Михаїл (Михайло Михайлович) Чакір (гаг. Mihail Çakir, рум. Mihail Ciachir; 27 квітня (9 травня) 1861, Чадир-Лунга, Бендерський повіт, Бессарабська губернія — 8 вересня 1938, Кишинів, Румунське королівство) — молдовський і гагаузький священнослужитель і просвітитель, ініціатор друкування книг молдовською і гагаузькою мовами.
Михаїл Чакір | |
---|---|
Mihail Çakir | |
Народився | 27 квітня 1861 Чадир-Лунга, Гагаузія, Молдова |
Помер | 8 вересня 1938 (77 років) Кишинів, Ністру, Румунське королівство |
Поховання | Центральний цвинтар Кишинева |
Країна | Російська імперія Російська республіка Молдовська Демократична Республіка Румунське королівство |
Діяльність | мовознавець, етнограф, православний священник |
Галузь | гагаузька мова[1] |
Alma mater | Кишинівська духовна семінарія |
Знання мов | російська, гагаузька і румунська |
Конфесія | православ'я |
|
Біографічні відомості
Михаїл Чакір народився в бессарабському селі Чадир-Лунга в сім'ї дяка-гагауза. Разом із молодшим братом Федором закінчив Кишинівську духовну семінарію . Викладав у Кишинівському чоловічому духовному училищі. Через три роки його було обрано головою Кишинівської училищної ради Міністерства народної освіти Російської імперії.
У 1896 році Михаїл Чакір звернувся до Міністерства народної освіти Російської імперії з проханням про дозвіл на друкування книг молдовською мовою. Такий дозвіл був наданий, за умови, що молдовський текст буде розміщуватися в книгах паралельно з російською. З 1901 року Чакір видає книги «Буковина», «Коротка молдовська граматика», «Самовчитель з російської мови з відомостями з граматики». Підручник Чакіра «Помічник молдаванину, який починає вивчати російську мову» витримав три видання за 14 років.
У 1904 році Михаїл Чакір звернувся до Синоду РПЦ за дозволом про випуск релігійної літератури гагаузькою мовою. Після отримання дозволу він уже в 1907 випустив у власному перекладі на гагаузьку мову уривки зі Старого Завіту, богослужбове Євангеліє і Євангеліє від Матвія.
Він використовував алфавіт, що мало відрізнявся від російського. У ньому не було літери щ, а також були додаткові літери та диграфи дж, i, аа, её, оо, ии, ыы, юю.
Після 1918 року, коли Бессарабія увійшла до складу Румунського королівства, Михаїл Чакір ініціював адаптацію гагаузької мови, яка до цього використовувала кирилицю, до латинської абетки.
Він використовував літери a, â, ă, b, c, d, e, f, g, h, i, î, j, l, m, n, o, p, r, s, ş, t, ţ, u, v, ƶ, а також ди-, три- та тетраграфи: aa, ââ, ee, ea, eaea, ii, ia, îa, ăă, io, ioio, iu, iuiu, oo, uu, ce, cea, ci, cia, cio, ciu, dj.
У 1934 році гагаузькою мовою вийшла книга Чакіра «Історія бессарабських гагаузів», а через два роки — його робота «Весільні обряди гагаузів». У цих двох книгах Михаїл Чакір виступив як етнограф і краєзнавець. 1938 року в його редакції вийшов гагаузько-румунський словник.
Протоієрей Михаїл Чакір помер після недовгої хвороби у 1938 році.
Рішенням башкана Гагаузії Михаїла Формузала 2011 рік був оголошений роком Михаїла Чакіра.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Протоиерей Михаил Чакир [ 2009-01-31 у Wayback Machine.] на сайте Gagauzy.ru
- . Институт перевода Библии. 27 травня 2006. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 31 травня 2011.
- Тукан, Б. П. (1972). Письменность гагаузского языка (російською) . М.: Наука. с. 59—65.
- . HABERLÄR. 2 березня 2011. Архів оригіналу за 23 квітня 2011. Процитовано 1 червня 2011.
