1460 Z X stolittya nashoyi eri misto peretvorilosya na vazhlivij torgovij i morskij centr Useredini forteci obroblyali zemelni nadili yaki goduvali do 30 cholovik Fortecya vitrimala arabski ta normanski vtorgnennya v 1147 roci Pislya zahoplennya Konstantinopolya v 1204 roci pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu i stvorennya na zemlyah Vizantiyi dekilkoh derzhav hrestonosciv Monemvaziya prodovzhuvala zalishatis pid greckim kontrolem do 1248 roku koli pislya troh rokiv oblogi misto zdalos na pochesnih umovah Giljomu II de Villarduenu pravitelyu frankskogo Ahejskogo knyazivstva Prote vzhe u 1259 roci v rezultati Giljom buv zahoplenij v polon imperatorom greckoyi Nikejskoyi imperiyi Mihayilom VIII Paleologom V 1261 roci Mihayilu Paleologu vdalos zahopiti Konstantinopol i vidnoviti Vizantijsku imperiyu V 1262 roci Monemvaziya bula peredana vizantijskomu imperatoru yak chastina vikupu za zvilnennya Giljoma i uvijshlo do skladu novoutvorenogo Morejskogo despotatu Misto zalishalos v skladi Vizantijskoyi imperiyi do 1460 roku stavshi rezidenciyeyu imperskogo gubernatora miscem organizaciyi vizantijskih operacij proti frankiv osnovnim portom vidvantazhennya yaksho ne zavzhdi virobnictva vina Malvaziyi ta odnim z najnebezpechnishih ligviv korsariv u Levanti Imperatori nadali mistu cinni privileyi V 1292 roci aragonskij admiral na sluzhbi Sicilijskogo korolivstva Rudzhero Lauriya rozgrabuvav ta zrujnuvav nizhnye misto ta viviz bagato jogo meshkanciv sered nih zhinok vpravnih tkachih ta shovkopryadnic v yakosti polonenih v Messinu na Siciliyu U 1302 roci na svoyemu shlyahu do Konstantinopolya v misti zupinyalas Katalonska kompaniya U 1385 roci despot Moreyi Teodor I Paleolog skinuv miscevogo pravitelya Monemvasiyi Pavla Mamona za dopomogoyu osmanskoyi armiyi na choli z Omar beyem generalom Bayazida I yaka zahopila Monemvaziyu i peredala yiyi Paleologu V 1397 godu turecka armiya na choli z Yakub pashoyu i Evrenos beem zahopila i rozgrabuvala Monemvasiyu V 1401 roci imperator Manuyil II Paleolog na shlyahu do Zahidnoyi Yevropi zalishiv v Monemvasiyi imperatricyu z dvoma ditmi pid zahistom svogo brata despota Moreyi Feodora I Blizko 1401 roku v misti narodivsya istorik Georgij Sprances U 1419 roci Monemvaziya zdayetsya perejshla u volodinnya Veneciyi ale nezabarom povernulasya despotu Pislya padinnya Konstantinopolya v 1453 roci Monemvasiya protistoyala napadam sultana Mehmeda II v 1458 i 1460 rokah Pislya togo yak 30 travnya 1460 roku fortecya Mistra dobrovilno zdalas vijskam Mehmeda II Morejskij despotat faktichno pripiniv svoye isnuvannya i Monemvasiya zalishilas yedinim volodinnyam kolishnogo despota Moreyi i pretendenta na imperskij prestol Fomi Paleologa U nogo ne bulo resursiv dlya zahistu mista i Foma zaproponuvav misto spochatku sultanu a vreshti prodav Papi Venecijske pravlinnya 1464 1540 Fortecya Malvaziya na karti F de Vitta Amsterdam 1680 V 1464 roci meshkanci mista yaki bachili slabkist papskih predstavnikiv i ne vvazhali sho Papa mozhe nadati mistu realnij zahist zaprosili do mista venecijskij garnizon Pid venecijskim