Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Семе́нович Мо́ва (Лиманський) (1 січня (13 січня) 1842, , Чорноморське козацьке військо — 1 червня (13 червня) 1891, Катеринодар, Кубанська область) — український кубанський письменник, поет, драматург, прозаїк, мемуарист, перекладач. Псевдоніми — В. Лиманський, В. Мигуцький, В. Мигученко та ін.
| Мова Василь Семенович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | В. Лиманський, В. Мигуцький, В. Мигученко | |||
| Народився | 1 (13) січня 1842 | |||
| Помер | 1 (13) червня 1891 (49 років) Катеринодар, Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| | ||||
 Мова Василь Семенович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився 1 січня 1842 року на хуторі біля Солодкого Лиману в Чорноморії (нині Канівський район, Краснодарський край, Росія), українець.
Освіту здобув у Катеринодарській військовій гімназії, а потім учився в Харківському університеті. Після закінчення університету Василь Мова три роки працював учителем у Маріїнському жіночому училищі в Катеринодарі. Здобув ступінь кандидата права, працював судовим слідчим, мировим суддею, присяжним повіреним у станиці Усть-Лабинській, Єйську та Катеринодарі.
Помер 1 червня 1891 року в Катеринодарі (тепер Краснодар).
Творчість
| Цей розділ треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2019) |
Василь Мова писав драматичні і прозові твори та поезії. Вперше його поезії опублікував 1861 року журнал «Основа». Друкував твори здебільшого під псевдонімом Василь Лиманський.
Провідною у творчості Василя Мови була козацька тема, яку він висвітлював зі свого специфічного погляду. Наслідуючи Пантелеймона Куліша, поет вбачав у козаччині радше руйнівну, аніж державотворчу силу. Все це і відображено у його творах, одним із яких є поема «Троїсте кохання» (1863). В поемі описуються реалії суспільно-політичного життя українського козацтва останньої третини XVIII століття, коли після придушення влітку 1768 р. за допомогою російського війська широкомасштабного повстання на підвладних Речі Посполитій теренах Правобережної України (цей народний рух увійшов в історію під назвою Коліївщина), частина січовиків, передусім молодь, переставши вірити у власні сили, деградувала й перетворилася, по суті, на пересічних розбишак, які, на відміну від своїх попередників і старших товаришів, прагнула не Вітчизну боронити, а задовольняти власні потреби. Притому далеко не шляхетного ґатунку. Змальоване у поемі козацтво — темна сіра, погано керована маса, яка здатна лише бити байдаки та грабувати чужі землі («Гайдамаці в Польщі рай – Що захочеш, виробляй»). Утім, не краще ведуть себе нащадки славетного запорізького лицарства і в Україні. Протистоять темній здеградованій масі гультяїв і грабіжників «статечні козаки», які усвідомлюють, що далі не можна «розоряти Україну ще не скінчену руїну». Вони беруть верх над нерозсудливою молоддю (забороняють похід рішенням козацької «чорної ради»), але не можуть уже зупинити процес руйнації, а отже, й історичної приреченості козацтва.
Чи не найповніше мотиви історичної неспроможності українського козацтва знайшли відображення в поезії «Козачий кістяк». Вірш, судячи з дати його написання (1875 рік), навіяний сумним ювілеєм — сторіччям від дня зруйнування Запорізької Січі. Поштовхом до роздумів щодо ролі козацтва в історії України стала знахідка героєм твору, який обробляв свою ниву, останків козака. Те, що козачий кістяк знаходить саме пересічний хлібороб, дуже символічно. У такий спосіб автор намагається протиставити трудовий народ і привілейоване щодо нього козацтво. Однак порівняння не на користь козацтва, яке хоч і не гнуло ні перед ким спину, все ж зійшло з історичної арени, пішло у небуття, а селянство, попри всі лихоліття (чого варта одна лише кріпаччина), продовжує свою споконвічну шляхетну справу — обробляє землю, вирощує хліб. Поет відверто симпатизує знедоленому сільському люду, але щиро переконаний, що майбутнє все ж таки за освіченими людьми, які вийдуть із середовища трудового народу.
