Мойсес-Віль (їд. מאָזעסוויל, ісп. Moisés Ville) — невелике містечко-комуна в аргентинській Санта-Фе, засноване 23 жовтня 1889 року східноєвропейськими та українськими євреями, які рятувалися від погромів і переслідувань. Первісна назва міста була Кір'ят-Моше («Місто Мойсея» на івриті) на честь , але земельний агент, який зареєстрував поселення, переклав її на французький манер якMoïsesville, яка згодом була іспанізована до нинішнього Moisés Ville. Місто розташоване за 177 км від столиці провінції, в і 616 км від Буенос-Айреса. У ньому проживало 2425 жителів на 2010 р.
Мойсес-Віль
Координати 30°43′00″ пд. ш. 61°29′00″ зх. д. / 30.716666666667° пд. ш. 61.483333333333° зх. д.
Мойсес-Віль у Вікісховищі |
Історія
Мойсес-Віль був заснований групою українських єврейських іммігрантів, які прибули в серпні 1889 року на борту із Кам'янець-Подільського, Україна. Мойсес-Віль вважається першою землеробською єврейською колонією в Південній Америці, випередивши на кілька місяців меншу групу з Бессарабії, яка заснувала сусіднє поселення під назвою .
Усе почалося одного дня у 1887 році, коли лідери єврейських громад Поділля та Бессарабії зустрілися в Катовіце (Сілезія, Польща), щоб шукати розв'язання своїх проблем. Вони вирішили, що еміграція до Палестини є виходом, і обрали делегата, Елізера Кауфмана, щоб той поїхав до Парижа та зустрівся там із відомим єврейським філантропом, бароном Едмондом Джеймсом де Ротшильдом, попросивши його про підтримку.
Існує дві версії щодо того, що сталося далі: одні кажуть, що переговори з бароном провалилися, а інші вважають, що Кауфман не зміг з ним зустрітися. Боячись повернутися з порожніми руками та дізнавшись, що існує офіційне бюро інформації Аргентинської Республіки, Кауфман вирішив зустрітися з Дж. Б. Франком, відповідальним офіцером, і дізнався, що джентльмен на ім'я зацікавлений у продажу землі європейським іммігрантам. Земля була в районі, відомому як Нуева-Плата, провінція Буенос-Айрес, поблизу міста Ла-Плата. Тут же було укладено контракт, і таким чином 820 осіб, яких представляв Кауфман, що складалися із 130 сімей (чисельність еквівалентна половині єврейського населення Аргентини на той час), почали свою подорож до Аргентини на борту .
Вони прибули до Буенос-Айреса 14 серпня 1889 року і відразу ж дізналися, що землі, які вони придбали, недоступні. З моменту їх угоди ціна землі зросла більш ніж удвічі, через що недобросовісному було «незручно» виконувати контракт. Рабин Генрі Джозеф, лідер аргентинських євреїв, намагався врятувати ситуацію і організував для прибулих зустріч із Педро Паласіосом, адвокатом єврейської громади, який виявився власником величезних земель у провінції Санта-Фе, саме там, де будувалась нова залізнична лінія до Тукумана. Паласіос погодився продати пасажирам Weser частину землі, власником якою він був. Наприкінці серпня контракти були підписані, і іммігранти були в дорозі. На їхнє розчарування подорож була поганою, а місце, куди вони прибули, ще гіршим. Сім'ї розмістили у вантажних вагонах, припаркованих у сараї вздовж залізничної колії. Вони очікували, що їх переведуть на їхні поля, отримають сільськогосподарських тварин та сільськогосподарську техніку, матеріали (як це передбачено договором), але нічого з цього не відбулося. Залізничники розподіляли їжу серед голодних дітей, але незабаром епідемія тифу, посилена поганою гігієною, забрала життя 64 із них. За дуже короткий час було побудовано два кладовища, одне в Паласіосі, а інше в Моніготесі. Ті цвинтарі в околицях Мойсес-Віля започаткували основу єврейської громади та зв'язали єврейських іммігрантів із землею. Вони змушували сім'ї залишатися й не залишати місце спочинку покійників без нагляду.