Посилання
- Протоієрей Михайло Чакір Архівовано січень 31, 2009 на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihayil Mihajlo Mihajlovich Chakir gag Mihail Cakir rum Mihail Ciachir 27 kvitnya 9 travnya 1861 18610509 Chadir Lunga Benderskij povit Bessarabska guberniya 8 veresnya 1938 Kishiniv Rumunske korolivstvo moldovskij i gagauzkij svyashennosluzhitel i prosvititel iniciator drukuvannya knig moldovskoyu i gagauzkoyu movami Mihayil ChakirMihail CakirNarodivsya27 kvitnya 1861 1861 04 27 Chadir Lunga Gagauziya MoldovaPomer8 veresnya 1938 1938 09 08 77 rokiv Kishiniv Nistru Rumunske korolivstvoPohovannyaCentralnij cvintar KishinevaKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Moldovska Demokratichna Respublika Rumunske korolivstvoDiyalnistmovoznavec etnograf pravoslavnij svyashennikGaluzgagauzka mova 1 Alma materKishinivska duhovna seminariyaZnannya movrosijska gagauzka i rumunskaKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiBiografichni vidomostiMihayil Chakir narodivsya v bessarabskomu seli Chadir Lunga v sim yi dyaka gagauza Razom iz molodshim bratom Fedorom zakinchiv Kishinivsku duhovnu seminariyu Vikladav u Kishinivskomu cholovichomu duhovnomu uchilishi Cherez tri roki jogo bulo obrano golovoyu Kishinivskoyi uchilishnoyi radi Ministerstva narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi U 1896 roci Mihayil Chakir zvernuvsya do Ministerstva narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi z prohannyam pro dozvil na drukuvannya knig moldovskoyu movoyu Takij dozvil buv nadanij za umovi sho moldovskij tekst bude rozmishuvatisya v knigah paralelno z rosijskoyu Z 1901 roku Chakir vidaye knigi Bukovina Korotka moldovska gramatika Samovchitel z rosijskoyi movi z vidomostyami z gramatiki Pidruchnik Chakira Pomichnik moldavaninu yakij pochinaye vivchati rosijsku movu vitrimav tri vidannya za 14 rokiv U 1904 roci Mihayil Chakir zvernuvsya do Sinodu RPC za dozvolom pro vipusk religijnoyi literaturi gagauzkoyu movoyu Pislya otrimannya dozvolu vin uzhe v 1907 vipustiv u vlasnomu perekladi na gagauzku movu urivki zi Starogo Zavitu bogosluzhbove Yevangeliye i Yevangeliye vid Matviya Vin vikoristovuvav alfavit sho malo vidriznyavsya vid rosijskogo U nomu ne bulo literi sh a takozh buli dodatkovi literi ta digrafi dzh i aa eyo oo ii yy yuyu Pislya 1918 roku koli Bessarabiya uvijshla do skladu Rumunskogo korolivstva Mihayil Chakir iniciyuvav adaptaciyu gagauzkoyi movi yaka do cogo vikoristovuvala kirilicyu do latinskoyi abetki Vin vikoristovuvav literi a a ă b c d e f g h i i j l m n o p r s s t ţ u v ƶ a takozh di tri ta tetragrafi aa aa ee ea eaea ii ia ia ăă io ioio iu iuiu oo uu ce cea ci cia cio ciu dj U 1934 roci gagauzkoyu movoyu vijshla kniga Chakira Istoriya bessarabskih gagauziv a cherez dva roki jogo robota Vesilni obryadi gagauziv U cih dvoh knigah Mihayil Chakir vistupiv yak etnograf i krayeznavec 1938 roku v jogo redakciyi vijshov gagauzko rumunskij slovnik Protoiyerej Mihayil Chakir pomer pislya nedovgoyi hvorobi u 1938 roci Rishennyam bashkana Gagauziyi Mihayila Formuzala 2011 rik buv ogoloshenij rokom Mihayila Chakira PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Protoierej Mihail Chakir 2009 01 31 u Wayback Machine na sajte Gagauzy ru Institut perevoda Biblii 27 travnya 2006 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Procitovano 31 travnya 2011 Tukan B P 1972 Pismennost gagauzskogo yazyka rosijskoyu M Nauka s 59 65 HABERLAR 2 bereznya 2011 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2011 PosilannyaProtoiyerej Mihajlo Chakir Arhivovano sichen 31 2009 na sajti Wayback Machine