У драмі Василя Мови «Старе гніздо й молоді птахи», котру він завершив, імовірно, 1883 р., відображено життя і побут кубанського козацтва кінця 50-х років ХІХ ст., тобто в останній період його самоврядування. Галерея створених автором колоритних реалістичних портретів представляє практично всі прошарки суспільства. Це і представники багатої старшини Пилип Загреба й Трифил Жмир, і чесний трудівник із середовища дрібної козацької старшини хорунжий Кіндрат Шульпіка, і багата вдова Тетяна Деркалиха — прибічниця старих козацьких порядків, і безпритульний осавул Семен Гайдабура, який символізує старе запорізьке лицарство, що не може знайти своє місце за нових умов життя, а відтак губить його в безпробудному пияцтві й бешкетуванні, і збанкрутілий дрібнопомісний дворянин, пристосуванець Аполлон Прогульбицький, і багато ін. Центральний персонаж п'єси — полковник війська Чорноморського Пилип Загреба. Це заможний козак, який має велике господарство. На нього працюють сотні, якщо не тисячі, кріпаків і вільнонайманих. Проте зовні ще міцне господарство вже підточують ледь видимі метастази неминучої кризи. Значною мірою це обумовлено тим, що в нових суспільно-політичної умовах, коли все більших обертів стали набирати капіталістичні відносини, а стара система господарювання почала пробуксовувати, Загреба не може ефективно управляти своєю мініімперією. Сам господар садиби намагається ще дотримуватися старих козацьких звичаїв, говорить рідною мовою («Та я, — каже, — з царем балакав, та й то балакав (по-козацькому), як наші батьки й діди розмовляли»). Того ж вимагає він і від дітей. Однак тільки в родинному колі. У присутності гостей Загреба не проти того, аби вони демонстрували свою «образованість», тобто спілкувалися «модною» російською мовою.
Єдиний світлий промінчик у Загребиному домі — молодша донька Киля, світогляд якої сформувався під впливом її тітки Тетяни Деркалихи, щирої прихильниці старих народних традицій. Однак у суспільстві, що деградує, дівчина приречена на загибель. Для цього, звичайно, є формальні підстави — нещасливе кохання. Однак, за великим рахунком, автор попросту не може залишити свою героїню живою, оскільки зникають умови для її життя — рушиться звичне для неї середовище старого патріархального світу, в якому було місце і для українських народних пісень, і для рідної мови, в якому не потрібно було пристосовуватися для неприродних для неї новомодних віянь, пов'язаних з русифікацією рідного краю й остаточною інтеграцією козацької старшини в російське дворянство.
Драма «Старе гніздо й молоді птахи», як і багато інших творів В. Мови, відзначається своєю соціальною спрямованістю. Добре вписується у цей контекст, зокрема, епізод про продажне судочинство, з яким автор драми «Старе гніздо й молоді птахи», напевно, досить часто стикався працюючи на різних посадах у судовій системі.
Уперше драму «Старе гніздо й молоді птахи» було надруковано 1907 р. в Літературно-науковому віснику, а своє сценічне життя (у скороченому варіанті) твір розпочав 30 листопада 1911 р. в Києві на сцені першого українського стаціонарного театру Миколи Садовського.
Василь Мова (Лиманський) залишив по собі велику літературну спадщину. Він, зокрема, є автором незавершеного переспіву «Слова про похід Ігоря», «малюнків з натури» «Три мандрьохи», інтермедії «Куліш, Байда і козаки», написаної 1885 р. до драми П. Куліша «Байда, князь Вишневецький», а також утрачених — «Російсько-українського словаря» (доведений до літери «І»), п'єси «Тривога» і ще однієї без назви, оповідань «Шептуха», «Сякий-такий журавель», «Сердитий поштар», «Каторжний», «Катеринщина», «Роботяги і злодії», «Горпина Погибиха і Вівдя Тараниха», «Городовик», спогадів про студентські роки, історичних нарисів, публіцистики тощо. Більшість творів митця (вірші, п'єси, оповідання, історичні нариси, спогади, публіцистика) побачили світ лише через багато років по його смерті, а значна частина й зовсім була втрачена.