Тим часом національна влада, дізнавшись про жалюгідні умови перебування іммігрантів, наказала провести розслідування Генеральному комісару з імміграції. На щастя для новоприбулих, , румунський лікар із Берлінського університету, спеціаліст з бактеріології, якого аргентинський уряд найняв у Парижі для наукової місії, а також попросив A.I.U. стежити за іммігрантами з Везера, поїхав на станцію Паласіос, де був вражений жалюгідними умовами життя іммігрантів. Незважаючи на випробування та труднощі, поселенці все ще сподівалися стати фермерами. Він звітував перед міністром закордонних справ [en] і одночасно зустрівся з Паласіосом, вимагаючи від нього виконання своїх зобов'язань. Повернувшись у Париж, Левенталь подав рабину Задоку Кану письмовий проект сільськогосподарської колонізації єврейських сімей в Аргентині шляхом створення Асоціації колонізаторів і виділення кожній сім'ї ферми від 50 до 100 гектарів, вартістю 2000 доларів США на сім'ю. Якби не мандрівники, покинуті на станції Паласіос, малоймовірно, що подумав би відправити більше євреїв до Аргентини або створити JCA. Але в результаті важких випробувань народився план барона Гірша 1891 року.
У рамках програми JCA ще одна група з 42 сімей з Гродненської губернії прибула до Мойсес-Віля між 1894 і 1895 роками. Колоністи оселилися в селах поблизу Мойсес-Віля, названих за кількістю будинків, які їх утворювали: «Чотири будинки», «Шість будинків», «Дванадцять будинків» і «Двадцять чотири будинки». У 1900 році колоністи звернулися до JCA з проханням розширити колонію та привезти нові групи з Гродно. Прохання було передано через колоніста Ное Кочіовича, який у 1900, 1901 та 1902 роках здійснив кілька поїздок до Росії та зібрав три групи загальною кількістю 104 родини, які відповідали вимогам JCA: у них уже були родичі в колонії, та вони платили за квитки самостійно. Групи оселилися в районі Вавельберга, на північ від Мойсес-Віля, який був названий на честь філантропа, що допоміг профінансувати подорож; у районі Вірхінія на сході та в Ла-Хуаніті на заході. У 1901 році прибула ще одна група з 31 родини, організована в Білостоці (теперішня Польща), на чолі з письменником і єврейським лідером Гдалією Бубликом. Територія, де оселилася ця група, відома як Лінія Білосток (Білостоцька лінія). Багато колоністів, які оселилися в Ла-Хуаніті та Білостоці, пізніше переїхали до міста Лас-Пальмерас. У той же час прибула група румунських сімей, відібраних JCA. Ця група оселилася в районі Задок-Кана, на захід від Мойсес-Віля. Його назвали на честь згаданого головного рабина Парижа. Більшість колоністів із цієї групи, що залишилися, також зрештою переїхали до Лас-Пальмерас. Доктор Гільєрмо Ловенталь почув, що планується перенести поселення у два нових місця в провінції Ентре-Ріос. Мешканці Мойсес-Віля відмовилися: вони не хотіли залишати місце, де будували вже третє кладовище для поховання першої жертви нападу гаучо. На зустрічі в синагозі вони вирішили залишитися і привезти в Мойсес-Віль дітей, яких вони поховали в Моніготесі і Паласіосі.
У 1903 році, незабаром після Кишинівського погрому, була організована додаткова група з Бессарабії. Ця група оселилася в районі Мучник, на північний захід від Мойсес-Віля, на Лінії Ортіса. А в 1905 році група з Херсонської губернії колонізувала місцевість Моніготес. Кілька років потому була колонізована зона Капівара, на північний схід від Мойсес-Віля. У 1930-х років почали прибувати німецькі євреї, переслідувані нацистами, хвилею, яка тривала до початку Другої світової війни. Після закінчення війни прибуло кілька сімей голландських і німецьких біженців, більшість із яких надіслала JCA.
