Микола Фігуровський

Микола Миколайович Фігуровський (рос. Николай Николаевич Фигуровский; 7 грудня 1923, Чухлома, Костромська область, Російська РФСР — 14 червня 2003, Москва, Росія) — радянський і білоруський кінорежисер, сценарист, педагог, актор. (1964). Лауреат Державної премії Узбецької РСР імені Хамзи (1977) за сценарій фільму «Повість про двох солдатів» (у співавторстві з У. Умарбековим).

Фігуровський Микола Миколайович
Народився	7 грудня 1923(1923-12-07) або 16 грудня 1923(1923-12-16)^[1] Чухлома, ^d, Костромська губернія, РСФРР, СРСР
Помер	14 червня 2003(2003-06-14)^[1] (79 років) Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	кінорежисер, сценарист, письменник, перекладач, актор
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1951)
Заклад	Білорусьфільм, Мосфільм, Всеросійський державний інститут кінематографії і ^d
Роки діяльності	з 1948
У шлюбі з	Маргарита Гладунко і Куценко Валентина Павлівна
Брати / сестри	^d
IMDb	nm0276763
Нагороди та премії
^d (1977)

Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1951, майстерня І. Савченка).

З 1953 р. — режиссёр на студії «Білорусьфільм» (кінокартини «Годинник зупинився опівночі» (1958), «Весняні грози» (1960) та ін.). Також поставив картину «На дорогах війни» (1958) на студії «Мосфільм».

Автор (та співавтор) сценаріїв більш ніж двадцяти п'яти фільмів, у тому числі — зоряних картин режисера : «Коли дерева були великими» (1961; у 1962 році фільм брав участь в Основній програмі МКФ в Каннах) і «Злочин і кара» (1969, у співавт. з Л. Куліджановим), а також його стрічки «Рідний край» (1975). У 1977 році написав сценарій фільму «Рудін» (у співавт. з режисером-постановником К. Воїновим) — екранізації однойменного роману І. С. Тургенєва.

Автор сценаріїв українських фільмів: «П'ята тополя» (1964), «Ракети не повинні злетіти» (1964, у співавт. з П. Загребельним), «Десятий крок» (1967), «Бачу ціль» (1978, у співавт. з О. Кульчицьким).

Зіграв кілька епізодичних ролей у кіно.

Викладав сценарну майстерність у ВДІКу. Був членом Спілок письменників і кінематографістів Білорусі.

Пішов з життя 14 червня 2003 року в Москві, похований на Востряковському кладовищі.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Енциклопедія вітчизняного кіно: « Коли дерева були великими»^{[недоступне посилання]}(рос.)^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Література

• Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.378;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.447—448.

Посилання

• Фігуровський Микола на сайті IMDb (англ.)
• Фігуровський Микола (фільмографія на kino-teatr.ru)(рос.)
• Фігуровський Микола (megabook.ru)(рос.)