- Окремі видання:
- Мова (Лиманський) В. Вірші //Акорди: Антол. укр. лірики від смерті Шевченка / Упоряд. І. Франко. Репринт. вид. — К.: Веселка, 1991. — С.75-80.
- Мова (Лиманський) В. Куліш, Байда і козаки: інтермедія до драми Куліша «Байда», з додатком листа Василя Мови до Василя Гнилосирова. — Нью-Йорк, 1995. — 283 с.
- Мова (Лиманський) В. Старе гніздо й молоді птахи. — Київ: Дніпро, 1990.
- Козак Мамай. Посібник-хрестоматія з української літератури Кубані(у співавторстві).—Донецьк:Український культурологічний центр, 1998.—224 с.
Джерела та література
- Петренко Є.Д. [[https://web.archive.org/web/20160924183047/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Mova_Lymanskyj_V Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] Мова-Лиманський Василь Семенович] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 10. — .
- «Небо України» — поетична антологія
- Мазний В. І. Мова Василь Семенович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 389—390.
- Ставицький О. Поет доби лихоліття // Старе гніздо й молоді птахи.- Київ: Дніпро, 1990. — С. 7-8.
- Шевельов Ю. Поет Кубані. (Сто років з дня народження Василя Мови-Лиманського) // Нова Україна. — 1942. — Ч. 184 (19 серпня). — С. 2. Передрук у вид.: Шевельов Ю. Дорогою відрадянщення. публіцистичні та наукові тексти 1941—1943 рр. (харківський період). — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2014. — С. 79-81.
- Шевельов Ю. «Душа убога встала рано» (Василь Мова) // Шевельов Ю. Вибрані праці: У 2 кн. — Кн. ІІ.
- Літературознавство / Упоряд. І. Дзюба. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С.143-179.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- В.Оліфіренко. Козак Мамай. Посібник-хрестоматія з української літератури Кубані(у співавторстві).—Донецьк:Український культурологічний центр, 1998.—224 с.
- Роман Коваль. Український поет Кубані Василь Мова. // Нариси з історії Кубані. [ 22 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. — 412 с.
Інтернет-ресурси
- Мова Василь Семенович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 271-272.
- Біографія і творчий доробок на сайті «Українські пісні» [ 13 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- Більш детально про життя і творчість Василя Мови див.: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – С. 217 - 231.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Seme novich Mo va Limanskij 1 sichnya 13 sichnya 1842 18420113 Chornomorske kozacke vijsko 1 chervnya 13 chervnya 1891 Katerinodar Kubanska oblast ukrayinskij kubanskij pismennik poet dramaturg prozayik memuarist perekladach Psevdonimi V Limanskij V Miguckij V Miguchenko ta in Mova Vasil SemenovichPsevdonimV Limanskij V Miguckij V MiguchenkoNarodivsya1 13 sichnya 1842 1842 01 13 Pomer1 13 chervnya 1891 1891 06 13 49 rokiv Katerinodar Rosijska imperiyaDiyalnistpismennikAlma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N Karazina Mova Vasil Semenovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya 1 sichnya 1842 roku na hutori bilya Solodkogo Limanu v Chornomoriyi nini Kanivskij rajon Krasnodarskij kraj Rosiya ukrayinec Osvitu zdobuv u Katerinodarskij vijskovij gimnaziyi a potim uchivsya v Harkivskomu universiteti