Колоністи першої групи та деякі з другої оселилися в прилеглих районах міського центру, що зароджувався. Як розповів Ное Кочіович, у 1894 році цей центр мав три хиткі будівлі: синагогу, будинок адміністрації JCA та громадські лазні. Навколо них вздовж трьох вулиць розташувалися будинки колоністів. Ділянки були завширшки 100 метрів і завглибшки 1000 метрів. Мойсес-Віль став канонічним містом єврейських гаучо, які обробляли землю в Аргентині наприкінці 19-го та на початку 20-го століть.
Мойсес-Віль разом зі своїми сестринськими колоніями Маурісіо та Клара були головними зразками роботи Єврейське колонізаційне товариств барона Моріса де Гірша.
Останні часи
Останнім часом Мойсес-Віль розпочав низку проектів розвитку, таких як відновлення покриття провінційного шосе 69S, яке з'єднує місто з національним шосе 34 (Росаріо-Сальвадор Мацца) через Паласіос, невелике село, розташоване приблизно за 16 кілометрів від поселення.
Місто часто відвідують туристи з інших частин Аргентини та заморських країн. Мойсес-Віль є одним із традиційних міст, включених до програми Pueblos Autenticos, започаткованої урядом Аргентини у 2017 році з метою сприяння туризму в сільській місцевості.
Мойсес-Віль, де міститься музей присвячений збереженню культурної спадщини, створеної єврейською колонізацією в регіоні, перебуває в процесі подання заявки на визнання ЮНЕСКО об'єктом Світової спадщини.
Визначні будівлі
- Бібліотека барона Гірша
- Синагоги Арбетер, Барон Гірш і Бренер
- Єврейське кладовище
- Місце проживання студентів
- Лікарня
- Театр Кадіма
- Синагога барона Гірша
- Синагога барона Гірша
- Робітнича синагога (Арбітер Шул)
- Робітнича синагога
- Синагога Бренер під час реставрації 2010 р.
- Єврейський цвинтар
- Колишня будівля семінарії вчителів івриту
Відомі особи
Примітки
- Moises Ville: The Home of the Jewish Gauchos
- Avanza la pavimentación de la 69S entre Moisés Ville y Palacios. www.miradorprovincial.com. Процитовано 11 грудня 2020.
- R.P. N° 69 – Pavimentación – Tramo: Moises Ville – Palacios. Santa Fe Presente (ісп.). Процитовано 11 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Turismo, Descubrir. Moisés Ville vuelve a brillar | Descubrir Turismo (es-ES) . Процитовано 11 грудня 2020.
- Hosteltur. Pueblos Auténticos, el programa para estimular el turismo rural en Argentina | Economía. Hosteltur: Toda la información de turismo (es-ES) . Процитовано 11 грудня 2020.
- Museo Histórico Comunal y de la Colonización Judía Rabino Aarón Halevi Goldman. museo-historico-comunal-y-de-la-colonizacion-judia.negocio.site (англ.). Процитовано 11 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Moisés Ville quiere ser Patrimonio de la Humanidad. El Departamental (ісп.). 20 серпня 2019. Процитовано 11 грудня 2020.
Бібліографія
- Braunstein, Gabriel. The Jewish immigration to Entre Rios, Argentina. JGSR News, Jewish Genealogical Society of Rochester.
- Cociovitch, Noé (1987). Génesis de Moisés Ville. Buenos Aires: Editorial Milá.
- Zablotsky, Edgardo (May 2005). The Project of The Baron de Hirsch: Success or failure?.
- Armony, Paul (July 1997). Moisesville: The Jewish Pioneer Colony. AGJA's magazine.
- Sofer, Eugene (October 1984). From Pale to Pampa: A Social History of the Jews of Buenos Aires. Modern Judaism.
