Мовсес Сілікян (вірм. Մովսես Սիլիկյան, 1862 — 10 грудня 1937) — вірменський генерал і національний герой Першої світової війни. До більшовицького перевороту служив генерал-майором Російської імперської армії.
Мовсес Сілікян | |
---|---|
Народився | 14 вересня 1862 Огуз, d, Бакинська губернія, Російська імперія |
Помер | 10 грудня 1937 (75 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР ·вогнепальне поранення |
Країна | Російська імперія Демократична Республіка Вірменія СРСР |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Перша світова війна і Кавказький театр воєнних дій Першої світової війни |
Військове звання | генерал і генерал-майор |
Нагороди | |
|
Раннє життя
Сілікян народився в містечку Єлизаветпольської губернії Російської імперії (нині на території Азербайджан). Він мав удінське походження.
Сілікян закінчив Московську військову гімназію, Олександропольське військове училище та офіцерську стрілецьку школу.
Військова кар'єра
З 1884 року Сілікян служив у російській армії, дослужившись від ад'ютанта батальйону до командира дивізії. Напередодні Першої світової війни був заступником командувача військами, що дислокувалися в Єревані, у складі Кавказької армії .
Перша світова війна
У 1915 році на ранніх етапах Першої світової війни полковник Сілікян командував полком під час . У 1916 році він брав участь у взятті Муша і Бітліс (під час Бітліської битви) та в Ерзерумській битві.
Після того, як його полк увійшов до Ерзурума, Сілікян отримав звання генерала. Він був нагороджений багатьма урядовими нагородами, зокрема орденом Святого Георгія після перемог у 1916 році в битвах під Ерзерумом і Бітлісом. До російської революції отримав звання генерал-майора.
Перша Республіка Вірменія
Після російської революції 1917 року російська кавказька армія розпалася, і Сілікян залишив російську армію.
У січні 1918 року Сілікян став командиром 1-ї Вірменської стрілецької дивізії. У 1918 році він командував вірменськими військами в Єревані. Після проголошення незалежності Республіки Вірменія 24 квітня 1918 року за короткий період Сілікян створив боєздатні регулярні загони та підготував їх до відсічі сил Османської імперії, яка намагалася встановити контроль над районами, населеними вірменами.
3 березня 1918 року великий візир Талат-паша підписав Брест-Литовський договір з Російською РФСР. У ньому передбачалося, що більшовицька Росія передає Османській імперії Батумі, Карс і Ардахан, які перебували в межах Вірменії. Республіка Вірменія не визнала втрати своєї території.
У травні 1918 року почала наступ на Батум, Карс і Ардаган. Сілікян командував регулярними військами та ополченням. У битві біля Сардарабада та його війська перемогли війська Османської імперії. До складу Вірменської армії входили численні талановиті військові офіцери того часу: Андранік Озанян, Драстамат Канаян, Гарегін Нжде, та Іван Баграмян.
Проте Вірменія була змушена вести переговори про договір з Османською імперією.
Після Першої світової війни, розпаду Османської імперії та накладених на неї поступок було організовано турецький націоналістичний рух. До 1920 року вона уклала союз з більшовиками, які також були противником західних держав. Восени 1920 року турецькі революціонери розпочали турецько-вірменську війну, намагаючись повернути чотири провінції, що відведені Вірменії. Сілікян командував вірменськими військами проти турецьких військ.
У 1922 році більшовики захопили Вірменію і створили спершу Соціалістичну Радянську Республіку Вірменія, а згодом Закавказьку РФСР. Сілікян був призначений на ряд посад у Радах.
У 1937 році під час Великої чистки Йосипа Сталіна проти військових НКВС заарештував Сілікяна і стратив його в ущелині Норк разом з та іншими героями Сардарабадської битви. Їх хвинуватили в «націоналізмі», оскільки вони раніше боролися за незалежну вірменську державу. У них забирали нагороди, в деяких випадках членів їхніх сімей відправляли в трудові табори ГУЛАГу, а їхні імена вилучали з підручників історії.