pravlinnyam misto procvitalo do chasiv drugoyi osmansko venecijskoyi vijni yaka zakinchilas minim dogovorom 1503 roku zgidno yakogo Venecijska respublika viddavala pid kontrol Osmanskoyi imperiyi majzhe vsi svoyi volodinnya na uzberezhzhi Peloponnesu za vinyatkom Navpliona i Monemvasiyi Hoch sama fortecya Monemvasiya zalishilas v rukah venecijciv misto vtratilo usi svoyi silskogospodarski zemli na materiku dzherelo prodovolstva ta malmzijskogo vina Vidtak prodovolstvo povinno bulo nadhoditi v Mnemvasiyu morem abo z pidleglih osmanam zemel a viroshuvannya vina zanepalo pid tureckim panuvannyam Nareshti v rezultati Tretoyi osmansko venecijskoyi vijni 1537 1540 rr venecijci vtratili na korist osmaniv svoyi ostanni dva volodinnya na materikovij chastini Greciyi Nafplion ta Monemvasiyu Ti zhiteli yaki ne bazhali zhiti pid tureckoyu vladoyu otrimuvali zemli v inshih miscyah Osmanske pravlinnya 1540 1821 Pid chas osmanskogo pravlinnya misto bulo vidomo yak Menekse tureckoyu Fialka i bulo centrom sandzhaka provinciyi v eyaleti Moreya V 1690 roci misto z sushi i z morya berut v oblogu venecijci na choli z admiralom Franchesko Morozini i 18 serpnya osmani ukladayut z venecijcyami dogovir zgidno yakogo peredayut Monemvasiyu Veneciyi V misto povertayutsya meshkanci 7 veresnya 1715 roku v hodi osmansko venecijskoyi vijni 1714 1718 Monemvasiya bez boyu povernulas Osmanskij imperiyi Monemvasiyu znovu pokidayut meshkanci i vona postupovo zanepadaye Prote komercijne znachennya mista zberigalosya do 1770 roku koli misto bulo zrujnovane albancyami v hodi pridushennya Peloponeskogo povstannya pid chas rosijsko tureckoyi vijni i zalishena meshkancyami V berezni 1821 roku pid chas Greckoyi vijni za nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi fortecya bula vzyata v oblogu privatnoyu armiyeyu v skladi dvoh tisyach povstanciv z chisla zhiteliv Lakoniyi i Kinuriyi na choli z Cannetakisom Grigorakisom Grhgorakhdes Dzanetakidesom Tzanetakhdes i Vuzanaroyu Boyzanara 23 lipnya 1821 roku pisle trohmisyachnoyi oblogi fortecya bula zahoplena povstancyami yaki povnistyu virizali zalishki tureckoyi zalogi U 1822 roci Monemvasiya stala miscem provedennya pershih nacionalnih zboriv Suchasnist U 1971 roci Monemvasiyu poyednali z materikom mostom na zahidnij storoni ostrova yakij z yednuyetsya z trasoyu GR 86 Misto vidrodzhuyetsya zavdyaki peretvorennyu na turistichnu attrakciyu i zbilshennyu potoku turistiv Serednovichni budivli buli vidrestavrovani bagato z nih pereobladnani pid goteli Protyagom kilkoh ostannih rokiv 23 lipnya u golovnomu portu vidbuvalosya svyatkuvannya Dnya Nezalezhnosti Meshkanci ta gosti mozhut zibratisya shob podivitisya yak korabel yakij shoroku buduyut napovnyuyut pirotehnikoyu ta pidpalyuyut Tut znimali film zhahiv Viter 1986 roku MunicipalitetMunicipalitet Monemvasiya buv utvorenij pid chas reformi miscevogo samovryaduvannya 2011 roku shlyahom zlittya nastupnih 5 kolishnih municipalitetiv yaki stali municipalnimi odinicyami Asopos Molaoi Monemvasiya Voies Zarakas Municipalitet maye ploshu 949 3 km2 366 5 kv mil municipalna