Pislya zakinchennya universitetu Vasil Mova tri roki pracyuvav uchitelem u Mariyinskomu zhinochomu uchilishi v Katerinodari Zdobuv stupin kandidata prava pracyuvav sudovim slidchim mirovim suddeyu prisyazhnim povirenim u stanici Ust Labinskij Yejsku ta Katerinodari Pomer 1 chervnya 1891 roku v Katerinodari teper Krasnodar TvorchistCej rozdil treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2019 Vasil Mova pisav dramatichni i prozovi tvori ta poeziyi Vpershe jogo poeziyi opublikuvav 1861 roku zhurnal Osnova Drukuvav tvori zdebilshogo pid psevdonimom Vasil Limanskij Providnoyu u tvorchosti Vasilya Movi bula kozacka tema yaku vin visvitlyuvav zi svogo specifichnogo poglyadu Nasliduyuchi Pantelejmona Kulisha poet vbachav u kozachchini radshe rujnivnu anizh derzhavotvorchu silu Vse ce i vidobrazheno u jogo tvorah odnim iz yakih ye poema Troyiste kohannya 1863 V poemi opisuyutsya realiyi suspilno politichnogo zhittya ukrayinskogo kozactva ostannoyi tretini XVIII stolittya koli pislya pridushennya vlitku 1768 r za dopomogoyu rosijskogo vijska shirokomasshtabnogo povstannya na pidvladnih Rechi Pospolitij terenah Pravoberezhnoyi Ukrayini cej narodnij ruh uvijshov v istoriyu pid nazvoyu Koliyivshina chastina sichovikiv peredusim molod perestavshi viriti u vlasni sili degraduvala j peretvorilasya po suti na peresichnih rozbishak yaki na vidminu vid svoyih poperednikiv i starshih tovarishiv pragnula ne Vitchiznu boroniti a zadovolnyati vlasni potrebi Pritomu daleko ne shlyahetnogo gatunku Zmalovane u poemi kozactvo temna sira pogano kerovana masa yaka zdatna lishe biti bajdaki ta grabuvati chuzhi zemli Gajdamaci v Polshi raj Sho zahochesh viroblyaj Utim ne krashe vedut sebe nashadki slavetnogo zaporizkogo licarstva i v Ukrayini Protistoyat temnij zdegradovanij masi gultyayiv i grabizhnikiv statechni kozaki yaki usvidomlyuyut sho dali ne mozhna rozoryati Ukrayinu she ne skinchenu ruyinu Voni berut verh nad nerozsudlivoyu moloddyu zaboronyayut pohid rishennyam kozackoyi chornoyi radi ale ne mozhut uzhe zupiniti proces rujnaciyi a otzhe j istorichnoyi prirechenosti kozactva Chi ne najpovnishe motivi istorichnoyi nespromozhnosti ukrayinskogo kozactva znajshli vidobrazhennya v poeziyi Kozachij kistyak Virsh sudyachi z dati jogo napisannya 1875 rik naviyanij sumnim yuvileyem storichchyam vid dnya zrujnuvannya Zaporizkoyi Sichi Poshtovhom do rozdumiv shodo roli kozactva v istoriyi Ukrayini stala znahidka geroyem tvoru yakij obroblyav svoyu nivu ostankiv kozaka Te sho kozachij kistyak znahodit same peresichnij hliborob duzhe simvolichno U takij sposib avtor namagayetsya protistaviti trudovij narod i privilejovane shodo nogo kozactvo Odnak porivnyannya ne na korist kozactva yake hoch i ne gnulo ni pered kim spinu vse zh zijshlo z istorichnoyi areni pishlo u nebuttya a selyanstvo popri vsi liholittya chogo varta odna lishe kripachchina prodovzhuye svoyu spokonvichnu shlyahetnu spravu obroblyaye zemlyu viroshuye hlib Poet vidverto simpatizuye znedolenomu silskomu lyudu ale shiro perekonanij sho majbutnye vse zh taki za osvichenimi lyudmi yaki vijdut iz seredovisha trudovogo narodu U drami Vasilya Movi Stare gnizdo j molodi ptahi kotru vin zavershiv