Після смерті Сталіна в 1953 році, з кінця 1950-х і епохи відлиги Микити Хрущова, Сілікян та сотні тисяч інших жертв радянських репресій були «реабілітовані». Радянський Союз визнав, що під час сталінського режиму багато людей були несправедливо звинувачені та засуджені. Це дозволило повне визнання військових досягнень Сілікяна.
Нагороди
- орден Святого Станіслава 2 ступеня (1910)
- Орден святого Георгія (1916)
Нагороди були відновлені після реабілітації.
Примітки
- . Novosti-Armenia. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 12 листопада 2021.
- Последний рубеж мая 1918 года - 28 Мая 2009 - Аналитика - новости Украины. at.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 12 листопада 2021.
- Richard Hovannisian, The Armenian People from Ancient to Modern Times, pp. 292—293
- Hovannisian, Richard G. (1971). The Republic of Armenia: The First Year, 1918-1919, Vol. I. Berkeley: University of California Press. с. 416ff. ISBN .
- Hovannisian, Richard G. "Armenia and the Caucasus in the Genesis of the Soviet-Turkish Entente [ 11 січня 2021 у Wayback Machine.], " , Vol. 4, No. 2 (April, 1973), pp. 129—147.
Посилання
- Hayazg.info (in Russian) [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movses Silikyan virm Մովսես Սիլիկյան 1862 10 grudnya 1937 virmenskij general i nacionalnij geroj Pershoyi svitovoyi vijni Do bilshovickogo perevorotu sluzhiv general majorom Rosijskoyi imperskoyi armiyi Movses SilikyanNarodivsya14 veresnya 1862 1862 09 14 Oguz d Bakinska guberniya Rosijska imperiyaPomer10 grudnya 1937 1937 12 10 75 rokiv Yerevan Virmenska RSR SRSR vognepalne poranennyaKrayina Rosijska imperiya Demokratichna Respublika Virmeniya SRSRDiyalnistvijskovosluzhbovecUchasnikPersha svitova vijna i Kavkazkij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijniVijskove zvannyageneral i general majorNagorodi Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaSilikyan narodivsya v mistechku Yelizavetpolskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini na teritoriyi Azerbajdzhan Vin mav udinske pohodzhennya Silikyan zakinchiv Moskovsku vijskovu gimnaziyu Oleksandropolske vijskove uchilishe ta oficersku strilecku shkolu Vijskova kar yeraZ 1884 roku Silikyan sluzhiv u rosijskij armiyi dosluzhivshis vid ad yutanta bataljonu do komandira diviziyi Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni buv zastupnikom komanduvacha vijskami sho dislokuvalisya v Yerevani u skladi Kavkazkoyi armiyi Persha svitova vijna U 1915 roci na rannih etapah Pershoyi svitovoyi vijni polkovnik Silikyan komanduvav polkom pid chas U 1916 roci vin brav uchast u vzyatti Musha i Bitlis pid chas Bitliskoyi bitvi ta v Erzerumskij bitvi Pislya togo yak jogo polk uvijshov do Erzuruma Silikyan otrimav zvannya generala Vin buv nagorodzhenij bagatma uryadovimi nagorodami zokrema ordenom Svyatogo Georgiya pislya peremog u 1916 roci v bitvah pid Erzerumom i Bitlisom Do rosijskoyi revolyuciyi otrimav zvannya general majora Persha Respublika VirmeniyaPislya rosijskoyi revolyuciyi 1917 roku rosijska kavkazka armiya rozpalasya i Silikyan zalishiv rosijsku armiyu U sichni 1918 roku Silikyan stav komandirom 1 yi Virmenskoyi strileckoyi diviziyi U 1918 roci vin komanduvav virmenskimi vijskami v