odinicya plosheyu 209 0 km2 80 7 kv mil Istorichne naselennyaRik Spilnota Municipalna odinicya municipalitet 1981 rik 707 2001 rik 1405 4660 2011 rik 1418 4041 21 942GeografiyaOstriv Monemvasiya buv viddilenij vid materika zemletrusom v 375 roci nashoyi eri Bilshu chastinu teritoriyi ostrova zajmaye plato na visoti blizko 100 metriv nad rivnem morya a odnojmenne misto pobudovane na shili na pivdennij shid vid skeli zvidki vidkrivayetsya vid na zatoku Palea Monemvasiya Bagato vulic vuzki i pridatni lishe dlya pishohodiv i osliv Na pivnichnomu zahodi roztashovanij nevelikij hutir priblizno z 10 budinkiv Pam yatkiCerkva Svyatoyi Sofiyi Centralna plosha v Monemvasiyi z vizantijskoyu cerkvoyu Rozpyattya Hrista Elkomenos Hristos Hram Svyatoyi Sofiyi zbudovanij pid chas pravlinnya imperatora Andronika II Paleologa bilya 1150 roku i ye najbilsh pomitnoyu sporudoyu Monemvasiyi Roztashovana u verhnomu misti na najvishij tochci skeli Pid chas osmanskogo panuvannya bula pereobladnana v mechet Cerkva bula vidrestavrovana v 1950 h rokah Sobor Rozpyattya Hristova Elkomenos Hristos roztashovanij na centralnij ploshi mista kafedralnij sobor bulo zasnovano v 1293 roci imperatorom Andronikom II Paleologom pislya jogo vizita do Monemvasiyi V 1697 roci sobor bulo perebudovano venecijcyami Cerkva Presvyatoyi Bogorodici Hrisafitisi zvedena v XV stolitti na mesci bilsh davnoyi cerkvi V cerkvi znahoditsya ikona Panagiyi abo Odigitriyi 1150 roku vid yakoyi pohodit nazva cerkvi Nazva samoyi ikoni pohodit vid lakonijskogo poselennya Xrysafa de vona znahodilas do perenesennya v Monemvasiyu Pid chas drugogo venecijskogo pravlinnya buli zvedeni cerkva Presvyatoyi Bogorodici Mirtidiotisa v 1690 roci i Svyatogo Mikolaya v 1703 roci V 6 kilometrah na pivnichnij zahid znahodyatsya zalishki davnogreckogo mista Epidayros Limhra V 20 kilometrah na pivden znahoditsya starovinne misto Bojya Boiai Vatika Batika Vidomi meshkanciIsidor Kiyivskij bl 1385 1463 shidno greko katolickij kardinal Georgij Sprances bl 1401 1478 vizantijskij istorik Lukas Notaras pom 1453 ostannij vizantijskij predstavnik z rodini Notaras Yannis Ricos 1909 1990 poetGalereyaBudinok u venecijskomu stili Starij budinok Ckrkva Svyatogo Mikolaya Budinok u zamku Dzvinicya Vhid do forteci Zamok Vid na centr mista Sobor Svyatoyi Sofiyi Vid na port Vid na fortecyu Budinok i byust Tradicijni budinki Storozhova vezha na stinahDiv takozhNafpilionPrimitkiGreek census 1951 d Track Q12876985 gr Government Gazette Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Hugh Chisholm red 1911 Malvasia Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 17 Cambridge University Press s 518 angl Emke Ellie Discover Monemvasia A guide to its past and present Lichnos ltd 1990 p 12 Miller William 1907 Monemvasia during the Frankish period 1204 1540 The Journal of Hellenic Studies 229 241 doi 10 1017 S0075426900061607 Bek 2002 s 102 Monemvasiatour com Arhiv originalu za 27 lyutogo 2015 Procitovano 27 lyutogo 2015 PDF gr National Statistical Service of Greece Arhiv originalu PDF za 21 veresnya 2015 Procitovano 22 listopada 2021