imovirno 1883 r vidobrazheno zhittya i pobut kubanskogo kozactva kincya 50 h rokiv HIH st tobto v ostannij period jogo samovryaduvannya Galereya stvorenih avtorom koloritnih realistichnih portretiv predstavlyaye praktichno vsi prosharki suspilstva Ce i predstavniki bagatoyi starshini Pilip Zagreba j Trifil Zhmir i chesnij trudivnik iz seredovisha dribnoyi kozackoyi starshini horunzhij Kindrat Shulpika i bagata vdova Tetyana Derkaliha pribichnicya starih kozackih poryadkiv i bezpritulnij osavul Semen Gajdabura yakij simvolizuye stare zaporizke licarstvo sho ne mozhe znajti svoye misce za novih umov zhittya a vidtak gubit jogo v bezprobudnomu piyactvi j beshketuvanni i zbankrutilij dribnopomisnij dvoryanin pristosuvanec Apollon Progulbickij i bagato in Centralnij personazh p yesi polkovnik vijska Chornomorskogo Pilip Zagreba Ce zamozhnij kozak yakij maye velike gospodarstvo Na nogo pracyuyut sotni yaksho ne tisyachi kripakiv i vilnonajmanih Prote zovni she micne gospodarstvo vzhe pidtochuyut led vidimi metastazi neminuchoyi krizi Znachnoyu miroyu ce obumovleno tim sho v novih suspilno politichnoyi umovah koli vse bilshih obertiv stali nabirati kapitalistichni vidnosini a stara sistema gospodaryuvannya pochala probuksovuvati Zagreba ne mozhe efektivno upravlyati svoyeyu miniimperiyeyu Sam gospodar sadibi namagayetsya she dotrimuvatisya starih kozackih zvichayiv govorit ridnoyu movoyu Ta ya kazhe z carem balakav ta j to balakav po kozackomu yak nashi batki j didi rozmovlyali Togo zh vimagaye vin i vid ditej Odnak tilki v rodinnomu koli U prisutnosti gostej Zagreba ne proti togo abi voni demonstruvali svoyu obrazovanist tobto spilkuvalisya modnoyu rosijskoyu movoyu Yedinij svitlij prominchik u Zagrebinomu domi molodsha donka Kilya svitoglyad yakoyi sformuvavsya pid vplivom yiyi titki Tetyani Derkalihi shiroyi prihilnici starih narodnih tradicij Odnak u suspilstvi sho degraduye divchina prirechena na zagibel Dlya cogo zvichajno ye formalni pidstavi neshaslive kohannya Odnak za velikim rahunkom avtor poprostu ne mozhe zalishiti svoyu geroyinyu zhivoyu oskilki znikayut umovi dlya yiyi zhittya rushitsya zvichne dlya neyi seredovishe starogo patriarhalnogo svitu v yakomu bulo misce i dlya ukrayinskih narodnih pisen i dlya ridnoyi movi v yakomu ne potribno bulo pristosovuvatisya dlya neprirodnih dlya neyi novomodnih viyan pov yazanih z rusifikaciyeyu ridnogo krayu j ostatochnoyu integraciyeyu kozackoyi starshini v rosijske dvoryanstvo Drama Stare gnizdo j molodi ptahi yak i bagato inshih tvoriv V Movi vidznachayetsya svoyeyu socialnoyu spryamovanistyu Dobre vpisuyetsya u cej kontekst zokrema epizod pro prodazhne sudochinstvo z yakim avtor drami Stare gnizdo j molodi ptahi napevno dosit chasto stikavsya pracyuyuchi na riznih posadah u sudovij sistemi Upershe dramu Stare gnizdo j molodi ptahi bulo nadrukovano 1907 r v Literaturno naukovomu visniku a svoye scenichne zhittya u skorochenomu varianti tvir rozpochav 30 listopada 1911 r v Kiyevi na sceni pershogo ukrayinskogo stacionarnogo teatru Mikoli Sadovskogo Vasil Mova Limanskij zalishiv po sobi veliku literaturnu spadshinu Vin zokrema ye avtorom nezavershenogo perespivu Slova pro pohid Igorya malyunkiv