Микола Олексійович Коваль нар 1 лютого 1952 український співак народний артист України 2001 багаторічний соліст Націонал

Микола Олексійович Коваль (нар. 1 лютого 1952) — український співак, народний артист України (2001), багаторічний соліст Національної опери України.

Коваль Микола Олексійович

Народився	1 лютого 1952(1952-02-01) (72 роки) ^d, Давид-Городоцький район, Пінська обл., Білоруська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	оперний співак
Alma mater	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.

Життєпис

Народився в ^[ru]и Столінського району Берестейської області, Білорусь.

По закінченні школи вчився в аграрному технікумі на зоотехніка.

Під час навчання став лауреатом музичного фестивалю молоді у м. Бересті.

1974 р. вступив до у клас професора М. А. Зюванова.

1976 р. перевівся до Московської консерваторії, де навчався у В. А. Атлантова, А. П. Огнівцева та Г. І. Тіца.

З 1981 працює в Київському Національному театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1995 року викладає сольний спів у Київському Національному Університеті культури та мистецтв.

Також викладає в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського та Київському інституті музики імені Рейнольда Глієра.

Дочка Вероніка — оперна співачка.

Репертуар

Ф. Шуберт. До музики.

Р.Шуман «Не серджусь, ні»

Рахманінов "Ніч печальна"

Запис з концерту 15 травня 2013. концертмейстер - Андрій Бондаренко.

При проблемах гляньте в .

У репертуарі Миколи Коваля понад 30 головних партій, зокрема: Онєгін («Євгеній Онєгін»), Томський, Єлецький («Пікова дама»), Роберт, Ебн-Хакія («Іоланта»), Мазепа («Мазепа») (усі — П. І. Чайковського); Князь Ігор («Князь Ігор» О. П. Бородіна); Грязной («Царева наречена» М. А. Римського-Корсакова); Рангоні, Щелкалов («Борис Годунов»), Стрешньов, Кузька («Хованщина»), Циган («Сорочинський ярмарок») (усі — М. П. Мусоргського); Жорж Жермон «Травіата», Амонасро «Аїда», Набукко «Набукко», Ріголетто «Ріголетто», Граф ді Луна «Трубадур» Дж. Верді; Граф Тельрамунд «Лоенгрін» Р. Вагнер; Валентин «Фауст», Меркуціо «Ромео та Джул'єта» Ш. Гуно; Ескаміліо «Кармен» Ж. Бізе; Сільвіо, Тоніо «Паяци» Р. Леонкавалло; Альфіо «Сільська честь» П. Маскані; Фігаро «Севільський цирульник» Дж. Россіні; Остап «Тарас Бульба», Микола «Наталка-Полтавка», Офіцер «Ноктюрн», Писар «Утоплена» М. Лисенко; Султан «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та багато інших.

Нагороди

1984 — Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Славлю мою Радянську батьківщину» м. Київ.
1986 — відмінник культурно-шефської праці над захисниками збройних сил Радянського союзу.
1991 — Лауреат Міжнародного конкурсу молодих оперних співаків ім. Соломії Крушельницької м. Львів.
2007 — Лауреат премії Платона академії наук України.

Членство у спілках

З 1987 — член Національної Спілки театральних діячів України.
З 2002 — член Київської асоціації моряків-підводників.
З 2003 — член Всеукраїнської Спілки білорусів.
З 2004 — член Міжнародної організації козаків України а також почесний член Академії наук України.

Література

Коваль Микола Олексійович // Лисенко І. Словник співаків України — К.,1997. — с. 137

Посилання

Коваль Микола Олексійович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 450-451.
асоціація ветеранів-підводників [ 13 Лютого 2010 у Wayback Machine.]

Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.

[1] Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.