- Weisbrot, Robert (1979). The Jews of Argentina from the Inquisition to Peron.
- Avni, Haim (1991). Argentina & the Jews: A History of Jewish Immigration (English translation by Gila Brand).
Посилання
- (ісп.)
- (ісп.) Official Moisés Ville website
- (ісп.) Moisés Ville — Semi-official website.
- (ісп.) Museo Moisés Ville — Museum Official website.
- (ісп.) «Argentina anunció el Programa Pueblos Auténticos para el desarrollo sostenible de 16 ciudades»
- .mw-parser-output cite.citation{font-style: inherit;word-wrap: break-word}.mw-parser-output .citation q{quotes: «\»"«\»"«'»"'"}.mw-parser-output .citation: target{background-color: rgba(0,127,255,0.133)}.mw-parser-output .id-lock-free a,.mw-parser-output .citation .cs1-lock-free a{background: url(«https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Lock-green.svg»)right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-limited a,.mw-parser-output .id-lock-registration a,.mw-parser-output .citation .cs1-lock-limited a,.mw-parser-output .citation .cs1-lock-registration a{background: url(«/template/images/wikipedia/Lock-gray-alt-2.svg»)right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .id-lock-subscription a,.mw-parser-output .citation .cs1-lock-subscription a{background: url(«/template/images/wikipedia/Lock-red-alt-2.svg»)right 0.1em center/9px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-ws-icon a{background: url(«https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Wikisource-logo.svg»)right 0.1em center/12px no-repeat}.mw-parser-output .cs1-code{color: inherit;background: inherit;border: none;padding: inherit}.mw-parser-output .cs1-hidden-error{display: none;color:#d33}.mw-parser-output .cs1-visible-error{color:#d33}.mw-parser-output .cs1-maint{display: none;color:#3a3;margin-left:0.3em}.mw-parser-output .cs1-format{font-size:95%}.mw-parser-output .cs1-kern-left{padding-left:0.2em}.mw-parser-output .cs1-kern-right{padding-right:0.2em}.mw-parser-output .citation .mw-selflink{font-weight: inherit}Singer, Isidore; et al., eds. (1901—1906). «Agricultural colonies in the Argentine Republic». The Jewish Encyclopedia. New York: Funk & Wagnalls.
- JBuff.com — The Argentina Jewish Community.
- O'Mara, Richard, «Palestine on the Pampas», Virginia Quarterly Review, Winter 2001
- The Website on Moises Ville Genealogy and Ancestry by Mario Heifetz
- A Webpage on Moises Ville in the Barg Family Web Site
- Romero, Simon (9 червня 2013). Outpost on Pampas Where Jews Once Found Refuge Wilts as They Leave. The New York Times. Процитовано 18 травня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mojses Vil yid מא זעסוויל isp Moises Ville nevelike mistechko komuna v argentinskij provinciyi Santa Fe zasnovane 23 zhovtnya 1889 roku shidnoyevropejskimi ta ukrayinskimi yevreyami yaki ryatuvalisya vid pogromiv i peresliduvan Pervisna nazva mista bula Kir yat Moshe Misto Mojseya na ivriti na chest barona Morisa Moshe Girsha ale zemelnij agent yakij zareyestruvav poselennya pereklav yiyi na francuzkij maner yakMoisesville yaka zgodom bula ispanizovana do ninishnogo Moises Ville Misto roztashovane za 177 km vid stolici provinciyi v departamenti San Kristobal i 616 km vid Buenos Ajresa U nomu prozhivalo 2425 zhiteliv na 2010 r Mojses Vil Koordinati 30 43 00 pd sh 61 29 00 zh d 30 716666666667 pd sh 61 483333333333 zh d 30 716666666667 61 483333333333 Krayina Argentina ArgentinaAdminodinicya San Cristobal DepartmentdData zasnuvannya 1889Plosha 291 km Visota centru 83 mNaselennya 2425 osib 2010 Katojkonim isp moisesvillenseChasovij poyas UTC 3Poshtovij indeks S2313GeoNames 3844053OSM r4204378 R Mojses VilMojses Vil Argentina Mojses Vil u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Ostanni chasi 3 Viznachni budivli 4 Vidomi osobi 5 Primitki 6 Bibliografiya 7 PosilannyaIstoriyared nbsp Yevrejska shkola Iahaduth u Mojses Vili nbsp Viglyad inter yeru sinagogi barona Girsha v Mojses Vili Mojses Vil buv zasnovanij grupoyu ukrayinskih yevrejskih immigrantiv yaki pribuli v serpni 1889 roku na bortu SS Weser iz Kam yanec Podilskogo Ukrayina 1 Mojses Vil vvazhayetsya pershoyu zemlerobskoyu yevrejskoyu koloniyeyu v Pivdennij Americi viperedivshi na kilka misyaciv menshu grupu z Bessarabiyi yaka zasnuvala susidnye poselennya pid nazvoyu Monigotes Use pochalosya odnogo dnya u 1887 roci koli lideri yevrejskih gromad Podillya ta Bessarabiyi zustrilisya v Katovice Sileziya Polsha shob shukati rozv yazannya svoyih problem Voni virishili sho emigraciya do Palestini ye vihodom i obrali delegata Elizera Kaufmana shob toj poyihav do Parizha ta zustrivsya tam iz vidomim yevrejskim filantropom baronom Edmondom Dzhejmsom de Rotshildom poprosivshi jogo pro pidtrimku Isnuye dvi versiyi shodo togo sho stalosya dali odni kazhut sho peregovori z baronom provalilisya a inshi vvazhayut sho Kaufman ne zmig z nim zustritisya Boyachis povernutisya z porozhnimi rukami ta diznavshis sho isnuye oficijne byuro informaciyi Argentinskoyi Respubliki Kaufman virishiv zustritisya z Dzh B Frankom vidpovidalnim oficerom i diznavsya sho dzhentlmen na im ya Rafael Ernandes zacikavlenij u prodazhu zemli yevropejskim immigrantam Zemlya bula v rajoni vidomomu yak Nueva Plata provinciya Buenos Ajres poblizu mista La Plata Tut zhe bulo ukladeno kontrakt i takim chinom 820 osib yakih predstavlyav Kaufman sho skladalisya iz 130 simej chiselnist ekvivalentna polovini yevrejskogo naselennya Argentini na toj chas pochali svoyu podorozh do Argentini na bortu SS Weser Voni pribuli do Buenos Ajresa 14 serpnya 1889 roku i vidrazu zh diznalisya sho zemli yaki voni pridbali nedostupni Z momentu yih ugodi cina zemli zrosla bilsh nizh udvichi cherez sho nedobrosovisnomu Ernandesu bulo nezruchno vikonuvati kontrakt Rabin Genri Dzhozef lider argentinskih yevreyiv namagavsya vryatuvati situaciyu i organizuvav dlya pribulih zustrich iz Pedro Palasiosom advokatom yevrejskoyi gromadi yakij viyavivsya vlasnikom velicheznih zemel u provinciyi Santa Fe same tam de buduvalas nova zaliznichna liniya do Tukumana Palasios pogodivsya prodati pasazhiram Weser chastinu zemli vlasnikom yakoyu vin buv Naprikinci serpnya kontrakti buli pidpisani i immigranti buli v dorozi Na yihnye rozcharuvannya podorozh bula poganoyu a misce kudi voni pribuli she girshim Sim yi rozmistili u vantazhnih vagonah priparkovanih u sarayi vzdovzh zaliznichnoyi koliyi Voni ochikuvali sho yih perevedut na yihni polya otrimayut silskogospodarskih tvarin ta silskogospodarsku tehniku materiali yak ce peredbacheno dogovorom ale nichogo z cogo ne vidbulosya Zaliznichniki rozpodilyali yizhu sered golodnih ditej ale nezabarom epidemiya tifu posilena poganoyu gigiyenoyu zabrala zhittya 64 iz nih Za duzhe korotkij chas bulo pobudovano dva kladovisha odne v Palasiosi a inshe v Monigotesi Ti cvintari v okolicyah Mojses Vilya zapochatkuvali osnovu yevrejskoyi gromadi ta zv yazali yevrejskih immigrantiv iz zemleyu Voni zmushuvali sim yi zalishatisya j ne zalishati misce spochinku pokijnikiv bez naglyadu Tim chasom nacionalna vlada diznavshis pro zhalyugidni umovi perebuvannya immigrantiv nakazala provesti rozsliduvannya Generalnomu komisaru z immigraciyi Na shastya dlya novopribulih Vilgelm Levental rumunskij likar iz Berlinskogo universitetu specialist z bakteriologiyi yakogo argentinskij uryad najnyav u Parizhi dlya naukovoyi misiyi a takozh poprosiv A I U stezhiti za immigrantami z Vezera poyihav na stanciyu Palasios de buv vrazhenij zhalyugidnimi umovami zhittya immigrantiv Nezvazhayuchi na viprobuvannya ta trudnoshi poselenci vse she spodivalisya stati fermerami Vin zvituvav pered ministrom zakordonnih sprav Estanislao Sebaljosom en i odnochasno zustrivsya z Palasiosom vimagayuchi vid nogo vikonannya svoyih zobov yazan Povernuvshis u Parizh Levental podav rabinu Zadoku Kanu pismovij proekt silskogospodarskoyi kolonizaciyi yevrejskih simej v Argentini shlyahom stvorennya Asociaciyi kolonizatoriv i vidilennya kozhnij sim yi fermi vid 50 do 100 gektariv vartistyu 2000 dolariv SShA na sim yu Yakbi ne mandrivniki pokinuti na stanciyi Palasios malojmovirno sho baron Girsh podumav bi vidpraviti bilshe yevreyiv do Argentini abo stvoriti JCA Ale v rezultati vazhkih viprobuvan narodivsya plan barona Girsha 1891 roku U ramkah programi JCA she odna grupa z 42 simej z Grodnenskoyi guberniyi pribula do Mojses Vilya mizh 1894 i 1895 rokami Kolonisti oselilisya v selah poblizu Mojses Vilya nazvanih za kilkistyu budinkiv yaki yih utvoryuvali Chotiri budinki Shist budinkiv Dvanadcyat budinkiv i Dvadcyat chotiri budinki U 1900 roci kolonisti zvernulisya do JCA z prohannyam rozshiriti koloniyu ta privezti novi grupi z Grodno Prohannya bulo peredano cherez kolonista Noe Kochiovicha yakij u 1900 1901 ta 1902 rokah zdijsniv kilka poyizdok do Rosiyi ta zibrav tri grupi zagalnoyu kilkistyu 104 rodini yaki vidpovidali vimogam JCA u nih uzhe buli rodichi v koloniyi ta voni platili za kvitki samostijno Grupi oselilisya v rajoni Vavelberga na pivnich vid Mojses Vilya yakij buv nazvanij na chest filantropa sho dopomig profinansuvati podorozh u rajoni Virhiniya na shodi ta v La Huaniti na zahodi U 1901 roci pribula she odna grupa z 31 rodini organizovana v Bilostoci teperishnya Polsha na choli z pismennikom i yevrejskim liderom Gdaliyeyu Bublikom Teritoriya de oselilasya cya grupa vidoma yak Liniya Bilostok Bilostocka liniya Bagato kolonistiv yaki oselilisya v La Huaniti ta Bilostoci piznishe pereyihali do mista Las Palmeras U toj zhe chas pribula grupa rumunskih simej vidibranih JCA Cya grupa oselilasya v rajoni Zadok Kana na zahid vid Mojses Vilya Jogo nazvali na chest zgadanogo golovnogo rabina Parizha Bilshist kolonistiv iz ciyeyi grupi sho zalishilisya takozh zreshtoyu pereyihali do Las Palmeras Doktor Gilyermo Lovental pochuv sho planuyetsya perenesti poselennya u dva novih miscya v provinciyi Entre Rios Meshkanci Mojses Vilya vidmovilisya voni ne hotili zalishati misce de buduvali vzhe tretye kladovishe dlya pohovannya pershoyi zhertvi napadu gaucho Na zustrichi v sinagozi voni virishili zalishitisya i privezti v Mojses Vil ditej yakih voni pohovali v Monigotesi i Palasiosi U 1903 roci nezabarom pislya Kishinivskogo pogromu bula organizovana dodatkova grupa z Bessarabiyi Cya grupa oselilasya v rajoni Muchnik na pivnichnij zahid vid Mojses Vilya na Liniyi Ortisa A v 1905 roci grupa z Hersonskoyi guberniyi kolonizuvala miscevist Monigotes Kilka rokiv potomu bula kolonizovana zona Kapivara na pivnichnij shid vid Mojses Vilya U 1930 h rokiv pochali pribuvati nimecki yevreyi peresliduvani nacistami hvileyu yaka trivala do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Pislya zakinchennya vijni pribulo kilka simej gollandskih i nimeckih bizhenciv bilshist iz yakih nadislala JCA Kolonisti pershoyi grupi ta deyaki z drugoyi oselilisya v prileglih rajonah miskogo centru sho zarodzhuvavsya Yak rozpoviv Noe Kochiovich u 1894 roci cej centr mav tri hitki budivli sinagogu budinok administraciyi JCA ta gromadski lazni Navkolo nih vzdovzh troh vulic roztashuvalisya budinki kolonistiv Dilyanki buli zavshirshki 100 metriv i zavglibshki 1000 metriv Mojses Vil stav kanonichnim mistom yevrejskih gaucho yaki obroblyali zemlyu v Argentini naprikinci 19 go ta na pochatku 20 go stolit Mojses Vil razom zi svoyimi sestrinskimi koloniyami Maurisio ta Klara buli golovnimi zrazkami roboti Yevrejske kolonizacijne tovaristv barona Morisa de Girsha Ostanni chasired Ostannim chasom Mojses Vil rozpochav nizku proektiv rozvitku takih yak vidnovlennya pokrittya provincijnogo shose 69S 2 yake z yednuye misto z nacionalnim shose 34 Rosario Salvador Macca cherez Palasios nevelike selo roztashovane priblizno za 16 kilometriv vid poselennya 3 Misto chasto vidviduyut turisti 4 z inshih chastin Argentini ta zamorskih krayin Mojses Vil ye odnim iz tradicijnih mist vklyuchenih do programi Pueblos Autenticos zapochatkovanoyi uryadom Argentini u 2017 roci z metoyu spriyannya turizmu v silskij miscevosti 5 Mojses Vil de mistitsya muzej 6 prisvyachenij zberezhennyu kulturnoyi spadshini stvorenoyi yevrejskoyu kolonizaciyeyu v regioni perebuvaye v procesi podannya zayavki na viznannya YuNESKO ob yektom Svitovoyi spadshini 7 Viznachni budivlired Shkola Yahadut Teatr Kadima Biblioteka barona Girsha Sinagogi Arbeter Baron Girsh i Brener Muzej Aarona G Goldmana Yevrejske kladovishe Misce prozhivannya studentiv Likarnya nbsp Teatr Kadima nbsp Sinagoga barona Girsha nbsp Sinagoga barona Girsha nbsp Robitnicha sinagoga Arbiter Shul nbsp Robitnicha sinagoga nbsp Sinagoga Brener pid chas restavraciyi 2010 r nbsp Yevrejskij cvintar nbsp Kolishnya budivlya seminariyi vchiteliv ivrituVidomi osobired Mika Feldman de Echebeere Alberto GerchunoffPrimitkired Moises Ville The Home of the Jewish Gauchos Avanza la pavimentacion de la 69S entre Moises Ville y Palacios www miradorprovincial com Procitovano 11 grudnya 2020 R P N 69 Pavimentacion Tramo Moises Ville Palacios Santa Fe Presente isp Procitovano 11 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Turismo Descubrir Moises Ville vuelve a brillar Descubrir Turismo es ES Procitovano 11 grudnya 2020 Hosteltur Pueblos Autenticos el programa para estimular el turismo rural en Argentina Economia Hosteltur Toda la informacion de turismo es ES Procitovano 11 grudnya 2020 Museo Historico Comunal y de la Colonizacion Judia Rabino Aaron Halevi Goldman museo historico comunal y de la colonizacion judia negocio site angl Procitovano 11 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Moises Ville quiere ser Patrimonio de la Humanidad El Departamental isp 20 serpnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2020 Bibliografiyared Braunstein Gabriel The Jewish immigration to Entre Rios Argentina JGSR News Jewish Genealogical Society of Rochester Cociovitch Noe 1987 Genesis de Moises Ville Buenos Aires Editorial Mila Zablotsky Edgardo May 2005 The Project of The Baron de Hirsch Success or failure Armony Paul July 1997 Moisesville The Jewish Pioneer Colony AGJA s magazine Sofer Eugene October 1984 From Pale to Pampa A Social History of the Jews of Buenos Aires Modern Judaism Weisbrot Robert 1979 The Jews of Argentina from the Inquisition to Peron Avni Haim 1991 Argentina amp the Jews A History of Jewish Immigration English translation by Gila Brand Posilannyared isp Shablon Ar sf inforama isp Official Moises Ville website isp Moises Ville Semi official website isp Museo Moises Ville Museum Official website isp Argentina anuncio el Programa Pueblos Autenticos para el desarrollo sostenible de 16 ciudades mw parser output cite citation font style inherit word wrap break word mw parser output citation q quotes mw parser output citation target background color rgba 0 127 255 0 133 mw parser output id lock free a mw parser output citation cs1 lock free a background url upload wikimedia org wikipedia commons 6 65 Lock green svg right 0 1em center 9px no repeat mw parser output id lock limited a mw parser output id lock registration a mw parser output citation cs1 lock limited a mw parser output citation cs1 lock registration a background url upload wikimedia org wikipedia commons d d6 Lock gray alt 2 svg right 0 1em center 9px no repeat mw parser output id lock subscription a mw parser output citation cs1 lock subscription a background url upload wikimedia org wikipedia commons a aa Lock red alt 2 svg right 0 1em center 9px no repeat mw parser output cs1 ws icon a background url upload wikimedia org wikipedia commons 4 4c Wikisource logo svg right 0 1em center 12px no repeat mw parser output cs1 code color inherit background inherit border none padding inherit mw parser output cs1 hidden error display none color d33 mw parser output cs1 visible error color d33 mw parser output cs1 maint display none color 3a3 margin left 0 3em mw parser output cs1 format font size 95 mw parser output cs1 kern left padding left 0 2em mw parser output cs1 kern right padding right 0 2em mw parser output citation mw selflink font weight inherit Singer Isidore et al eds 1901 1906 Agricultural colonies in the Argentine Republic The Jewish Encyclopedia New York Funk amp Wagnalls JBuff com The Argentina Jewish Community O Mara Richard Palestine on the Pampas Virginia Quarterly Review Winter 2001 The Website on Moises Ville Genealogy and Ancestry by Mario Heifetz A Webpage on Moises Ville in the Barg Family Web Site Romero Simon 9 chervnya 2013 Outpost on Pampas Where Jews Once Found Refuge Wilts as They Leave The New York Times Procitovano 18 travnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mojses Vil amp oldid 43396935