Yerevani Pislya progoloshennya nezalezhnosti Respubliki Virmeniya 24 kvitnya 1918 roku za korotkij period Silikyan stvoriv boyezdatni regulyarni zagoni ta pidgotuvav yih do vidsichi sil Osmanskoyi imperiyi yaka namagalasya vstanoviti kontrol nad rajonami naselenimi virmenami 3 bereznya 1918 roku velikij vizir Talat pasha pidpisav Brest Litovskij dogovir z Rosijskoyu RFSR U nomu peredbachalosya sho bilshovicka Rosiya peredaye Osmanskij imperiyi Batumi Kars i Ardahan yaki perebuvali v mezhah Virmeniyi Respublika Virmeniya ne viznala vtrati svoyeyi teritoriyi U travni 1918 roku pochala nastup na Batum Kars i Ardagan Silikyan komanduvav regulyarnimi vijskami ta opolchennyam U bitvi bilya Sardarabada ta jogo vijska peremogli vijska Osmanskoyi imperiyi Do skladu Virmenskoyi armiyi vhodili chislenni talanoviti vijskovi oficeri togo chasu Andranik Ozanyan Drastamat Kanayan Garegin Nzhde ta Ivan Bagramyan Prote Virmeniya bula zmushena vesti peregovori pro dogovir z Osmanskoyu imperiyeyu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni rozpadu Osmanskoyi imperiyi ta nakladenih na neyi postupok bulo organizovano tureckij nacionalistichnij ruh Do 1920 roku vona uklala soyuz z bilshovikami yaki takozh buli protivnikom zahidnih derzhav Voseni 1920 roku turecki revolyucioneri rozpochali turecko virmensku vijnu namagayuchis povernuti chotiri provinciyi sho vidvedeni Virmeniyi Silikyan komanduvav virmenskimi vijskami proti tureckih vijsk Zakavkazka RFSRU 1922 roci bilshoviki zahopili Virmeniyu i stvorili spershu Socialistichnu Radyansku Respubliku Virmeniya a zgodom Zakavkazku RFSR Silikyan buv priznachenij na ryad posad u Radah U 1937 roci pid chas Velikoyi chistki Josipa Stalina proti vijskovih NKVS zaareshtuvav Silikyana i strativ jogo v ushelini Nork razom z ta inshimi geroyami Sardarabadskoyi bitvi Yih hvinuvatili v nacionalizmi oskilki voni ranishe borolisya za nezalezhnu virmensku derzhavu U nih zabirali nagorodi v deyakih vipadkah chleniv yihnih simej vidpravlyali v trudovi tabori GULAGu a yihni imena viluchali z pidruchnikiv istoriyi Pislya smerti Stalina v 1953 roci z kincya 1950 h i epohi vidligi Mikiti Hrushova Silikyan ta sotni tisyach inshih zhertv radyanskih represij buli reabilitovani Radyanskij Soyuz viznav sho pid chas stalinskogo rezhimu bagato lyudej buli nespravedlivo zvinuvacheni ta zasudzheni Ce dozvolilo povne viznannya vijskovih dosyagnen Silikyana Nagorodiorden Svyatogo Stanislava 2 stupenya 1910 Orden svyatogo Georgiya 1916 Nagorodi buli vidnovleni pislya reabilitaciyi Primitki Novosti Armenia Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 12 listopada 2021 Poslednij rubezh maya 1918 goda 28 Maya 2009 Analitika novosti Ukrainy at ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 12 listopada 2021 Richard Hovannisian The Armenian People from Ancient to Modern Times pp 292 293 Hovannisian Richard G 1971 The Republic of Armenia The First Year 1918 1919 Vol I Berkeley University of California Press s 416ff ISBN 0 520 01984 9 Hovannisian Richard G Armenia and the Caucasus in the Genesis of the Soviet Turkish Entente 11 sichnya 2021 u Wayback Machine Vol 4 No 2 April 1973 pp 129 147 PosilannyaHayazg info in Russian 12 listopada 2021 u Wayback Machine