z naturi Tri mandrohi intermediyi Kulish Bajda i kozaki napisanoyi 1885 r do drami P Kulisha Bajda knyaz Vishneveckij a takozh utrachenih Rosijsko ukrayinskogo slovarya dovedenij do literi I p yesi Trivoga i she odniyeyi bez nazvi opovidan Sheptuha Syakij takij zhuravel Serditij poshtar Katorzhnij Katerinshina Robotyagi i zlodiyi Gorpina Pogibiha i Vivdya Taraniha Gorodovik spogadiv pro studentski roki istorichnih narisiv publicistiki tosho Bilshist tvoriv mitcya virshi p yesi opovidannya istorichni narisi spogadi publicistika pobachili svit lishe cherez bagato rokiv po jogo smerti a znachna chastina j zovsim bula vtrachena Okremi vidannya Mova Limanskij V Virshi Akordi Antol ukr liriki vid smerti Shevchenka Uporyad I Franko Reprint vid K Veselka 1991 S 75 80 Mova Limanskij V Kulish Bajda i kozaki intermediya do drami Kulisha Bajda z dodatkom lista Vasilya Movi do Vasilya Gnilosirova Nyu Jork 1995 283 s Mova Limanskij V Stare gnizdo j molodi ptahi Kiyiv Dnipro 1990 Kozak Mamaj Posibnik hrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi Kubani u spivavtorstvi Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 1998 224 s Dzherela ta literaturaPetrenko Ye D https web archive org web 20160924183047 http history org ua encyclop amp termin Mova Lymanskyj V Arhivovano24 veresnya 2016 u Wayback Machine Mova Limanskij Vasil Semenovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 10 ISBN 978 966 00 1061 1 Nebo Ukrayini poetichna antologiya Maznij V I Mova Vasil Semenovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1988 T 1 S 389 390 Stavickij O Poet dobi liholittya Stare gnizdo j molodi ptahi Kiyiv Dnipro 1990 S 7 8 Shevelov Yu Poet Kubani Sto rokiv z dnya narodzhennya Vasilya Movi Limanskogo Nova Ukrayina 1942 Ch 184 19 serpnya S 2 Peredruk u vid Shevelov Yu Dorogoyu vidradyanshennya publicistichni ta naukovi teksti 1941 1943 rr harkivskij period Harkiv Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 2014 S 79 81 Shevelov Yu Dusha uboga vstala rano Vasil Mova Shevelov Yu Vibrani praci U 2 kn Kn II Literaturoznavstvo Uporyad I Dzyuba K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 S 143 179 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s V Olifirenko Kozak Mamaj Posibnik hrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi Kubani u spivavtorstvi Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 1998 224 s Roman Koval Ukrayinskij poet Kubani Vasil Mova Narisi z istoriyi Kubani 22 kvitnya 2015 u Wayback Machine Novikov A Ukrayinskij teatr i dramaturgiya vid najdavnishih chasiv do pochatku HH st monografiya Anatolij Oleksandrovich Novikov Harkiv Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 2015 412 s Internet resursiMova Vasil Semenovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 271 272 Biografiya i tvorchij dorobok na sajti Ukrayinski pisni 13 grudnya 2009 u Wayback Machine PrimitkiBilsh detalno pro zhittya i tvorchist Vasilya Movi div Novikov A Ukrayinskij teatr i dramaturgiya vid najdavnishih chasiv do pochatku HH st monografiya Anatolij Oleksandrovich Novikov Harkiv Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 2015 S 217 231 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela